Ухвала суду № 35872378, 24.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2013 р.Справа № 816/1828/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду

у складі: головуючого судді Старостіна В.В.

суддів: Шевцової Н.В.

Мінаєвої О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1828/13-а

за позовом ОСОБА_2

до Відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції треті особи Управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі Полтавської області , Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області

про визнання дій протиправними та скасування постанов,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_2 (позивач), звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції , треті особи: Управління Державної казначейської служби України у Глобинському районі Полтавської області, Управління Пенсійного фонду України в Глобинському районі Полтавської області в якому з урахуванням поданих уточнень просила :

- визнати протиправними дії заступника начальника ВДВС Глобинського районного управління юстиції Халявки І. М. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 36953757 від 13.03.2013 року;

- скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 36953757 від 13.03.2013 року;

- визнати протиправними дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Халявки І. М. щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2013 року у виконавчому провадженні № 36953757;

- скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 21.03.2013 року;

- визнати протиправними дії заступника начальника відділу державної виконавчої служби Глобинського районного управління юстиції Халявки І. М. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору від 21.03.2013 р. у виконавчому провадженні № 36953757;

- скасувати постанову про стягнення виконавчого збору від 21.03.2013 року;

- стягнути з ВДВС Глобинського районного управління юстиції судові витрати у розмірі 2 000,00 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року позов ОСОБА_2 до ВДВС Глобинського районного управління юстиції задоволено частково. Скасовано постанову ВДВС Глобинського районного управління юстиції від 21.03.2013 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження та про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні №36953757.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 року та прийняти нове рішення, яким змінити постанову суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови відповідача про відкриття виконавчого провадження № 36953757 від 13.03.2013 року, позовних вимог щодо визнання протиправними дій, пов'язаних з її прийняттям, стягнення з відповідача витрат на правову допомогу.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на неврахування судом першої інстанції невідповідності вимоги відповідача вимогам до виконавчого документу, позивач не є платником внесків на пенсійне страхування, не перебуває на обліку у відповідача, порушення відповідачем порядку виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого документу пенсійного органу, судом першої інстанції не вирішено вимоги щодо присудження позивачу витрат на правову допомогу, що привело до неправильного вирішення справи та неповного вирішення спору між сторонами.

Виходячи з приписів ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 13.03.2013 року постановою відповідача відкрито виконавче провадження № 36953757 щодо виконання вимоги УПФ України в Глобинському районі Полтавської області № Ф 99 від 12.02.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_2 недоїмки зі плати страхових пенсійних внесків в сумі 286,99 грн., боржнику надано строк для добровільного виконання до 20.03.2013 року. (а.с. 10, 69).

21.03.2013 року відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 28,70 грн. у зв'язку з невиконанням вимог постанови про відкриття виконавчого правадження, неслатою боргу згідно вимоги УПФ № Ф 99 від 12.02.2013 року (а.с. 67).

21.03.2013 року відповідачем прийнято постанову про арешт рухомого майна боржника в межах суми стягнення в розмірі 315,69 грн., оголошено заборону відчуження будь-якого майна позивача (а.с. 57).

25.03.2013року від стягувача до державного виконавця надійшло повідомлення про сплату ОСОБА_2 суми боргу у 286, 99 грн., відкликано вимогу УПФ України в Глобинському районі Полтавської області № Ф 99 від 12.02.2013 року (а.с. 60).

01.04.2013 року відповідачем винесено постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій з ОСОБА_2 в сумі 47,44 грн.

Залишаючи без задоволення позовні вимоги про визнання протиправними дій заступника начальника ВДВС Глобинського районного управління юстиції Халявки І. М. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 36953757 від 13.03.2013 року, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 36953757 від 13.03.2013 року, стягнення з ВДВС Глобинського районного управління юстиції витрат на правову допомогу, суд першої інстанції виходив з їх безпідставності.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, виходячи з такого.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ст. 17 цього Закону примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою зокрема, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення.

Згідно п. 2 ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Згідно ст. 25 Закону державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що постанова про відкриття виконавчого провадження № 36953757 від 13.03.2013 року відповідає вимогам, встановленим ст. ст.17, 25 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки прийнята належним суб'єктом владних повноважень, на підставі чинного виконавчого документа, відповідачем дотримано вимоги щодо строку, форми та підстави винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Доводи апеляційної скарги щодо невідповідності виконавчого документа (вимоги УПФ України в Глобинському районі Полтавської області № Ф 99 від 12.02.2013 року про стягнення з ФОП ОСОБА_2 недоїмки зі плати страхових пенсійних внесків в сумі 286,99 грн. критеріям форми, визначеним Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду, від 27.09.2010 р. № 21-5 (далі - Інструкція), колегія суддів відхиляє.

Чинність та правомірність прийняття вимоги Пенсійного фонду, що є виконавчим документом в межах виконавчого провадження № 36953757, не є предметом спору по даній справі.

Згідно п. 6.4 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Пенсійного фонду, від 27 вересня 2010 року № 21-5 (далі - Інструкція) при формуванні вимоги їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: 1-а частина - літери "Ю" (вимога до юридичної особи) або "Ф" (вимога до фізичної особи), 2-а частина - порядковий номер, 3-я частина - літера "У" (узгоджена вимога).

Доказів невідповідності виконавчого документа приписам ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження" позивачем не надано і судом не встановлено (а.с. 69).

Відповідно до пункту 6.6 Інструкції у разі незгоди з розрахунком суми боргу, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, платник узгоджує її з органами Пенсійного фонду у порядку, встановленому Пенсійним фондом України, а у разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Судом встановлено, що вимога пенсійного фонду № Ф 99 від 12.02.2013року позивачем не оскаржена, в судовому порядку не скасована, борг по страховим внескам позивачем погашено. Вказане підтверджується документами виконавчого провадження № 36953757, що наявні у справі, зокрема, повідомленням УПФ, яким відкликано вимогу в зв'язку з її виконанням ОСОБА_2 (а.с. 60).

Позовні вимоги про визнання протиправними дій заступника начальника ВДВС Глобинського районного управління юстиції Халявки І. М. щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 36953757 від 13.03.2013 року, скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 36953757 від 13.03.2013 року є безпідставними, тому правомірно не задоволені судом першої інстанції.

Колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції щодо необґрунтованості вимог щодо відшкодування позивачу витрат на правову допомогу в сумі 2000 грн., виходячи з такого.

За змістом ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ст. 87 КАС України одним з видів витрат, пов'язаних з розглядом справи, є витрати на правову допомогу.

Згідно зі ст. 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Положення цієї статті спрямовані на забезпечення особі права на правову допомогу в адміністративному судочинстві.

Частина 1 ст.90 КАС України встановлює, що правовою допомогою в адміністративному процесі визнається допомога правового характеру лише адвоката або у визначених законом випадках іншого фахівця в галузі права, які її надають на підставі договору.

Згідно ст. 1 Закон України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 (замовник) та адвокатом ОСОБА_4 (виконавець) укладено договір про надання правової допомоги від 01.04.2013 року (а.с. 16-18).

Відповідно до вимог пункту 4.1 Договору розмір оплати праці виконавця при наданні правової допомоги, а також умови та порядок розрахунків, визначаються сторонами в додаткових погодженнях та актах здачі-прийому наданої правової допомоги.

Позивачем надано розрахунок суми гонорару за надану правову допомогу від 01.04.2013 року, загальна вартість наданих послуг по договору складає 2 000 грн., докази оплати вказаної суми на користь виконавця. (а.с. 19-20).

Разом з тим, позивачем не надано акт здачі-прийому наданої правової допомоги щодо надання послуг в сфері правової допомоги, визначених розрахунком суми гонорару, саме, попередня консультація щодо характеру спірних правовідносин (1 година); вивчення та правовий аналіз справи (1 година) та підготовка процесуальних документів (скарга) (3 години)

Вказане на думку колегії суддів не лише перешкоджає визначити розмір компенсації, яка підлягає відшкодуванню позивачу, однак не дає змоги встановити фактичне і дійсне виконання адвокатом зобов'язання щодо надання позивачу правової допомоги.

Інших доказів на підтвердження фактичних витрат робочого часу адвоката на здійснення захисту інтересів позивача у суді, а саме витрат робочого часу, які є підставою для розрахунку компенсації витрат на правову допомогу в адміністративних справах відповідно до Закону України "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" позивачем не надано.

Вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу не підлягають задоволенню.

Посилання на неповне вирішення позовних вимог судом першої інстанції є безпідставним та спростовано в межах апеляційного перегляду справи.

Згідно ч. 1 ст.71 КАС України кожна сторона має довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Доводи апеляційної скарги в частині відмови в задоволенні позову висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування чи зміни постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013 р. в частині відмови у задоволенні позовних вимог відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.05.2013р. по справі № 816/1828/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Старостін В.В.Судді(підпис) (підпис) Шевцова Н.В. Мінаєва О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Старостін В.В.