Ухвала суду № 35866333, 28.11.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 827/1879/13-а

28.11.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Жабенко І.М.

за участю сторін:

представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"- Кудінов Віталій Миколайович, довіреність № б/н від 13.01.13

представник позивача - Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод"- Крічун Марк Михайлович, довіреність № 02/08 від 02.09.13

представник відповідача - Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Севастополі - Харькова Олена Олексіївна, довіреність № 618/9/10.1-04 від 23.09.13

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Севастополі на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополь (головуючого судді Шаповал І.І. ) від 05.08.13 по справі № 827/1879/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Севастопольський морський завод" (вул. Гер. Севастополя, буд. 13, м. Севастополь, 99001)

до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Севастополі (вул. Гер. Севастополя, 74, м. Севастополь, 99001)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05 серпня 2013 року у справі № 827/1879/13-а адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Севастопольський морський завод» до Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Севастополі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення було задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000610220 від 10.07.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 05 серпня 2013 року, прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

Апеляційна скарга мотивована нереальністю здійсненої фінансово-господарської операції між позивачем та ТОВ «Ф.Т.Р.».

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечували, вважав, що судове рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та ухвалено на підставі повного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи. Представники позивача просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити судове рішення суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом м. Севастополя норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що спірні правовідносини у справі виникли у зв'язку із збільшенням позивачу суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3559 грн. за основним платежем та 890 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями податковим повідомленням-рішенням від 10 липня 2013 року № 0000610220.

Вказане податкове повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акту ДПІ у Нахімовському районі Головного управління Міндоходів у м. Севастополі від 01.07.2013 року № 1141/10/Ї22.0-21/14312370/33 «Про результати проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ПАТ «Севастопольський морський завод» (код ЄДРПОУ 14312370) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Ф.Т.Р.» (код ЄДРПОУ 3961711) за період квітень 2012р.», яким було встановлено заниження позивачем суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у розмірі 3559 грн. внаслідок неправомірного віднесення до податкового кредиту з ПДВ у квітні 2013 року суми ПДВ 3558,75 грн. по фінансово-господарським правовідносинам із ТОВ «Ф.Т.Р.».

Такий висновок податкової інспекції ґрунтується на висновках акту перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 09.04.2013 року № 658/22.1-01/03961711 «Про результати проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Ф.Т.Р.» (код за ЄДРПОУ 03961711) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «ІВІТЕК ТТК» (код ЄДРПОУ 36626532) в їх реальності та повноти відображення в обліку за період березень 2012р., квітень 2012р., травень 2012р., липень 2012р.». Вказаним актом було встановлено неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності ТОВ «Ф.Т.Р.» у порядку, передбаченому діючим законодавством України по взаємовідносинам з ПАТ «СМЗ» та відповідно недійсність даних декларації з ПДВ та податку на прибуток у тому числі реалізації товару у т.ч. ПАТ «СМЗ».

Так у зазначеному акту перевірки Західної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС не було підтверджено наявність поставок товарів (робіт, послуг) ТОВ «Ф.Т.Р.» від ТОВ «ІВІТЕК ТТК» та визнані правочині між вказаними суб'єктами господарської діяльності такими, що здійснені без мети настання реальних наслідків.

Саме ці обставини сталися підставою до висновку про безтоварний характер фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ф.Т.Р.». При цьому податкова інспекція не спростовує наявність у позивача податкових накладних, рахунків-фактури у підтвердження отримання товару - спецодягу від ТОВ «Ф.Т.Р.», не спростовує факт здійснення розрахунків між контрагентами, не спростовує факт відображення господарських операцій за даними бухгалтерського та податкового обліку позивача та не спростовує наявність у позивача первинних документів у підтвердження факту використання позивачем у власній господарській діяльності отриманого від ТОВ «Ф.Т.Р.» товару - спецодягу.

Судова колегія зазначає, що податкова відповідальність має індивідуальний характер, позивач не повинен нести відповідальність за діяльність свого контрагента та діяльність контрагентів свого контрагента по ланцюгу. Висновок податкової інспекції щодо безтоварного характеру фінансово-господарських операцій між позивачем та ТОВ «Ф.Т.Р.» повинен бути доведеним належними доказами.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом У цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 198.1, 198.2 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Згідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Платник податку може включити на підставі бухгалтерської довідки до податкового кредиту виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, суми податку, сплачені (нараховані) у вартості товарів/послуг, необоротних активів, що не були включені до складу податкового кредиту при придбанні або виготовленні таких товарів/послуг, необоротних активів, та/або з яких були визначені податкові зобов'язання відповідно до цього пункту, у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання і податковий кредит визначаються на дату початку фактичного використання товарів/послуг, необоротних активів, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Таким чином, зі змісту вказаних положень Податкового кодексу України випливає, що понесені платником податку витрати у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг) повинні бути документально підтверджені та безпосередньо пов'язані із здійсненням платником власної господарської діяльності.

Термін "господарська діяльність" суд застосовує у значенні, наведеному у підпункті 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України а саме: діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судовою колегією враховується, що на формування показників податкового кредиту з ПДВ та валових витрат впливають операції з закупівлі товарів (робіт, послуг), а також подальша їх реалізація за ціною не нижче вартості.

Згідно статті 1 Закону України від 16.07.1999 №996-14 «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків є обов'язковою ознакою господарської операції.

Господарській операції, що були проведені між позивачем та його контрагентом - ТОВ «Ф.Т.Р.» спричинили зміни майнового стану позивача, отримані товари використані у власній господарській діяльності і даний факт підтверджується наступними доказами: рахунком-фактури, накладною, платіжними дорученнями, податковими накладними, відомостями видачі спецодягу робітникам підприємства, протоколом про визначення строку експлуатації МБП, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 63.1.1, карткою обліку 63.1.1, відомостями обороту матеріалів по складу 777, довідкою підприємства про відсутність станом на 28.05.2012 року на складі залишків не виданого робітникам спецодягу, заявкою позивача на адресу ТОВ «Ф.Т.Р.» щодо необхідного спецодягу. Факт отримання товару - спецодягу підтверджується товарно-транспортною накладною № 56227000221134, що надана «Новою поштою».

При таких обставинах справи у судової колегії відсутні правові підстави до висновку про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ за квітень 2012 року по фінансово-господарським операціям із ТОВ «Ф.Т.Р.», у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення суду першої інстанції - відсутні.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Нахімовському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м. Севастополі залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 05.08.13 по справі № 827/1879/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 03 грудня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська