Рішення № 35871575, 02.12.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.12.13р. Справа № 18/5005/8903/2012

За позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк",

м. Дніпропетровськ

до В-1: Державної казначейської служби України, м. Київ

В-2: Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби

Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг

В-3: Південної міжрайонної державної податкової інспекції у

м. Кривому Розі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг

про стягнення збитків

Головуючий колегії - суддя Петрова В.І.

Члени колегії: суддя Коваленко О.О.

суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача:Подолінний Р.Г., дов. від 11.09.12р.

від відповідача-1: Павелко Є.К., дов. від 02.01.13р.

від відповідача-2: не з"явився

від відповідача-3: не з"явився

СУТЬ СПОРУ:

У жовтні 2012р. Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача 1: Державної казначейської служби України, відповідача 2: Центрально-міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідача 3: Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та, з урахуванням уточнень, просить: стягнути з відповідача 2 на користь позивача вартість конфіскованих у дохід держави автомобіля "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ9977СЕ, і автомобіля "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ9977ВА, зобов"язавши (шляхом зобов"язання) відповідача 1 повернути (перерахувати) позивачу вартість конфіскованих в дохід держави автомобіля "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ9977СЕ, і автомобіля "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ9977ВА, в сумі 75 398,60грн.

Позовні вимоги обгрунтовує тим, що позивач на підставі кредитно-заставного договору №KRT0AK01140925 від 24.04.2008р., кредитного договору №KRT0AK03530004 від 10.08.2006р. та договору застави рухомого майна №KRT0AK03530004 від 10.08.2006р., укладених між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та Колодком Ф.С., отримав у заставу автомобіль "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ9977СЕ, та автомобіль "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ9977ВА. На підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.07.2012р. на користь позивача стягнуто з Колодка Ф.С. борг у розмірі 105 908,37грн. за договором від 24.04.2008р. № KRT0AK01140925, який до теперішнього часу не сплачено. Відповідно до вироку суду вищеперелічені автомобілі були конфісковані в дохід держави. Заставлені автомобілі реалізавані Центрально-Міським відділом Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції (відповідач 2), відповідач 2 отримав кошти в розмірі: 58 676,45 грн. - автомобіль "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ9977ВА; 16 722,15 грн. - автомобіль "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ9977СЕ, разом 75 398,60 грн. Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08.12.2011р. припинена застава позивача на перелічені автомобілі на підставі конфіскації в дохід держави. Виконавчі листи про конфіскацію автомобілів в дохід держави були подані до відповідача 3 - Південної міжрайонної державної податкової інспекцієї у м. Кривому Розі Дніпропетровської області. Заставлене майно продано на суму 75 398,60 грн., що набагато менше боргу перед позивачем і згідно витягів Державного реєстру обтяжень рухомого майна - застава виникла раніше винесення судом вироку про конфіскацію. Відповідач 2 порушив вимоги ч.3 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження", що спричинило збитки банку, та відмовляється виконувати вимоги ч. 6 ст. 54 Закону України "Про виконавче провадження" щодо задоволення вимог позивача за рахунок отриманих коштів.

Відповідач 1 - Державна казначейська служба України проти позову заперечує, зазначає, що позивачем не надано доказів незаконності вилучення заставленого майна, його реалізації та звернення отриманих коштів в дохід держави. Не надано жодного рішення суду, яким би визнавались дії відповідача 2 незаконними. Навпаки, позивач посилається на вирок суду, на підставі якого заставлені автомобілі були конфісковані в дохід держави. Тобто дії з реалізації автомобілів були законними та обгрунтованими з боку відповідачів, що виключає можливість відшкодування коштів з Державного бюджету України.

Відповідач 2 - Центрально-міський відділ Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області проти позову заперечує, зазначає, що він направив на адресу позивача лист про надання згоди на реалізацію транспортних засобів, однак останній відмовив у цьому. У травні 2011 року відповідач 2 звернувся до Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу з позовом до Колодка Ф.С, Юкрейн Авто Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі, ПАТ КБ "Приватбанк" про припинення права застави на транспортні засоби марки "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ9977СЕ та автомобіль "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ9977ВА, що належать Колодку Ф.С. 08.12.2011р. рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу позов про припинення права застави задоволено у повному обсязі. Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.03.2012р. рішення суду щодо припинення права застави залишено без змін. Право власності припиняється у разі конфіскації майна. У даному випадку держава не є наступним обтяжувачем спірного майна відповідно до Закону України "Про заставу", а є власником транспортних засобів згідно до ст. 354 Цивільного кодексу України, так як разом з цим майном до держави перейшли всі права та обов'язки, що з ним пов'язані. Відповідно до ст. 64 Закону України "Про виконавче провадження" майно, що підлягає конфіскації, вилучається. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому Законом. Відповідач 2 вважає, що реалізація конфіскованого майна була здійснена відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідач 3 - Південна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області в судові засідання не з"явився, до суду надав клопотання, в якому зазначив, що позивач визнав його відповідачем по даній справі, але жодних аргументів щодо протиправності дій Криворізької Південної ОДПІ та наслідків вчинення цих дій позивачем не наводиться.

Ухвалою господарського суду від 04.01.2013р. справу №18/5005/8903/2012 прийнято для колегіального розгляду у складі трьох суддів: головуючий колегії - суддя Петрова В.І., члени колегії - судді Кощеєв І.М., Назаренко Н.Г.

22.01.2013р. ухвалою господарського суду провадження у справі №18/5005/8903/2012 було зупинено.

Ухвалою господарського суду від 08.07.2013р. справу №18/5005/8903/2012 прийнято для колегіального розгляду у складі трьох суддів: головуючий колегії - суддя Петрова В.І., члени колегії - судді Кеся Н.Б., Назаренко Н.Г. та поновлено провадження у справі.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2013р. справу №18/5005/8903/2012 прийнято для колегіального розгляду у складі трьох суддів: головуючий колегії - суддя Петрова В.І., члени колегії - судді Коваленко О.О., Назаренко Н.Г.

03.12.2013 року по даній справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

10.08.2006р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Колодком Федором Степановичем (боржник) був укладений кредитний договір №KRT0AK03530004, відповідно до якого банк надав боржнику кредит у сумі 19 762,38 доларів США, строком до 09.08.2013р.

У якості забезпечення зобов"язань за кредитним договором від 10.08.2006р. №KRT0AK03530004 між банком (заставодержатель) та боржником (заставодавець) укладено договір застави №KRT0AK03530004 від 10.08.2006р. Предметом цього договору є надання в заставу автомобіля марки "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ 9977 ВА, заставною вартістю 125 800,00грн.

24.04.2008р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Колодком Федором Степановичем (боржник) був укладений кредитно-заставний договір №KRT0AK01140925, відповідно до якого банк надав боржнику кредит у сумі 35 900,20грн., строком до 23.04.2013р.

У забезпечення зобов"язань за цим договором банк отримав у заставу автомобіль "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ 9977 СЕ.

19.07.2012р. Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська прийняв рішення, за яким стягнув із Колодка Федора Степановича солідарно на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором №KRT0AK01140925 від 24.04.2008р. у розмірі 105 908,37грн.

За кредитним договором №KRT0AK03530004 від 10.08.2006р. заборгованість складає 35 122,70 доларів США, що підтверджується наданим позивачем розрахунком.

Як вбачається з матеріалів справи, вищевказані заставні автомобілі були конфісковані в дохід держави на підставі вироку Апеляційного суду Дніпропетровської області у кримінальній справі №1-5/2010 за обвинуваченням Колодка Федора Степановича та інших.

Виконавчі листи щодо конфіскації автомобілів видані Апеляційним судом Дніпропетровської області 16.03.2010р., були направлені до Центрально-Міського відділу Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області (ДВС) для виконання.

Згідно ст.64 Закону України "Про виконавче провадження" майно, що підлягає конфіскації, вилучається. Реалізація конфіскованого майна здійснюється в порядку, встановленому цим Законом.

