Постанова № 35868086, 28.11.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11884/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 листопада 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Пилипенко О.Є., Романчук О.М.

За участю секретаря судового засідання: Горячевої А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ІЗОБІТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.13р. у справі 826/11884/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ІЗОБІТ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 26.03.13р. №0001072260 та №0001082260.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.13р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції не враховано, що господарські операції позивача з його контрагентами ТОВ «Віннерком», ТОВ «Селанія», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ФОП ОСОБА_3 мали реальний (товарний) характер та були спрямовані на виконання позивачем договірних зобов'язань з будівельних робіт перед замовником. Поставка товару здійснювалась власними автомобільним транспортом позивача. Підприємством було надано усі первинні документи на підтвердження господарських операцій з вказаними контрагентами.

У судовому засідання апелянт підтримав доводи апеляційної скарги.

Представники позивача у судовому засіданні заперечили доводи апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 02.09.10р. по 30.09.12р., за результатами якої складено акт від 13.03.13р. №915/22-621-37202960.

На підставі акта перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення від 26.03.13р.:

№0001072260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на суму 262 191 грн., в т.ч. основний платіж - 209 753 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 52 438 грн.;

№0001082260, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 329 007 грн., в т.ч. основний платіж - 296 756 грн.; штрафні (фінансові) санкції - 32 251 грн.

Підставою для їх прийняття слугував висновок податкового органу про порушення позивачем вимог:

пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5, пп.11.2.3 п.11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового Кодексу України в результаті чого підприємством занижено до сплати податок на прибуток на загальну суму 245631 грн., в т.ч. за 2-3 квартал 2011 року на суму 156 405 грн., 2-4 квартал 2011 року на суму 167 750 грн., 1 квартал 2012 року на суму 24 966 грн., 1-2 квартал 2012 року на суму 71 560 грн., 1-3 квартал на суму 77 881 грн.;

п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1, 201.2 та 201.6, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 209 753, грн., в т.ч. за серпень 2011 року на суму 92 782 грн., за вересень 2011 року на суму 43 223 грн., за жовтень 2011 року на суму 901 грн., за листопад 2011 року на суму 8 964 грн., за січень 2012 року на суму 7 173 грн., за березень 2012 року на суму 16 605 грн., за квітень 2012 року на суму 4 510 грн., за травень 2012 року на суму 29 701 грн., за вересень 2012 року на суму 5 894 грн.

Такий висновок податкового органу ґрунтується виключно на висновках актів ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 28.09.12р. №4020/22-4/37567248 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.11р. по 30.06.12р.», від 13.11.12р. №4853/22-8/38291082 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Селанія» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 11.07.12р. по 31.10.12р.», від 12.11.12р. №4848/22-2/36048906 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.01.09р. по 31.10.12р.», від 22.12.11р. №1646/23-9/36588555 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віннерком» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 30.11.11р. по взаємовідносинам з ТОВ «МПС Капітал», згідно яких встановлена відсутність підприємств - контрагентів позивача за місцезнаходженням на момент проведення зустрічних звірок та невиїзної перевірки, відсутність у підприємств первинних та інших документів, відсутність фізичних та технічних можливостей, кваліфікованого персоналу для здійснення задекларованих господарських операцій, що, на думку податкового органу, свідчить про фіктивність діяльності вказаних підприємств та про нікчемність усіх укладених ними правочинів.

Щодо взаємовідносин позивача у перевіряємому періоді з ФОП ОСОБА_3 то податковий орган покликається на те, що позивачем під час перевірки не було надано первинних документів за спірними операціями.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції погодився з висновком податкового органу щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підстави для включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат передбачені пунктом 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного у переріямий період), згідно якого валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до п.п.5.3.9. п.5.3. ст.5 цього ж Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Аналогічні правової норми закріплені у ст.139 Податкового кодексу України.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит та валові витрати у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У даному випадку, фактичні обставини справи підтверджують реальне здійснення господарських операцій позивача з його контрагентами - ТОВ «Віннерком», ТОВ «Селанія», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ФОП ОСОБА_3, з огляду на наступне.

Так, між позивачем та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Селанія», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» укладено договори поставки (від 01.08.11р. №12, від 01.09.11р. №01/09, від 01.03.12р. №01/03 та від 03.09.12р. №3/09), за умовами яких постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар, а покупець в порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов'язується прийняти та оплатити його в повному обсязі. Згідно п. 1.2. договорів, від товаром розуміється: будівельні матеріали в асортименті. Відповідно до п. 1.3. договорів поставка товару здійснюється за попередньою письмовою заявкою покупця. Згідно умов договорів (п.2.2) транспортні витрати, пов'язані з доставкою товару (гідроізоляційний матеріал) проводяться за рахунок покупця. Таким чином товар, за умовами договорів поставки, поставлявся на склад апелянта за його власний рахунок вланим транспортом, що підтверджується документально та безпідставно не враховано судом першої інстанції при розгляді справи.

Як свідчать обставини справи, на виконання умов договорів поставки позивачем було направлено на адресу контрагентів заявки на поставку товарів, що підтверджується матеріалами справи.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів позивачем надані податкові та видаткові накладні, рахунки - фактури, які були досліджені колегією суддів у повній мірі та які розкривають зміст та обсяг господарських операцій з придбання та поставки товару, як то передбачено ст. 9 Закону N 996-XIV.

Оплата вартості товару здійснювалась у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахункові рахунки контрагентів, що не заперечується відповідачем.

Як свідчать обставини справи, придбаний у ТОВ «Віннерком», ТОВ «Селанія», ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» товар доставлявся на об'єкти будівництва власним вантажним автотранспортом, що знаходиться на балансі позивача (матеріали справи місять картку рахунку підприємства №105 щодо наявності власного вантажного транспорту за період січень 2010 року по серпень 2013 року), що підтверджується наявними у матеріалах справи подорожніми листами вантажного транспорту, у яких зазначено адреси завантаження та розвантаження вантажу, автомобіль, водій та особа, що безпосередньо отримала вантаж на об'єкті будівництва на підставі відповідної довіреності. Вказані документи підтверджують фактичне перевезення товару та спростовують доводи податкового органу про безтоварність господарських операцій з поставки товару.

Окрім того, матеріали справи містять нотаріально завірені заяви директорів ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» Соколова В.М., ТОВ «Віннерком» Каскеєва А.В., які підтвердили реальність (товарність) операцій з придбання позивачем у цих Товариств будівельних матеріалів.

Окрім того, позивачем долучено до матеріалів справи в підтвердження використання придбаних будівельних матеріалів фотознімки з виконання будівельних робіт на об'єктах замовника .

Так матеріалами справи підтверджується, що придбання будівельних матеріалів було зумовлено виконанням позивачем договірних зобов'язань перед ТОВ «Стокман Констракшн» з виконання будівельних робіт на об'єкті «Благоустрій», реконструкції Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» та будівництво офісно-ділового центру «Троїцький» з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами на вул. Великій Васильківській (Червоноармійській), 53-55 у Печерському районі м. Києва (І черга), а також на об'єкті « 2 черга будівництва житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та піркінгом за адресою: 40-річчя Жовтня, 60 в Голосіївському районі м. Києва».

Виконання будівельних робіт перед замовником підтверджується наявними у матеріалах справи актами приймання виконаних будівельних робіт, що свідчить про те, що товар фактично придбавався з метою використання позивачем у його власній господарській діяльності.

Згідно наявних у матеріалах справи витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Селанія», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» станом на момент здійснення господарських операцій були зареєстровані як юридичні особи та включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом і на даний час.

Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагенти при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, неможливість її вчинення в силу відсутності основних засобів, персоналу, тощо. Матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи, як і не містять будь-яких інших доказів (письмових пояснень, актів перевірок, тощо) на підтвердження неможливості вчинення вказаних господарських операцій.

Покликання податкового органу на те, що контрагенти позивача не знаходяться за місцезнаходженням станом на момент перевірки позивача не спростовує товарність вказаних господарських операцій з придбання товару, оскільки на момент вчинення господарських операцій ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Селанія», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» були зареєстровані у встановленому законом порядку та знаходились за своїм місцезнаходженням, що не заперечується відповідачем.

Покликання апелянта на акти ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 28.09.12р. №4020/22-4/37567248, від 13.11.12р. №4853/22-8/38291082 та від 13.11.12р. №4853/22-8/38291082 Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія Алексус ЛТД», ТОВ «Селанія» та ТОВ «Компанія «Грифон Консалт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за перевіряємий період - не заслуговують на увагу з огляду на те, що звірка фактично не проводилась і обставини щодо вказаних господарських операцій податковим органом реально не встановлювались. Також є необґрунтованими покликання апелянта на акт ДПІ у Печерському районі м. Києва ДПС від 22.12.11р. №1646/23-9/36588555 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Віннерком» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.09р. по 30.11.11р. по взаємовідносинам з ТОВ «МПС Капітал» з тих підстав, що перевірка була проведена у приміщенні податкового органу, фактичні можливості підприємства щодо виконання взятих на себе зобов'язань не встановлювались. Окрім того, перевірка проводилась виключно за взаємовідносинами ТОВ «Віннерком» та ТОВ «МПС Капітал», з яким позивач відносин не мав.

Податковим органом не доведено обізнаність позивача про порушення вимог податкового чи іншого законодавства, як і не доведено зв'язок таких порушень (навіть якщо такі і мали місце) з формуванням позивачем податкового кредиту та валових витрат за наслідками господарських операцій з ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Селанія», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД».

З врахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про товарність господарських операцій позивача з придбання у перевіряємому періоді у ТОВ «Компанія «Грифон Консалт», ТОВ «Віннерком», ТОВ «Селанія», ТОВ «Компанія Алексус ЛТД» будівельних матеріалів, а відтак позивачем правомірно відображено такі операції у податковому обліку шляхом формування податкового кредиту з ПДВ та валових витрат.

Щодо господарських операцій позивача з ФОП ОСОБА_3, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ФОП ОСОБА_3 укладено договір від 16.01.12р. №01, згідно умов якого виконавець бере на себе зобов'язання за заявкою замовника надати послуги оренди автомобільного крана вантажопід'ємністю до 25 тон разом з оператором для виконання замовником будівельно-монтажних робіт на об'єкті «Благоустрій», реконструкції Троїцької площі перед НСК «Олімпійський» та будівництво офісно-ділового центру «Троїцький» з підземним паркінгом та ресторанно-розважальними зонами на вул. Великій Васильківській (Червоноармійській), 53-55».

На підтвердження факту придбаних послуг матеріали справи містять податкові накладні, акти за січень - березень 2012 року та змінні рапорти про роботу машини, які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як то передбачено ст. 9 Закону N 996-XIV та підтверджують реальність вказаної господарської операції.

Податковим органом не доведено, що позивачем зазначені документи до перевірки не надавались та були у нього відсутні. Між тим, відповідно до п.5.2. розділу 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 N 984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки.

Доказів складання такого акту, що засвідчує факт відмови матеріали справи не містять.

За наведених обставин та правих норм, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваних податкових повідомлень - рішень від 26.03.13р. №0001072260 та №0001082260, а відтак такі рішення підлягають скасуванню.

Відповідно до пунктів 1, 4 ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст.195, 196, 202, 205, 207 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ІЗОБІТ» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.13р. у справі 826/11884/13-а - задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.08.13р. у справі 826/11884/13-а скасувати та прийняти нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІБК ІЗОБІТ» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 26.03.13р. №0001072260 та №0001082260.

Дана постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Пилипенко О.Є.

Романчук О.М.

Повний текст постанови складений: 09.12.13р.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Романчук О.М

Пилипенко О.Є.