ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2013 рокум. Ужгород№ 807/2615/13-а
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Калинич Я. М.
при секретарі Нагорна Л.І.
за участю:
представника позивача: ОСОБА_1 ,
представника відповідача: Цап М.П. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування Припису №375-П від 01 липня 2013 року та визнання протиправним та скасування Постанови №25-3 від 15 липня 2013 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування, -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся в Закарпатський окружний адміністративний суд з позовною заявою до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області (далі - відповідач, Інспекція ДАБК) про визнання протиправними та скасування Припису №375-П від 01 липня 2013 року та визнання протиправним та скасування Постанови №25-3 від 15 липня 2013 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування.
Позовні вимоги мотивовані наступним. У 1990 році було побудовано літню кухню (магазин), яку позивач використовує для здійснення своєї підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1. Як зазначає позивач, з моменту побудови і по сьогоднішній час жодної реконструкції цієї будівлі не відбувалося. 25 червня 2013 року Головним державним інспектором відділу контролю за будівництвом об'єктів № 1, управління №1 - Лошак Юрієм Васильовичем, головним спеціалістом сектору правового забезпечення - Цап Михайлом Петровичем Інспекції ДАБК у Закарпатській області була проведена позапланова перевірка об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 та складено протокол № б/н від 01 липня 2013 року про правопорушення у сфері містобудування, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування від 01 липня 2013 року, а також виданий припис №375-П від 01 липня 2013 року. Заступником начальника Інспекції ДАБК в Закарпатській області Цех Володимиром Петровичем 15 липня 2013 року була винесена постанова № 25-3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування. Вищевказані припис №375-п, протокол № б/н, акт № б/н та постанову № 25-3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування позивач вважає незаконними з наступних підстав: з постанови про правопорушення у сфері містобудування вбачається, що ФОП ОСОБА_3 на момент перевірки здійснював експлуатацію магазину за адресою: АДРЕСА_1 без здачі його в експлуатацію, мотивуючи це тим, що начебто відбулася реконструкція будівлі під магазин. Позивач зауважує, що відповідно до технічного паспорту БТІ від 03 липня 2013 року та проведеної технічної інвентаризації чітко зазначається, що дана будівля була побудована у 1990 році і по сьогоднішній день ніякої її реконструкції не відбувалося. Тому позивач переконаний, що є всі підстави вважати, що на цю будівлю 1990 року побудови дія Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» із змінами і доповненнями не поширюється, так як відповідно до ст. 9 розділу 5 вказаного Закону здачі в експлуатацію підлягають лише ті будівлі, які побудовані або реконструйовані з 05 серпня 1992 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив суд з підстав викладених у позовній заяві позовні вимоги задовольнити повністю, визнати протиправними та скасувати Припис №375-П від 01 липня 2013 року та Постанову №25-3 від 15 липня 2013 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування.
Представник відповідача в судовому засіданні проти адміністративного позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні такого повністю.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 14.06.2013 року до Інспекції ДАБК у Закарпатській області надійшла заява від гр. ОСОБА_6, в якій повідомив про наступні порушення: а саме, за адресою АДРЕСА_1, здійснюється торгівля продуктами харчування та спиртними напоями без дозволу на будівництво та здачу в експлуатацію.
20 червня 2013 року заступником начальника інспекції, на підставі наказу інспекції ДАБК у Закарпатській області від 20.06.2013 року за №363 «ОД» та абз.8 п.7 «Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №553 від 23.05.2011 року, звернення гр. ОСОБА_6, вх.№496/09-13 від 14.06.2013 року, було видано направлення за №533 для проведення позапланової перевірки дотримання вимог містобудівного законодавства в АДРЕСА_1.
25 червня 2013 року Головним державним інспектором відділу контролю за будівництвом об'єктів № 1, управління №1 - Лошак Юрієм Васильовичем, головним спеціалістом сектору правового забезпечення - Цап Михайлом Петровичем Інспекції ДАБК у Закарпатській області була проведена позапланова перевірка об'єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1. На підставі проведеної перевірки складено протокол № б/н від 01 липня 2013 року про правопорушення у сфері містобудування, акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудування від 01 липня 2013 року, а також виданий припис №375-П від 01 липня 2013 року. Під час проведеної перевірки було виявлено порушення, а саме: «здійснюється експлуатація магазину за вищевказаною адресою без здачі його в експлуатацію. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області до моменту перевірки не реєструвалась декларація про готовність вказаного магазину до експлуатації, не надавались інші документи, що посвідчують введення його в експлуатацію».
15.07.2013 року Інспекцією ДАБК у Закарпатській області було прийнято Постанову №25-3 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_3 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 103230,00 грн.
Інструкція про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України від 24.05.2001 року № 127 також відносить магазини та літні кухні до різних видів будівель: літні кухні віднесено до господарських будівель на присадибній ділянці (п.2.2. Інструкції), магазини - до будівель громадського призначення (п.3.3.).
Крім того, згідно з абзацом 2 пункту 1.4. даної інструкції передбачено підписання технічних паспортів відповідальними виконавцями, які мають кваліфікаційний сертифікат на проведення інвентаризаційних робіт. Проте, у наданому позивачем технічному паспорті (додаток 2.4, схема земельної ділянки) проставлено тільки прізвище такого виконавця ОСОБА_7, а підписи його відсутні. Натомість, наявні підписи адміністратора ОСОБА_9 у якої відсутній відповідний кваліфікаційний сертифікат.
Окрім наведеного, в ході перевірки посадовим особам відповідача було надано для огляду оригінал та для приєднання копію Технічного паспорту на будинок за вказаною адресою від 14.05.1997 року складеним начальником Ужгородського міськрайонного бюро технічної інвентаризації Бомбик М.І..
Відповідно до нього, рік будівництва літньої кухні літ Е - 1996 рік, а не 1990 рік, як вказано у новому технічному паспорті, що підтверджує, що на об'єкт не поширюється право на звільнення від вводу в експлуатацію. Найменування об'єкту - літня кухня, а не магазин, як вказано у новому технічному паспорті, що підтверджує, що реконструкція літньої кухні у магазин мала місце вже після 1997 року, коли було виготовлено попередній технічний паспорт. На попередньому техпаспорті 1997 року одна з капітальних стін літньої кухні розташована на понад 1,5 метри в сторону, ніж показана на новому техпаспорті 2013 року. Це підтверджує факт капітальної реконструкції об'єкту (з перебудовою несучих стін) в період з 1997 року по 2013 рік.
Також, в матеріалах справи міститься лист Ужгородського районного комунального підприємства (бюро) технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна від 03.09.2013 року за №546/01-16, в якому повідомили, що будівля літери Е за адресою АДРЕСА_1 згідно технічної інвентаризації 1997 року іменувалась як літня кухня та мала розміри 5,00м х 7,70м. В той час, як станом на 02.07.2013 року ця сама будівля має розміри 6,40м х 5,20м, що ще раз підтверджує факт проведеного переобладнання з 1997 року по 2013 рік.
Відомості щодо здійснення ОСОБА_3 підприємницької діяльності встановлені згідно даних Єдиного державного реєстру. Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України № 1846/5 від 14.12.2012 року на веб-сайті Єдиного державного реєстру, технічним адміністратором якого є Державне підприємство «Інформаційно-ресурсний центр» відображається інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про юридичних осіб, про органи державної влади і органи місцевого самоврядування як юридичних осіб та про фізичних осіб-підприємців.
Згідно ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» - «Стаття 18. Статус відомостей Єдиного державного реєстру 1. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі і третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін».
Відповідно до ч.8 ст.39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» експлуатація фізичною особою підприємцем об'єкту третьої категорії складності, не прийнятого в експлуатацію у встановленому законом порядку, є порушенням. Відповідальність за дане порушення передбачена абзацом 4 пункту 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудування».
Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зазначено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до переконання про законність оскаржуваних припису та постанови, оскільки не знайшов підстав вважати їх таким, що прийняті з порушенням чинного законодавства. Позивач не довів чим саме оскаржувані припис та постанова протиправні, про те відповідачем всі твердження позивача були спростовані. Зважаючи на ці обставини суд вважає оскаржувані припис за №375-П від 01.07.2013 року та постанову за №25-3 від 15.07.2013 року законними, а відтак адміністративний позов задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 2, 9, 11, 17, 18, 69-72, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування Припису №375-П від 01 липня 2013 року та визнання протиправним та скасування Постанови №25-3 від 15 липня 2013 року про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування - відмовити повністю.
2. Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
СуддяЯ.М. Калинич
Судове рішення № 35867980, Закарпатський окружний адміністративний суд було прийнято 27.11.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 807/2615/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: