Постанова № 35865689, 02.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

02 грудня 2013 року 15:57 № 826/16234/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., при секретарі Грабовському В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Медіапринт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013р.,за участю:

представників позивача - Сидоренко С.І., Купін П.В.

представника відповідача - Кипиченко С.П.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 02 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіапринт» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013р. №0006922290 та №0006912290.

В обґрунтування позовних вимог позивач пояснив, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем протиправно та з порушенням норм законодавства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем правомірно та з врахування всіх обставин.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапринт» за результатами якої 29.04.2013р. складено акт №1283/22-90/35251911 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Медіапринт» по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код ЄДРПОУ 37889288), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (код ЄДРПОУ 37817020) за період з 01.01.2010р. по 31.03.2013р. (далі по тексту - Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення:

пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму ПДВ суму 158 779грн., в тому числі по періодам: лютий 2012р. - 30 894грн., червень 2012р. - 50 821грн., липень 2012р. - 77 064грн.; до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в сумі 83 147грн. в тому числі по періодам: грудень 2011р. - 1 432грн., березень 2012р. - 30 894грн., липень 2012р. - 50 821грн.; до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет в загальній сумі 961 807грн. в тому числі по періодам: грудень 2011р. - 80 841грн., січень 2012р. - 6 408грн., лютий 2012р. - 70 398грн., березень 2012р. - 134 358грн., квітень 2012р. - 316 658грн., травень 2012р. - 137 333грн., червень 2012р. - 128 709грн., липень 2012р. - 87 102грн.;

пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на прибуток на загальну суму 1 202 258грн., в тому числі за 2-4 квартал 2011 року 101 051грн., за 1 квартал 2012р. - 263 955грн., за півріччя 2012р. - 728 375грн., за 9 місяців 2012р. - 108 877грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 20.05.2013р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0006912290, яким за порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.8 ст. 201 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 1 202 258грн., в тому числі основний платіж - 961 807грн. та штрафні (фінансові) санкції - 240 451грн. та №0006922290, яким за порушення п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1 477 560грн., в тому числі основний платіж - 1 202 258грн. та штрафні (фінансові) санкції - 275 302грн.

Позивач оскаржив вищевказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 20.05.2013р. №0006912290 та №0006922290, а скаргу без задоволення.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код ЄДРПОУ 37889288), ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (код ЄДРПОУ 37889322), ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (код ЄДРПОУ 37817020) по яким задекларував податковий кредит та сформував валові витрати.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (код ЄДРПОУ 37889288).

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (Виконавець) укладено договір про надання маркетингових послуг №83/4/01 від 01.04.2012р., відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати останньому послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботу.

ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» на виконання договору виписано акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість включені позивачем до податкового кредиту у червні 2012 року.

Оплату послуг позивачем здійснено шляхом перерахування грошових коштів ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», що підтверджується виписками з банку на загальну суму 500 000грн. (в т.ч. ПДВ - 83 333,33грн.).

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №75 від 01.04.2012р. відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в договорі строку надавати ряд послуг, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На виконання умов договору ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» виписала акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість позивачем включені до податкового кредиту у квітні 2012 року, травні, 2012 року, червні 2012 року, липні 2012 року.

Позивач сплатив за надані послуги шляхом перерахування грошових коштів ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», що підтверджується виписками з банку на загальну суму 337 050грн. (в т.ч. ПДВ 17 575грн.).

В матеріалах справи міститься акт №429/22.3-17/37889288 від 01.03.2013р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із постачальниками та покупцями за період 01.01.2012р. по 30.10.2012р., яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за період з 01.01.2012р. по 30.10.2012р.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Між позивачем (Покупець) та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (Продавець) укладено договір №36 від 18.07.2012р., відповідно до умов якого Продавець зобов'язується поставити і передати у власність, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товари згідно рахунку фактури.

На виконання вимог договору ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» виписало видаткові та податкові накладні.

Оплата товару відбувалась шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджується виписками банку на загальну суму 213 101,08грн. (в т.ч. ПДВ - 35 516,85грн.).

Суми податку на додану вартість позивачем включені до податкового кредиту у липні 2012 року.

В ході проведення перевірки від ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС отримано акт та протокол допиту свідка гр. ОСОБА_4 - засновника ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь».

