Рішення № 3587228, 13.02.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" лютого 2008 р.

Справа № 13/8873

За позовом Військового прокурора Рівненського гарнізону в інтересах

держави –Міністерства внутрішніх справ України його органу,

уповноваженому здійснювати відповідні функції у спірних

відносинах в особі військової частини 3043 м. Нетішин

до Державного підприємства „Національна атомна енергетична

компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу

„Хмельницька АЕС” м. Нетішин

про стягнення суми 945 244, 44 грн. заборгованості за послуги

охорони

Суддя Матущак О.І.

За участю представників сторін:

позивача: Форсюка Р.А. по довіреності б/н від 10.11.2007 р.

відповідачів: Зуєва В.Б. по довіреності б/н від 07.11.2007 р.

За участю: Стражника О.В. старшого помічник військового прокурора Хмельницького гарнізону (посв. № 180 від 07.09.2005 р.)

Прокурор у позові просить господарський суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 945 244,44 грн. заборгованості по оплаті за охорону і оборону об’єкту відповідно до укладеного між військовою частиною 3043 та ДП „НАЕК „”Енергоатом” і ВП „Хмельницька АЕС” договору № 72 „Про охорону об’єкту ВП „Хмельницька АЕС” підрозділами військової частини 3043” від 23.01.2004 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, а також подав письмове пояснення щодо розміру позовних вимог, в якому повідомив про те, що заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги станом на дату прийняття рішення становить суму 871566,92 грн. з урахуванням частково проведених відповідачем розрахунків ще до подання прокурором позову. Тобто, 14.09.2007 р. відповідач перерахував заборгованість у сумі 55402,76 грн. за січень та лютий місяці 2007 р., а також згідно визнаної позивачем заяви відповідача про зарахування зустрічних однорідних вимог від 01.10.2007 р. № 47-381/8993 ним частково погашено заборгованість у сумі 18274,76 грн. яка виникла в січні, лютому місяцях 2007 р.

Також, подав письмове пояснення від 28.01.2008 р., у якому повідомив, що дійсно до дати укладання договору від 23.01.2004 р. між сторонами існували договірні відносини без письмової угоди, проте, ще з 1998 р. позивачем надавалися послуги по охороні об”єктів ВП “Хмельницька АЕС”, а відповідач проводив розрахунки на підставі актів МВК (міжвідомчої комісії) та щомісячних службових записок про чисельність особового складу, сума перерахувань за визначений місяць та банківські реквізити військової частини, які надавалися головному бухгалтеру ХАЕС. Копії таких щомісячних листів за 2002 рік, як приклад існування таких правовідносин та надання позивачем послуг, додано до письмового пояснення.

Відповідач у відзиві на позов, а також його представник в судовому засіданні проти позову заперечували, обґрунтовуючи заперечення тим, що заборгованість виникла ще протягом 2002-2003 років, тобто до укладання договору № 72 від 23.01.2004 р., а послуги надавалися у цей період без належним чином укладеного договору.

Представником позивача та прокурором у судове засідання, яке відбулося 16.01.2008 р., подано письмове обґрунтування позовних вимог, у якому позивач вважає акт МВК (міжвідомча комісія) від 08.07.2004 р., про який зазначається у п. 3.1 у договорі № 72 від 23.01.2004 р., фактично договором, оскільки його підписали уповноважені представники сторін і у якому також зазначили усі істотні умови визнання та погашення існуючої заборгованості, яка виникла до укладання вказаного вище договору від 23.01.2004 р.

Також, оскільки у вказаному акті визначено строк погашення існуючої заборгованості у сумі 1234977,27 грн., яка виникла станом на 01.07.2004 р., протягом 2005 р., тому вважають що якщо ставити питання про строк позовної давності , то його необхідно починати обраховувати з 01.01.2006 р.

Розглядом матеріалів справи з урахуванням поданих сторонами додаткових доказів, письмових доводів та обґрунтувань, господарським судом встановлено наступне.

Між позивачем, відповідачем та ДП НАЕК “Енергоатом” м. Київ 23.01.2004 р. було укладено тристоронній договір № 72 про охорону об’єктів ВП “Хмельницька АЕС”.

У відповідності до умов даного договору позивач взяв на себе зобов’язання відповідно до акту МВК та додатків до нього від 23.02.2000 р. здійснювати охорону та оборону чисельністю свого особового складу території відповідача.

Згідно п.п. 3.1-3.3 вказаного договору, відповідач зобов’язався за охорону “об’єкта” в об’ємі завдань, передбачених актом МВК (міжвідомча комісія) своєчасно і в повному об’ємі, щомісячно до 10-го числа поточного місяця за попередній, проводити оплату за надані послуги по охороні.

Згідно належним чином завіреного витягу з акту МВК від 08.07.2004 р., підписаного із боку військової частини 3043 командиром – полковником Решетняком М.Ф., з боку ВП “Хмельницька АЕС” заступником генерального директора Бойко А.В., та іншими посадовими особами правоохоронних та контролюючих державних органів держави, вирішено вжити заходи до поетапного погашення існуючої кредиторської заборгованості ВП “Хмельницька АЕС” перед військовою частиною 3043, підтвердженої актом звіряння взаємних розрахунків від 05.07.2004 р. № 45 у, що дасть змогу придбати техніку, засоби індивідуального захисту і т.д.

