Постанова № 35865661, 05.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"05" грудня 2013 р. Справа № 820/9711/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бадюков Ю.В.,

при секретарі судового засідання - Кікоян Г.О.,

за участю представника позивача - Нефьодова В.В.,

представника відповідача - Михайлової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" (далі по тексту - позивач, ТОВ НВО «Вертікаль») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі по тексту - відповідач, Основ'янська ОДПІ), в якому просить суд скасувати податкові повідомлення - рішення від 01.10.2013 року № 0000782201 про збільшення ТОВ НВО «Вертікаль» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 79339, 50 грн., в тому числі 52893, 00 грн. за основним платежем та 26446, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000792201 про зменшення ТОВ НВО «Вертікаль» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50374, 00 грн. за основним платежем.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що на підставі акта перевірки Основ'янської ОДПІ від 20.09.2013 р. №1001/20-38-22-01-07/30750980 були винесені оскаржувані податкові повідомлення - рішення від 01.10.2013 року. Позивач вважає необґрунтованими висновки відповідача, зроблені в акті перевірки ТОВ НВО "Вертікаль", у зв'язку з чим просив суд скасувати зазначені податкові повідомлення-рішення, оскільки, на його думку, вони прийняті без врахування фактичних обставин здійснення господарських операцій позивачем та вимогам чинного законодавства. На думку позивача, формування ТОВ НВО "Вертікаль" сум валових витрат, податкового кредиту та розміру від'ємного значення з податку на додану вартість за перевіряємий період підтверджено належним чином складеними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з контрагентом - ТОВ "Елєгін".

Представник відповідача надав письмові заперечення проти позову, в яких послався на обґрунтованість висновків акту Основ'янської ОДПІ від 20.09.2013 р. №1001/20-38-22-01-07/30750980 та прийнятих на підставі зазначеного акту оскаржуваних податкових повідомлень - рішень. Зазначив, що в ході перевірки встановлено, що позивач у лютому 2012 року мав взаємовідносини з ТОВ "Елєгін".

Документальною позаплановою невиїзною перевіркою позивача з питань правильності обчислення податку на додану вартість та включення до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, вартості придбаних товарів (робіт, послуг) за лютий 2012 р. по взаємовідносинам з ТОВ «Елєгін» було встановлено порушення ТОВ НВП «Вертікаль»:

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого суму податку на додану вартість занижено на 50374 грн.;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого суму податку на прибуток занижено на 52893, 00 грн.

Вважає такі висновки законним та обґрунтованими, а винесені на їх підставі оскаржувані податкові повідомлення - рішення правомірними, оскільки на час проведення перевірки позивачем не надано паспортів або свідоцтв з якості придбаного товару, не відомо виробника такої продукції; в обох податкових накладних № 60 від 12.01.2012р. та № 81 від 29.02.2012 р. зазначено вид цивільно-правового договору - договір поставки від 01.01.2011р. №2, тобто зовсім інший договір. В наданих до перевірки видаткових накладних зазначено «замовлення - рахунок-фактура № ЗЛ-0000472 від 20.02.2012р.» що не дає можливості встановити на виконання якого договору їх виписано, адже рахунків-фактур позивачем не надавалось.

На момент проведення перевірки платником податків не було надано товарно-транспортні накладні, путьові листи, довіреності або інші документи, які підтверджують реальність перевезення товарів від постачальника до покупця, документи, які б підтверджували подальшу реалізацію придбаного товару (документи щодо продажу чи акти списання сировини у виробництві), платіжних доручень (банківських виписок), які б належним чином засвідчували факт перерахування коштів контрагенту.

Крім того, як зазначає відповідач, при перевірці позивача в розпорядженні Основ'янської ОДПІ був акт від 19.07.2013р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Елєгін» від 19.07.2013р. №23/22-10/31116080. Дана перевірка була проведена на виконання постанови слідчого з ОВС ГСУ ДПС України від 31.01.2013р. про призначення перевірки ТОВ «Елєгін» у кримінальному провадженні № 32013180000000005, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України, за фактом вчинення невстановленими слідством особами фіктивного підприємництва та ознаками попередньої кваліфікації кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України за фактом ухилення від сплати податків ТОВ «Ферріт Д» (код ЄДРПОУ 36441206). Перевіркою встановлено, що ТОВ «Елєгін» отримало через посередника ТОВ «Кіровцветмет» від ТОВ «Ферріт Д» товар, який в подальшому, був реалізований позивачеві. При цьому стосовно ТОВ «Кіровцветмет» встановлено, що останнє не знаходиться за юридично адресою. Стосовно ТОВ «Ферріт Д» встановлено відсутність виробничого, торгівельного обладнання, транспортних засобів та інших умов для здійснення господарської діяльності. Крім того, на запит, щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ «Кіровцветмет», ТОВ «Елєгін» надало лист, відповідно до якого у підприємства були викрадені документи, які б підтверджували факт передачі товару (реалізації) від ТОВ «Кіровцветмет» за 1 півріччя 2012 р.

Як зазначає відповідач, викладені обставини свідчать про неможливість позивачем реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку передбаченому приписами діючого законодавства України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив повністю відмовити в його задоволені.

Перевіривши матеріали справи і оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд визнає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль", пройшов передбачену чинним законодавством процедуру державної реєстрації, набув статусу юридичної особи - код 30750980, місцезнаходження: 61007, м. Харків, просп. Фрунзе, буд. 10-К, що підтверджується копією статуту зі змінами до нього (а.с. 160 - 178 т.1), витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 174875551 від 01.11.2013 року (а.с. 179-183 т.1), внесено до ЄДРПОУ про що свідчить копія довідки Головного управління статистики у Харківській області АА № 988407 від 23.10.2013 року (а.с. 185-186 т.1), перебуває на обліку як платник податків в Основ'янській ОДПІ та зареєстрований як платник податку на додану вартість - свідоцтво № 200000155 (а.с. 184 т.1).

Вказані обставини визнані сторонами по справі в ході судового засідання, у суду не має сумнівів в добровільності визнання перелічених обставин та їх достовірності, стосовно вказаних обставин відсутній спір, а тому перелічені обставини перед судом не доказуються.

Згідно копії договору оренди № 9-А від 03.01.2012 року з ТОВ «Глоссар-21» та додатків до нього, позивач є користувачем частини нежитлової будівлі 1-4 поверхів площею 7394 кв.м. за адресою: м. Харків, просп. Фрунзе, буд. 10-К (а.с. 187 - 190 т.1).

З використанням нерухомого майна ТОВ НВО "Вертікаль" веде власну господарську діяльність. Тобто, позивач відповідає ознакам підприємства та здійснює систематичну комерційну діяльність.

Відповідно до ч. 1 статті 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Судом встановлено, що Основ'янською ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ НВО "Вертікаль" (код ЄДРПОУ 30750980) з питань взаємовідносин із контрагентом ТОВ «Елєгін» (код ЄДРПОУ 31116080) за лютий 2012 року результати якої оформлені актом від 20.09.2013 р. №1001/20-38-22-01-07/30750980 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ НВО "Вертікаль" код ЄДРПОУ 30750980 щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість та включення до складу витрат, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування вартості придбаних товарів (робіт, послуг) за період лютий 2012 року з ТОВ «Елєгін» код ЄЛРПОУ 31116080» (далі по тексту - акт перевірки)(а.с. 12-28 т.1).

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ТОВ НВО "Вертікаль":

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого суму податку на додану вартість занижено на 50374 грн.;

- п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.2, п. 138.8, ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого суму податку на прибуток занижено на 52893, 00 грн.

На підставі акту перевірки ТОВ НВО "Вертікаль" відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.10.2013 року № 0000782201 про збільшення ТОВ НВО «Вертікаль» суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 79339, 50 грн., в тому числі 52893, 00 грн. за основним платежем та 26446, 50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та № 0000792201 про зменшення ТОВ НВО «Вертікаль» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50374, 00 грн. за основним платежем (а.с. 29, 30 т.1).

Як вбачається з матеріалів справи у перевіряємому податковим органом період позивач мав господарські взаємовідносини із ТОВ «Елєгін», яке зареєстроване юридичною особою 22.09.2000 р. за адресою: Кіровоградська область, м. Олександрія, пров. Суворова 9, основний вид економічної діяльності - 46.72 оптова торгівля металами та металевими рудами, включене до ЄДР ЮО та ФОП, що підтверджується копією витягу № 17645668 від 26.11.2013 р. (а.с. 247-249 т.1).

Судом встановлено, що між ТОВ НВО "Вертікаль" (покупець) та ТОВ «Елєгін» (постачальник) був укладений договір поставки № 2 від 01.01.2011 року (а.с. 54-57 т.1). Відповідно до умов договору та специфікації № 16/01 від 16.01.2012 року (а.с. 91т.1) ТОВ «Елегін» постачало на адресу ТОВ НВО «Вертікаль» шину мідну.

Умови поставки згідно п. 2.2 договору: DDU (м. Харків, проспект Фрунзе, 10, ТОВ НВО «Вертікаль»).

Умови поставки DDU передбачають наступні вимоги: продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Продавець несе всі витрати та ризики, пов'язані з доставкою товару до цього місця, за винятком (у відповідних випадках) будь-яких "мит" (під словом "мито" тут розуміється відповідальність за виконання та ризики виконання дій з проходження митних процедур, а також оплата витрат митного очищення, податків, митних і інших зборів) на імпорт до країни призначення.

Загальна сума договору становить 6000000, 00 (шість мільйонів гривень) грн. в т. ч. ПДВ 20% - 1000000, 00 (один мільйон) грн. (п. 3.1. договору).

Факт реального здійснення господарських операцій за вказаним договором підтверджується копією рахунку-фактури № ЭЛ-0000472 від 20.02.2012 року на загальну суму 305368,48 грн., в т.ч. ПДВ-50894,75 грн.(а.с. 90 т.1).

ТОВ «Елегін» проведено поставку згідно видаткової накладної від 21.02.12 № ЭЛ-0001204 на суму 89984,08 грн., в т.ч. 14997,35 грн. ПДВ (а.с. 92 т.1). Поставка проводилась ТОВ «Транспортна компанія «САТ», що підтверджується копією акту № ОЛ0000175 здачі -прийняття робіт (надання послуг) від 22.02.2012 р. (а.с. 93 т.1).

Дана продукція, а саме шина 6*40*4000 в кількості 922,8 кг. була отримана комірником ОСОБА_1 згідно довіреності № 611 від 21.02.2012 року, про що свідчить запис в журналі реєстрації довіреностей (а.с. 47 т.1).

Отримана продукція була оприбуткована позивачем на склад згідно прибуткового ордеру №168557 від 22.02.2012 року (а.с. 50 т.1).

Згідно видаткової накладної № ЭЛ-0001224 від 29.02.2012 на суму 212261,16 грн., в т.ч. 35376,86 грн. ПДВ (а.с. 94 т.1) поставка проводилась автотранспортом ТОВ «Елегін», про що свідчить копія товарно-транспортної накладної № ЭЛ-0000114 (а.с. 95 - 96 т.1).

Дана продукція, а саме: шина 6*40*4000 в кількості 10002 кг, шина 6*50*4000 в кількості 613 кг., шина 5*40 в кількості 147 кг., шина 5*60 в кількості 198 кг., шина 6*60 в кількості 208 кг. була отримана комірником ОСОБА_1 згідно довіреності № 707 від 28.02.2012 року, про що свідчить запис в журналі реєстрації довіреностей (а.с. 131 т.1).

Отримана продукція була оприбуткована на склад згідно прибуткового ордеру № 170216 від 29.02.2012 року (а.с. 49 т.1).

Оплата продукції була здійснена шляхом перерахування безготівкових коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Елєгін» про що свідчать копії банківських виписок та платіжних доручень (а.с. 146 - 154 т. 1).

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується копіями накладних на переміщення, накладних на передачу готової продукції, вимог-накладних (а.с. 97- 128 т. 1).

Отримані від ТОВ «Елєгін» податкові накладні № 60 від 21.02.2012 року та № 81 від 29.02.2012 року (а.с. 35-36 т.1) позивачем було включено до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2012 року (а.с. 224-а - 246 т. 1).

Суму податку на додану вартість в розмірі 50374, 21 грн. позивачем було віднесено до податкового кредиту лютого 2012 року та включено до додатку № 5 податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2012 року (а.с. 212 - 224 т.1).

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 2.1 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704, визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Пунктом 2.4 вказаного положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оцінивши зазначені вище первинні документи за правилами ст.86 КАС України, суд зазначає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції; первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми або змісту, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд зазначає, що у позивача право на податковий кредит виникло на дату отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товару чи послуг.

У п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України вказано, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п.п."а"п.198.1 ст.198).

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону. Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Пунктом 200.1. ст. 200 Податкового кодексу визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2. ст. 200 ПК України).

У п. 200.3. ст. 200 ПК України вказано, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідачем по справі не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми за якими позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що усі витрати позивача з оплати вартості замовлених робіт були об'єктивно необхідні позивачу для забезпечення власної господарської діяльності.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" позивач та його контрагент є окремими суб'єктами права, а таким чином за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

Судом встановлено, що позивач та його контрагент на момент здійснення господарських операцій перебували зареєстрованими у встановленому порядку як юридичні особи. Разом з тим, податковий орган протиправно не взяв до уваги наявність належним чином оформлених первинних та податкових документів, на підтвердження належного укладення та виконання договору поставки.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

З огляду на наведене вище, оцінивши наявні в справі докази, суд приходить до висновку, що оскільки ТОВ НВО "Вертікаль" правомірно було віднесено сплачені суми за придбаний товар до валових витрат, а також були отримані податкові накладні від ТОВ «Елєгін», які за формою та змістом відповідають нормам чинного законодавства України та засвідчують факт отримання позивачем робіт, повністю сплачені кошти за ці товари, які використано у власній господарській діяльності підприємства, суд приходить до висновку, що ТОВ НВО "Вертікаль" правомірно віднесло до складу валових витрат та включило до складу податкового кредиту відповідні суми за перевіряємий період та правомірно визначив від'ємне значення податку на додану вартість за операціями з контрагентом ТОВ «Елєгін».

Суд вказує на те, що дані перевірок контрагентів позивача іншими податковими органами не можуть бути підставою для висновку про неправомірність віднесення сум до валових витрат визнання податкового кредиту непідтвердженим.

Доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а не дані актів перевірок чи про неможливість проведення зустрічних звірок.

У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на прибуток та податку на додану вартість, відсутні підстави застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірними правочинами.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими , прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що прийняті Основ'янською ОДПІ податкові повідомлення-рішення від від 01.10.2013 року № 0000782201 та № 0000792201 підлягають скасуванню, як такі, що прийняте з порушенням ч. 3 ст. 2 КАС України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень - рішень -задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 01.10.2013 року № 0000782201 про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" суми грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 79339, 50 грн. (сімдесят дев'ять тисяч триста тридцять дев'ять гривень п'ятдесят копійок), в тому числі 52893, 00 грн. (п'ятдесят дві тисячі вісімсот дев'яносто три гривні) за основним платежем та 26446, 50 грн. (двадцять шість тисяч чотириста сорок шість гривень п'ятдесят копійок) за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.10.2013 року № 0000792201 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче об'єднання "Вертікаль" розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 50374, 00 грн. (п'ятдесят тисяч триста сімдесят чотири гривні) за основним платежем.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.