Постанова № 35869936, 18.11.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2013 року 09 год. 40 хв. № 826/11754/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Лідер» до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2013 року № 0001762205, -В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Буд Лідер» (далі - ТОВ «Буд Лідер», позивач) з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12 липня 2013 року № 0001762205.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що висновки Акта документальної позапланової невиїзної перевірки від 27.06.2013р. № 155/22-50/37264016 щодо того, що фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ «Буд Лідер» та його контрагентами - ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020) і ТОВ «Онікс Компані Лтд» (ідентифікаційний код 37817014) є нікчемними правочинами, що не мають реального товарного характеру, а тому позивач не має право врахувати в бухгалтерському і податковому обліках суми податку на додану вартість, сплаченого таким підприємством в ціні товарів і робіт, нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення б/н і б/д та додаткові документи В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Буд Лідер» (Акт від 27.06.2013р. № 155/22-50/37264016) були встановлені порушення ним вимог п. 198.1 і п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: підприємством занижено податок на додану вартість за періоди лютий, квітень 2012 року на загальну суму 25 677, 00 грн. внаслідок включення до складу податкового кредиту суми цього податку по податковим накладним, виписаним підприємствами ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» і ТОВ «Онікс Компані Лтд», які не відповідають вимогам чинного податкового законодавства України. Дані висновки перевіряючим були сформовані на підставі Акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012р. № 7594/22-7/37817020 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. та Акта ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані Лтд» (ідентифікаційний код 37817014) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період листопад-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року, за якими не встановлено фактів передачі товарів (виконання робіт, надання послуг) від вказаних підприємств на користь підприємств-покупців у зв'язку з рядом обставин.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

12 листопада 2013 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду було встановлено, що протягом періоду з 17.06.2013р. по 21.06.2013р. згідно з нормами пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78, ст. 79 Податкового кодексу України та на підставі наказу ДПІ від 14.06.2013р. № 8, працівником податкової інспекції була проведена документальна позапланова невиїзна ТОВ «Буд Лідер» перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020) і ТОВ «Онікс Компані Лтд» (ідентифікаційний код 37817014) за період з 01.02.2012р. по 29.02.2012р., за результатами якої складений Акт від 27.06.2013р. № 155/22-50/37264016 (далі - Акт перевірки).

В ході проведення вказаної документальної перевірки працівником відповідача встановлені фінансово-господарські взаємовідносини ТОВ «Буд Лідер» з підприємствами ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020)(договори підряду від 01.12.2011р. № 01/12-11 П та від 01.12.2011р. № 01/02-12 П) і ТОВ «Онікс Компані Лтд» (ідентифікаційний код 37817014)(усні правочини з поставки товарів на загальну суму 70 470, 00 грн., в т.ч. ПДВ - 11 745, 00 грн.). За результатами вказаних господарських операцій ТОВ «Буд Лідер» віднесло до складу податкового кредиту за звітний період лютий 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 25 677, 00 грн.

Дані висновки працівника відповідача ґрунтуються на Акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 13.11.2012р. № 7594/22-7/37817020 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р. та Акті ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС від 15.03.2013р. № 531/22.4-13/37817014 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані Лтд» (ідентифікаційний код 37817014) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період листопад-грудень 2011 року, січень-березень 2012 року.

В текстах цих Актів зазначено наступне: на момент вжиття заходів по проведенню перевірок (звірок) контрагенти ТОВ «Буд Лідер» за адресами місцезнаходження відсутні; звіркою ТОВ «Онікс Компані ЛТД» реальність здійснення господарських відносин із контрагентами-постачальниками за періоди листопад-грудень 2011 року та січень-березень 2012 року документально не підтверджується; відповідно до протоколу допиту в якості свідка ОСОБА_1, проведеного 29 серпня 2012 року слідчим з ОВС СУ ДПС у м. Києві Вітер В.О., остання повідомила про факт фіктивного створення підприємства ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (ідентифікаційний код 37817020) та відсутність будь-якого відношення до реєстрації та господарської діяльності цього Товариства. У зв'язку з цим працівник ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС прийшли до висновку про відсутність у ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» об'єктів оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.

На підставі вищевикладеного, перевіряючий ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийшов до висновку про те, що ТОВ «Буд Лідер» неправомірно включило до складу податкового кредиту за звітні періоди лютий і квітень 2012 року суми податку на додану вартість по господарських операціях з вказаними контрагентами.

В розділі «Висновок» Акта від 27.06.2013р. № 155/22-50/37264016 перевіряючий встановив порушення ТОВ «Буд Лідер» вимог: п. 198.1, п. 198.2 і п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження ТОВ «Буд Лідер» податку на додану вартість на загальну суму 25 677, 00 грн., в т.ч. за лютий 2012 року в сумі 25 524, 00 грн. і за квітень 2012 року - 1 153, 00 грн.

12 липня 2013 року ДПІ у Деснянському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на підставі Акта перевірки від 27.06.2013р. № 155/22-50/37264016 прийняла спірне податкове повідомлення-рішення за № 0001762205 (форми «Р»), яким згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, за порушення вимог п. 198.1, п. 198.2 і п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4 і п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України збільшила ТОВ «Буд Лідер» суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 32 096, 25 грн., в тому числі 25 677, 00 грн. - основний платіж, 6 419, 25 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У розумінні норм пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України), який набрав чинності 01 січня 2011 року, «податковий кредит» - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

Відповідно до підпункту «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України) (п. 201.1 ст. 201 ПК України).

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

В силу п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Згідно з п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з п. 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 року за № 1333/20071, (який набрав чинності 16 грудня 2011 року та був чинний станом на момент виникнення спірних правовідносин)(далі - Порядок) податкову накладну заповнює особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Пунктом 5 Порядку встановлено, що сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2 Порядку).

Одночасно відповідно до положень п. 6.3 цього Порядку не дає права покупцю на віднесення сум податку на додану вартість до податкового кредиту: відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; порушення порядку заповнення податкової накладної; податкова накладна виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.

Отже, виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку на додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам необхідно з'ясувати, зокрема:

- рух активів у процесі здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

- установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції. Зокрема, встановити статус постачальника товарів (послуг), придбання яких є підставою для формування податкового кредиту та/або сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

- установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку. В обов'язковому порядку необхідно дослідити наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі -Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Відповідно до п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції на момент спірних правовідносин)(далі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (установи), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. (п. 2.2 Положення).

В силу п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.

Усі первинні документи, облікові регістри і бухгалтерська звітність повинні складатись українською мовою. Поряд з українською мовою може застосовуватися інша мова у порядку, визначеному статтею 11 Закону України «Про мови в Україні» (п. 1.3 Положення).

При цьому, у вищезгаданому листі від 02.06.2011р. № 742/11/13-11, Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає про те, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Водночас наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011р. № 1936/11/13-11).

Так, в ході судового розгляду було встановлено, в 2012 році між ТОВ «Буд Лідер» (Замовник, Покупець), та контрагентами: ТОВ «Онікс Компані Лтд» (Постачальник), в особі невідомої особи, і ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», в особі директора ОСОБА_1, були укладені усна угода з поставки товару та письмові договори підряду, а саме:

- в лютому 2012 року ТОВ «Буд лідер» (Покупець) уклало з ТОВ «Онікс Компані Лтд» (Постачальник) усуну угоду щодо поставки дощок дубових необрізаних на загальну суму 70 470, 00 грн. (з ПДВ);

- договір підряду на виконання будівельних робіт від 01.12.2011р. за № 1/12-11 П, за умовами якого Підрядник (ТОВ «Константа-Інкорпорейтед») зобов'язується за дорученням Замовника (ТОВ «Буд Лідер») власними і залученими силами, та на власний ризик, виконати роботи з капітального ремонту вулиці Шевченко, в с Скарженці, Хмельницького району та роботи з оздоблення стін (штукатурення внутрішніх стін) на будівельному об'єкті за адресою вул. М. Рибалко, 40/1, 180-квартирного житлового будинку в м. Хмельницькому, згідно з вимогами ДБН зі змінами та доповненнями на 2011 рік, відповідно до наданої Замовником проектної документації, а Замовник в свою чергу зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт і забезпечення необхідними матеріалами, прийняти виконані роботи та сплатити повну вартість виконаних робіт.

Об'єми виконаних робіт визначаються по факту виконання будівельних робіт та визначаються відповідно до складених та затверджених актів прийняття виконаних робіт за кожен поточний місяць.