Відповідальні за виконання даного пункту – ДП НАЕК “Енергоатом” та адміністрація ВП “Хмельницька АЕС”. Термін виконання –2005 рік.

У відповідності до акту звіряння № 45у від 05.07.2004 р., підписаного головним бухгалтером військової частини та головним бухгалтером ВП “Хмельницька АЕС”, станом на 01.07.2004 р., заборгованість відповідача по отриманих послугах охорони за період з 01.01.2004 р. по 01.07.2004 р. складає суму 1234997,27 грн. із зазначенням конкретної суми за кожен місяць отриманих послуг у вказаний період та частково проведених відповідачем у цей же період розрахунків.

Згідно іншого витягу з акту документальної ревізії фінансово-господарської діяльності військової частини 3043 від 01.08.2006 р. контрольно-ревізійного управління ГУУВВ МВС України, підтверджено існування заборгованості за надані послуги ВП “Хмельницька АЕС” станом на 01.08.2006 р. у сумі 1351388,34 грн.

Кошториси витрат на утримання спеціальних частин ВВ МВС України по охороні АЕС з 1.07.2000 р., з 01.04.2003 р., тобто до укладання письмового договору 23.01.2004 р., затверджувалися президентом НАЕК “Енергоатом”, що в подальшому знайшло своє відображення у п. 3.1 вказаного договору, а згідно щомісячних листів командира військової частини, адресованих головному бухгалтеру ХАЕС, повідомлялося про чисельність особового складу, вартість одиниці охорони і загальна сума послуг охорони у звітному місяці. Такі листи як приклад існування господарських правовідносин подано вибірково за цілий 2002 рік.

Оцінюючи подані сторонами і зазначені вище докази в сукупності, господарський суд приходить до висновку про існування між позивачем та відповідачем господарських відносин по охороні об’єктів ВП “Хмельницької АЕС” без письмової угоди на підставі зазначених вище письмових доказів та наявність фактів неповного проведення розрахунків за отримані послуги охорони навіть за умови часткової відсутності первинних бухгалтерських документів, які підтверджують таку заборгованість.

Наявність заборгованості закріплено актом МВК від 08.07.2004 р. у якому крім розміру заборгованості, передбачено інші істотні умови, які дають підстави вважати такий акт волевиявлення сторін, підписаним уповноваженими представниками, тобто письмовою угодою із продовженим строком позовної давності.

У відповідності до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ч.3 ст. 267 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Така заява від сторін господарському суду в межах даної справи не подавалася.

Згідно ч.1 ст. 626, ч.ч.1, 2 ст. 628, ч.2 ст. 630 цього ж Кодексу, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними , та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір).

Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Згідно змісту акту МВК від 08.07.2004 р., у ньому містяться окремі положення договору про надання послуг, які передбачені ч.ч.1, 2 ст. 901 цього ж Кодексу.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Підсумовуючи зазначене вище, господарський суд приходить до висновку про наявність між сторонами угоди з елементами змішаного (не типового) договору, у якому визнана конкретна сума заборгованості, за конкретно визначений період та строк її сплати.

Оскільки відповідачем частково проведені розрахунки, тому позов підлягає задоволенню в частині непогашеної і визнаної договором заборгованості, а у частині проведених розрахунків до подання позову, у задоволенні належить відмовити.

Заперечення відповідача господарським судом відхиляються, оскільки вони спростовуються наведеними вище обґрунтуваннями.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього належить покласти обов’язки по відшкодуванню витрат по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ч.1 ст. 626, ч.ч.1, 2 ст. 628, ч.2 ст. 630, ч.ч.1, 2 ст. 901 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Національна атомна енергетична компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька АЕС” м. Нетішин (код ЄДРПОУ 21313677) на користь військової частини 3043 м. Нетішин (код ЄДРПОУ 08803690) суму 871566,92 (вісімсот сімдесят одна тисяча п’ятсот шістдесят шість гривень 92 коп.) заборгованості.

Видати наказ

Стягнути з Державного підприємства „Національна атомна енергетична компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька АЕС” м. Нетішин (код ЄДРПОУ 21313677) ) в дохід державного бюджету України (по коду бюд жетної класифікації 22090200, символ звітності 095 через відділення державного казначейства на рахунок 31112095700002 УДК м. Хмельницького, банк отримувача ГУ ДКУ у Хмельницькій області, код 23565225, МФО 815013) державне мито в розмірі 8715,67 (вісім тисяч сімсот п’ятнадцять) грн. 67 коп. державного мита.

Видати наказ.

Стягнути з Державного підприємства „Національна атомна енергетична компанія „Енергоатом” в особі відокремленого підрозділу „Хмельницька АЕС” м. Нетішин (код ЄДРПОУ 21313677) в дохід державного бюджету (на розрахунковий рахунок 31215259700002, код банку 815013 ГУ ДКУ у Хмельницькій області, ЄДРПОУ 23565225 УДК м. Хмельницький, призначення платежу 22050000) суму 108,8 (сто вісім ) грн.. 80 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно обґрунтовано заявленим позовним вимогам.

Видати наказ.

В решта частині позовних вимог у сумі 73677,52 грн. у задоволенні відмовити.

Копії рішення надіслати в адреси позивача, відповідача, військового прокурора та прокуратури області.

Суддя О.І. Матущак