Постанова № 3587134, 15.01.2008, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 79-57-10, факс 79-58-82

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"15" січня 2008 р. Справа №15/8090-А

за позовом Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький

до Летичівського районного споживчого товариства смт. Летичів

про стягнення 4458,07 грн.

Суддя Муха М.Є.

Секретар судового засідання Капустян А.В.

Представники сторін:

від позивача Мороз Т.М. –за довіреністю №01-02/8 від 12.01.2007р.

від відповідача Проскурівська К.Г. – за дорученням №6 від 15.01.2008р.

Панченко Г.С. –за довіреністю №230 від 13.12.2007р.

У судовому засіданні згідно ч.3 ст. 160 КАСУ проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Суть спору

Позивач у позовній заяві та його представник в судовому засіданні наполягають на задоволенні позовних вимог. Просять суд стягнути з відповідача 4458грн. 07коп. заборгованості, з якої 4211грн. 11коп. –адміністративно-господарських санкцій за недотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та 246грн. 96коп. –пені за порушення термінів сплати штрафних санкцій відповідно до ст.ст.19,20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”.

Відповідач у письмовій позиції з приводу поданого позову та його представники в судовому засіданні проти позовних вимог заперечують. В підтвердження своїх доводів звертають увагу суду на те, що відповідно до ч.3 ст.20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” сплата адміністративно-господарських санкцій і пені підприємствами, установами, організаціями, які використовують найману працю, проводиться відповідно до Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів). Повідомили, що згідно звіту про фінансові результати роботи за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. збиток райспоживтовариства становить 26252грн. З врахуванням чого просить суд у позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне

16.10.2007р. Хмельницьким обласним відділенням фонду соціального захисту інвалідів проведено перевірку правильності нарахування суми адміністративно господарських санкцій за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів в Летичівському районному споживчому товаристві м. Летичів за період з 01.01.2006р. по 01.01.2007р. За результатами перевірки складено акт б/н.

В ході перевірки встановлено, що фонд оплати праці Летичівського районного споживчого товариства м. Летичів на рік –113,7тис.грн.; середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу - 27 осіб, середньорічна заробітна плата штатного працівника –4211грн. 11коп., норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів –1, кількість інвалідів, які фактично працюючих –0, сума адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів - 4211грн. 11коп.

Акт перевірки підписано представниками сторін.

В матеріалах справи наявний розрахунок заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій, згідно якого станом на 29.10.2007р. сума адміністративно-господарських санкцій становить 4211грн. 11коп.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку пені, за порушення строків сплати адміністративно-господарських санкцій за період з 17.04.07 по 29.10.07 позивачем нараховано пеню в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (196 днів прострочення платежу), яка становить 246,96грн.

У зв'язку з несплатою відповідачем адміністративно-господарських санкцій та пені, нарахованої за несплату адміністративно-господарських санкцій в добровільному порядку, позивач звернувся з позовом до суду про примусове їх стягнення.

Досліджуючи надані по справі докази та пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне.

Статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” встановлено для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця.

Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, відповідач вимоги закону не виконав. Згідно проведеної позивач перевірки на підприємстві відповідача встановлено відсутність штатних працівників-інвалідів, тоді як згідно вимог чинного законодавства установлений норматив –1 робоче місце для працевлаштування інвалідів.

Згідно ст.20 Закону „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів). Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

З врахуванням викладеного суд вважає. що позивачем правомірно нараховані штрафні санкції в розмірі середньорічної заробітної плати штатного працівника в сумі 4211грн. 11коп.

Згідно п.4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. N 70 „Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” порушення строків сплати суми адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку за кожний календарний день прострочення. Порядок нарахування пені та встановлення строку її сплати затверджуються Мінпраці.

Згідно п. 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затв. наказом Мінпраці України від 15.05.2007 № 223, зареєстрованого Міністерством Юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819, у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

У зв’язку з несплатою штрафних санкцій в добровільному порядку у встановлені законодавством терміни позивачем обґрунтовано нараховано пеню за період з 17.04.07 по 29.10.07 в розмірі 246грн. 96коп.

Відповідачем всупереч вимог ч.1 ст.71 КАС України не надані докази, що спростовують доводи позивача та підтверджують відсутність порушення норм чинного законодавства, натомість позивачем доведений факт порушення відповідачем нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та обґрунтованість застосування адміністративно-господарських санкцій і пені.

Доводи відповідача про відсутність прибутку від діяльності товариства судом до уваги не приймаються з врахуванням того, що чинне законодавство не передбачає звільнення від сплати штрафних санкцій у разі наявності чи відсутності прибутку відповідних суб’єктів господарювання.

За таких обставин, дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені належними доказами по справі, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 51, 71, 86, 94, 104, 105, 112, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів м. Хмельницький до Летичівського районного споживчого товариства м. Летичів про стягнення 4458грн. 07коп. задовольнити.

Стягнути з Летичівського районного споживчого товариства (м. Летичів, вул. 50-річчя Жовтня, 14, код 01771107) на користь Хмельницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Хмельницький, вул. Грушевського, 87, код 23565225) 4458грн. 07коп. (чотири тисячі чотириста п’ятдесят вісім гривень 07коп.).

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Дані заяви подаються до апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя М.Є. Муха

Постанова складена у повному обсязі і підписана 17.01.2008р.

Віддруковано 3 примірники:

1 –до справи;

2 –позивачу;

3 –відповідачу.