Постанова № 35866627, 05.12.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 р. Справа №805/16810/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:51

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шинкарьової І.В.,

при секретарі - Заднепровської В.О.,

за участю представника позивача Кінаш В.М.,

представника відповідача Могили Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення податкового боргу у сумі 156221,27 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Торезька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення податкового боргу у сумі 156221,27 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що станом на 20 листопада 2013 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом по екологічному податку на загальну суму 156221,27грн., а саме:

- надходження від викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення у сумі 104947,87грн.;

- надходження від скидів забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у сумі 50591,30 грн.;

- надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях у сумі 682,10грн.

Заборгованість виникла згідно самостійно поданих платником податків податкових декларацій. На виконання вимог ПК України, позивачем були винесені перша та друга податкові вимоги №1/172 від 01 квітня 2002 року, №2/331 від 03 червня 2002 року. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали.

Просить суд стягнути з рахунків державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул.Леніна, буд.32, код ЄДРПОУ 31906124) у банках, обслуговуючих зазначеного платника податків, в рахунок погашення податкового боргу грошові кошти у сумі 156221,27 грн., з них:

- надходження від викидів в атмосферне повітря в сумі 104947,87 грн., у тому числі основний платіж: 104947,87 грн., код платежу 19010101, отримувач: місцевий бюджет, банк отримувач УДКСУ у м.Сніжне Донецької області, МФО - 834016, код - 380 24012, рахунок №33115362700078;

- надходження від скидів безпосередньо у водні об'єкти в сумі 50591,30 грн., у тому числі основний платіж: 50591,30 грн., код платежу 19010201 отримувач - місцевий бюджет, банк отримувач УДКСУ м.Сніжне Донецької області, МФО - 834016, код - 38024012, рахунок №33114363700078;

- надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях в сумі 682,10 грн., утому числі основний платіж: 682,10 грн., код платежу 19010301, отримувач: місцевий бюджет, банк отримувач УДКСУ у м.Сніжне Донецької області, МФО - 834016, код 38024012, рахунок №33113364700078.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача проти вимог адміністративного позову не заперечував, визнав позов в повному обсязі та надав відгук на позовну заяву (а.с.61).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Державне підприємство «Сніжнеантрацит» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Сніжнянської міської ради Донецької області 02 вересня 2003 року, ідентифікаційний код юридичної особи 31906124, що підтверджено Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.10), перебуває на обліку у Торезькій об'єднаній державній податковій інспекції з 06 березня 2002 року за №555 відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП (а.с.14).

Відповідачем до податкового органу подані податкові декларації з екологічного податку:

- за 2 квартал 2013 року від 10 липня 2013 року (а.с.6), якою нарахував податкове зобов'язання за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у сумі 64320,21грн., за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у сумі 28575,11грн. та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у сумі 476,13 грн.;

- за 3 квартал 2013 року від 10 жовтня 2013 року (а.с.8), якою нарахував податкове зобов'язання за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення у сумі 40627,66грн., за скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти у сумі 22016,19грн. та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах у сумі 205,97 грн.

Відповідачем узгоджене податкове зобов'язання з податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення та за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах сплачено не було, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 156221,27грн.

Відповідно до ст.9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать податки та збори, зокрема, екологічний податок.

Згідно п.п.14.1.57 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Керуючись п.240.1 ст.240 цього кодексу, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

240.1.1. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

240.1.2. скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти;

240.1.3. розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини;

240.1.4. утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

240.1.5. тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Також, платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферу пересувними джерелами забруднення у разі використання ними палива. (п.240.2 ст.240 Податкового кодексу України)

В п.249.1 ст.249 Податкового кодексу України зазначено, що суми податку обчислюються за податковий (звітний) квартал платниками податку (крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу), податковими агентами (які визначені підпунктом 241.2.1 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу). Податкові агенти, які визначені підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, обчислюють суми податку на дату подання митної декларації для митного оформлення.

П.250.1 ст.250 кодексу передбачено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до п.250.2 ст.250 Податкового кодексу, платники податку, крім тих, які визначені пунктом 240.2 статті 240 цього Кодексу, та податкові агенти складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до органів державної податкової служби та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, за винятком податкових агентів, визначених підпунктом 241.2.2 пункту 241.2 статті 241 цього Кодексу, які сплачують податок до або в день подання митної декларації.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В п.57.3 ст.57 кодексу вказано, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання по екологічному податку.

Судом встановлено, що відповідачем на час розгляду справи не сплачені суми податкових зобов'язань у результаті чого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 156221,27грн.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) такому платнику податків податкову вимогу.

З метою погашення податкового боргу відповідачу були відправлені податкові вимоги від 01 квітня 2002 року №1/172 та від 03 червня 2002 року №2/331, які одержані відповідачем, 22 квітня 2002 року та 10 червня 2002 року відповідно, про що є відмітки на корінцях податкових вимог (а.с.12,13).

Також податковим органом було прийняте рішення від 28 березня 2012 року про опис майна у податкову заставу (а.с.16). На підставі якого було складено акт опису майна від 30 листопада 2012 року.

Податковим органом було зареєстровано активи платника податків в податкову заставу 22 травня 2013 року, про що свідчить витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.15)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до статті 57 Податкового кодексу України, про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.95.3 ст.95 КАС України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Тобто стягнення коштів з рахунків банку та стягнення готівкових коштів є альтернативними видами стягнення.

У відповідача в банках відкриті розрахункові рахунки, що підтверджено службовою запискою Торезької ОДПІ (а.с.17).

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він визнає позовні вимоги у повному обсязі. (а.с.61)

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв'язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Згідно до п.102.4 ст.102 Податкового кодексу України, у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашені такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представник відповідача до суду надана заява про встановлення способу та порядку виконання постанови суду (а.с.21), в якій просив суд відповідно до статті 257 КАС України передбачити в судовому рішенні спосіб та строки виконання судового рішення надавши відстрочення виконання постанови суду про стягнення суми заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 7210187,00 грн. до листопада 2016 року включно та розстрочити виконання постанови на 12 місяців з грудня 2016 року по листопад 2017 року, сплачуючи з грудня по жовтень 2017 року по 13020,00 грн. на місяць, за листопад 2017 року - 13001,27 грн.

В обґрунтування заяви відповідач посилається, що несвоєчасна сплата в бюджет зазначених зобов'язань з екологічного податку відбулася через незбалансованість економіки підприємства в попередніх роках та в трьох кварталах 2013 року. Заявник згідно звіту про фінансові результати за 9 місяців 2013 року є збитковим підприємством. Обсяг доходу від реалізації вугільної продукції через низькі ціни на неї не покриває витрат на видобуток і збагачення вугільної продукції, що постійно збільшуються в зв'язку з ростом цін на матеріали і тарифів на послуги. За дев'ять місяців 2013 року при середньомісячному випуску товарної продукції 19959 тис.грн., середньомісячні витрати склали 49946 тис.грн. Тобто для виробничих потреб у середньому на місяць дефіцит складає - 29987 тис.грн. Частково дефіцит покритий коштами держпідтримки на собівартість у сумі 25330 тис.грн. Щомісячні непокриті збитки склали 2933 тис.грн., або 26393 тис.грн. за дев'ять місяців 2013 року. В цілому за дев'ять місяців 2013 року фінансові результати до оподаткування склали збитки в сумі 17153 тис.грн. Дебіторська заборгованість становить 64178 тис.грн. На заявника розповсюджується дія Закону України від 23 червня 2005 року №2711. Метою закону є покращення фінансового стану підприємств та запобігання їх банкрутству. Законом передбачено така міра, як реструктуризація податкового боргу строком на 20 років. Підприємство не має на своїх розрахункових рахунках достатньо коштів для виконання рішення суду в повному обсязі.

04 вересня 2012 року за результатами технічної наради Міністерства Енергетики та вугільної промисловості України, щодо розгляду питання передачі частини запасів кам'яного вугілля по пласту h7 з балансу ВП «Шахта ім. Л.І.Лутугіна» ДП «Торезантрацит» на баланс ТО «Шахта «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит» вирішено погодитися з зазначеною передачею балансових запасів кам'яного вугілля. Підприємство отримало погодження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України надання спеціального дозволу на користування надрами з метою продовження розробки родовища кам'яного вугілля з урахуванням розширення меж раніше наданої ділянки поля шахти «Зоря» по пласту, Міністерство екології та природних ресурсів України підтвердило можливість надання спеціального дозволу на користування надрами, Донецька обласна рада погодила надання надр у користування ДП «Сніжнеантрацит» для добування зазначених запасів. Станом на 26 листопада 2013 року документи для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою продовження розробки родовища кам'яного вугілля з урахуванням розширення меж раніше наданої ділянки поля шахти «Зоря» по пласту h7 знаходяться на розгляді в Державній службі геології та надр України.

Відповідно до інформації про роботу ДП «Сніжнеантрацит» починаючи з 2015 року відємне значення результатів випуску товарної продукції буде зменшуватись, що надасть підприємству змогу починаючи з 2016 року виконати постанову суду не створюючи економічних та фінансових ускладнень. Крім того, згідно основних техніко-економічних показників реалізації програми розвитку вугільної промисловості України на період до 2025 р. за ДП «Сніжнеантрацит» підприємство передбачає збільшення надходжень інвестиції до 172550 тис.грн. у 2025 році. Також відповідно до плану роботи підприємства у період 2013-2025 р. - до 2025 р. підприємством заплановане збільшення обсягів видобутку вугілля до 870 тис.тон, підвищення вартості товарної продукції підприємства до 628,73 грн. за 1 тону продукції.

Судом враховано, що на дату розгляду заяви відповідач не має можливості сплатити вказані суми у зв'язку із тяжким фінансовим становищем.

