Рішення № 35865584, 09.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20112/13

09.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства “Європейське туристичне страхування”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Туроператор “Ільтур”

про стягнення 577724,51 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ :

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги приватного акціонерного товариства “Європейське туристичне страхування” до товариства з обмеженою відповідальністю “Туроператор “ Ільтур” про стягнення 577724,51 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 03.04.2013 року між приватним акціонерним товариством “Європейське туристичне страхування” та товариством з обмеженою відповідальністю “Туроператор “Ільтур” укладений генеральний договір № G 06/13 добровільного комплексного страхування медичних витрат та від нещасного випадку при подорожах за кордон України.

Предметом даного генерального договору є майнові інтереси громадян, що уклали договір на туристичне обслуговування із страхувальником, які не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям і непередбаченими медичними, а також додатковими видатками під час подорожі.

Відповідно до п. 4.3. генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року страхову премію страхувальник перераховує один раз на місяць до 5 числа місяця, наступного за звітним на р/р страховика.

Згідно з п. 4.8 генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року підставою для перерахування страхової премії є акт виконаних робіт.

ass="fs129">Як зазначає позивач, відповідно до актів виконаних робіт за травень – вересень 2013 року, відповідач заборгував позивачеві суму у розмірі 566929,60 грн.

T >Таким чином, відповідно до вищевикладеного приватне акціонерне товариство “Європейське туристичне страхування” звернулось до суду з вимогою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю “Туроператор “Ільтур” основної заборгованості у розмірі 566929,60 грн. та пені у розмірі 10794,91 грн.

ass="fs127">Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року порушено провадження у справі № 910/20112/13, розгляд справи призначено на 18.11.2013 року.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.11.2013 року у зв’язку з нез’явленням в засідання суду повноважних представників сторін розгляд справи було відкладено на 09.12.2013 року.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини нез’явлення в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи від представника позивача не надходило.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об’єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 09.12.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. P>

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2013 року між приватним акціонерним товариством “Європейське туристичне страхування” та товариством з обмеженою відповідальністю “Туроператор “Ільтур” укладений генеральний договір № G 06/13 добровільного комплексного страхування медичних витрат та від нещасного випадку при подорожах за кордон України.

До генерального договору № G 06/13 добровільного комплексного страхування медичних витрат та від нещасного випадку при подорожах за кордон України позивач та відповідач уклали додаток № 1 та додаток № 2.

Стаття 979 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ч.1 статті 16 Закону України “Про страхування”, договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до п.п.1.1. генерального договору № G 06/13 добровільного комплексного страхування медичних витрат та від нещасного випадку при подорожах за кордон України від 03.04.2013 року предметом страхування за даним договором є майнові інтереси громадян, що уклали договір на туристичне обслуговування із страхувальником, які не суперечать чинному законодавству України, пов’язані з життям, здоров’ям і непередбаченими медичними, а також додатковими видатками під час подорожі.

Згідно до п.п. 4.1. генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року страховою премією є плата за страхування, що страхувальник зобов’язаний внести страховикові відповідно до договору страхування.

Відповідно до п.п. 4.2. генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року страхова премія, що сплачується страхувальником обчислюється як сума страхових премій за кожну застраховану особу відповідно до тарифів, зазначених в додатку № 2 до даного договору.

Відповідно до п.п. 4.3. генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року страхову премію страхувальник перераховує на р/р страховика в гривнях один раз на місяць: до 5 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно з п.п. 4.4. генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року сума страхової премії, що підлягає перерахуванню страховику, вказується в актах виконаних робіт, складених на підставі бордеро застрахованих осіб.

Відповідно до п.п. 4.8. генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року підставою для перерахування страхової премії є акт виконаних робіт.

Як вбачається з актів виконаних робіт за травень – вересень 2013 року, які підписані обома сторонами, було укладено 5413 договорів страхування на загальну суму 712356,80 грн., з них:

- в період з 01.05.2013 по 31.05.2013 укладено 202 договори страхування на загальну суму 18742,50 грн. – акт виконаних робіт № 1141 від 31.05.2013 року;

- в період з 01.06.2013 по 30.06.2013 року укладено 1304 договори страхування на загальну суму 192887,25 грн. – акт виконаних робіт № 1335 від 30.06.2013 року;

- в період з 01.07.2013 по 31.07.2013 укладено 1370 договорів страхування на загальну суму 182398,55 грн. – акт виконаних робіт № 1568 від 31.07.2013 року;

- в період з 01.08.2013 по 31.08.2013 укладено 1708 договорів страхування на загальну суму 224583,55 грн. – акт виконаних робіт № 1933 від 31.08.2013 року;

- в період з 01.09.2013 по 30.05.2013 укладено 829 договорів страхування на загальну суму 93745,15 грн. – акт виконаних робіт № 2260 від 30.09.2013 року.

Також з матеріалів справи, а саме з картки рахунку 3611 за січень 2013 – жовтень 2013 вбачається, що відповідач частково з позивачем розрахувався, несплаченим залишився борг у розмірі 566929,60 грн.

Відповідно до п.п. 5.1.4. генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року страхувальник зобов’язаний сплатити страхову премію у встановленому порядку й у строки, зазначені в п. 4.3. даного договору.

Згідно статті 21 Закону України “Про страхування”, страхувальник зобов’язаний своєчасно вносити страхові платежі.

Статтею 10 Закону України "Про страхування" визначено, що страховим платежем (страховий внесок, страхова премія) є плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідно до вищевикладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 566929,60 грн.

У зв’язку з неналежним виконання зобов’язань за договором страхування, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь пеню в розмірі 10794,91 коп.

Відповідно п.п. 5.1.5. до генерального договору № G 06/13 від 03.04.2013 року при порушенні строків перерахування страхової премії, установлені п п. 4.3. даного договору, страхувальник зобов’язаний сплатити страховикові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України сторони зобов’язані вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються.

Обґрунтованого розрахунку пені у позовній заяві не було викладено та не було додано до неї. Ухвалами господарського суду міста Києва від 17.10.2013 року та від 18.11.2013 року позивача зобов'язано надати суду розрахунок пені по кожному простроченому платежу окремо з урахуванням часткових оплат та зазначенням періодів нарахування.

Проте, позивач витребуваного ухвалами суду обґрунтованого розрахунку пені не надав.

Відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 84 ГПК України у мотивувальній частині рішення вказуються обставини справи, докази на підставі яких прийнято рішення. Рішення господарського суду не може бути викладено нечітко та ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, вищенаведене свідчить, що позивачем не представлено обґрунтованого, детального обґрунтованого розрахунку пені, який би відповідав фактичним обставинам, а також доказів у його підтвердження.

Суд, відповідно до ст.4-3 ГПК України, створював сторонам, у тому числі позивачу, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, витребувавши докази у порядку підготовки справи до розгляду, надавав можливість надати витребуваний судом обґрунтований розрахунок пені, відклавши розгляд справи і цього часу було достатньо.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, позов Приватного акціонерного товариства “Європейське туристичне страхування” в частині стягнення пені на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України слід залишити без розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

За таких обставин, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ “Туроператор “Ільтур” на користь ПАТ “Європейське туристичне страхування” заборгованості у розмірі 566929,60 грн.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 81, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Туроператор Ільтур” (01034, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 36-38, В, літ. Б, ідентифікаційний код 35530918), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства “Європейське туристичне страхування” (04071, м. Київ, вул. Спаська, 5, оф. 15, ідентифікаційний код 34692526) суму заборгованості в розмірі 566929 (п’ятсот шістдесят шість тисяч дев’ятсот двадцять дев’ять) грн. 60 коп., судовий збір в розмірі 11338 (одинадцять тисяч триста тридцять вісім) грн. 60 коп.

3. В частині стягнення пені позов залишити без розгляду.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.12.2013

Суддя О.А. Грєхова