ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
----------------------
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 листопада 2013 р.Справа № 2а-9805/10/1570
Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Федусик А. Г.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлій О.О.
- Романішин В.Л.
за участю секретаря судового засідання - Дубини Т.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 року № 0000082200/0, -
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі, предметом якого є скасування податкового повідомлення-рішення СДПІ по ВПП у м. Одесі від 05.10.2010 року № 0000082200/0.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок податкової перевірки про порушення підприємством вимог пп. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ЗУ «Про податок на додану вартість» в наслідок чого занижено податок на додану вартість, є неправомірним, оскільки відсутність за місцезнаходженням та відсутність можливості у податкової інспекції перевірити контрагентів позивача ПП «БК «Воланплюс» та ПП «Укрводтех» не може бути підставою для донарахування суми податку на додану вартість, оскільки факт реального виконання господарської операції підтверджено належними документами у платника податку відсутній механізм та не передбачений обов'язок по контролю за декларуванням та сплатою ПДВ до бюджету по ланцюгу. Посилання податкового органу про відсутність контрагентів за місцезнаходженням, а відтак оформлення податкових накладних з порушенням вимог законодавства не може бути прийнято до уваги, оскільки єдиним джерелом інформації щодо місцезнаходження є відомості з ЄДРПОУ.
Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що проведеною документальною невиїзною перевіркою податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за травень 2010 року, встановлено заниження суми податку на додану вартість та визначено податкове зобов'язання на суму 463.500,00 грн. (за основним платежем - 309.000,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 154.500,00 грн.).
Постачальниками визначені невірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; контрагенти позивача у звітних періодах не задекларували свої податкові зобов'язання, тобто не сплатили суми податку на додану вартість в ціні реалізованих товарів (послуг) позивачу, виписували податкові накладні, які не були включені до складу їх податкових зобов'язань, не відображені у податковій звітності та фактично не сплачені до бюджету.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 15 лютого 2012 року, адміністративний позов ТОВ «Готель Одеса» залишено без задоволення.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції ТОВ «Готель Одеса» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 28 вересня 2010 року, спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Одесі була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Готель Одеса» з питання дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «БК «Воланплюс» та ПП «Укрводтех» за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року.
За наслідками перевірки було складено акт № 585/22-0/31795692/9 від 28 вересня 2010 року, яким встановлені порушення ТОВ «Готель Одеса» вимог пп. «д» пп. 7.2.1 п. 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» та п. 18 «Порядку заповнення податкових накладних» в результаті чого було завищено суму податкового кредиту за травень 2010 року всього в сумі 309.000,00 грн., у тому числі по контрагентах: ПП «БК «Воланплюс» на суму ПДВ 287.511,60 грн., ПП «Укрводтех» на суму 21.488,40 грн.
На підставі висновків акту перевірки № 585/22-0/31795692/9 від 28 вересня 2010 року, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082200/0 від 05.10.2010 року, яким ТОВ «Готель Одеса» було визначено податкове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 463.500,00 грн., в тому числі за основним платежем 309.000,00 та за штрафними (фінансовими) санкціями 154.500,00 грн.
Відповідно до п. 7.1. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.
Згідно з пп. 7.2.1. п. 7.2. вказаного Закону платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Положеннями пп. 7.2.3. п.7.2. ст. 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.
Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Зробивши аналіз загальних положень законодавства, що регулює питання господарської діяльності, її змісту та спрямованості, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. А для визначення правомірності формування платниками податку податкового кредиту потрібно встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суму податкового кредиту.
Судом встановлено, що у перевіряємому періоді одним з постачальників ТОВ «Готель Одеса» є ПП «Будівельна компанія «Воланплюс». Згідно наданим первинним документам, ПП «Будівельна компанія «Воланплюс» надавало послуги з позиціонування бренда «бізнес-Готель «Одесса», складання рекламної концепції бренду, розробка компонентів фірмового стилю.
11 січня 2010 року між ТОВ «Готель Одеса» та ПП «Будівельна компанія «Воланплюс» було укладено договір № 04/10-2010, згідно з п.п. 1.1, 1.2, 1.3 якого ПП «Будівельна компанія «Воланплюс» здійснює проведення маркетингових досліджень ринку послуг Конференц-сервісу м. Одеси, надає послуги з позиціонування бренда «Бізнес-готель «Одеса», розробляє компоненти фірмового стилю, розробляє рекламну концепцію бренду.
Загальна вартість послуг за договором визначена сторонами складає 1.725.069,60 грн.
На підтвердження виконання послуг, позивачем було надано податкові накладні від 31 травня 2010 року № 053110, 053109, 053111; Акти прийомки робіт від 31 травня 2010 року № ОУ-053109, ОУ-053110, ОУ-053108; платіжні доручення; матеріали виконання вказаного договору
Вирішуючи спір в зазначеній частині, суд першої інстанції, дійшов обгрунтованого висновку, що в актах прийомки робіт зазначено лише про факт виконання послуг, однак ці акти не розкривають змісту наданих послуг, позаяк не містять деталізованої інформації про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності підприємства.
Вказані документи не містять в собі вичерпної інформації щодо характеру виконаних робіт та наданих послуг виконавцем ПП «БК «Воланплюс»», основним видом діяльності якого було будівництво будівель і яке мало у штаті одного працівника, строків їх виконання а також обсягу цих робіт, вартість яких відповідно до договору склала 1.725.069,60 грн.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оформлення поданих позивачем документів не відповідає вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки у них не розкрито змісту господарської операції.
Крім того, в переіряємому періоді, ТОВ «Готель Одеса» знаходилась у господарських відносинах з ПП «Укрводтех» на підставі договору № 117/04 від 30 березня 2010 року. за умовами договору ПП «Укрводтех» надавало послуги кейтерінгу (обслуговування заходів громадського харчування). Згідно з п. 2.1. договору ТОВ «Готель Одеса» виплачує виконавцю плату за здійснення послуг згідно акту виконаних робіт. При цьому розмір плати за надані послуги або умови його розрахунку договором не визначені.
На підтвердження виконання послуг, позивачем було надано податкові накладні, акти виконаних робіт, заявки від сторонніх організацій на організацію та проведення таких заходів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані документи не доказом на підтвердження реальності виконання господарської операції, оскільки вказані заявки від сторонніх організацій на організацію та проведення заходів не містять жодного підпису та печаток цих організацій, усі інші документи не містять жодного доказу проведення таких заходів, а відповідно і участь ПП «Укрводтех» в їх організації та обслуговуванні. Не було надано також суду будь-якого обґрунтування доручення обслуговування заходів громадського харчування ПП «Укрводтех», основним видом діяльності якого є посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту, та яке згідно податкової звітності мало в штаті трьох працівників та не мало основних засобів.
Крім того, суд приймає до уваги висновок податкового органу, викладений в Акті перевірки, про те, що на момент проведення перевірки, системою співставлення податкових накладних зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, встановлено розбіжність по взаємовідносинам з ПП «Будівельна компанія «Воланплюс» та ПП «Укрводтех».
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель Одеса» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Одесі про скасування податкового повідомлення-рішення від 05.10.2010 року № 0000082200/0 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Романішин В.Л.
Судове рішення № 35868235, Одеський апеляційний адміністративний суд було прийнято 28.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9805/10/1570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: