Ухвала суду № 35873180, 12.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2013 р.Справа № 818/3592/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2013р. по справі № 818/3592/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_2, звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Сумах, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення № 0003431701/16465 від 29 березня 2013 року.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначив, що єдиною обставиною, яка була причиною донарахування податкових зобов'язань, це акт Західної МДПІ м. Харкова Харківської області "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки контрагента ТОВ "ПК Індустрія". Позивач з зазначеним податковим повідомленням - рішенням не погоджується, вважаючи його незаконним та необґрунтованим.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.13 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби від 29.03.2013 року № 0003431701/16465.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить суд апеляційної інстанції, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм процесуального права, а саме: ч.2 ч.3 ст. 159 КАС України.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сумах проведена документальна позапланова виїзна перевірка, за результатами якої було складено акт від 22.03.2013р. №953/17.1-17/2341704575/44 (а. с. 15-26). На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Сумах прийнято податкове повідомлення - рішення №0003431701/16465 від 29.03.2013 року, яким було збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1471,25 грн., в тому числі основного платежу 1177 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 294,25 грн. (а. с. 13)

В акті перевірки податковим органом зазначено про віднесення в січні 2012 року ФОП ОСОБА_2 до складу податкового кредиту з податку на додану вартість сум ПДВ в розмірі 1177 грн. з вартості товару, був сформований позивачем на підставі податкових накладних отриманих від ТОВ ПК «Індустрія». В результаті чого податковим органом зроблено висновок про порушення ФОП ОСОБА_2 п.п.198.1, п. п. 198.3, п. 198.6 ст.198, п. п. 200.1, п. п. 200.2 ст.200, п.203.1 ст.203 Податкового кодексу України.

Також, судом першої інстанції встановлено, що відповідач дійшов висновку про наявність виявлених перевіркою порушень, на підставі отриманої податкової інформації від Індустріальної МДПІ, а саме: акт «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Інтехліс", що в свою чергу є контрагентом ТОВ "ПК Індустрія". Проведеною перевіркою ТОВ "ПК Індустрія" за період з 01.01.2012 року по 31.01.2012 року встановлено неможливість отримання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ "Інтехліс" (код ЄДРПОУ 35245557) та подальшого відвантаження цих товарів на адресу покупців.

В зв'язку з наведеним, на думку відповідача, позивач не мав права на віднесення до складу податкового кредиту витрат, понесених в зв'язку з господарськими відносинами перевіреного періоду з ТОВ "ПК Індустрія"

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що фактичні обставини справи свідчать про те, що позивач виконав усі передбачені законом умови для набуття права на податковий кредит та має документальне підтвердження його.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ "ПК "Індустрія" (продавець) та ФОП ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір поставки №1103/8 від 11.03.2011р предметом якого є поставка підшипників, ГТВ, кілець стопорних, ланцюгів приводних, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення (а. с. 78-79) Відповідно до п. 3.2 договору, постачання здійснюється зі складу м. Харків, пров. Сімферопольський, 6 Д-1. Відповідно до п. 3.1 цього договору, вартість кожної партії товару узгоджується видатковими накладними. Оплата кожної партії товару здійснюється протягом 10 банківський днів з моменту відвантаження товару (п. 4.1. договору поставки).

На виконання умов договору, ТОВ "ПК "Індустрія" було відвантажено товару ФОП ОСОБА_2 на підставі видаткової накладної №0404001 від 04.01.2012р. на загальну суму 340,01 грн., в т.ч. ПДВ 56,67 грн. Товар отримано особисто підприємцем ФОП ОСОБА_2 на складі продавця м. Харків, пров. Сімферопольський, 6 Д-1. Транспортування товару з м. Харків до м. Суми здійснювалось особистим автомобілем фургон малотонажний - В номер НОМЕР_1, що підтверджується товарно-транспортною накладною № б/н від 04.01.2012р. на загальну суму 340,01 грн. На суму ПДВ, у складі вартості відвантаженого товару ТОВ "ПК "Індустрія" було видано податкову накладну №1 від 04.01.2012р. на загальну суму 340,01 грн., в т.ч. ПДВ 56,67 грн. (а. с. 80 - 82) Оплату вартості товару було здійснено в повному обсязі у складі загальної суми платіжного доручення №2 від 23.01.2012р. - 6000,00 грн., в т.п. ПДВ 1000,00 грн.

Також, між ТОВ "ПК "Індустрія" та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір поставки №1101/4 від 11.01.2012р., предметом якого є поставка підшипників, ГТВ, кілець стопорних, ланцюгів приводних, манжетів та іншої продукції виробничо-технічного призначення. (а. с. 85) Відповідно до п. 3.2 договору, постачання здійснюється зі складу м. Харків, пров. Сімферопольський, 6 Д-1. Відповідно до п. 3.1 цього договору, вартість кожної партії товару узгоджується видатковими накладними. Оплата кожної партії товару здійснюється протягом 10 банківський днів з моменту відвантаження товару (п. 4.1. договору поставки).

На виконання умов зазначеного договору, ТОВ "ПК "Індустрія" було відвантажено товару ФОП ОСОБА_2 на підставі видаткових накладних № 1101005 від 11.01.2012р. на загальну суму 1451,48 грн., в т.ч. ПДВ 241,91 грн., №1301004 від 13.01.2012р. на загальну суму 911,00 грн., в т.ч. ПДВ 151,83 грн., №1601007 від 16.01.2012р. на загальну суму 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 грн., №1801011 від 18.01.2012р. загальну суму 1361,98 грн., в т.ч. ПДВ 227,0 грн., №2501011 від 25.01,2012р на загальну суму 559,25 грн., в т.ч. ПДВ 93.21 грн., №261011 від 26.01.2012р на загальну суму 718,02 грн. , в т.ч. ПДВ 119,67 грн., №3001007 від 30.01.2012р. на загальну суму 1241,11 грн. ,, в т.ч. ПДВ 206,85 грн., №3101002 від 31.01.2013р. на загальну суму 3229,93 грн., в т.ч. ПДВ на суму 538,32 грн.

На суму ПДВ, у складі вартості відвантаженого товару ТОВ "ПК "Індустрія" було видано податкові накладні №15 від 11.01.2012р. на загальну суму 1451,48 грн., в т.ч. ПДВ 241,91 грн., №32 від 13.01.2012р. на загальну суму 911,00 грн., №41 від 16.01.2012р. на загальну суму 300,00 грн., в т.ч. ПДВ 50 грн., №59 від 18.01.2012р. на загальну суму 1361,98 грн., в т.ч. ПДВ 227,00 грн., №86 від 25.01.2012р. на загальну суму 559,25 грн., в т.ч. ПДВ 93,21грн., №100 від 26.01.2012р. на загальну суму 718,02 грн., в т.ч. ПДВ 119,67 грн., №119 від 30.01.2012р. на загальну суму 1241,11 грн., в т.ч. ПДВ 206,85 грн.,, №125 від 31.01.2012р. на загальну суму 3229,93 грн., в т.ч. ПДВ на суму538,32 грн. Товар отримано особисто підприємцем ФОП ОСОБА_2 на складі продавця м. Харків, пров. Сімферопольський, 6 Д-1. Транспортування товару з м. Харків до м. Суми здійснювалось особистим автомобілем фургон малотонажний - В номер НОМЕР_1, що підтверджується товарно-транспортними накладними. (а. с. 86-88, 99-100,105-107, 111-113, 114-116, 126-127, 133-135, 147-148). Оплату вартості товару було здійснено в повному обсязі на розрахунковий рахунок продавця, що підтверджується платіжними дорученнями.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2013 р. по справі № 2-а- 12994/12/2070 за позовом ТОВ "ПК "Індустрія" до Західної МДПІ м. Харькова Харківської області ДПС, яка була залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2013 року, було, зокрема, скасовано податкове повідомлення - рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000082242 від 17.12.2012р., яке видано за результатами акту перевірки № 2980/22-417/37363627 від 03.12.2012р. (а. с. 27 - 51)

Так, зазначеною вище постановою Харківського окружного адміністративного суду встановлено незаконність висновків Західної МДПІ м. Харкова, викладених в акті перевірки № 2980/22-417/37363627 від 03.12.2012р. та зазначено, що формування ТОВ "ПК "Індустрія" податкового кредиту та податкових зобов'язань платника ПДВ здійснено відповідно до ст. 187, ст. 198 Податкового кодексу України. Харківський апеляційний адміністративний суд залишаючи постанову Харківського окружного адміністративного суду без змін зазначив, що колегія суддів прийшла до висновку, що ТОВ "ПК "Індустрія" цілком правомірно віднесено до складу податкового кредиту за січень 2012 року суми ПДВ, сплачені в рамках господарських операцій з поставки запчастин від ТОВ "Інтехліс", в розмірі 63961,67 грн.

Згідно до ч. 5 ст. 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ч.1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у справі за позовом ТОВ "ПК "Індустрія" до Західної МДПІ м. Харкова про визнання дій неправомірними є судове рішення, яке набрало законної сили та яким надано правову оцінку діям податкового органу щодо неможливості проведення зустрічної звірки між ТОВ "Інтехліс" та ТОВ "ПК Індустрія" згідно якої зроблено висновки про неможливість отримання ТОВ "ПК "Індустрія" товарно - матеріальних цінностей у ТОВ "Інтехліс" та подальшого відвантаження цих товарів на адресу покупців.

Також матеріалами справи встановлено, що позивачем отримано від його контрагента належним чином оформлені податкові накладні на всю кількість послуг, які оплачено позивачем в повному обсязі грошовими коштами, в тому числі з урахуванням суми податку на додану вартість.

Відповідно до підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

При цьому, згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

З аналізу положень Податкового кодексу України судом встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту витрати зі сплати податку за відсутності податкової накладної, або за наявності податкової накладної, оформленої з порушенням положень ст. 201 Кодексу. Згідно ст. 201 Податкового кодексу України підставою для відповідальності платника податку є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту, на момент перевірки платника податку. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку чинне законодавство не передбачає.

Такими чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що позивачем додержано встановлений порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. Після одержання від контрагентів належним чином оформлених податкових накладних позивач відобразив у податковому обліку податковий кредит в сумі ПДВ, сплаченому продавцю у складі ціни придбання.

Крім того, колегія суддів зазначає, що у відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.

Європейський суд з прав людини в ухвалених Рішеннях, а саме у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Отже, в даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення та не надав доказів в спростування вищевикладеного, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 22.03.2012 року по справі № 2-а-15439/11/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 02.07.2013р. по справі № 818/3592/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.