Рішення № 35865110, 20.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19732/13 20.11.13

За позовом До Третя особа, Про Публічного акціонерного товариства «Київенерго» Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Комунальне підприємство «Житлорембудсервіс» стягнення 8 565, 49 грн.Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Гаркавенко С.В.

від відповідача: не з'явився

від третьої особи: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передано позов Публічного акціонерного товариства "Київенерго" до Державного комунального підприємства "Житлоремфонд" про стягнення 135 841,66 грн., з яких 127 276,17 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, та 8 565,49 грн. 3 % річних, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 690060 від 01.08.2001 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді.

Ухвалою суду від 14.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/19732/13 та призначено її розгляд на 11.11.2013 р., зобов'язано сторін надати певні документи.

Через відділ діловодства суду 24.10.11.2013 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач пояснив, що на підставі розпорядження Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.12.2001 № 433 "Про створення комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, згідно акту приймання - передачі 01.02.2002 р. на баланс новоствореного підприємства була проведена передача житлового та не житлового фонду Деснянського району м. Києва, що перебував на балансі ДКП "Житлоремфонд". Просив залучити до участі у справі в якості відповідача-2 Комунальне підприємство "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, оскільки ДКП "Житлоремфонд" уклало договір доручення від 01.02.2002 з КП "Житлорембудсервіс", згідно з яким споживачем послуг позивача з 01.02.2002 було саме КП "Житлорембудсервіс", яке повинно було розраховуватись за послуги ПАТ "Київенерго". Тому згідно розрахунку позивача сума, яка утворилась з періоду 01.02.2002, повинна бути стягнута з КП "Житлорембудсервіс". Зазначив, що актів звірки між позивачем та відповідачем стосовно даного договору проведено та підписано не було, у зв'язку з чим просив зобов'язати позивача провести тристоронню звірку взаєморозрахунків між ПАТ "Київенерго", ДКП "Житлоремфонд", та КП "Житлорембудсервіс".

У судовому засіданні 11.11.2013 р. представник позивача заперечив проти задоволення даного клопотання, оскільки договір укладений позивачем з ДКП "Житлоремфонд", а не з КП "Житлорембудсервіс", надав суду документи на виконання вимог ухвали суду та заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача на користь позивача 3 % річних за прострочення виконання зобов'язання сумою 8 565,49 грн., у зв'язку з оплатою відповідачем 27.09.2013 р. суми основного боргу на загальну суму 127 276,17 грн.

Дослідивши подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог, суд прийняв її до розгляду, у зв'язку з чим у справі нова ціна позову - 8 565, 49 грн.

Уповноважені представники відповідача у судове засідання 11.11.2013 р. не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили, хоча про призначене судове засідання були повідомлені належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.10.2013 р., яке підтверджує отримання відповідачем 21.10.2013 р. ухвали про порушення провадження у справі, вимог ухвали суду не виконали.

Розглянувши клопотання відповідача, подане через службу діловодства, про залучення до участі у справі якості відповідача-2 Комунального підприємства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва, суд його відхиляє, оскільки у даній справі встановлена особа, яка несе відповідальність за договором № 690060 від 01.08.2001 р. Доказів передачі зобов'язань сплачувати за відповідача іншій особі суду не надано. Крім того клопотання, в якому відповідач просив зобов'язати позивача провести тристоронню звірку взаєморозрахунків між ПАТ "Київенерго", ДКП "Житлоремфонд", та КП "Житлорембудсервіс", задоволенню не підлягає, оскільки жодна особа не може бути примушена до вчинення дій, які вона не зобов'язана виконувати.

При цьому, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність залучення до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- Комунальне підприємство "Житлорембудсервіс".

З пояснень відповідача у відзиві на позовну заяву випливає, що ДКП "Житлоремфонд" уклало договір доручення від 01.02.2002 з КП "Житлорембудсервіс", згідно з яким споживачем послуг позивача з 01.02.2002 було саме КП "Житлорембудсервіс", яке повинно було розраховуватись за послуги ПАТ "Київенерго".

Таким чином, рішення господарського суду може вплинути на права та обов'язки Комунальне підприємство "Житлорембудсервіс".

Враховуючи наведене, у зв'язку із залученням до участі у справі третьої особи та для витребування у сторін додаткових доказів у справі, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, то суд визнав за необхідне відкласти розгляд даної справи до 20.11.2013 р.

Представник позивача в судовому засіданні 20.11.13 р. підтримав позовні вимоги відповідно до заяви про уточнення позовних вимог, просив їх задовольнити.

Представник відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.

У судовому засіданні 20.11.13 р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (постачальник) та Державним комунальним підприємством «Житлоремфонд» (споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690060 від 01.08.2001 р., відповідно умов постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Пунктом 2.1 договору № 690060 від 01.08.2001 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.

Згідно з п. 2.2.1 договору № 690060 від 01.08.2001 р. постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.

Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.

Згідно з пунктами 2 і 3 додатку № 2 до договору № 690060 від 01.08.2001 р., у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3 і 4); у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

У відповідності до п. п. 4 і 5 додатку № 2 до договору № 690060 від 01.08.2001 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліки, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії - не пізніше 28 числа поточного місяця.

Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 690060 від 01.08.2001 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) - від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.

Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 690060 від 01.08.2001 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:

- на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;

- на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9 зазначеного додатку, визначено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 6 за адресою: м. Київ, вул. Меліоративна, 11 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 690060 від 01.08.2001 р., споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з листопада 2010 р. до серпня 2013 р., корінців нарядів на підключення та відключення за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.10 р. до 01.09.13 р. становила 880 395, 78 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 690060 від 01.08.2001 р. та додатками до нього, тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконав, у встановлені терміни за спожиту теплову енергію та нараховані розміри не сплачував, у зв'язку з чим станом на 26.09.2013 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 127 276, 17 грн.

Зазначена заборгованість була погашена відповідачем 27.09.2013 р.

За таких обставин ПАТ «Київенерго», у відповідності до заяви про уточнення позовних вимог, поданої до суду 11.11.2013 р., звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства «Житлоремфонд» про стягнення 8 565, 49 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо оплати теплової енергії за договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 690060 від 01.08.2001 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача в редакції заяви про уточнення позовних вимог підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 690060 від 01.08.2001 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач жодних обґрунтованих заперечень та належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві, суду не надав.

Відповідно до наданої позивачем довідки про надходження коштів за спожиту від ПАТ «Київенерго» теплоенергію борг у розмірі 127 276, 17 грн. був погашений відповідачем 27.09.2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 690060 від 01.08.2001 р. станом на 26.09.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 8 565, 49 грн. трьох відсотків річних за період з грудня 2010 року до серпня 2013 року включно.

Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» підлягає задоволенню повністю.

Витрати по сплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного комунального підприємства «Житлоремфонд» (02217, м. Київ, вул. Закревського, буд. 15, код ЄДРПОУ 04543683) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 8 565 (вісім п'ятсот шістдесят п'ять) грн. 49 коп. трьох відсотків річних та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.