За ч.7 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

У зв"язку з тим, що позивачем не надано згоди на реалізацію заставленого майна - автомобілів марки "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ 9977 СЕ, та марки "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ 9977 ВА, що належать боржнику за кредитними договорами - Колодку Ф.С., державна виконавча служба у травні 2011р. звернулась до суду із позовом про припинення права застави на вищезазначені транспортні засоби.

08.12.2011р. рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу позов ДВС про припинення права застави на транспортні засоби марки "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ 9977 СЕ, та марки "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ 9977 ВА, задоволено у повному обсязі. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.03.2012р. рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08.12.2011р. залишено без змін.

У зв"язку з припиненням права застави на вищезазначені транспортні засоби ДВС реалізовала автомобілі, а кошти перерахувала до державного бюджету: грошові кошти, отримані від реалізації автомобіля марки "Хюндай Туксон" у розмірі 58 676,45грн., 11.12.2012р., платіжним дорученням №1353, перераховані на користь державного бюджету, а саме отримувач УДКСУ у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, 24010200, Код 38032222, код банку 805012, кредитний рахунок №31113109700026; грошові кошти, отримані від реалізації автомобіля марки "Део Ланос" у розмірі 16 723,15грн., 11.12.2012р. платіжним дорученням №1353, перераховані на користь державного бюджету, а саме: отримувач УДКСУ у Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, 24010200, Код 38032222, код банку 805012, кредитний рахунок №31113109700026.

Відповідач 1 - Державна казначейська служба України підтвердила факт перерахування коштів до державного бюджету в розмірі 75 398,60грн.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 08.12.2011р. та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15.03.2012р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстації.

10.04.2013р. Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу виніс рішення у справі №444/9307/12, яким у позові Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про припинення права застави - відмовлено.

При цьому, у винесеному рішенні встановлено, що вищезазначені транспортні засоби обтяжені приватними обтяженнями: автомобіль марки "Део Ланос"- на підставі кредитно-заставного договору, укладеного 24.04.2008р. між ПАТ КБ "Приватбанк" та Колодком Ф.С., а автомобіль марки "Хюндай Туксон" - на підставі договору застави, укладеного 10.08.2006р. між ПАТ КБ "Приватбанк" та Колодком Ф.С., згідно з яким обтяжувача у подальшому змінено на компанію "Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 Пі-Ел-Сі.".

Відповідно до ч.4 ст.35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Позивач звернувся до господарського суду з вимогою повернути йому кошти державного бюджету у розмірі 75 398,60грн. від реалізованого (заставленого) майна.

Відповідно до ч.2 ст.57 Закону України "Про заставу" у разі вжиття державою заходів до примусового вилучення заставленого майна або майнових прав (націоналізація, реквізиція, конфіскація, накладення секвестру, а також інших заходів, аналогічних за своїми наслідками), держава відшкодовує збитки, заподіяні заставодержателю внаслідок здійснення цих заходів.

Згідно ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ст.1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За змістом вищезазначеної статті 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв"язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільного права відповідальність не настає.

Відповідно до ч.6 ст.54 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо заставодержатель не є стягувачем у виконавчому провадженні, йому виплачуються кошти після належного підтвердження права на заставлене майно.

Згідно ч.6 ст.20 Закону України "Про заставу" звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Позивач не надав належного підтвердження на заставлене майно та не довів, що у діях відповідача є наявність складу цивільного правопорушення, що є передчасним твердженням про те, що у позивача є право на відшкодування шкоди за реалізоване майно - транспортні засоби "Део Ланос", реєстраційний номер АЕ9977СЕ, та "Хюндай Туксон", реєстраційний номер АЕ9977ВА.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись ст.ст.33-34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позивачу у позові відмовити.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Повне рішення складено 09.12.2013р.

Головуючий колегії - Суддя В.І. Петрова Члени колегії:

Суддя О.О. Коваленко

Суддя Н.Г. Назаренко