Постанова № 3586974, 07.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

ПОСТАНОВА

Іменем України

07.04.2009

Справа №2-26/11292-2007А

За позовом – Фірми «Крим Чай», м. Сімферополь, вул. Боровського, 60, кв. 399.

До відповідача – ДПІ у м. Сімферополі, м. Сімферополь, вул. М. Залки, 1/9.

Про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.

Суддя О.Л. Медведчук

при секретарі Малашенко К.І.

Представники:

Від позивача – Солодков О.Є., предст., дов. від 02.10.08р.; Апполонова О.Л., предст., дов. від 06.04.09р.

Від відповідача – Мамчур А.М., предст., дов. від 17.11.08р.

Сутність спору: Позивач - Фірма «Крим Чай» у серпні 2007р. звернувся до господарського суду АРК із позовом про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі № 0000402301/3 від 17.08.2007р. та визнання нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Сімферополі № 0000392301/3 від 17.08.2007р.

Провадження у справі відкрито ухвалою господарського суду АРК від 28.08.2007р. (суддя А.С. Цикуренко).

Розгляд справи відкладався.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались по мотивах наведених у запереченнях на позов.

В процесі розгляду справи позивачем у відповідності зі ст. 51 КАС України було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій просив додатково визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Сімферополі від 07.06.2007р. № 0008822301/2 та № 0008812301/2 які були прийняті відповідачем за наслідками адміністративного узгодження податкових зобов’язань.

Ухвалою від 19.10.2007р. суд (суддя Цикуренко А.С.) зупинив провадження у справі та призначив по справі судово-бухгалтерську експертизу.

У зв’язку із ненаданням сторонами витребуваних експертом додаткових матеріалів необхідних для проведення дослідження, а також у зв’язку з несплатою проведення експертизи, матеріали справи експертною установою було повернено до суду без проведення експертизи.

Ухвалою від 24.12.2007р. суд (суддя Цикуренко А.С.) поновив провадження у справі та призначив її розгляд.

За клопотанням позивача судом 01.02.2008р. знову було призначено судово-бухгалтерську експертизу із одночасним зупиненням провадження у справі.

Резолюцією Голови господарського суду АР Крим від 11.03.2008р. у зв’язку із закінченням повноважень судді Цикуренко А.С., справу передано на розгляд судді Медведчук О.Л.

Ухвалою від 20.03.2008р. суд (суддя Медведчук О.Л.) прийняв справу до розгляду із привласненням справі номеру 2-26/11292-2007А.

Судом на адресу експертної установи направлявся запит щодо надання висновку по призначеній експертизі у зв’язку із порушенням експертом строків проведення експертизи встановлених Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. за № 53/5.

02.02.2009р. на адресу суду від експертної установи – експерт Жиліна А.Г., надійшло повідомлення про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи по адміністративній справи № 2-26/11292-2007А, у зв’язку із ненаданням Фірмою «Крим Чай» первинних бухгалтерських документів витребуваних експертом.

Ухвалою від 02.02.2009р. суд поновив провадження у справі та призначив її розгляд.

Розгляд справи відкладався.

У судовому засіданні яке відбулося 07.04.2009р. позивачем позовні вимоги було підтримано, відповідач проти позову заперечував.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

встановив:

ДПІ у м. Сімферополі було проведено виїзну планову перевірку фірми «Крим Чай» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 30.09.2006р., за результатами якої 28.12.2006р. було складено акт за № 6770/23-1/30494425.

В ході перевірки були зокрема встановлені порушення п.5.9 ст.5 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством недонараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток 2005 рік на 3634 грн., у т.ч.: за 3 кв. 2005р. - на 1968 грн., 4 кв.2005р. - 1666 грн., завищення від'ємного значення оподатковуваного прибутку за 9 міс. 2006р. на 4555 грн. та п.п.7.4.1 і 7.4.4 п.7.4 ст.4 Закону України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», в результаті чого підприємством недонараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість у вересні 2005 року на 1574 грн., грудні 2005 року - 1333 грн., січні 2006 року - 911 грн., лютому 2006 року - 30256 грн., березні 2006 року - 8960 грн., травні 2006 року - 4640 грн., червні 2006 року - 194 грн., вересні 2006 року - 8966 грн. За підсумками перевірки зменшено значення ряд. 26 Декларації з податку на додану вартість № 184531 від 20.10.06р. за вересень 2006 року "Залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" на 29903 грн.

На підставі висновків зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000402301/0 та № 0000392301/0 від 17 січня 2007 року, якими фірми «Крим Чай» були донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3634,00 грн. і 1650,00 грн. штрафних санкцій та з податку на додану вартість у сумі 56834,00 грн. і 26698,00 грн. штрафних санкцій відповідно.

Внаслідок процедури адміністративного оскарження зазначених вище податкових повідомлень-рішень, скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення без змін та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000402301/3 та № 0000392301/3 від 17 серпня 2007 року, якими позивачу були донараховані податкові зобов'язання з податку на прибуток у сумі 3634,00 грн. і 1650,00 грн. штрафних санкцій та з податку на додану вартість у сумі 56834,00 грн. і 26698,00 грн. штрафних санкцій відповідно.

Також ДПІ у м. Сімферополі 07.06.2007р. бури винесені податкові повідомлення-рішення за № 0008812301/2 та за № 0008822301/2 яким позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями у сумі 1719,00 грн. та з податку на прибуток за штрафними санкціями у сумі 167,00 грн. відповідно.

Дослідивши у сукупності матеріали справи та надані докази, суд вважає, що позовні вимоги щодо визнання нечинними податкових-повідомлень рішень ДПІ у м. Сімферополі від 17.08.2007р. за № 0000402301/3 та за № 0000392301/3, а також податкових повідомлень рішень ДПІ у м. Сімферополі від 07.06.2007р. за № 0008822301/2 та за № 0008812301/2, не підлягають задоволенню по наступних обставинах.

Ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» визначено, що об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 4.3. ст. 4 вказаного закону. скоригований валовий доход - валовий доход, визначений згідно з пунктом 4.1 цієї статті без врахування доходів, зазначених у пункті 4.2 цієї статті.

П. 5.1 ст. 5 закону № 334/94-ВР визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. 1.31 ст. 3 вказаного закону, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Згідно п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається. Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів. З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті: ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів; середньозваженої вартості однорідних запасів; вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО); нормативних затрат; ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю). Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів. У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Перевіркою правильності визначення скоригованих валових витрат за період, що перевірявся, встановлено, що підприємство з залишків товарних запасів на початок року у 1 кв. 2006р. не виключило вартість товарів, використаних на невиробничі цілі у розмірі 414594 грн., також списання украденого товару зробило тільки у червні 2006 року, (акти списання № КЧ-0000001 та № КЧ-0000002 від 30.06.2006р.), тоді як повинно було списати товар у лютому 2006 року.

Вищевказані товарно-матеріальні цінності списані по бухгалтерському обліку у зв'язку з тим, що їх не можливо використати у господарської діяльності (товари украдені, порча товарно-матеріальних цінностей, товарно-матеріальні цінності списані за рахунок власних коштів підприємства).

Слід зазначити, що акт перевірки у даному випадку є єдиним носієм доказової інформації, адже при призначені судом судово-бухгалтерської (економічної) експертизи, позивачем не були надані експерту первинні бухгалтерські документи.

Згідно п.1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості придбаних товарів (крім активів, які підлягають амортизації, цінних паперів і деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та полуфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом МФУ 11.06.98р. № 124, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.07.98р. № 417/2857, якщо товарні запаси та матеріальні ресурси у звітному періоді використані на цілі, які не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), то їх балансова вартість віднімається з суми, відображеної у графі "залишок на початок звітного року" відомості про балансову вартість товарних запасів."

Таким чином, суд вважає, що ДПІ у м. Сімферополі здійснено вірний висновок, про що позивачем в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону № 334/94-ВР та п.1.4 Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості придбаних товарів (крім активів, які підлягають амортизації, цінних паперів і деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та полуфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах), затвердженого наказом МФУ 11.06.98р. № 124, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.07.98р. № 417/2857, занижено скоригований валовий дохід у 2 кв. 2006р. на 325260 грн. та завищені скориговані валові витрати за 2 кв. 2006р. на 89334 грн., а також занижено оподатковуваний прибуток за 2005 рік на 14535 грн., у т.ч.: за 3 кв. 2005р. - на 7872 грн., 4 кв.2005р. - 6663 грн., та завищено від'ємне значення оподатковуванного прибутку за 9 міс. 2006р. на 4555 грн. В результаті чого підприємством недонараховано податкове зобов'язання по податку на прибуток за 2005 рік на 3634 грн. (14535 грн. х 25 %), у т.ч.: за 3 кв. 2005р. - на 1968 грн. (7872 грн. х 25 %), 4 кв.2005р. – 1666 грн. (6663 грн. х 25 %).

Посилання позивача на те, що списані товари придбавались саме для здійснення господарської діяльності, а отже їх вартість була правомірна включена до складу валових витрат у відповідних періодах, є безпідставними, адже дані товари не були використані позивачем в його господарській діяльності, а відтак позивачем неправомірно врахована їх вартість на початку 2006р.

Крім того перевіркою правильності визначення податкових зобов’язань встановлено, що у порушення п.п.7.4.1 і 7.4.4 п.7.4 ст.4 Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» підприємством до складу податкового кредиту необґрунтовано віднесені суми ПДВ, сплачені у зв'язку з придбанням товарів та матеріальних цінностей, які не використовувалися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих, (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8 і цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Підпунктом 4.2.3 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" передбачено, що обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених підпунктом 4.2.2 цього пункту, є помилковим, покладається на платника податків, за винятком випадків, визначених пунктом 4.3 цієї статті.

Фірмою «Крим Чай» не надано документів, які б свідчили, що суми податку на прибуток і податку на додану вартість донараховані перевіркою неправомірно, крім того відсутній факт можливості використання придбаних товарів та матеріальних цінностей в подальшій господарській діяльності позивача, оскільки товари списано на підставі актів списання № КЧ-0000001 та № КЧ-0000002 від 30.06.2006р. по рахунку 947 «недостачі та втрати від псування цінностей».

На підставі викладеного, керуючись 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В позові Фірми «Крим Чай» про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі від 17.08.2007р. за № 0000402301/3 та за № 0000392301/3, а також податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Сімферополі від 07.06.2007р. за № 0008822301/2 та за № 0008812301/2, відмовити повністю.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено у повному обсязі 13.04.2009р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.