Рішення № 35869038, 04.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20285/13 04.12.13

за позовомКомунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" до Фізичної особи-підприємця Бабін Олексій Леонідович простягнення 120 945,98 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Столяр О.М. - представник за довіреністю № 1 - 989 від 20.05.13;від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 04.12.13. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бабіна Олексія Леонідовича про стягнення 120 945,98 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору оренди № 47 від 14.11.2007, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання щодо сплати орендних платежів, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість з 01 грудня 2012 по 02 листопада 2011 у розмірі 120 945,98 грн., з яких: 89682,59 грн. - основний борг з орендної плати; 24876,23 грн. - пеня, 1345,27 грн. - індекс інфляції та 5041,89 грн. - 3% річних.

Ухвалою суду від 22.10.2013 порушено провадження у справі № 910/20285/13 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 06.11.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.11.2013 розгляд справи відкладено на 20.11.2013 у зв'язку з неявкою представників сторін, неподанням витребуваних судом доказів.

У судове засідання 20.11.2013 з'явився представник позивача, який надав документи на виконання вимог ухвали суду. Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 20.11.2013 розгляд справи було відкладено на 04.12.13 уз в'язку з неявкою представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 04.12.13 не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у Витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців - 02100 м. Київ, вул. Краківська, буд. 10, кв. 8, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

14.11.2007 між Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утримання автомобільних шляхів та споруд на них» Шевченківського району міста Києва та Фізичною особою-підприємцем Бабіним Олексієм Леонідовичем (орендар) було укладено договір № 47 від 14.11.2007 про передачу в оренду майна комунальної власності територіальної громади міста Києва (далі - договір).

01.08.2009 між Комунальним підприємством "Київкомунсервіс" (позивач) та Фізичною особою-підприємцем Бабіним Олексієм Леонідовичем (відповідач) було укладено Додатковий договір № б/н до Договору оренди нерухомого майна (громадських вбиралень стаціонарного типу) від 14.11.2007 за № 47, згідно п. 1 якого сторони Договору оренди нерухомого майна домовились внести наступні зміни: "В преамбулі Договору оренди - Орендодавець - Комунальне підприємство "Київкомунсервіс".

Відповідно до п.п. 1.1., 1.2., 2.1. Договору орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 01.10.2007 № 419/3253 передав, а орендар прийняв в оренду нежилі приміщення (далі - об'єкт оренди) за адресою: вул. Т. Шамрила, 2, м. Київ, громадська вбиральня загальною площею 101,00 кв.м, для організації громадської вбиральні з правом надбудови.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування об'єкт оренди, що підтверджується актом прийому-передачі по вул. Т. Шамрило, 2 від 14.11.07.

Згідно п. 3.1. Договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує Орендодавцю орендну плату та податок на землю. Розмір орендної плати за місяць на дату підписання договору становить 5050,00 грн. в т.ч. ПДВ 841,67 грн.

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. Договору).

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем одночасно з орендною платою (п. 3.4. Договору).

Відповідно до п.п. 3.5, 3.6. Договору орендна плата сплачується орендарем, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві. Орендна плата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок Орендодавця.

В пункті 3.8. Договору сторони узгодили вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендодавцем з організаціями, що надають такі послуги.

Згідно п. 4.2 Договору Орендар зобов'язався вносити орендну плату та інші, передбачені Договором, платежі своєчасно і в повному обсязі.

Згідно п. 9.1 цей Договір вступає в силу з моменту підписання його Сторонами і діє до 13 жовтня 2010 року.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.п. 3.5, 3.6 Договору оренди відповідачем було прострочено строк виконання грошових зобов'язань по сплаті орендних платежів, у зв'язку з чим позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 18.01.13 № 6-131 про сплату заборгованості. Відповідь на вказану претензію від відповідача не надійшла, заборгованість не погашена.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач боргу не сплатив, належних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов'язання по сплаті орендних платежів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, а статтею 19 Закону встановлений обов'язок Орендаря вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності та в строк, встановлений Договором.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

З положень ст. 762 Цивільного кодексу України вбачається, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Позивач стверджує, а відповідачем не спростовано, що орендар в повному обсязі не сплачував орендодавцю сум орендних платежів за Договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті орендних платежів за період з 01.12.10 по 02.11.11, яка становить 89682,59 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати у розмірі 89682,59 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, за прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач просить суд стягнути з відповідача 24876,23 грн. пені, 1345,27 грн. індексу інфляції та 5041,89 грн. - 3 % річних.

Відповідно до п. 6.2. Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України. У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку, встановленому законодавством України, з Орендаря також стягуються у повному обсязі втрати, пов'язані з таким стягненням.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини другої ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини шостої ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач надав суду розрахунок пені, обчисленої від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, а саме за період з 01 грудня 2011 року по 15 жовтня 2013 року в розмірі 24876,23 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру пені з урахуванням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 3.6 Договору (орендна плата сплачується не пізніше 10 числа поточного місяця, отже прострочення слід розраховувати з 12.12.11, яке є першим робочим днем після настання строку платежу):

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення89682.5912.12.2011 - 22.03.20121027.7500 %0.042 %3884.6189682.5923.03.2012 - 12.06.2012827.5000 %0.041 %3013.92

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення пені за прострочення сплати орендної плати підлягає частковому задоволенню в розмірі 6 898,53 грн.

Згідно з п.2.ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом здійснено перерахунок розміру 3 % річних, що підлягають стягненню з відповідача у зв'язку з простроченням грошового зобов'язання по сплаті орендної плати:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів89682.5912.12.2011 - 15.10.20136743 %4968.17

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення 3 % річних за прострочення сплати орендної плати підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 968.17 грн.

Судом здійснено перерахунок розміру інфляційних нарахувань, що підлягають стягненню з відповідача, у зв'язку з чим суд зазначає наступне.

Положення ст. 625 ГПК України не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Аналогічні висновки містяться в постановах Вищого господарського суду України від 27.01.2011 р. у справі №37/345 та від 28.02.2011 р. у справі №37/340.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції, які мають від'ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить від'ємне значення (- 541,48 грн), отже вимога про стягнення індексу інфляції в сумі 1345,27 грн. задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 89682,59 грн., пені у розмірі 6898.53 грн., 3 % річних в сумі 4968,17 грн.

В іншій частині заявлених позовних вимог слід відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на те, що сума заявлених позовних вимог дорівнює 120945,98 грн., сума позовних вимог, які підлягають задоволенню складає 101549,29 грн., то судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача становить 2030,99 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабіна Олексія Леонідовича (02100 м. Київ, вул. Краківська, буд. 10, кв. 8, ідентифікаційний номер 2912713614) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київкомунсервіс» (04053 м. Київ, вул. Кудрявська, 23, ідентифікаційний код 33745659) заборгованість з орендної плати в сумі 89 683 (вісімдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят три) грн. 59 коп., пеню в сумі 6 898 (шість тисяч вісімсот дев'яноста вісім) грн. 53 коп., три проценти річних в сумі 4 968 (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 17 коп. та судовий збір у розмірі 2 030 (дві тисячі тридцять) грн. 99 коп.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.12.2013 р.

Суддя Пукшин Л.Г.