Постанова № 35866774, 04.12.2013, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 р. Справа №818/8546/13-a

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.

за участю секретаря судового засідання - Кліщенко В.О.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №818/8546/13-a

за позовом Приватного підприємства "Перотекс"

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Перотекс" (надалі по тексту – позивач, ПП "Перотекс") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області (далі по тексту – відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 31 жовтня 2013 року №0000892203, яким Приватного підприємства "Перотекс" збільшено суму грошового зобов’язання приватному підприємству “Перотекс” по податку на прибуток на загальну суму 17963 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 17.10.2013 р. ДПІ у м. Сумах проведено позапланову виїзну документальну перевірку діяльності позивача з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Інтехліс» за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р.

Результати перевірки відображені в акті перевірки № 1328/2203/30991879/121.

31 жовтня 2013 року Державна податкова інспекція в м.Суми на підставі вищезазначеного акту винесла податкове повідомлення-рішення №0000892203, яке отримано ПП «Перотекс» 06.11.2013 року.

Зазначеним рішенням ДПІ в м. Суми на підставі вищезазначеного акту перевірки встановлено порушення пп..14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.4 ст.138, Податкового кодексу України, у зв’язку з чим збільшено суму грошового зобов’язання ПП «Перотекс» за платежем: податок на прибуток 17963,00 грн.

Позивач не згоден з рішенням, вважає його таким, що не ґрунтується на законі, а тому є нечинним, в зв’язку з наступним.

Між ТОВ «Інтехліс» та ПП «Перотекс» був укладений договір поставки (купівлі-продажу) пухопір’євої суміші качок та гусей. Вищезазначений товар за видатковою накладною №230 був переданий покупцю 02.11.2011 року на суму 93720,00 грн., розрахунки з продавцем здійснювалися у безготівковій формі - ПП «Перотекс» перераховано грошові кошти ТОВ «Інтехліс» за вищезазначений товар в розмірі 93720,40 грн., в т.ч. ПДВ 15620,00 грн.

Відповідач в своєму акті перевірки зазначає, що ТОВ «Інтехліс» здійснювало в цей же період часу господарську діяльність з іншим платником податків та зборів, а саме: ТОВ «Океанполіс». По вищезазначеному контрагенту ТОВ «Інтехліс» податковим органом проводились перевірки, в результаті яких встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства у перевіряємому періоді, в зв’язку з чим в акті перевірки, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване рішення-повідомлення, відповідачем робиться висновок, що за період листопад 2011 року господарська діяльність ТОВ «Інтехліс», яка пов’язана з сумнівними платниками по ланцюгу товарно-грошових потоків, в тому числі і з ПП «Перотекс» має ознаки нереальності здійснення.

В той же час, в акті перевірки встановлено, що придбаний за наслідками здійснення зазначеної господарської операції товар, був використаний позивачем у власній господарській діяльності, зокрема реалізований ТОВ «БАЛАККОМ», Україна, м.Чернівці та фірма «KOLDERKA», Польща, м.Конін.

В акті перевірки суб’єкта владних повноважень не викладено жодних належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним правочином, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов’язаності позивача та контрагента позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманого товару, що зумовлює необґрунтованість висновку відповідача про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Під час перевірки відповідачу були надані копії бухгалтерських документів щодо подальшої реалізації товару, які підтверджують зміну активів ПП «Перотекс».

Тобто, відповідач при проведенні перевірки неповно оцінив надані докази в обґрунтування правомірності вчинених дій стосовно укладеного правочину з ТОВ «Інтехліс», а висновки викладені в акті перевірки носять характер припущень, що стало в подальшому підставою для винесення оскаржуваного нами податкового повідомлення-рішення про встановлення податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 17963,00 грн.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає вимогам чинного законодавства щодо законності та обґрунтованості, а тому є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити, вважає, що оскаржене рішення прийнято з дотриманням вимог податкового законодавства.

Заслухавши доводи представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що з 04.10.2013 р. по 10.10.2013 р. ДПІ у м. Сумах проведено документальну позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Перотекс" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ «Інтехліс» за період з 01.10.2011 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складено акт перевірки №1328/2203/30991879/121 від 17.10.2013 р. (а.с. 7-23).

31.10.2013 р. ДПІ у м. Сумах прийнято податкове повідомлення-рішення №0000892203, яким ПП "Перотекс" збільшено суму грошового зобов’язання по податку на прибуток на загальну суму 17963 грн. 00 коп. (а.с. 5).

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд виходить з того, що господарська операція з купівлі-продажу пухо-пір’яної суміші між ПП "Перотекс" та ТОВ "Інтехліс" фактично здійснена, направлена на настання правових наслідків, які обумовлені нею та підтверджена належним чином складеними первинними документами.

З матеріалів справи встановлено, що 07.04.2011 року між ТОВ «Інтехліс» та ПП «Перотекс» укладено договір поставки пухо-пір’яної суміші качок та гусей.

02.11.2011 року зазначений товар за видатковою накладною №230 був переданий покупцю.

Розрахунки з ТОВ «Інтехліс» на суму 93720,00 грн. позивачем здійснювалися у безготівковій формі, що підтверджується наданим до суду платіжним дорученням №241 від 26.12.2011 року.

Також, на підтвердження реальності господарської операції позивачем надано до суду податкову накладну від 02.11.2011 року №188, рахунок –фактуру №164 від 15.07.2011 року, витяг з картки рахунку №3770, витяг з картки рахунку №6311, журнал – ордер відомість по рахунку №3620, журнал – ордер і відомість по рахунку №3770, журнал ордер і відомість по рахунку 6311, журнал - ордер і відомість по рахунку 281.

Також, з матеріалів справи встановлено, що придбана за наслідками здійснення зазначеної господарської операції пухо-пір’яну суміш, була використана ПП "Перотекс" у власній господарській діяльності, зокрема, реалізована фірмі "Kolderka" (м. Конін, Польща), про що свідчать надані позивачем до суду контракт №12 від 15.11.2011 року, рахунок – фактури №12 від 24.11.2011 року, вантажно-митні декларації.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом ст. ст. 632, 669, 671, 673 Цивільного кодексу України обов’язковими умовами договору купівлі-продажу товару є його найменування, ціна, кількість, якість та асортимент.

Суд зазначає, що укладений між позивачем та контрагентом договір містить положення щодо найменування, кількості, якості та асортименту, що свідчить про наявність наміру щодо настання реальних наслідків в момент укладення договорів, оскільки, укладаючи угоду, сторони домовлялися щодо істотних умов правочину.

Для бухгалтерського обліку, що базується на безперервному документуванні всіх здійснюваних господарських операцій, первинні документи є документальними свідоцтвами, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей від постачальника.

Такі документи у свою чергу є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських регістрів.

Отже до документів, що є підставою для оприбуткування товару належать прибутково-видаткові накладні, які виписуються постачальником та містять кількісно-вартісні відомості про товар, сертифікати, паспорти якості заводу-виробника товару.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704; далі за текстом - Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Таким чином, надаючи оцінку наявним в письмових доказах справи договору, податковим накладним, накладним, та іншим первинним документам, якими позивач доводить перед судом реальність здійснення господарської операції, суд приходить до висновку про наявність реальності обставин здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.

У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірним правочином податковим органом ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.

Викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах акту позапланової невиїзної перевірки Індустріальної МДПІ від 19.06.2012 року №381/22-207/35245557 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтехліс» щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Перотекс» (а.с. 34-51).

Також, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Проте, відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб товариства позивача або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Щодо посилання відповідача на відсутність первинних документів, що підтверджують транспортування продукції, як на доведення безтоварності укладеного, договору поставки між позивачем та контрагентом, суд зазначає, що відсутність та/або дефектність документів на транспортне перевезення умовленого договорами товару не є безумовною підставою ставити під сумнів здійснення господарських операцій.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 14.10.1997р. товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського ліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи./P>

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше трьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною ладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України встановлено, що витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. При цьому, згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що позивач має право на відображення цієї господарської операції у податковому обліку при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток, зокрема формування витрат.

Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Суд зазначає, що позивач, надавши належні та допустимі письмові докази, що були предметом дослідження при проведенні перевірки, при розгляді справи судом першої та апеляційної інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого податкового повідомлення - рішення від 31 жовтня 2013 року №0000892203, що є предметом оскарження позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкового повідомлення - рішення, не кореспондуються з приписами ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 31 жовтня 2013 року №0000892203, яким Приватному підприємству "Перотекс" збільшено суму грошового зобов’язання по податку на прибуток на загальну суму 17963 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Перотекс" до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області від 31 жовтня 2013 року №0000892203, яким Приватному підприємству "Перотекс" збільшено суму грошового зобов’язання по податку на прибуток на загальну суму 17963 (сімнадцять тисяч дев’ятсот шістдесят три) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 09.12.2013 р.