Як вбачається зі змісту акту перевірки №7593/22-7/37889322 від 13.11.2012р., 28.08.2012р. опер-уповноваженим ДПІ у Голосіївському районі ДПС лейтенантом податкової міліції Шамраєм С.В. допитано гр. ОСОБА_4, який пояснив, що ніякого відношення до господарської діяльності ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» не має, документів фінансової звітності не підписував, статут не складав. У зв'язку з скрутним становищем за грошову винагороду у розмірі 200 доларів США у жовтні місяці 2011 року зареєстрував підприємство на своє ім'я.

Перевіркою встановлено, що всі первинні документи складені всупереч вимог чинного законодавства України, як наслідок, не підтверджено факт здійснення господарських операцій, оскільки відсутні об'єкти оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість по придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період 01.10.2011р. по 30.06.2012р.

Щодо взаємовідносин з ТОВ «Константа-Інкорпорейтед».

Податкова інспекція в акті перевірки посилається на договір поставки №126 від 01.12.2011 року, який був укладений між позивачем (Покупець) та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (Продавець). На виконання умов договору ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» виписало видаткові та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість позивачем включені до податкового кредиту у грудні 2011 року, січні 2012 року, лютому 2012 року, березні 2012 року.

Оплата за товар відбувалась шляхом перерахуванням грошових коштів, що підтверджується виписками банку на загальну суму 1 827 902,81грн. (в т.ч. ПДВ - 304 650,47грн.).

Між позивачем (Замовник) та ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» (Виконавець) укладено договір про надання послуг №27 від 01.03.2012р, відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується за завданням Замовника протягом визначеного в Договорі строку надавати ряд послуг, а Замовник зобов'язується оплачувати надані послуги.

На виконання умов договору ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» виписало акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податкові накладні.

Оплата за товар відбувалась шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджується виписками банку на загальну суму 230 000грн. (в т.ч. ПДВ 38 333,33грн.).

Суми податку на додану вартість позивачем включені до податкового кредиту у грудні 2011 року, січні 2012 року, лютому 2012 року, березні 2012 року.

В матеріалах справи міститься акт перевірки №7594/22-7/37817020 від 13.11.2012р., з якого вбачається, що до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС надано протокол допиту гр. ОСОБА_6 - засновника ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», яка пояснила, що вона не являється засновником та головним бухгалтером ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», відношення до реєстрації підприємства не має, ніякої фінансово-господарської діяльності не здійснювала, реєстраційних документів не підписувала, розрахункових рахунків не відкривала, коштів до статутного фонду не вносила, свідоцтво платника ПДВ не отримувала.

Вищевказаним актом перевірки встановлено відсутність об'єктів оподаткування з податку на прибуток та з податку на додану вартість при придбанні та продажу товарів (робіт, послуг) за період з 01.07.2011р. по 30.06.2012р.

Згідно з п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Згідно з п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Враховуючи вищенаведене, контрагенти позивача проводили транзитні фінансові потоки, спрямовані на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, які не мають реального товарного характеру.

Відповідно до п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п. 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо до складу податкового кредиту, залишаються не підтверджені зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктом 185.1 статті 185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу.

Пунктом 201.4 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до п. 201.10 статті 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до п. 201.6 статті 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Згідно п.4 "Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 21.12,2010 року за № 969, зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 29.12.2010 року за № 1401/18696, зі змінами: сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повніша відповідати сумі податкових зобов'язань з поставки товарів (послуг) продавця у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Відповідно до п.7 "Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 року за № 1002. зареєстрованого в Міністерстві Юстиції України від 29.12.2010 року за № 1402/18697, зі змінами, реєстр є основою для відображення в податкових деклараціях з податку на додану вартість зведених результатів операцій з поставки товарів (послуг), які оподатковуються за ставкою 20%.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацем першим п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України.

Відповідно абзацу 11 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в У країні" первинний документ - документ, який містить відомості, про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо цс. неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та Іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади., прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п,2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р. зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

В ході розгляду справи судом встановлено, що операції між позивачем та ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» не мали реального характеру. Фактично перевіркою встановлено документування операцій по регістрах бухгалтерського обліку, які стосуються лише факту перерахування грошових коштів ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою зниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємств призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Судом в якості свідків виклались директори ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед» для надання пояснень по справі, але в судове засідання жоден з них не з'явився, будь-яких пояснень суду не надали.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ «Компанія «Мармур ЛТД», ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь», ТОВ «Константа-Інкорпорейтед», податкові накладні які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, зареєстровані в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від його імені податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту та формування та валових витрат є безпідставним.

Проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 20.05.2013р. №0006912290 та №0006922290, а тому адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіапринт» вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіапринт» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений 09.12.2013р.

Суддя В.В. Амельохін