Постанова № 3586997, 16.04.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" квітня 2009 р.

Справа № 14/637/07

за позовом

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20.

до відповідача

Державного підприємства “Суднобудівний завод імені 61 Комунара”, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38.

про

Стягнення за рахунок активів податкового боргу в сумі 4 857 742,79 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

Секретар Засядівко О.О.

Представники:

Від позивача

Чаричанський П.О., довіреність від 11.06.2008 року № 16219/9/10-016

Від відповідача

Лисенко К.А., довіреність від 13.01.2009 року № 47/162.

Предмет спору: Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про стягнення за рахунок активів відповідача податкової заборгованості в сумі 4 857 742,79 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 4095169,00 грн. податку на прибуток у зв’язку із закінченням строку позовної давності -1095 днів, передбачених наказом ДПА України від 14.03.2001 року № 103.

Крім того, згідно наданого відзиву від 12.02.2009 року № б/н відповідач зазначає про проведення позивачем заходів для погашення податкового боргу, оскільки не завершена процедура реалізації активів підприємства, які були внесені в податкову заставу.

Представник відповідача зазначив, що вказані обставини не можуть бути підставами для відмови в позові.

Господарський суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

встановив:

На підставі ст. 4 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991 № 1251-XII відповідач є платником податків та зборів до бюджету та державних цільових фондів.

За результатами господарської діяльності у відповідності до наданого розрахунку відповідач має заборгованість перед бюджетом в сумі 4 857 742,79 грн., у тому числі:

- Податок на прибуток в сумі 4 095 169,00 грн.

- Земельний податок з юридичних осіб в сумі 744 846,60 грн.

- Орендна плата з юридичних осіб в сумі 1 263, 32 грн.

- Інші збори за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 1758,67 грн.

- Збір за спеціальне водокористування в сумі 4512,00 грн.

- Комунальний податок в сумі 10 193,20 грн.

Як свідчить наданий позивачем розрахунок позовних вимог, податковий борг виник наступним чином:

Заборгованість зі сплати податку на прибуток виникла у зв’язку з несплатою визначеного згідно податкового повідомлення-рішення від 28.12.2004 року № 0012582301/0 податкового зобов’язання в сумі 4 095 169,00 грн.

Постановою Верховного суду України від 17.04.2007 року залишено в силі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2006 року, якою скасовано постанову господарського суду Миколаївської області від 07.11.2005 року, та відмовлено в задоволенні позову ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»до Центральної МДПІ м. Миколаєва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.06.2005 року № 0012582301/2.

Борг зі сплати земельного податку виник у зв’язку з несплатою визначеного згідно податкового розрахунку № 165 від 30.01.2007 року ( з урахуванням уточнюючого розрахунку № 755 від 12.03.2007 року) податкових зобов’язань по строкам сплати 03.05.2007 року, 30.05.2007 року, 02.07.2007 року, 30.07.2007 року в загальному розмірі 744 846,60 грн.

Заборгованість з орендної плати за земельні ділянки виникла у зв’язку з несплатою визначених згідно податкової декларації № 757 від 12.03.2007 року податкових зобов’язань по строкам сплати 03.05.2007 року, 30.05.2007 року, 02.07.2007 року, 30.07.2007 року в загальному розмірі 1263,32 грн.

Заборгованість зі збору за забруднення навколишнього природного середовища виникла у зв’язку з несплатою визначеного згідно податкового розрахунку за 1 квартал місяців 2007 року податкового зобов’язання в сумі 1758,67 грн.

Заборгованість зі сплати збору за спеціальне водокористування виникла у зв’язку з несплатою визначеного в розрахунку за 1 квартал 2007 року податкового зобов’язання в сумі 4512,00 грн.

Борг по комунальному податку виник у зв’язку з несплатою визначеного згідно податкового розрахунку за 1 квартал 2007 року податкового зобов’язання в сумі 10 193,20 грн.

Виходячи з встановлених обставин, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно п. п. 5.2.4 п. 5.2. ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до розгляду судом справи по суті та прийняття відповідного рішення.

Таким чином, податкове зобов’язання з податку на прибуток в сумі 4 095 169,00 грн. вважається узгодженим з моменту прийняття Верховним судом України постанови від 17.04.2007 року, якою залишено в силі постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.01.2006 року, якою скасовано постанову господарського суду Миколаївської області від 07.11.2005 року, та відмовлено в задоволенні позову ДП «Суднобудівний завод імені 61 Комунара»до Центральної МДПІ м. Миколаєва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 07.06.2005 року № 0012582301/2.

У відповідності до п. 3.3. ст. 3 затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001 № 103 Порядку «Про затвердження Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків»податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 10.09.2007 року, ним, починаючи з 17.04.2007 року, не пропущено строк давності - 1095 календарних днів, а тому заперечення відповідача не приймаються судом до уваги.

Відповідно до ст. 5 Закону України від 21.12.2000 № 2181-III “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 11 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу»від 04.12.1990 року № 509-XII Державні податкові інспекції мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнуті в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду (господарського суду).

Станом на день розгляду справи податковий борг в сумі 4 857 742,79 грн. відповідачем не сплачений.

За таких обставин позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 161-163 КАС України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути за рахунок активів з Державного підприємства “Суднобудівний завод імені 61 комунара”, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 38, ЄДРПОУ 14313240 на користь Державного бюджету України податковий борг в сумі 4 857 742,79 грн. (чотири мільйони вісімсот п’ятдесят сім тисяч сімсот сорок дві грн. сімдесят дев»ять грн.)

Постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя

О.В.Ткаченко