Рішення № 3587213, 14.04.2009, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"14" квітня 2009 р. Справа № 11/406-07/8

За позовом Відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна”, м. Київ

до відповідача Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”, м. Фастів

про стягнення 4 526,80грн.,

Суддя Чорна Л.В.

Представники:

від позивача: Матяш Т.В. –довір. №134 від 11.02.2009р. - представник;

від відповідачів: не з‘явився.

суть спору:

Стягується 4 526грн. 80коп. матеріальні збитки в порядку регресу та господарські витрати.

Відповідач вимог ухвал суду від 19 січня 2009р., від 03 лютого 2009р. та від 03 березня 2009р. не виконав, в судове засідання не з‘явився, про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законодавством порядку.

Позивачем подана заява про зменшення розміру позовних вимог, виконуючи вимоги постанови Верховного суду України від 19.01.2009р. та відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування”, ст.ст. 9, 12 Закону України „Про страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” та враховуючи Поліс №ВА/8884515 позивач просить суд стягнути 4 016грн. 80коп., різниця між сумою фактичних затрат –4 526,80грн. та франшизою в сумі 510,00грн.

Заява обґрунтована, судом приймається.

Позов задоволенню частково.

судом встановлено:

02 вересня 2006р. за адресою: 16км. автодороги Київ-Одеса відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ 110307, реєстраційний №АІ 1741 АМ, яким управляла водій Власюк Н.А. та транспортного засобу Chevrolet Aveo, реєстраційний номер АА 7953 ВН, що належить Біліченко Д.О., під час настання ДТП транспортним засобом управляла Ткаченко І.М. на підставі запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу Chevrolet Aveo №ААС006306.

Згідно постанови Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 жовтня 2006р.у справі №3-18382/06р. винною в ДТП визнано Власик Н.А.

В результаті ДТП було пошкоджено транспортний засіб Chevrolet Aveo, який застрахований у відкритому акціонерному товаристві „Страхова компанія „Країна” /позивач/ згідно договору автомобільного страхування №182/2.1.5.1. від 30.03.2006р.

Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу ЗАЗ 110307, реєстраційний номер АІ 1741 АМ застрахована в акціонерному товаристві „Українська пожежно-страхова компанія” /відповідач/ за договором від 23 травня 2006р.

27 вересня 2006р. був проведений огляд пошкодженого транспортного засобу експертом Дигас В.А. та складено протокол огляду транспортного засобу. На підставі звіту про оцінку автомобіля Chevrolet Aveo №1324 від 02.10.2006р., складеного СПД Гастуляк Б.П., сертифікат ФДМУ №3311/05 від 22.04.2005р., визначено розмір матеріального збитку на суму 5 437,85грн.

За умовами договору автомобільного страхування №182/2.1.5.1. виплата страхового відшкодування за шкоду заподіяну транспортному засобу сплачується у розмірі вартості відновлювального ремонту.

На підставі страхового акта №503 від 21.11.2006р. платіжним дорученням №2876 від 23.11.2006р. позивач виплатив страхове відшкодування в розмірі 4 526грн. 80коп., з розрахунку 5 081грн. 75коп. (вартість відновлювального ремонту) за мінусом 589грн. 00коп. (розмір безумовної франшизи –п. 8.5.1. договору).

Відповідно до ст. 8 Закону України „Про страхування” страховий ризик - певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про страхування” страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ст. 27 Закону України „Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Позивач звернувся до відповідача із претензією №406 від 13.03.2007р. про сплату в порядку регресу суму виплаченого страхового відшкодування.

Листом №102 від 06.04.2007р. відповідач відмовив позивачу в задоволенні претензії. Свою відмову відповідач мотивував тим, що позивач не являється стороною за договором страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів з Власик Н.А., а ні спадкоємцем третьої особи, а третя особа, яка постраждала в результаті ДТП Ткаченко І.М. за отриманням страхового відшкодування та відшкодуванням збитків до відповідача не зверталась.

Відповідно до ст. 37.4 Закону України „Про обов‘язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” страховик має право здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги з ремонту пошкодженого майна, лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків. Страховик здійснює компенсацію витрат страхувальника або особи, відповідальність якої застрахована, у разі, коли такі витрати здійснюються за згодою страховика. Якщо страхувальник або особа, відповідальність якої застрахована, здійснили такі витрати без попереднього погодження із страховиком, страховик має право відмовити у компенсації таких витрат або зменшити їх розмір з урахуванням вимог законодавства України про порядок відшкодування такої шкоди.

Таким чином, відповідач в силу Закону України „Про обов‘язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів” та в межах договору обов‘язкового страхування цивільної відповідальності від 23 травня 2006р. має відповідати за завдані Біліченку Д.О. збитки, а також відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України Власик Н.А. має відповідати в тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

До позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором №182/2.1.5.1. від 30 березня 2006р. перейшло право вимоги, яке потерпіла особа Біліченко Д.О. мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ст. 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За таких обставин вимоги обґрунтовані, матеріалами справи доведені, підлягають задоволенню частково.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив:

Стягнути з акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (код ЄДРПОУ 20602681, 08500, пл. Перемоги, 1, м. Фастів, Київська область) на користь відкритого акціонерного товариства „Страхова компанія „Країна” (код ЄДРПОУ 20842474, 04176, вул. Електриків, 29А, м. Київ) 4 016(чотири тисячі шістнадцять)грн. 80коп. основного боргу, 90(дев‘яносто)грн. 50коп. витрат по миту та 104(сто чотири)грн. 70коп. інформаційних.

По решті - відмовити.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя Чорна Л. В.