Вартість робіт, що підлягають виконанню встановлюється згідно ДБН на 2011 рік. Договірна ціна (Вартість робіт) розраховується у відповідності до «Правил визначення вартості будівництва» ДБН Д. 1.1-12000, затвердженими наказом Держкомбуду від 27.08.2000р. № 174 зі змінами та доповненнями № 3. Договірна ціна має бути складена у програмному комплексі АВК 5.

Загальна вартість робіт за договором відповідно до локального кошторису є

попередньою і уточнюється Актами прийняття фактично виконаних робіт форма КБ-2В та

довідкою вартості робіт форма КБ-3.

Розрахунки за вказаним Договором здійснюються в безготівковій формі на підставі складених актів виконаних робіт за формою КБ-3;

- договір від 01.02.2012р. за № 1/02-12 П (аналогічного за змістом договору від 01.12.2011р. за № 1/02-12 П), за умовами якого Підрядник (ТОВ «Константа-Інкорпорейтед») зобов'язується за дорученням Замовника (ТОВ «Буд Лідер») власними і залученими силами, та на власний ризик, виконати електромонтажні роботи КЛ-ЮкВ по вул. Панаса Мирного, 6 в м. Хмельницькому, згідно з вимогами ДБН зі змінами та доповненнями на 2011 рік, відповідно до наданої Замовником проектної документації, а Замовник в свою чергу зобов'язується надати Підряднику будівельний майданчик, забезпечити своєчасне фінансування виконання робіт і забезпечення необхідними матеріалами, прийняти виконані роботи та сплатити повну вартість виконаних робіт.

Під час дослідження текстів цих Договорів судом встановлено, що в жодному із наданих позивачем Договорів підряду Сторонами не визначені порядок і способи передачі будівельного майданчику та будівельних матеріалів, необхідних для виконання підрядних робіт, порядок здійснення Замовником контролю за виконанням будівельно-монтажних робіт.

Відповідно до письмових пояснень позивача від 09.11.2013р. б/н, наданих підприємством до канцелярії суду 11 листопада 2013 року, спірні операції з названими вище контрагентами безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю ТОВ «Буд Лідер». А саме ТОВ «Буд Лідер», будучи генпідрядником за договорам підряду, укладеними з Лісогринівецькою сільскою радою, ТОВ «Хмельницькбудінвест» та ТОВ «Будівельний Альянс Груп», залучило ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» за спірними операція в якості субпідрядника, оскільки не мало змоги власними силами виконати в повному обсязі роботи перед вказаними замовниками.

При цьому письмових пояснень щодо наявності зв'язку між операціями по поставці ТОВ «Онікс Компані Лтд» дощок дубових необрізаних та господарською діяльністю ТОВ «Буд Лідер» позивачем суду не надано.

На підтвердження фактів отримання замовлених товарів та результатів виконаних підрядних робіт від контрагентів позивач надав до суду копії наступних документів (окрім самих договорів):

- видаткових накладних від 01.02.2012р. № РН-0000001 на суму 23 490, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 915, 00 грн.) та від 01.02.2012р. № РН-0000002 на суму 46 980, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 830, 00 грн.) щодо поставки ТОВ «Онікс Компані Лтд» товару (дощок дубових необрізаних в загальній кількості 45 м3). За результатами дослідження таких накладних судом встановлено, що в них відсутні такі обов'язкові реквізити первинного документу як посади і П.І.Б. осіб відповідальних за проведення господарських операцій, а також місце складання первинного документу;

- товарно-транспортних накладних від 01.02.2012р. серії КВ № 2, (в яких в якості «Автопідприємства» та «Вантажовідправника» значиться ТОВ «Онікс Компані Лтд», «Замовника (платника)» - ТОВ «Буд Лідер», «Вантажоодержувача» - СУПП ТОВ «Агродерев», вантаж - дошка дубова обрізана; пункт навантаження - м. Житомир; пункт розвантаження - м. Рава-Руська);

При цьому суд зважає на те, що ряд нормативно-правових актів (Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001р. № 2344-ІІІ, Правила перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні (далі - Правила), затверджені Наказом Мінтрансу України від 14.10.1997р. № 363, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 року за № 128/2568, та Правила дорожнього руху, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. № 1306, визначають товарно-транспортну накладну обов'язковим документом, що повинен оформлюватися при перевезенні вантажів автомобільним транспортом.

Загальна процедура оформлення товарно-транспортної накладної, яка виписується при перевезеннях на договірних засадах, регламентована пунктами 11.5 - 11.10 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні. Відповідно до вимог зазначених пунктів Правил товарно-транспортну накладну виписує Замовник (Вантажовідправник). Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (Вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Час прибуття (вибуття) автомобіля для завантаження і розвантаження Замовник зобов'язаний зазначати відповідно до пунктів 8.25 і 8.26 цих Правил (п. 11.9 цих Правил).

За результатами огляду наданих позивачем копій ТТН судом встановлено, що в відсутні посада і П.І.П. особи, яка діяла від імені Вантажоодержувача при отриманні вантажів за ТТН, і печатка СУПП ТОВ «Агродерев» на таких ТТН;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за лютий 2012 року (форми КБ-3), датованих 29 лютим 2012 року;

- актів приймання виконаних будівельних робіт за лютий 2012 року (форми КБ-2в), без дат підписання таких документів;

- податкових накладних від 01.02.2012ро. № 47 на суму 23 490, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 915, 00 грн.), від 01.02.2012р. № 48 на суму 46 980, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 7 830, 00 грн.), від 29.02.2012р. №811 на суму 30 000, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 000, 00 грн.), від 29.02.2012р. № 809 на суму 30 392, 64 грн. (в т.ч. ПДВ - 5 065, 44 грн.), від 29.02.2012р. № 810 на суму 23 200, 00 грн. (в т.ч. ПДВ - 3 866, 67 грн.), всього податку на додану вартість на загальну суму 25 677, 11 грн.;

- виписок з рахунку в банківській установі за 22.02.2012р., 24.02.2012р., 02.03.2012р., 20.04.2012р. з відомостями про перерахування на користь ТОВ «Онікс Компані Лтд» і ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» коштів на загальну суму 152 618, 00 грн. (з ПДВ).

Інших первинних і розрахункових документів, оформлених на підставі Договорів від 01.12.2011р. № 1/12-11 П та від 01.12.2011р. № 1/02-12 П, усного правочину з поставки товарів, зокрема: актів передачі-приймання будівельного майданчику, проектно-кошторисної документації та будівельних матеріалів від Замовника Підряднику, документальних доказів здійснення Замовником або третіми особами технічного та іншого контролю за обсягом та якістю виконання Підрядником (ТОВ «Константа-Інкорпорейтед») будівельно-монтажних і ремонтних робіт, договорів на перевезення та/або надання транспортно-експедиційних послуг, окремо укладених між ТОВ «Буд Лідер» і ТОВ «Онікс Компані Лтд» та/або третіми особами; розрахунок вартості поставлених товарів (з урахуванням витрат на перевезення вантажу), подорожніх листів до вантажного автомобіля (з відомостями про час вибуття та прибуття автомобіля з/до відповідних пунктів по ходу одного маршруту протягом 01 лютого 2012 року), наказів ТОВ «Буд Лідер» про відрядження своїх працівників до місць знаходження замовлених товарів для їх прийняття (передачі водію-експедитору)(згідно даних ТТН) і будівельних майданчиків, тощо, позивач суду не надав.

Жодних документальних доказів на підтвердження факту використання ТОВ «Буд Лідер» результатів спірних господарських операцій з метою отримання прибутку (в т.ч., договорів, укладених Товариством з контрагентами замовниками робіт, контрагентами-покупцями, та оформлених на їх виконання первинних і розрахункових документів) позивач суду не надав.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено факти здійснення господарських операцій з придбання товарів (дощок дубових обрізаних) та отримання результатів будівельно-монтажних і ремонтних робіт, передбачених договорами підряду від 01.12.2011р. № 1/12-11 П та від 01.12.2011р. № 1/02-12 П, від названих вище контрагентів належними первинними документами.

Письмових доказів на підтвердження поважності неможливості надання цих документів суду також не надано, хоча вказані документи були витребувані ухвалою суду при відкритті провадження у справі.

З огляду на те, що позивачем не підтверджені витрати на придбання товарів і робіт належними первинними і розрахунковими документами та зв'язок їх з його господарською діяльністю, віднесення сум податку на додану вартість з вартості таких послуг до податкового кредиту є безпідставним, суд дійшов висновку про правомірність донарахування податковим органом позивачу суми податку на додану вартість із застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, у зв'язку з чим адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд Лідер» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова