Рішення № 35869637, 08.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14451/13 08.10.13

За позовомЦентральної районної лікарні Києво-Святошинського районуДо Підприємства «Роман» Міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія»Прозобов'язання виконати умови договору та стягнення 1664,64 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Морозова О.І. - дов., Костромін А.Г. - дов.

Від відповідача Криворученко Ю.О.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача - Підприємства «Роман» міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» про:

- визнання вимоги відповідача про підвищення ціни за одиницю товару на 10% такою, що є необґрунтованою та документально не підтвердженою та не відповідає вимогам п.2 ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-УІ, а саме зміни за одиницю товару не більш як на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договору;

- визнання договору № 1202 від 12.02.2013 про закупівлю товарів за державні кошти таким, що не змінений та не розірваний;

- зобов'язання відповідача виконати обов'язки по договору № 1202 від 12.02.2013 в частині поставки товару та передачі Молока 2,5% жирності у кількості 19 430,00 літрів за ціною одиниці товару 5,20 грн.

- стягнути пені в розмірі 1664,64 грн.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав письмові заперечення від 08.10.2013, в яких просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог.

Розгляд справи на прохання сторін неодноразово відкладався, тому за клопотанням позивача, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено частиною першою ст.69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.02.2013р. за результатами конкурсних торгів укладений між Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району та Підприємством «Роман» міжнародної ліги інвалідів-інтелектуалів «Софія» договір № 1202 про закупівлю товарів за державні кошти, на постачання молока рідкого 2,5% жирності у кількості 23 000 літрів ціною за одиницю товару 5,20 грн.

Відповідно до п.1.1. договору, постачальник зобов'язується передати у власність покупцю товар, а саме: молоко різне 2,5 % у кількості відповідно до додатку № 1 до договору.

Відповідно до п.2.2. договору оплата за поставлений товарі проводиться покупцем безготівковим шляхом, на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару покупцем.

Згідно п.2.6. договору, сума договору складає 119 600,00 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 1.3 Договору, товар постачається окремими партіями згідно Замовлень Покупця.

Замовлення передаються Покупцем телефонограмою, факсимільним зв'язком.

Суду доведено, що Відповідач відмовлявся приймати замовлення на передачу товару покупцю (Позивачу).

Пунктом 9.1. договору, строк дії договору визначений до 31.12.2013р.

Позивач довів суду (довідка № 1122 від 24.07.2013р.), що ним отримано товар відповідно видаткових накладних на суму 18 564,00 грн.

За твердженням Позивача, відповідачем не до поставлено товар по договору на суму 101 036,00 грн., що складає 19 430,00 літрів по ціні за одиницю товару 5,2 грн.

Відповідно до п.6.3. договору, у разі затримки поставки товару заявленого замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1% від суми недопоставленого товару за кожний день затримки.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Між Центральною районною лікарнею Києво-Святошинського району та Підприємством «Роман» міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів було укладено договір № 1202 про закупівлю товарів за державні кошти від 12.02.2013р.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.4.1. Договору, постачальник зобов'язується передати товар покупцю протягом трьох календарних днів з моменту підтвердження отримання замовлення.

В матеріалах справи містяться докази, щодо відмови Відповідача приймати замовлення на передачу товару покупцю (Позивачу).

Відповідно до ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.10.1 Договору сторони домовилися, що всі зміни і доповнення до цього Договору будуть дійсними тільки в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані обома Сторонами.

Суду доведено, що на час розгляду справи жодної додаткової угоди про зміну чи розірвання договору не підписано сторонами.

Тобто, Відповідач зобов'язаний, відповідно до умов договору, проводити поставку товару, до дня підписання додаткових угод сторонами про зміну чи розірвання договору.

Однак, Відповідач в порушення умов п.10.1 Договору не здійснює поставку товару, що є порушенням умов Договору.

Відповідно до Довідки від 24.07.2013р. за №1122 на виконання Договору № 1202 від 12.02.2013р. про закупівлю товарів за державні кошти, покупцем отримано товару, відповідно до видаткових накладних лише на суму 18 564,00грн. кількістю 3 570 літрів.

Сума недопоставленого товару за спірним договором складає 119600,00 грн. у кількості 19 430,00літрів ціною за одиницю товару 5грн.20коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 1.3 Договору, товар постачається окремими партіями згідно Замовлень Покупця.

Матеріали справи свідчать, що Відповідач не виконав прийняті на себе зобов'язання з постачання 19 430,00 літрів молока рідкого 2,5% жирності.

Частиною 3 статті 254 Цивільного кодексу України встановлено, що строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку. Строк, що визначений у півмісяця, дорівнює п'ятнадцяти дням. Якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця.

Отже, з урахуванням положень ст.ст. 254, 530 Цивільного кодексу України, відповідач був зобов'язаний поставити товар у строки передбачені п.1.3 договору.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по поставці товару у визначений строк не виконав, допустивши прострочення виконання зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом або договором відповідальності.

За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 6.3 договору, у разі затримки поставки товару, заявленого замовником, постачальник сплачує пеню у розмірі 0,1 % від суми недопоставленого товару за кожний день затримки.

Таким чином, за прострочення терміну поставки товару з відповідача належить стягнути пеню у сумі 1664,64 грн., відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог в частині вимоги про зобов'язання Відповідача виконати зобов'язання за договором в частині поставки товару та передачі молока 2,5% жирності у кількості 19 430,00літрів за ціною одиниці товару 5,20грн. та стягнення пені за порушення строків виконання зобов'язання, відповідно до п. 6.3 договору.

Заперечення Відповідача на позовну заяву, викладені письмово від 08.10.2013р. не приймаються судом до уваги, з огляду на наступне:

24.05.2013 до Позивача надійшла пропозиція від відповідача про зміну умов договору в частині зміни ціни за одиницю товару.

У вказаному листі відповідач просить укласти додаткову угоду до договору № 1202 від 12.02.2013 про збільшення ціни за одиницю товару на 10%.

06.06.2013р. позивач направив відповідачу відповідь про відмову у підвищенні ціни за одиницю товару, оскільки зміна ціни за одиницю товару може відбуватися відповідно до п.2 ч.5. ст.. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-УІ.

Суд погоджується з твердженням Позивача, що підставою для підвищення ціни за одиницю товару відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель» - є наявність на ринку України коливання ціни за одиницю товару (молока) в бік збільшення ціни, що повинно бути підтверджено відповідними органами.

Не може являтися доказом коливання ціни на молоко на ринках Довідка №09-08/5726 від 07.05.2013р. Головного управління статистики у м. Києві про середні споживчі ціни на продукти харчування у квітні місяці, надана Відповідачем до свого листа № 517 від 22.05.2013, оскільки зазначена Довідка лише фіксує факт, що ціна на молоко до 2,5 % жирності у квітні місяці 2013р. - 7грн.72коп., а не підтверджує коливання, підвищення ціни товару на ринку. Підтвердження коливання, підвищення ціни товару на ринку необхідне, відповідно до Закону України «Про здійснення державних закупівель», для підвищення ціни за одиницю товару на 10% та для укладання Додаткової угоди до Договору №1202 від 12.02.13.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків зміни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладання…

… Разом з тим, укладання додаткових угод до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Обґрунтоване та документально підтверджене підвищення ціни за одиницю товару на 10 відсотків для укладення додаткової угоди Відповідач не надав.

Вимоги позивача щодо - визнання вимоги відповідача про підвищення ціни за одиницю товару на 10% такою, що є необґрунтованою та документально не підтвердженою та не відповідають вимогам п.2 ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-УІ, та - визнання договору № 1202 від 12.02.2013 про закупівлю товарів за державні кошти таким, що не змінений та не розірваний, не задовольняються судом з наступного:

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, (ст. 628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами, (ст. 629 ЦК України).

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.(ч.І ст. 651 ЦК України).

У разі зміни договору зобов'язання сторін змінюються відповідно до змінених умов щодо предмета, місця, строків виконання тощо. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. (ч. 1,3 ст. 653 ЦК України).

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту, (ст. 654 ЦК України).

Суду не надано доказів що Відповідачем змінено ціну договору, щодо зміни умови договору в частині підвищення ціни за одиницю товару на 10 відсотків.

Статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Тобто, заявлені Позивачем вимоги про визнання вимогу відповідача про підвищення ціни за одиницю товару на 10% такою що є необґрунтованою та документально не підтвердженою та визнання договору таким, що не змінений та не розірваний не відповідають встановленим статтею 16 Цивільного кодексу України та статтею 20 Господарського кодексу України способам захисту цивільних прав.

Витрати по оплаті судового збору згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати Підприємства «Роман» міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» (04128, м. Київ, вул.. Академіка Туполєва, 18-Є, код ЄДРПОУ 30636739) виконати зобов'язання по договору № 1202 від 12.02.2013 в частині поставки товару та передачі Молока 2,5% жирності у кількості 19 430,00 літрів за ціною одиниці товару 5,20 грн.

Стягнути з Підприємства «Роман» міжнародної ліги українських інвалідів-інтелектуалів «Софія» (04128, м. Київ, вул.. Академіка Туполєва, 18-Є, код ЄДРПОУ 30636739) на користь Центральної районної лікарні Києво-Святошинського району (08154, Київська обл.., м. Боярка, вул.. 40 років Жовтня, 51, код ЄДРПОУ 01994669) 1664 (одну тисячу шістсот шістдесят чотири) грн. 64 коп. пені, 860 грн. 25 коп. судового збору.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 15.11.2013.