Постанова № 35869888, 02.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2013 року № 813/4860/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Лейко-Журомської М.В.,

секретар судового засідання Сільник Н.Є.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу Держземагенства у м. Львові, третьої особи Головного управління державної казначейської служби України у Львівській області про визнання незаконною відмови, зобов'язання вчинити дії, відшкодування моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держкомзему у м. Львові, яким просила визнати незаконними відмову відповідача у наданні висновку щодо погодження містобудівного обґрунтування щодо надання їй земельної ділянки площею 600 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача надати такий висновок та відшкодувати за рахунок відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 5100,00 грн.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року провадження у справі закрито. 21 травня 2013 року ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року про закриття провадження у справі № 2а-5382/09/1370 скасовано та справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно з поданими уточненнями позивач просить визнати незаконною відмову Управління Держкомзему м. Львова, правонаступником якого є Відділ Держземагенства у м. Львові, у наданні висновку про погодження містобудівного обґрунтування з надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 600 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1; зобов'язати Відділ Держземагенства у м. Львові здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 600 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1; відшкодувати за рахунок відповідача заподіяну моральну шкоду у розмірі 5 100,00 грн.; відшкодувати за рахунок відповідача розмір судових витрат, в тому числі витрат на юридичну допомогу.

В судовому засіданні позивач та її представник уточнені позовні вимоги підтримали. Зазначили, що листом від 10.07.2009 року відповідачем було незаконно, безпідставно та необґрунтовано відмовлено ОСОБА_1 у наданні висновку щодо погодження містобудівного обґрунтування з надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 та проігноровано рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27.06.2008 року, яким встановлено право власності позивачки на вказану земельну ділянку та правовий статус цієї земельної ділянки. Вказали, що у відповідача не було жодних правових підстав відмовляти у наданні висновку, та що така відмова має наслідком невиконання судового рішення. Просили позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача, у судовому засіданні у якому був присутнім, проти позову заперечив. Зазначив, що листом від 10.07.2009 року ОСОБА_1 надано відмову у наданні висновку з тих підстав, що згідно з земельно-кадастровими даними дана земельна ділянка не входить у межі м. Винники. Тому, у разі надання ОСОБА_1 висновку щодо погодження містобудівного обґрунтування, відповідачем було б порушено вимоги законодавства щодо діяльності у законодавчо визначених межах своєї компетенції, як територіального органу Держкомзему України. Просив у задоволенні позову відмовити.

В судове засідання 02 грудня 2013 року відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, належним чином повідомлений про розгляд справи.

04 листопада 2013 року до участі в адміністративній справі залучено Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області як третю особу, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Третя особа явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, клопотань процесуального характеру не подала.

Відповідно до статті 71 та статті 128 КАС України розгляд справи завершувався за наявними у справі доказами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

ОСОБА_1 15.06.2009 року звернулася в Управління Держкомзему у м. Львові з заявою щодо погодження містобудівного обґрунтування з надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1.

10.07.2009 року Управлінням Держкомзему у місті Львові їй відмовлено у наданні висновку щодо погодження містобудівного обґрунтування з надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1. В оскаржуваній відмові № 40/01-14/1899 від 10.07.2009 року Управління Держкомзему у місті Львові посилається на довідку про правовий статус земельної ділянки № 40/01-14/3238 від 24.04.2009 року, згідно з якою дана земельна ділянка не входить в межі м. Винники.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 27.06.2008 року Личаківським районним судом м. Львова прийнято рішення у справі № 2-989/2008, яким позов ОСОБА_1 до Винниківської міської ради, за участю третьої особи Підберізцівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку, зобов'язання видати державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, зобов'язання встановити межі земельної ділянки - задоволено; визнано право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 600 кв. м. на АДРЕСА_1; зобов'язано Винниківську міську раду встановити межі земельної площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1 в натурі, згідно проекту відведення земельної ділянки; зобов'язано Винниківську міську раду видати ОСОБА_1 державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1.

Окрім того, 14.10.2008 року ухвалою Личаківського районного суду м. Львова надано роз'яснення рішення у справі № 2-989/2008 та вказано, що під зобов'язанням Винниківської міської ради встановити межі земельної площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1 в натурі, згідно проекту відведення земельної ділянки, необхідно серед іншого розуміти надання дозволу на збір документів попереднього погодження ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1.

Як вбачається з рішення Личаківського районного суду м. Львова від 27.06.2008 року, рішенням виконавчого комітету Винниківської міської ради № 374 від 15.12.1992 року «Про виділення земельної ділянки у постійне користування для будівництва індивідуального житлового будинку в кварталі вулиць Жуковського-Кільцева» сім'ї ОСОБА_1 було надано у постійне користування земельну ділянку площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1 для будівництва відособленого житлового будинку по індивідуальному проекту. Рішенням № 73 від 05.02.1997 року Підберезцівської сільської ради передано Винниківській міській раді землі, складовою частиною яких була земельна ділянка площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1. Рішенням Пустомитівської районної ради № 49 від 10.03.1999 року «Про розгляд проекту зміни меж м. Винники» погоджено проект зміни межі м. Винники, який погоджений Підберезцівською сільською радою та Винниківською міською радою. Також рішенням Винниківської міської ради № 126 від 29.02.2000 року було повторно визнано за позивачем право на одержання земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку у кварталі вулиць Жуковського-Кільцева у м.Винники, а також було повторно визнано обов'язок відповідача передати вказану ділянку після зміни меж.

Мотивуючи своє рішення Личаківський районний суд м. Львова виходив з того, що враховуючи те, що ОСОБА_1 фактично внесла кошти на земельну ділянку на АДРЕСА_1, вказана земельна ділянка була закріплена за нею рішенням Винниківської міської ради, тому зміна меж села Підберізці та м. Винники не може жодним чином вплинути на право позивача щодо зазначеної земельної ділянки.

На виконання судового рішення Винниківською міською радою було винесено рішення №1295 від 29.12.2008 року «Про дозвіл на збір документів попереднього погодження ОСОБА_1 місця розташування земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1».

Як пояснив у судовому засіданні представник позивача, ОСОБА_1 почала збір та погодження документів містобудівного обґрунтування з надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку.

Так, згідно з Висновком №4801 щодо вибору (відведення) земельної ділянки для будови Головного державного санітарного лікаря Личаківського району м. Львова, земельна ділянка на АДРЕСА_1 придатна для садівництва та обслуговування житлового будинку.

Відповідно до Експертного висновку щодо наявності (відсутності) пам'яток Археології від 26.03.2009 року №0211-09-ЛС), на об'єкті експертизи не виявлено пам'яток археології.

Висновком від 06.04.2009 року №10/2066 «Про погодження місця розташування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1» Управління охорони культурної спадщини Львівської ОДА погодило місце розташування зазначеної земельної ділянки загальною площею 0,0600 га.

Архітектором м. Винники було надано Висновок про погодження місця розташування земельної ділянки ОСОБА_1 для садівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1.

11.06.2009 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища Львівської області погодило містобудівне обґрунтування розміщення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1, а 12.06.2009 року за №04-02-2969 Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Львівській області було надано Висновок про погодження матеріалів щодо вибору земельної ділянки площею 0,0600 га на АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування індивідуального житлового будинку, тощо.

Як зазначив представник відповідача, згідно з статтею 24 Закону України «Про планування та забудову територій» (чинною на момент звернення позивача до відповідача) містобудівне обґрунтування погоджувалося з відповідними органами містобудування та архітектури, земельних ресурсів, охорони культурної спадщини, природоохоронним та санітарно-епідеміологічним органом.

Згідно із Положенням про управління (відділ) Держкомзему в місті (обласного та районного значення), затвердженого наказом Держкомзему № 123 від 17.06.2008 року, управління (відділ) Держкомзему в районі є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.

Відповідно до підпункту 10 пункту 4 Положення управління (відділ) відповідно до покладених на нього завдань, вносить пропозиції щодо розробки нормативно-технічних документів з питань розробки землевпорядної документації, ціноутворення в галузі проектування, будівництва та експлуатації протиерозійних об'єктів і споруд та в межах своєї компетенції бере участь у їх затвердженні.

Як вбачається з довідки № 40/01-14/3238 від 24.04.2009 року про правовий статус земельної ділянки земельна ділянка площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1 не входить в межі м. Винники.

Окрім того, з долучених позивачем документів, а саме з фрагменту Генплану м. Винники вбачається, що місце розташування земельної ділянки площею 600 кв.м. на АДРЕСА_1 перебуває за межами м. Винники, що чітко відмежовано відповідними умовними позначеннями.

Дотримуючись принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, який передбачений частинами 4 та 5 статті 11 КАС України судом скеровувалися запити до Відділу держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області, Головного управління Держземагенства у Львівській області, про надання інформації чи розташована земельна ділянка площею 600 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, право власності на яку визнано за ОСОБА_1 рішенням Личаківського районного суду міста Львова від 27.06.2008 року, на території обслуговування цих земельних органів.

З відповіді Головного управління Держземагенства у Львівській області вбачається, що згідно з земельно-кадастровими даними, земельна ділянка площею 600 кв.м по АДРЕСА_1 не відноситься до земель (перебуває за межею) міста Винники.

Відділом Держземагенства у Пустомитівському районі Львівської області повідомлено, що на території Пустомитівського району м. Винники не обліковується.

Також судом витребовувалась інформація у Винниківської міської ради чи знаходиться на території міста Винники земельна ділянка площею 600 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку по АДРЕСА_1, проте відповіді суду не надано.

Представником позивача до матеріалів справи долучена надана 31.10.2012 року ОСОБА_1 відповідь Управління Держкомзему у Пустомитівському районі, у якій зазначено, що подане містобудівне обґрунтування не може бути погоджене, оскільки розроблене як на земельну ділянку в межах м. Винники. У випадку, коли дана земельна ділянка розташована на території району, її відведення слід починати з рішення органу місцевого самоврядування і виготовлення нової містобудівної документації.

Суд також зауважує, що рішенням Личаківського районного суду м. Львова підтверджено, що на момент прийняття рішення зміна меж села Підберізці та м. Винники не відбулася.

Враховуючи вищенаведене, територіальна компетенція управління Держкомзему у м. Львові (правонаступником якого є Відділ Держземагенства у м. Львові) не поширювалася на земельну ділянку площею 600 кв.м по АДРЕСА_1, тому підстав для розгляду та погодження позивачу документів на цю земельну ділянку у нього не було.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, відповідач правомірно відмовив позивачу у наданні висновку щодо погодження містобудівного обґрунтування з надання земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1.

Суд не бере до уваги посилання позивача на ту обставину, що відповідачем фактично не виконується рішення Личаківського районного суду м. Львова, оскільки таке рішення жодним чином не стосується відповідача у справі № 813/4860/13-а та містить вимоги зобов'язального характеру до Винниківської міської ради.

Відповідно до частини 3 статті 2 та статті 11 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Оскільки відповідач, в межах наданих йому повноважень, не міг погодити позивачу містобудівне обґрунтування, то суд розцінює такі дії відповідача як правомірні.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, згідно з частиною 3 статті 2 КАС України, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані.

Вирішуючи спір, щодо зобов'язання відповідача здійснити державну реєстрацію земельної ділянки площею 600 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 суд зазначає, що така вимога позивача є похідна від первинної позовної вимоги позивача про визнання незаконною відмови. Оскільки судом встановлена правомірність відмови Управління Держкомзему м. Львова у наданні висновку про погодження містобудівного обґрунтування з надання ОСОБА_1 земельної ділянки площею 600 кв. м. для будівництва та обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1, то підстав для задоволення іншої похідної позовної вимоги немає.

Вимога позивача про стягнення моральної шкоди не підлягає до задоволення, оскільки позивачем не надано доказів, які підтверджують факт спричинення відповідачем моральної шкоди в силу тих чи інших дій останнього та існування причинного зв'язку між ними.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача безпідставні, непідтверджені матеріалами справи, не доведені у судовому засіданні, і тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 128, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати покласти на позивача.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2013 року.

Суддя Лейко-Журомська М.В.