Рішення № 35864568, 05.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.12.2013 Справа № 905/7444/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бородіна Володимира Олексійовича про стягнення 1924 грн. 40 коп. -

за участю представників сторін:

від позивача: Каменєва А.М.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА страхування" звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 1924 грн. 40 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, статті 27 Закону України "Про страхування", статті 22, 37 Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав через канцеляпію суду письмові заперечення в яких позовні вимоги не визнав, у зв'язку з їх необґрунтованістю та зазначив, що у позивача виникне право на отримання страхового відшкодування та право вимоги до відповідача лише за умови погодження такої виплати з потерпілою особою, проте позивачем не надано доказів такого погодження; сума страхового відшкодування встановлена на підставі ремонтної калькуляції системи «Audatex» та рахунку-фактури, а не висновку суб'єкта оціночної діяльності.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені відповідачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 04.05.2011 р. року між ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" (Страховик) та Чапни Марією Василівною (Страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспортного засобу № 15012Г-а/11ДОФ (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу "Peugeot 308", державний номер АН 8282 НІ (а.с.9-15).

17 лютого 2012 року в м. Донецьку сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «ГАЗ 33023», державний номер АН 0898 ВМ, який належить КП «ДРСУ» під керуванням водія Бородіна В.О., та автомобіля "Peugeot 308", державний номер АН 8282 НІ, під керуванням Чапни Я.В.

20 лютого 2012 року Страхувальник звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 16).

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у ПрАТ "Страхова компанія "АХА Страхування" виник обов'язок виплатити страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Згідно рахунку-фактури № 0000001959 від 20.02.2012р. вартість ремонтних робіт вищевказаного автомобіля склала 2731 грн. 95 коп., (а.с.23).

Проте, актом виконаних робіт № TO12-02186 від 07.03.2012р. підтверджено суму проведених ТОВ "Фортуна-ЛТД" ремонтних робіт по відновлювальному ремонту у розмірі 1924,40 грн.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час виплати позивачем страхового відшкодування) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування, на підставі страхового акту від 23.02.2012р. (а.с.19), позивачем здійснено виплату страхового відшкодування Чапни М.В. на рахунок ТОВ "Фортуна -ЛТД" в розмірі 1924 грн. 40 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 1218 від 24.02.2012 р. (а.с.21).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 12.03.2012р. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано Бородіна В.О. та притягнуто його до адміністративної відповідальності (а.с.18).

Цивільно-правова відповідальність КП «ДРСУ», як власника автомобіля «ГАЗ 33023», державний номер АН 0898 ВМ застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Аска", що підтверджується полісом №АВ/5018311, діючим з 12.06.2011 по 11.06.2012. Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., розмір франшизи нуль грн. (а.с.46).

Відповідно до статті 21 Закону "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Peugeot 308", державний реєстраційний номер АН 8282 НІ, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №АВ/5018311), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 15012Г-а/11ДОФ від 04.05.2011р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до положень ст. 35 (п. 35.1), ст. 36 (п. 36.2) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній з 19.09.2011.) виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п. 36.2).

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до полісу АВ/5018311 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 1924 грн. 40 коп.

Щодо заперечень відповідача про необґрунтованість суми виплат Чапни М.В., суд зазначає, наступне.

Абзацом другим пункту 36.2 статті 36 цього Закону передбачено, що у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ). Страховик має право здійснювати виплати без проведення експертизи (у тому числі шляхом перерахування коштів особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна), якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір та спосіб здійснення страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна.

Чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу. Суд вважає, що дані, зазначені в акті виконаних робіт № ТЩ12-02186 від 07.03.2012р. відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Крім того, зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність та відображає суму завданих збитків, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми "Audatex" яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжне доручення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 23.08.2011 у справі № 42/92, від 14.05.2013 у справі № 5011-7/16471-2012.

Верховним Судом України у Листі "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" від 19.07.2011 роз'яснено, що визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення розміру шкоди, повинні виходити з фактичної (реальної) суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи, або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Бородіна Володимира Олексійовича про стягнення 1924 грн. 40 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, проспект Ілліча, будинок 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА страхування" (04070, м. Київ, вул. Братська, б.14, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 1924 (одна тисяча девятсот двадцять чотири) грн. 40 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 05 грудня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 9 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов