Постанова № 35866753, 06.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 грудня 2013 року № 826/18197/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді колегії суддів: головуючого судді Григоровича П.О., суддів Смолія І.В., Каракашьяна С.К., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справуза позовом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України доДержавної виконавчої служби Українипро скасування постанови від 17.10.2013 про стягнення виконавчого збору.ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України (надалі - позивач, Міністерство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної виконавчої служби України про скасування постанови від 17.10.2013 ВП№39731476 про стягнення з Міністерства виконавчого збору в розмірі 1360грн.

Ухвалою суду від 26.11.2013 відкрито провадження та призначено справу до розгляду в попередньому судовому засіданні на 02.12.2013.

Ухвалою суду від 02.12.2013 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 04.12.2013.

Під час розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з огляду на доводи, викладені в позовній заяві та письмові докази, що наявні в матеріалах справи.

Представник відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що боржником у наданий строк виконавчий лист не виконано.

Справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до ч.4 ст.122 КАС України за поданим сторонами письмовим клопотанням про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12 вересня 2013 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, за результатами розгляду заяви про примусове виконання виконавчого листа №2а-14353/12/2670, виданого 16.08.2013 Окружним адміністративним судом м. Києва, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№39731476.

Пунктом 2 резолютивної частини даної постанови боржника зобов'язано самостійно виконати вимоги виконавчого документа в 7-денний строк з моменту винесення (отримання) постанови про відкриття виконавчого провадження.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.09.2013 направлена на адресу позивача 16.09.2013 та отримана МОНмолодьспорт України 18.09.2013, що підтверджується належним чином завіреною копією поштового повідомлення №0405321354505, яке наявне в матеріалах справи.

Суд позбавлений можливості погодитись з твердженням представника позивача з приводу отримання Міністерством постанови про відкриття виконавчого провадження безпосередньо 24.09.2013, адже момент (дата) отримання поштової кореспонденції не може ставитись в залежність від внутрішнього документообігу МОНмолодьспорт України.

Таким чином, з урахуванням отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 18.09.2013, позивач був зобов'язаний самостійно виконати рішення суду у строк до 26.09.2013.

Як вбачається з належним чином завіреної копії матеріалів ВП№39731476, листом від 01.10.2013 позивач повідомив Державну виконавчу службу України про виконання рішення суду за виконавчим листом №2а-14353/12/2670.

Даний лист отримано відповідачем 07.10.2013, що підтверджується копією поштового відправлення №013507362167 та сторонами не заперечується.

Таким чином, позивачем самостійно виконано рішення суду, однак з порушенням граничного 7-денного строку на добровільне виконання, як то визначено в постанові про відкриття виконавчого провадження.

17 жовтня 2013 відповідачем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№39731476, якою за не виконання виконавчого документу у наданий строк, постановлено стягнути з МОНмолодьспорт України виконавчий збір у розмірі 1360,00грн.

Однак, як встановлено судом, приймаючи спірну постанови, ДВС України не прийнято до уваги наступного.

Відповідно до ч.1 ст.27 Закону у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

В той же час, згідно ч.3 даної статті у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідачем не вчинялися будь-які дії примусового характеру, направлені на виконання рішення суду в примусовому порядку відповідно до ст.89 Закону України «Про виконавче провадження», як то накладення на боржника штрафу, складання акта про порушення і звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення особи до кримінальної відповідальності відповідно до закону за умисне не виконання рішення суду.

Пунктом 20 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягуються за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

В даному випадку рішення суду було виконано добровільно, при цьому, представником відповідача не надано доказів здійснення виконавцем заходів по його примусовому виконанню, внаслідок чого підстави для стягнення плати за компенсацію вчинюваних дій (виконавчого збору) були відсутні.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 71 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 17.10.2013 ВП№39731476 Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (код ЄДРПОУ 37536162, адреса: 01135, м.Київ, Шевченківський район, ПРОСПЕКТ ПЕРЕМОГИ, будинок 10) судові витрати в сумі 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної виконавчої служби України (код ЄДРПОУ 37471975 адреса: 04053, м.Київ, Шевченківський район, ВУЛИЦЯ АРТЕМА, будинок 73).

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя П.О. Григорович

Судді С.К. Каракашьян

І.В. Смолій