Постанова № 35870039, 27.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Справа № 804/15598/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКуделько Н.Є. при секретаріСвітка Н.В. за участю: представника позивача Семенкіної Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області про визнання протиправною та скасування постанови, забов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Статьєвої А.В. від 06.11.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №2а/0470/1741/12, виданим 20.03.2012р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 1099,80 грн., та зобов'язання прийняти на примусове виконання виконавчий лист у справі №2а/0470/1741/12, виданий 20.03.2012р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Управління заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 1099,80 грн. та надати Управлінню постанову про відкриття виконавчого провадження.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 06.11.2013 року державним виконавцем відділу ДВС Дніпропетровського РУЮ було винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8, ч. 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», через порушення вимог п.13 наказу Головного управління юстиції у Дніпропетровській області та Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.02.2012 року № 215/02.5/43 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області», а саме, при повторному пред'явленні до виконання виконавчого документа, який було повернуто стягувачу у зв'язку з відсутністю майна, Управлінням не надана додаткова інформація про виявлене у боржника майно. Позивач вважає, що зазначена постанова винесена з порушенням вимог Закону України „Про виконавче провадження". Просить суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.28,29), про причини неявки суд не повідомив. На підставі ч. 4 ст. 128 КАС України суд ухвалив здійснити розгляд справи без участі представника відповідача.

Від відповідача надійшли до суду письмові заперечення на позов, в яких посилається на те, що в результаті виконання виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-0470/1741/12 від 20.03.2012 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про стягнення з ФОП ОСОБА_5 на користь Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі суми заборгованості в розмірі 1099,80 грн., при першому надходженні до ВДВС, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції було вжито всі необхідні заходів, щодо встановлення наявності у боржника майна, на яке можна звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості за виконавчими документами. На підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» зазначені виконавчі документи були, разом з постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві, направлені Управлінню Пенсійного фонду України. При пред'явлені виконавчого листа № 2а-0470/1741/12 від 20.03.2012 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_5 на користь Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі суми заборгованості в розмірі 1099,80 грн., вдруге до ВДВС ДРУЮ, який надійшов 04.11.2013 року за вх. № 6710, Управлінням пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі не було надано державному виконавцю іншу наявну додаткову інформацію про виявлене у боржника майно. Вважає постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 06.11.2013р. законною та правомірною, просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 06.11.2013р. державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) щодо примусового виконання виконавчого листа № 2а-0470/1741/12 від 20.03.2012 року, виданого Дніпропетровським окружним адміністративним судом про стягнення з ФОП ОСОБА_5 на користь Управління пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі суми заборгованості в розмірі 1099,80 грн., у зв'язку з порушенням п.13 наказу від 27.02.2012 року № 215/02.5/43 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області», а саме, при повторному пред'явленні до виконання виконавчого документа, який було повернуто стягувачу, у зв'язку з відсутністю майна, стягувачем не надана додаткова інформація про виявлене у боржника майно (а.с.14).

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. N 606-XIV.

Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи за рішеннями, що підлягають примусовому виконанню державною виконавчою службою.

Примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи:

1) виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті;

2) ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, кримінальних провадженнях та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

3) судові накази;

4) виконавчі написи нотаріусів;

5) посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій;

6) постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом;

7) постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу;

8) рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу;

9) рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Згідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо;

4) резолютивна частина рішення;

5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням;

6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.

Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону:

1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді;

3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом;

4) в інших передбачених законом випадках.

Згідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі:

1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання;

2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом;

3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання;

4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення;

5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення;

6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону;

6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів;

8) наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Враховуючи вищевикладене, Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як не надання стягувачем додаткової інформації про виявлене у боржника майно.

Посилання відповідача на наказ Головного управління юстиції у Дніпропетровській області та Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 27.02.2012 року № 215/02.5/43 «Про затвердження Порядку взаємодії органів державної виконавчої служби та органів Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області» суд до уваги не приймає, оскільки відповідно до п.8 ч.1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Тобто, обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження можуть бути передбачені тільки законом.

Таким чином, постанова державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Статьєвої А.В. від 06.11.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження є неправомірною, та підлягає скасуванню.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вимога позивача про зобов'язання прийняти на примусове виконання виконавчий лист у справі №2а/0470/1741/12, виданий 20.03.2012р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Управління заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 1099,80 грн. та надати Управлінню постанову про відкриття виконавчого провадження задоволенню не підлягає, оскільки зазначені дії віднесені законом до компетенції відповідача.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення адміністративного позову частково.

Керуючись Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999р. N 606-XIV, ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції Дніпропетровської області Статьєвої А.В. від 06.11.2013 про відмову у відкритті виконавчого провадження за виконавчим листом у справі №2а/0470/1741/12, виданим 20.03.2012р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом, про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в загальній сумі 1099,80 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 09 грудня 2013 року

Суддя Н.Є. Куделько