Постанова № 35869709, 04.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" грудня 2013 р. Справа № 5015/1470/12

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Мазепі Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича вих. №463 від 10.09.2013 року (вих. №05-05/1992/13 від 19.09.2013 року)

на рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року

у справі №5015/1470/12

за позовом Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Поторицької сільської ради, с. Поториця, Сокальський район, Львівська область

до Сокальської районної ради, м. Сокаль, Львівська область

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича, с. Тартаків, Сокальський район, Львівська область

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділу Держземагентства у Сокальському районі, м. Сокаль, Львівська область

про визнання недійсним п.6 рішення Сокальської районної ради №6 від 05.03.1999 року

за участю представників:

від прокуратури: Куцик В.Б., старший прокурор відділу прокуратури Львівської області (посвідчення №011165);

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача: не з'явився (належно повідомлений);

від третьої особи-1: Бурка В.В., представник (довіреність в матеріалах справи);

від третьої особи-2: Саганський С.В., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22, 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось за допомогою програмно-апаратного комплексу «Оберіг».

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалах суду від 09.10.2013 року та від 19.11.2013 року. Ухвалами суду від 19.11.2013 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ Держземагентства у Сокальському районі та продовжено строк вирішення спору на 15 днів.

В ухвалі суду від 19.11.2013 року викладено причини, на підставі яких відмовлено в задоволенні клопотань скаржника про зупинення провадження у справі.

В судовому засіданні апелянтом заявлено клопотання (вих. №651 від 02.12.2013 року) про долучення до матеріалів справи листа Відділу Держземагентства в Сокальському районі, в якому надано інформацію щодо розмежування земель державної та комунальної власності з 01.01.2013 року, місцезнаходження земельної ділянки та перелік законодавства, якими регулювались відносини щодо розпорядження земельною ділянкою.

Також в судовому засіданні заявлено клопотання (вих. №652 від 02.12.2013 року) про витребування від прокурора Сокальського району інформації та копій документів. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання з огляду на правовий характер перелічених питань, оцінка яких дається під час вирішення спору по суті.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.07.2012 року у справі №5015/1470/12 задоволено позовні вимоги Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Поторицької сільської ради до Сокальської районної ради, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича, за участю третьої осои-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Управління земельних ресурсів у Сокальському районі, та визнано частково недійсним п.6 рішення Сокальської районної ради №6 від 05.03.1999 р. «Про вилучення та надання земельних ділянок для утворення і розширення селянських (фермерських) господарств» в частині надання в постійне користування із земель фермерського запасу фермеру Бурці Віталію Володимировичу 20,0 га земель водосховища ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» для риборозведення. Стягнено із Сокальської районної ради в доход державного бюджету України 1073,00 грн. судового збору.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.09.2012 року рішення Господарського суду Львівської області від 11.07.2012 року у цій справі №5015/1470/12 скасовано. В позові відмовлено. Стягнено із Поторицької сільської ради на користь Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича 536,50 грн. в повернення сплаченого судового збору при поданні апеляційної скарги.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2013 року попередні судові акти скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Скасовуючи судові акти, суд касаційної інстанції зазначив, що судами не досліджений правовий статус спірної земельної ділянки, приналежність її до державної чи комунальної власності; не витребовувались план землеустрою населеного пункту, дані Державного земельного кадастру, затверджений проект встановлення меж населеного пункту і ці питання не досліджувались; не встановлено власника і належного розпорядника земельною ділянкою.

При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року (суддя Матвіїв Р.І.) позов Прокурора Сокальського району Львівської області в інтересах держави в особі Поторицької сільської ради до Сокальської районної ради, за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерського господарства Бурки Віталія Володимировича, за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Відділ Держземагентства у Сокальському районі, задоволено. Визнано частково недійсним п.6 рішення Сокальської районної ради №6 від 05.03.1999 року «Про вилучення та надання земельних ділянок для утворення і розширення селянських (фермерських) господарств» в частині надання в постійне користування із земель фермерського запасу фермеру Бурці Віталію Володимировичу 20 га земель водосховища відкритого акціонерного товариства «Сокальський завод хімічного волокна» для риборозведення. Відмовлено в задоволенні клопотання від 30.08.2013 року №445, поданого 03.09.2013 року, про припинення провадження у справі. Стягнено із Сокальської районної ради в доход Державного бюджету України 1073 грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича (надалі ФГ Бурки В.В.) оскаржило його в апеляційному порядку. Зокрема, апелянт зазначає, що місцевий господарський суд зобов'язаний був припинити провадження у справі, оскільки спір не підлягає вирішенню господарським судом. Також скаржник вважає, що місцевий господарський суд зобов'язаний був припинити провадження у справі у зв'язку із спливом позовної давності на оскарження рішення Сокальської районної ради від 05.03.1999 року.. Апелянт вважає, що права Поторицької сільської ради не були порушені при прийнятті оспорюваного рішення. Окрім цього, скаржник зазначає, що питання надання земельної ділянки розглядалось на сесії Поторицької сільської ради. ФГ Бурки В.В. просить скасувати оскаржуване рішення, припинити провадження у справі та відмовити в задоволенні позову.

Присутній в судовому засіданні прокурор заперечив щодо задоволення апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення залишити без змін.

Представник Відділу Держземагентства у Сокальському районі у вирішенні спору поклався на думку суду.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши фактичні обставини у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Рішенням Сокальської районної ради народних депутатів VII сесії XXII скликання від 05.04.1995 року «Про затвердження проектів роздержавлення та приватизації земель селянських спілок» (Рішення від 05.04.1995 року) затверджено проекти роздержавлення земель селянських спілок згідно з додатком №1 (п.1). Затверджено зміни меж населених пунктів та їх площі згідно з додатком №2 (п.2).

Листом за №422-1 від 15.05.1998 року, адресований Смілці З.С. ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» дав згоду на вилучення із земель водосховища земельної ділянки площею 20 га, при умові вилучення їх із землекористування заводу.

Рішенням від 26.02.1999 року «Про вилучення та надання земельних ділянок для утворення і розширення селянських (фермерських) господарств» (п.6) Районна конкурсна комісія Сокальської районної ради рекомендувала районній сесії надати в постійне користування із земель фермерського запасу Бурці Віталію Володимировичу 20 га з земель водосховища ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» для риборозведення.

Відповідно до п.6 Рішення Сокальської районної ради V сесії І скликання від 05.03.1999 року №6 «Про вилучення та надання земельних ділянок для утворення і розширення селянських (фермерських) господарств» вирішено надати фермеру Бурці Віталію Володимировичу 20 га з земель водосховища ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» для риборозведення в постійне користування із земель фермерського запасу.

Розпорядженням Голови Сокальської районної державної адміністрації від 30.08.1999 року №385 «Про затвердження проектів відведення земельних ділянок для утворення (розширення) селянських (фермерських) господарств» (Розпорядження від 30.08.1999 року №385) затверджено проект відведення земельної ділянки, зокрема, Бурці Віталію Володимировичу (п.1). Передано громадянину Бурці Віталію Володимировичу згідно розробленого проекту в постійне користування з земель ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» земельну ділянку для розширення селянського (фермерського) господарства загальною площею 18,7974 га (п.3).

15 грудня 1999 року на підставі розпорядження голови Сокальської районної державної адміністрації від 30.08.1999 року №385 Сокальською районною радою народних депутатів Бурці Віталію Володимировичу видано державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серії ЛВ 1041 площею 18,7974 га, що розташована на території с. Поториця для ведення селянського (фермерського) господарства.

Згідно листа Управління Держкомзему у Сокальському районі за №01-12/872 від 26.04.2012 року станом на 01.01.2000 року за ФГ Бурки В.В. по Поторицькій сільській раді обліковувалось 18,7974 га, по Тартаківській сільській раді - 30 га. Цим же листом Управління Держкомзему у Сокальському районі повідомило про відсутність даних по формі 6-зем станом на 05.03.1999 року.

З наявного в матеріалах справи листа Відділу Держземагентства у Сокальському районі за №01-12/1934 від 15.08.2013 року земельна ділянка, згідно проекту формування території і встановлення меж Поторицької сільської ради, розробленого Інститутом землеустрою Львівським філіалом у 1992 році та затвердженим Львівською обласною радою, розташована на території Поторицької сільської ради, за межами населеного пункту с. Поториця.

Правове регулювання спірних правовідносин регулював чинний, на момент прийняття рішення районною радою, ЗК України 1990 року.

Згідно ч.1, ч.2 ст.3 ЗК України 1990 року власність на землю в Україні має такі форми: державну, колективну, приватну. Усі форми власності є рівноправними. Розпоряджаються землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передають землі у власність або надають у користування та вилучають їх.

Положеннями ч.1 ст.4 ЗК України 1990 року визначено, що у державній власності перебувають всі землі України, за винятком земель, переданих у колективну і приватну власність. Суб'єктами права державної власності на землю виступають, зокрема, обласні, районні, міські, селищні, сільські Ради народних депутатів - на землі в межах їх територій, за винятком земель, що перебувають в загальнодержавній власності (п.3 ч.2 ст.4).

Частинами 1 та 2 ст.7 ЗК України 1990 року унормовано, що користування землею може бути постійним або тимчасовим. Постійним визнається землекористування без заздалегідь установленого строку. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства (п.1 ч.5 ст.7).

Згідно з п.1 ч.1 ст.9 ЗК України 1990 року до відання сільських, селищних і міських районного підпорядкування Рад народних депутатів у галузі регулювання земельних відносин на їх території належить передача земельних ділянок у власність, надання їх у користування, в тому числі на умовах оренди, у порядку, встановленому статтями 17 і 19 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗК України 1990 року (в редакції станом на дату прийняття рішення районною радою) сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами, зокрема, для ведення селянського (фермерського) господарства. Районні, міські, в адміністративному підпорядкуванні яких є район, Ради народних депутатів надають земельні ділянки за межами населених пунктів для ведення селянського (фермерського) господарства, у разі відмови в наданні земельної ділянки сільською, селищною Радою народних депутатів (п.3 ч.3 ст.19).

Пунктом 1 частини 1 статті 27 ЗК України 1990 року визначено, що право користування земельною ділянкою чи її частиною припиняється у разі добровільної відмови від земельної ділянки.

Порядок припинення права користування земельною ділянкою визначався ст. 29 ЗК України 1990 року. Припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів (ч.1).

Положеннями ч.1 та ч.2 ст.31 ЗК України 1990 року визначалось, що Вилучення (викуп) земельних ділянок з метою передачі їх у власність або надання у користування громадянам, підприємствам, установам і організаціям провадиться за згодою власників землі і землекористувачів на підставі рішення Верховної Ради України, місцевих Рад народних депутатів. Вилучення земель провадиться за рішенням сільської, селищної Ради народних депутатів за межами сіл і селищ у разі передачі їх у власність або надання у користування, зокрема, для ведення селянського (фермерського) господарства.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що земельна ділянка, передана ФГ Бурки В.В. перебувала у державній власності (у відповідності до Рішення від 05.04.1995 року), розташована на території Поторицької сільської ради, за межами населеного пункту.

Окрім цього, з матеріалів справи (технічної документації по виконаних проектно-пошукових роботах по розробці проекту відведення земель для розширення селянського (фермерського) господарства гр. Смілці З.С. та Бурці В.В. з земель ТОВ «Сокальський завод хімволокна» Поторицької сільської ради Сокальського району, виконаним ПП «Земельно-кадастрове бюро», затвердженої Розпорядженням від 30.08.1999 року №385) вбачається, що земельна ділянка відносилась до земель сільськогосподарського призначення, розпорядження якими відносилось до компетенції позивача; доказів зміни цільового призначення земельної ділянки в матеріалах справи відсутні.

Судова колегія констатує, що з наявних у справі доказів вбачається, що позивачем не приймалось рішення про вилучення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ФГ Бурки В.В. від попереднього землекористувача - ВАТ «Сокальського заводу хімічного волокна» (згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ВАТ «Сокальський завод хімічного волокна» припинив свою діяльність).

Аналізуючи норми, чинного на момент прийняття спірного рішення Сокальської районної ради, Закону України «Про селянське (фермерське) господарство» суд апеляційної інстанції зазначає, що ним не визначено компетенцію ради (сільської чи районної) щодо прийняття рішення про надання у користування земельної ділянки для ведення фермерського господарства.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що рішення Сокальської районної ради щодо надання фермеру Бурці В.В. в постійне користування земельної ділянки площею 20 га із земель прийнято не у відповідності до законодавства, яке регулювало спірні відносини у той період, оскільки, це належало до повноважень Поторицької сільської ради; відповідач міг прийняти таке рішення за наявності відмови сільської ради у наданні земельної ділянки у користування (доказів такої відмови в матеріалах справи немає, що спростовує твердження апелянта, викладені у скарзі).

Посилання апелянта на непідвідомчість даного спору господарським судам, судова колегія вважає безпідставним, оскільки відносини у справі носять не публічний, а приватноправовий характер; прийняття розпорядчого рішення відповідачем щодо земельної ділянки позивача порушувало права Поторицької сільської ради, як власника земельної ділянки.

Щодо застосування позовної давності за заявою третьої особи, колегія суддів апеляційної інстанції звертає увагу, що ч.3 ст.267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Заява про сплив позовної давності, зроблена будь-якою іншою особою (в тому числі й учасником судового процесу), крім сторони у спорі, не є підставою для застосування судом позовної давності. Зокрема, ч.4 ст.27 ГПК України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, користуються процесуальними правами сторони (за певними винятками); при цьому права сторони, визначені, зокрема, ст.22 та іншими нормами цього Кодексу, є саме процесуальними, в той час як згадані положення ст.267 ЦК України є нормою матеріального права і не може розумітися як можливість застосування господарським судом позовної давності за заявами зазначених третіх осіб (про що зазначив суд касаційної інстанції у своїй постанові, якою направив справу на новий судовий розгляд).

Відповідно до наведеного суд апеляційної інстанції зробив висновок, що рішення місцевого господарського суду від 03.09.2013 року у цій справі є законним та обґрунтованим, а тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст.49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Львівської області від 03.09.2013 року у справі №5015/1470/12без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на Фермерське господарство Бурки Віталія Володимировича.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 09.12.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.