Постанова № 35873525, 05.12.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3446/13-а

05 грудня 2013 року 11год. 18хв. м. РівнеРівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Вавелюк А.І та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Фізична особа підприємець ОСОБА_1

до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про скасування постанови , -ВСТАНОВИВ :

Позивач - Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Укртрансінспекції у Рівненській області про скасування постанови про застосування фінансових санкцій №038126 від 02.04.2013 року.

Відповідно до зазначеної постанови до позивача застосовано фінансову санкцію за вчинене порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт, що виявилось у наданні послуг з перевезень пасажирів без належного оформлення документів, передбачених ст.39 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що усі передбачені Законом України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 року N2344-III (далі-Закон N2344-III) вимоги перевізником були дотримані, а постанова про застосування фінансових санкцій є протиправною та незаконною. Викладені в акті перевірки обставини про відсутність договору із замовником транспортних послуг та документу, що засвідчує оплату транспортних послуг, не відповідають дійсності та спростовуються долученими до позову копіями таких документів. Розгляд справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту проведений в порушення вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 (далі Порядок №1567). Сама постанова про застосування фінансових санкцій винесена значно пізніше від дати розгляду справи перевізника.

Позивач в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити. Суду пояснив, що в нього є наявними всі визначені законом документи, які були пред'явлені до перевірки, однак безпідставно не враховані.

Відповідач - Управління Укртрансінспекції у Рівненській області заперечень на адміністративний позов не подав, в судове засідання не прибув. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Судом не визнавалася обов'язковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення позивача, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з таких підстав.

Судом встановлено, що 28.02.2013 о 14 год. 05 хв. на 268-280 км автодороги "Київ-Чоп" державними інспекторами управління Укртрансінспекції у Рівненській області на підставі завдання на перевірку від 25.02.2013 року №001233 було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки VW LT-35, д.н. НОМЕР_1, що належить ФОП ОСОБА_1, за наслідками якої складено акт від 28.02.2013 року №043271.

У вказаному акті зафіксовано порушення позивачем ст.39 Закону N2344-III, а саме: надання послуг з нерегулярного перевезення пасажирів по маршруту "Рівне-Київ", без договору із замовником транспортних послуг, документу, що засвідчує оплату транспортних послуг. Акт підписано водієм транспортного засобу ОСОБА_2 без пояснень та заперечень.

На підставі вказаного акту перевірки, 02 квітня 2013 року начальником Управління Укртрансінспекції у Рівненській області Кравчуком М.В. було винесено постанову № 038126, якою за надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, передбачених ст. 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" до позивача застосовано фінансові санкції в розмірі 1700,00 грн.

Відповідно до частини першої абзацу третього ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачений перелік документів на підставі яких виконуються нерегулярні пасажирські перевезення, а саме:

для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг, інші документи, передбачені законодавством України

Позивачем, на підтвердження відсутності факту порушень встановлених актом перевірки № 043271 від 28.02.2013 року, долучено до матеріалів справи копію договору №210 від 28.02.2013 року, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг - квитанцію форми № ПО-Д2 б/н від 28.02.2013 року, де підтверджено оплату перевезення на суму 600 гривень, що відповідає п.п. 1.1., 1.2. та 4.3. Договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом.

Судом встановлено, що форма договору відповідає затвердженій наказом Міністерства інфраструктури України від 20.06.2012 № 331 Типовій формі договору про здійснення нерегулярних пасажирських перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах.

Позивач в уточненій позовній заяві вказує, що оскаржувана постанова була винесена значно пізніше, ніж був розгляд справи про порушення чинного законодавства в сфері автомобільного транспорту, а це є порушенням його прав. Суд не погоджується з даним твердженням позивача, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III та п.26 Постанови Кабінету Міністрів від 08.11.2006 року № 1567 "Про затвердження порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті" про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Позивач був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи, з'явився до відповідача та надав свої пояснення та докази. При цьому, чинним законодавством не передбачено обов'язку суб'єкта владних повноважень виносити постанову чи будь-яке інше рішення в день розгляду справи. Таким чином, відповідач, на думку суду, не порушував норм чинного законодавства, прийнявши оскаржувану постанову не 05.03.2013, а 02.04.2013 року за умови, що позивач був присутній при розгляді своєї справи.

Вирішуючи даний адміністративний спір, суд зважає на те, що під час перевірки 28.02.2013 року у водія були відсутні необхідні документи, які передбачені чинним законодавством, і даний факт підтверджується підписом водія ОСОБА_2 в Акті перевірки №043271 без заперечень. Тому надання позивачем копій необхідних документів у судове засідання 05.12.2013 року не спростовує факту їх відсутності під час перевірки 28.02.2013 року, оскільки з вказаних документів неможливо встановити дату їхнього фактичного виготовлення.

Відповідно до ст.60 Закону №2344-III, за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно зі ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім того, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, а суд відповідно до ст.86 зазначеного Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, факт порушення позивачем вимог абзацу 3 частини першої статі 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є встановленим, тому застосування до позивача штрафної санкції передбаченої абзацом 3 частини першої статі 60 Закону України від 05.04.2001 року №2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює сумі 1700,00 грн., є правомірним.

За наведених обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги є безпідставними, а позов таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Борискін С.А.