Посилання відповідача на перебування підприємства у скрутному фінансовому становищі, підтверджуються доданими до заяви документами, а саме: балансом на 30 вересня 2013 року (а.с.25), звітом про фінансові результати за 9 місяців 2013 року (а.с.26), довідкою про динаміку обсягів виробництва та реалізації підприємства (а.с.27), довідкою про аналіз фінансових результатів (а.с.28), довідкою про оцінку капіталу (а.с.29), довідкою про зміни майнового стану підприємства (а.с.30), довідкою про характеристику основних засобів (а.с.31), довідкою пор характеристику оборотних засобів (а.с.32), довідкою про характеристику дебіторської заборгованості і зобов'язань (а.с.33), роз шифровкою дебіторської заборгованості (а.с.34), економічним обґрунтуванням неможливості виконання рішення (а.с.38).

Посилання заявника щодо фінансової можливості виконання постанови суду протягом 2016-2017 років підтверджується основними техніко-економічними показниками реалізації програми розвитку вугільної промисловості України на період до 2025 року ДП «Сніжнеантрацит» (а.с.35-36), фінансово-економічними показниками ДП «Сніжнеантрацит» (а.с.37), протоколом технічної наради щодо розгляду питання передачі частини запасів кам'яного вугілля по пласту h7 з балансу ВП «Шахта ім. Л.І.Лутугіна» ДП «Торезантрацит» на баланс ТО «Шахта «Зоря» ДП «Сніжнеантрацит» (а.с.56), листом Міністерства екології та природних ресурсів України щодо підтвердження можливості надання спеціального дозволу на користування надрами (а.с.58), рішенням Донецької обласної ради про узгодження клопотання про надання надр в користування ДП «Сніжнеантрацит» для видобутку запасів кам'яного вугілля від 28 лютого 2013 року №6/19-476 (а.с.59), листом Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України про погодження надання спеціального дозволу на користування надрами від 27 грудня 2012 року №11826/0/3-12/6/12 (а.с.60).

Представник позивача проти заяви про встановлення способу та порядку виконання постанови суду не заперечував (а.с.74).

Відповідно до частини 1 статті 257 Кодекс адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

Така необхідність виникла у зв'язку із забезпеченням можливості виконання судового рішення.

Кодекс адміністративного судочинства України встановлює обов'язковість судового рішення як одного з основних положень адміністративного процесу і закріплює його значення як принципу адміністративного судочинства, адже виконання судового рішення є кінцевою метою судового захисту особи.

Обов'язковість судових рішень гарантується, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, Конституції та законів України, як право на судовий захист.

В даному випадку стягнення всієї суми заборгованості призведе до того, що під загрозою може опинитися виробнича діяльність підприємства, у зв'язку з чим судове рішення залишиться невиконаним.

Зважаючи на викладене, суд зазначає, що відповідачем доведена необхідність встановлення способу та порядку виконання постанови суду шляхом відстрочення виконання постанови суду про стягнення суми заборгованості з екологічного податку у розмірі 156221,27 грн. до листопада 2016 року включно та розстрочення виконання постанови на 12 місяців з грудня 2016 року по листопад 2017 року, сплачуючи з грудня по жовтень 2017 року по 13020,00 грн. на місяць, за листопад 2017 року - 13001,27 грн.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заява відповідача щодо відстрочення податкового боргу у даній постанові підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Торезької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Державного підприємства «Сніжнеантрацит» про стягнення податкового боргу у сумі 156221,27 грн. - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Сніжнеантрацит» (86500, Донецька область, м. Сніжне, вул.Леніна, буд.32, код ЄДРПОУ 31906124) з рахунків державного підприємства у банках, обслуговуючих зазначеного платника податків, в рахунок погашення податкового боргу грошові кошти у сумі 156221,27 грн., з них:

- надходження від викидів в атмосферне повітря в сумі 104947,87 грн., у тому числі основний платіж: 104947,87 грн., код платежу 19010101, отримувач: місцевий бюджет, банк отримувач УДКСУ у м.Сніжне Донецької області, МФО - 834016, код - 380 24012, рахунок №33115362700078;

- надходження від скидів безпосередньо у водні об'єкти в сумі 50591,30 грн., у тому числі основний платіж: 50591,30 грн., код платежу 19010201 отримувач - місцевий бюджет, банк отримувач УДКСУ м.Сніжне Донецької області, МФО - 834016, код - 38024012, рахунок №33114363700078;

- надходження від розміщення відходів у спеціально відведених місцях в сумі 682,10 грн., утому числі основний платіж: 682,10 грн., код платежу 19010301, отримувач: місцевий бюджет, банк отримувач УДКСУ у м.Сніжне Донецької області, МФО - 834016, код 38024012, рахунок №33113364700078.

Встановити порядок виконання судового рішення шляхом надання відстрочення виконання постанови суду про стягнення суми заборгованості з екологічного податку у розмірі 156221,27 грн. до листопада 2016 року включно та розстрочення виконання постанови на 12 місяців, починаючи з грудня по жовтень 2017 року в сумі 13020,00 грн. щомісяця і за листопад 2017 року в сумі 13001,27 грн.

Вступну та резолютивну частину постанови ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено 05 грудня 2013 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 10 грудня 2013 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.