Постанова № 3586437, 27.04.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.04.2009

Справа №2-12/4272-2007А

За позовом – Відкритого акціонерного товариства «Акціонерне компанія «Кримавтотранс» (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,20а).

До відповідача – Державної податкової інспекції в м.Сімферополі (м.Сімферополь, вул.М.Залкі,1/9).

Про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень.

Суддя М.М. Іллічов

Секретар судового засідання О.В Запара

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Бєляєв А.С. – представник, довіреність №011107/АККАТ/2008-в від 01.11.2008р.

Від відповідача – Нечаєва Н.О. – гол.ДПІ, довіреність №81/10-0 від 14.07.2008р.

Суть спору: Позивач – ВАТ «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ДПІ м. Сімферополі про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 11.12.06 № 0017202301/0, № 0017192301/0, № 0017212301/0.

Провадження по даній справі було порушено суддею господарського суду АР Крим Омельченко В.А. ухвалою від 23.03.07 з привласненням справі номеру 2-16/4272-2007А.

Заявою № 343/12 від 11.06.07 позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення, прийняті ДПІ в м. Сімферополі 11.12.2006

- № 0017202301/0 (48923/10/23-9) про донарахування податку на додану вартість в розмірі 46650 грн., в тому числі 31100 грн. – основний платіж, 15550 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

- № 0017192301/0 (48924/10/23-9) про донарахування податку на прибуток підприємства в розмірі 27488,40 грн., в тому числі 19020 грн. – основний платіж, 8468,4 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- № 0017212301/0 (48922/10/23-9) про донарахування земельного податку з юридичних осіб в розмірі 1686,81 грн., в тому числі основний платіж – 1124,53 грн., 562,28 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.07.07 провадження по справі було зупинено та призначено судово-економічну (бухгалтерську) експертизу.

Ухвалою заступника Голови господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 15.10.2008р. у зв’язку з припиненням повноважень судді господарського суду АР Крим Омельченко В.А. та переходом до іншого суду на підставі постанови Верховної ради України від 18.09.2008р. № 532-VI, було залучено до розгляду адміністративної справи №2-16/4272-2007А замість судді господарського суду АР Крим Омельченко В.А. суддю господарського суду АР Крим Іллічова М.М. та передано йому справу з привласненням справі нового номеру 2-12/4272-2007А.

За актом прийому-передачі від 16.10.2008р. справу було передано до провадження судді Іллічова М.М. з привласненням справі номеру 2-12/4272-2007А.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 17.10.08 справу було прийнято до свого провадження суддею господарського суду АР Крим Іллічовим М.М.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 26.12.2008р. провадження у справі було поновлено; справу було призначено до розгляду.

Заявою від 06.04.2009р. позивач уточнив позовні вимоги та просить суд скасувати податкові повідомлення – рішення №01172002301/0, 0017192301/0 та 001721230/1 від 11.12.2006р.

В судовому засіданні позивач надав суду уточнення позовних вимог та у зв’язку із допущенням технічної помилки у зазначенні номерів спірних податкових повідомлень-рішень просить суд скасувати податкові повідомлення – рішення №0017202301/0, №0017192301/0 та №0017212301/0 від 11.12.2006р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні повідомлення – рішення, на думку позивача, були прийняті із порушенням вимог чинного законодавства. При цьому позивач посилається на наступні обставини.

Щодо виключення зі складу податкового кредиту та донарахування суми у розмірі 14 964,53 грн. у якості ПДВ, позивач вказує, що 15.12.2004р. між ним та ТОВ «Селект» був укладений договір підряду №136 на ремонт автостанції с.Грушівка, а також 01.02.2004р. укладений договір підряду №2/15 на реконструкцію будівлі автостанції м.Судак. Згідно до умов укладених договорів Підрядник (ТОВ «Селект») взяв на себе зобов’язання виконати ремонтні роботи, а позивач зобов’язаний був такі роботи прийняти та оплатити в порядку та строки, визначені умовами вказаних договорів.

Підрядник у відповідності до вимог Закону України «Про ПДВ» виписало товариству (позивачу) податкові накладні на загальну суму 89 787,20 грн., в тому числі ПДВ 14 964,53 грн. Виконання ремонтних робіт підтверджується актами виконаних робіт.

На думку позивача, виписані контрагентом позивача – ТОВ «Селект» вище перелічені податкові накладні містять у собі усі необхідні реквізити, а тому, на думку позивача, при проведенні перевірки ДПІ дійшла хибного висновку, що такі накладні неналежним чином заповнені, що потягло за собою виключення вищевказаної суми зі складу податкового кредиту.

Також в обгрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в ході проведеної перевірки було встановлено необгрунтоване включення позивачем до складу податкового кредиту суму у розмірі 15 164,27 грн. При цьому позивач посилається на те, що до складу валових витрат з цього епізоду ним були, зокрема, включені відряджувальні витрати фізичних осіб, які знаходяться у трудових відносинах з підприємством. При цьому перевіряючим були надані первинні документи, оформлені належним чином, у повному обсязі підтверджуючі, що валові витрати були збільшені в день оприходування товарів. Крім того, при перевірки авансових звітів перевіряючими не було взято до уваги, що у ВАТ «Кримавтотранс» у формуванні валових витрат не беруть участь витрати, пов’язані з придбанням будівельних матеріалів, запасних частин, крім шин та акумуляторів, а витрати на бензин відносяться на валові витрати у обсязі 50%.

Щодо факту виявлення перевіряючими порушення п.п.5.3.1 п.5.3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого донараховано податку на прибуток за 3 кв. 2005р. – 7884,00 грн., 4 кв. 2005р. – 11 316,00 грн., всього за 2005 рік – 19020 грн. Зменшене від’ємне значення об’єкту оподаткування у 1 кв. 2006р. на 50026,00 грн., у 2 кв. 2006р. на 46 816,00 грн. Всього за 2006 рік – 96 842 грн.

Так, на думку позивача, відповідачем була надана неналежна оцінка укладеному договору між позивачем та АТЗТ «Канон» договору.

В обгрунтування позовних вимог про скасування податкового повідомлення – рішення, прийнятого за вказані порушення, позивач посилається на те, що 05.01.2001р. за №1/004-С між АТЗТ «Канон» (Виконавець) та ВАТ «АК «Кримавтотранс» (Замовник) був укладений договір, згідно до якого Виконавець надає Замовнику активи у вигляді виконаних робіт робочою силою Виконавця згідно до штатного розкладу Замовника.

В межах вказаного договору робітники, які не знаходяться в трудових відносинах з ВАТ «АК «Кримавтотранс» виконують роботу, необхідну для здійснення товариством основного виду діяльності, а саме – надання всього спектру послуг автостанцій та автовокзалів пасажирським перевізникам та пасажирам. Для здійснення даного виду діяльності необхідно було, зокрема, призводити поточний та капітальний ремонт автостанцій і автовокзалів, забезпечувати автостанції білетно-обліковою документацією та ін. Кошти на здійснення даних витрат отримувались робітниками іншого підприємства з каси ВАТ «АК «Кримавтотранс», якій діяв в межах вказаного вище договору.

Щодо прийнятого ДПІ податкового повідомлення – рішення №0017212301/0 від 11.12.2006р., згідно до якого було донараховане податкове зобов’язання з податку на землю у розмірі 1686,81 грн., то позивач вважає, що останнє підлягає скасування у зв’язку із наступним.

Згідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» платник земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки, державної і комунальної власності самостійно розраховують суму земельного податку і орендної плати щорічно станом на 1 січня та до 1 лютого поточного року здають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію за поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом з розбивкою річної суми рівними частками по місяцям.

Сума земельного податку за 2006 рік по земельній ділянці перераховується згідно до визначеного і узгодженого податкового зобов’язання в порядку і строки, встановлені Законом, щомісяця.

Однак, 27.01.2006р. був прийнятий сумісний наказ №19/16/22/11/17/12 «Про Порядок нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (окрім земель населених пунктів», що набрав чинності 26.04.2006р., яким був змінений коефіцієнт, якій характеризує функціональне використання земельної ділянки, з 0,8 до 1. Вказана зміна відображується на розмірі земельного податку в бік збільшення.

Органи ДПІ при проведенні перевірки вказали на необхідність застосування нового (збільшеного) коефіцієнту, що й призвело до прийняття спірного податкового повідомлення – рішення. Проте, на думку позивача, такий коефіцієнт має застосовуватись лише з 2007р., оскільки правові підстави корегування податкового зобов’язання по земельному податку за 2006 рік відсутні.

Відповідач згідно до заперечень на позовну заяву вважає вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

При цьому відповідач пояснив наступне.

Щодо факту заниження податку на додану вартість внаслідок завищення податкового кредиту за липень 2005р. (сума донарахованого податкового зобов’язання – 14 964,53 грн., штрафні санкції – 7842,65 грн.), то відповідач посилається на те, що при проведенні перевірки перевіряючим були надані податкові накладні, які були заповнені неналежним чином. При цьому ДПІ зазначає, що в порядку п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ» при порушення платником податків, який поставляє товари (послуги), порядку заповнення податкової накладної, одержувач таких товарів (послуг) має право прикласти до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, які підтверджують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з’ясування достовірності і повноти нарахування ним зобов’язань по цьому податку по такій цивільно-правовій операції.

Так, у порушення норм п.п.7.2.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а також наказу ДПА України №165 від 30.05.1997р. «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку, придбання та книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», ТОВ «Селект», були видані певні накладні, які не містять у собі обов’язкових реквізитів та які були включені підприємством позивача до складу податкового кредиту.

Перевіряючими був виявлений факт порушення п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», що знайшов своє відображення в тому, що при складанні декларації по ПДВ за січень 2006р. підприємством було двічі виключено ПДВ у сумі139 грн. зі складу податкових зобов’язань та зі складу податкового кредиту по ПДВ від списання основних засобів.

Крім того, перевіркою був встановлений факт порушення підприємством позивача п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», що знайшов своє відображення в тому, що підприємством до складу податкового кредиту у липні 2005р. двічі віднесена податкова накладна №187 від 30.11.2004р, отримана від КП «Сілал» за виконання підрядних робіт по ремонту адміністративної будівлі за адресою вул.Севастопольська,20а на загальну суму 5000,00 грн., в тому числі ПДВ – 833,33 грн., яка вже була віднесена у січні 2005р.

Також, перевіркою був встановлений факт завищення валових витрат та, відповідно, заниження податку на прибуток за 3 квартал 2005р. на 7884 грн., за 4 квартал 2005р. – на 11316 грн. Всього на 19 020 грн. Штрафні санкції – 8468,40 грн. Донарахування здійснене внаслідок віднесення до складу валових витрат видатків по авансових звітах осіб, які не знаходяться у трудових відносинах з ВАТ «АК «Кримавтотранс». Донарахування ПДВ по цьому епізоду складає: основний податок – 15164,27 грн., штрафні санкції – 7582,14 грн.

При цьому, представник ДПІ посилається на те, що у порушення умов укладеного договору №1/004-С ніхто з штатних працівників ВАТ «АК «Кримавтотранс» до виконання цього договору не притягувався. Список працівників, які залучались до виконання робіт за цим договором, до перевірки не надавався. Документального підтвердження виконання робіт працівниками немає.

Крім цього, позивачем, крім сплачених послуг за результати виконаних робіт працівниками АТЗТ «АК «Канон», згідно до авансових звітів, включені до складу валових витрат витрати фізичних осіб на оплату придбання будматеріалів, госп. і канцтоварів, бензину, ремонт автотранспорту та ін. Вказані особи, на думку відповідача, не знаходяться у штаті ВАТ «АК «Кримавтотранс» у періоді, що перевірявся. Немає ніяких доказів, що ці фізичні особи є працівниками, залученими до виконання робіт за договором з АТЗТ «Канон», як це стверджує позивач.

На момент проведення перевірки вибрано авансові звіти по придбанню матеріалів, які приймаються і витрати списуються з підзвітності вказаних вище фізичних осіб на валові витрати підприємства без наявності прибуткових накладних на ці матеріали на склад ВАТ «АК «Кримавтотранс», або інших доказів їх передачі на баланс позивача.

Щодо земельного податку, то представник відповідача вважає, що плата за землю стягується у вигляді земельного податку або орендної плати, які визначаються в залежності від грошової оцінки земель (ст..2 Закону України «Про плату за землю»).

Наказом Державного комітету України по земельним ресурсам, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11, зареєстрованим в МЮ України 05.04.2006р. за №388/12262, був затверджений Порядок нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів». Наказ вступив в силу з 26.04.2006р. У відповідності із даним наказом коефіцієнт функціонального використання категорії земель змінився до 1,0. Відповідно, з 26.04.2006р. позивач повинен був застосовувати саме цей коефіцієнт, а не коефіцієнт 0,8.

Слід зазначити, що по даної справі призначалась судово-бухгалтерська експертиза, проведення якої доручалось ТОВ «Інституту обліку і аудиту» (м.Сімферополь, вул.Б.Хмельницького,18/5, офіс 7).

Згідно до висновку експерта по ВАТ «АК «Кримавтотранс» за період з 01.07.2005р. до 30.06.2006р. згідно до наданих документів, не підтверджується завищення валових витрат за 3 квартал 2005р. на суму 31 536 грн., 4 квартал 2005р. на суму 44 745 грн., в 1 кварталі 2006р. на 50 026 грн., в 2 кварталі 2006р. на 46 815 грн. та заниження податку на прибуток за 3 квартал 2005р. на суму 7884 грн., 4 квартал 2005р. на суму 11 186,25 грн., всього за 2005 рік на 19020 грн., зменшення від’ємного значення об’єкту оподаткування в 1 кварталі 2006р. на 50 025 грн., за 2 квартал 2006р. на 46816 грн. Всього за 2006 рік в сумі 96842 грн.

Наданими документами по ВАТ «АК «Кримавтотранс» за період з 01.07.2005р. до 30.06.2006р. не підтверджується заниження податку на додану вартість в сумі 30 961 грн.

Не надається можливим визначити заниження податкового зобов’язання по ПДВ в сумі 139 грн. у зв’язку із ненаданням документів.

Донарахування податку на землю в сумі 1686,81 грн. по ВАТ «АК «Кримавтотранс» за період з 01.07.2005р. до 30.06.2006р. нормативно не підтверджується.

Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.02.2009р. суд закінчив підготовче провадження та перейшов до судового розгляду справи.

Після з’ясування усіх обставин справи, та перевірення доказів, суд перейшов до судових дебатів.

Після закінчення дебатів, суд віддалявся для ухвалення рішення по даній справі до нарадчої кімнати.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, а також заслухавши представників сторін, суд, -

В С Т А Н О В И В:

01 грудня 2006р. на підставі направлення від 16.10.2006р. №1905/23-6 та від 15.11.2006р. №2115/23-6, виданих ДПІ в м.Сімферополі, начальником відділу інформаційно-аналітичного забезпечення контрольно – перевірочної роботи ДПА в АР Крим Грудницьким Г.Л., головним державним податковим ревізором – інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу сектору перевірок у базових галузях економіки Лясковською Н.І., головним державним податковим ревізором – інспектором податкової служби 1 рангу сектору контролю за фінансовими установами і операціями в сфері ЗЕД ДПІ у м.Сімферополі Бурдінською Г.М., старшим державним податковим ревізором – інспектором, інспектором податкової служби 2 рангу сектору контролю за фінансовими установами та операціями в сфері ЗЕД Тіщенко О.П., головним державним податковим ревізором – інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу сектору перевірок місцевих, ресурсних (рентних) і неподаткових платежів відділу контрольно-перевірочної роботи Сабіною Т.В., головним державним податковим ревізором – інспектором, інспектором податкової служби 1 рангу сектору документальних перевірок фізичних осіб Руденко Л.В., старшим державним податковим ревізором – інспектором сектору документальних перевірок юридичних осіб Попондопуло О.Г., старшим державним податковим ревізором – інспектором сектору документальних перевірок юридичних осіб ДПІ у м.Сімферополі Іванцовим Д.О. була проведена виїзна планова документальна перевірка ВАТ «АК «Кримавтотранс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. до 30.06.2006р.

За результатами проведеної перевірки був складений акт перевірки за №6313/23-6/03120667 від 01.12.2006р. (Т1, а.с.55-118).

В ході перевірки були виявлені порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції від 22.05.1997р. №283/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого донараховано податку на прибуток за 3 кв.2005р. 7884 грн., за 4 кв.2005р. на 11 316 грн. Всього за 2005 рік на 19020 грн. Зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування у 1 кварталі 2006р. на 50 026 грн., за 2 квартал 2006р. на 46 816 грн. Всього за 2006 рік на 96842 грн.; п.п.7.2.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 31 100 грн., в тому числі: червень 2005р. – 17 413 грн., вересень – 2372 грн., жовтень – 1726 грн., листопад – 912 грн., грудень – 663 грн., січень 2006 – 1281 грн., лютий – 607 грн., березень – 2187 грн., квітень – 2903 грн., травень – 1036 грн.; п.п.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889, на суму 103,10 грн.; п.2.2.1 ст.2,7,13,14,23,24 Закону України «Про плату за землю» №2535 від 03.07.1992р. із змінами та доповненнями, Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, УААН від 27.01.2006р. №18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за №388/12262, ВАТ «АК «Кримавтотранс» за період з 26.04.2006р. до 30.06.2006р. у податковому розрахунку по платі за землю на 2006 рік, застосовано коефіцієнт 0,8 замість 1 (категорія – землі транспорту). В результаті чого занижене податкове зобов’язання по податку на землю за січень - червень 2006р. на суму 1124,53 грн.

Так, перевіркою, зокрема, були виявлені наступні порушення.

Перевіркою правильності визначення валових витрат встановлено завищення загальної суми валових витрат за 3 квартал 2005р. на 31536 грн., 4 квартал 2005р. на 44745 грн., у 1 кварталі 2006р. на 50026 грн., у 2 кварталі 2006р. на 46815 грн.

У ході перевірки підприємством був наданий договір №1/004-С від 05.01.2001р. Згідно до умов вказаного договору предметом договору є те, що Виконавець (АТЗТ «Канон») надає Замовнику (ВАТ «АК «Кримавтотранс») активи у вигляді виконаних робіт робочою силою Виконавця згідно штатного розкладу Замовника.

Дія договору розповсюджувалась на період, що перевіряється. Ніхто з штатних працівників ВАТ «АК «Кримавтотранс» до виконання цього договору не притягувався. Економічна сутність послуг, що надаються, пояснена не була, причини відсутності в договорі обов’язків виконавця також не пояснені. Документальне оформлення передачі майна, яке ввіряється працівнику для виконання робіт не проводиться. Документального підтвердження виконання робіт працівниками по п.2.4.1 договору на користь виконавця немає.

Згідно умов вищевказаного договору включені у витрати ВАТ «АК «Кримавтотранс» в періоді, що перевіряється, послуги від АТЗТ «Канон» у вигляді активів виконаних робіт на суму 9952951,29 грн., окрім того ПДВ – 1990590,26 грн.

Окрім цього, підприємством, крім сплачених послуг за надання активів у вигляді виконаних робіт від АТЗТ «Канон», згідно авансових звітів, включені до складу валових витрат витрати фізичних осіб, які не мають трудових відносин з ВАТ «АК «Кримавтотранс» на оплату придбання будматеріалів, госп. і канцтоварів, бензину, ремонт автотранспорту та ін. Таким чином вказані особи не мають відношення до виконання робіт з боку АТЗТ «Канон» згідно до п.1 договору №1/004-С від 05.01.2001р.

Перевіркою правильності визначення суми податку на прибуток встановлено заниження податку на прибуток за 3 квартал 2005р. на 7884 грн., за 4 квартал 2005р. на 11316 грн. Всього за 2005 рік на 19020 грн. Зменшено від’ємне значення об’єкту оподаткування у 1 кварталі 2006р. на 50026 грн., за 2 квартал 2006р. на 46816 грн. Всього за 2006 рік на 96842 грн.

Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 31100 грн.

Так, виявлений факт того, що при складенні декларації по ПДВ за січень 2006р. підприємством було двічі виключено ПДВ у сумі 139 грн. зі складу податкових зобов’язань та зі складу податкового кредиту по ПДВ від списання основних засобів. За даними перевірки сума податкових зобов’язань склала 252922 грн., задекларовано підприємством 252783 грн. Заниження податкового зобов’язання склало 139 грн.

Перевіркою також встановлено, що в порушення п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВС» від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), а також п.12 Наказу ДПА України від 30.05.1997р. №165 «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання, книги обліку продаж товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення», підприємством до складу податкового кредиту за липень 2005р. відносились податкові накладні, отримані від ТОВ «Селект», які заповнені з порушенням встановленого порядку, а саме – не заповнені умови продажу, форма розрахунків, одиниця виміру (гр. 4), об’єм (гр.5), ціна продажу (гр.6).

Крім того, у перевіряємому періоді з урахуванням порушення вказаного вище (п.3.2.1 акту перевірки), встановлено порушення п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Перевіркою правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість встановлено заниження суми по датку на додану вартість у зв’язку із тим, що сума витрат по авансових звітах осіб, що не знаходяться в трудових відносинах з ВАТ «АК «Кримавтотранс», витрати яких документально не підтверджують факт їх зв’язку з діяльністю ВАТ «АК «Кримавтотранс», визначені вибіркою за кожний місяць, що перевіряється.

Крім того, у порушення п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» від 03.04.1997р. підприємством до складу податкового кредиту у липні 2005р. двічі віднесена податкова накладна №187 від 30.11.2004р., отримана від КП «Сілал» за виконання підрядних робіт по ремонту адміністративної будівлі за адресою: вул.Севастопольська,20а на загальну суму 5000,00 грн., в т.ч. ПДВ – 833,33 грн., яка вже була віднесена у січні 2005р.

Таким чином, підприємством було завищено податковий кредит на суму 15797,86 грн.

Також було виявлено порушення по платі за землю. Так, в порушення ст..2,7,13,14,23,24 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. (із змінами та доповненнями), наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, УААН від 27.01.2006р. №18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за №388/12262 у податковому розрахунку по платі за землю на 2006 рік, у періоді з 26.04.2006р. до 30.06.2006р. ВАТ «АК «Кримавтотранс» застосовано коефіцієнт 0,8 замість 1,0, в результаті чого занижене податкове зобов’язання по податку на землю за січень – червень 2006р. – на загальну суму 1124,53 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м.Сімферополі, зокрема, були прийняті наступні податкові повідомлення – рішення:

- №0017202301/0 від 11.12.2006р., згідно до якого ВАТ «АК «Кримавтотранс» за порушення п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» був донарахований ПДВ – за основним платежем – 31100 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 15550 грн. (Т1, а.с.16);

- №0017192301/0 від 11.12.2006р., згідно до якого ВАТ «АК «Кримавтотранс» за порушення п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997р. був донарахований податок на прибуток у сумі 19020 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 8468,40 грн. (Т1, а.с.17);

- №0017212301/0 від 11.12.2006р., згідно до якого ВАТ «АК «Кримавтотранс» за порушення ст..2,7,13,14,23,24 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р., Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, УААН від 27.01.2006р. №18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за №388/12262 був донарахований земельний податок у сумі 1124,53 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 562,28 грн. (Т1, а.с.18).

Не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями – рішеннями ВАТ «АК «Кримавтотранс» звернулось до господарського суду АР Крим із відповідним позовом.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у зв’язку із наступним.

Щодо податкового повідомлення – рішення №0017202301/0 від 11.12.2006р., згідно до якого ВАТ «АК «Кримавтотранс» за порушення п.п.7.2.1, 7.2.6 п.7.2, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ» був донарахований ПДВ – за основним платежем – 31100 грн., а також застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 15550 грн., то суд вважає, що останнє є обгрунтованими та винесено у відповідності до вимог чинного законодавства з огляду на наступне.

Відповідно до п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997р. «Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку придбання та книги обліку продаж товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення» була затверджена форма податкової накладної та Порядок заповнення податкової накладної.

Так, п.12 вказаного наказу встановлено, що до розділу I податкової накладної вносяться дані в розрізі номенклатури поставки товарів (послуг), а саме:

графа 2 - дата виникнення податкового зобов'язання у продавця, тобто здійснення будь-якої з подій, що сталася раніше, відповідно до вимог пункту 7.3 "Дата виникнення податкових зобов'язань" статті 7 Закону;

графа 3 - номенклатура поставки товарів (послуг); у податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни над фактичною, у цій графі також указується "перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній N __" (зазначається номер податкової накладної, виписаної на суму поставки цих товарів (послуг), визначену виходячи з їх договірної (контрактної) вартості); у податковій накладній, виписаній на суму перевищення звичайної ціни, збільшеної на суму процентів нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя над фактичною ціною, у цій графі, крім тексту "перевищення звичайної ціни над фактичною за товарами, послугами, указаними в податковій накладній N __", також указується текст "сума процентів нарахованих або таких, що мають бути нараховані на суму номіналу процентного векселя; графа 4 - одиниця виміру товарів (послуг) - грн., шт., кг, м, см, куб.м, куб.см, л тощо;

графа 5 - кількість (об'єм, обсяг) поставки товарів, послуг;

У разі, якщо послуги не мають таких показників, а вимірюються лише у вартісному вираженні, у графі 5 указується: "послуга/проценти тощо";

графа 6 - ціна поставки одиниці продукції без урахування податку на додану вартість;

графа 7 - база оподаткування товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за ставкою 20%;

графа 8 - база оподаткування при здійсненні операцій на митній території України з поставки товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (згідно із Законом та іншими нормативно-правовими актами);

графа 9 - база оподаткування при здійсненні експортних операцій, які підлягають оподаткуванню податком на додану вартість за нульовою ставкою (пункт 6.2 статті 6 Закону);

графа 10 - база оподаткування товарів (послуг), які звільнені від оподаткування відповідно до статті 5 Закону;

графа 11 - загальна сума коштів, що підлягає оплаті.

Так, в матеріалах справи наявні копії податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ «Селект», сума за якими була включена до складу податкового кредиту.

При цьому, слід зазначити, що в матеріалах справи наявні такі копії податкових накладних, надані ДПІ та які досліджувались останньою при проведенні перевірки (Т1, а.с.141-154), а також надані позивачем та які досліджувались при проведенні судової експертизи (Т1, а.с.40-54). Слід вказати, що судом встановлено, що копії накладних, надані ДПІ відрізняються від копій накладних, наданих позивачем. Так, в копіях податкових накладних, залучених до матеріалів справи ДПІ, дійсно є незаповненими графи, вказані ДПІ в акті перевірки, зокрема, графи 4-6 (одиниця вимірювання товару, кількість (обсяг, розмір), ціна продажу одиниці продукції без урахування ПДВ.

Суд у якості належного доказу приймає до уваги копії податкових накладних, надані ДПІ, оскільки при проведенні перевірки ДПІ надавались саме ці накладні, саме ці накладні містять у собі недоліки, відображені в акті перевірки. Доводи ДПІ щодо того, що в наданих до перевірки податкових накладних, копії яких були залучені до матеріалів справи, відсутні обов’язкові реквізити, позивачем спростовані не були.

У зв’язку із тим, що податкові накладні, виписані ТОВ «Селект» не містять у собі усіх необхідних реквізитів, то відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ» позивач повинен був дотриматись положень вказаної норми.

Так, згідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про ПДВ» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг). Отримання такої скарги є підставою для проведення позапланової виїзної перевірки такого постачальника для з'ясування

достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з цього податку за такою цивільно-правовою операцією.

Проте, як вже було вказано вище, позивач – ВАТ «АК «Кримавтотранс» з відповідною заявою до ДПІ не звертався, відповідно, право на податковий кредит за вказаними податковими накладними, виданими ТОВ «Селект», позивач не має.

При цьому суд не приймає до уваги висновок експерта з цього приводу з урахуванням того, що при проведенні судової експертизи експерту надавались податкові накладні, заповнені належним чином, що експертом відображено в його висновку. Проте накладні, надані ДПІ при проведенні перевірки для дослідження експертові не надавались, що і призвело до хибного висновку експерта щодо відсутності вищевказаних порушень.

Щодо виявлених порушень п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про ПДВ», а саме – при складанні декларації з ПДВ за січень 2006р. підприємством позивача було двічі включено ПДВ у сумі 139 грн. зі складу податкового зобов’язання і зі складу податкового кредиту по ПДВ від списання основних засобів, а також п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про ПДВ», - підприємством до складу податкового кредиту у липні 2005р. двічі віднесена податкова накладна №187 від 30.11.2004р., отримана від КП «Сілал» за виконання підрядних робіт по ремонту адміністративної будівлі по вул.Севастопольська,20а на суму 5000 грн., в тому числі ПДВ – 833,33 грн., яка вже буда віднесена у січні 2005р., то суд також погоджується із наявністю виявлених порушень.

При цьому позивачем в позовні заяві, а також в ході судових засідань, з приводу вказаних порушень заперечення не надавались взагалі, будь-яких документів, які б спростовували виявлені в ході перевірки порушення суду також надано не було.

Щодо висновку експерта з цього приводу, то щодо завищення податкового кредиту за липень 2005р. в сумі 833,33 грн. по двічі включеній податковій накладній, отриманої від КП «Сілал», експерт зробив висновок, що виводи акту перевірки з цього приводу не підтверджуються наданими документами. Проте, експертом не було зроблено розгорнуте дослідження з цього приводу та документально не обгрунтоване, чому саме виявлене порушення не підтверджується наданими підприємством позивача документами, зокрема, якими саме документами та з яких документів вбачається, що вказана накладна не була двічі включена підприємством позивача до податкового кредиту.

Щодо епізоду заниження податкового зобов’язання по ПДВ на суму 139 грн., то експерт зробив висновок, що не є можливим визначити заниження податкового зобов’язання в сумі 139 грн. у зв’язку із ненаданням документів, що підтверджує зроблений судом висновок про наявність вказаного порушення.

Щодо того факту заниження податку на прибуток за 3 квартал 2005р. на 7884 грн., за 4 квартал 2005р. на 11316 грн. Всього за 2005 рік на 19020 грн. Штрафні санкції – 8468,40 грн.

Донарахування ПДВ по цьому епізоду складає за основним платежем – 15164,27 грн., штрафні санкції – 7582,14 грн.

Як було вказано ДПІ, донарахування здійснене внаслідок віднесення до складу валових витрат видатків по авансових звітах осіб, які не знаходяться у трудових відносинах з ВАТ «АК «Кримавтотранс».

Так, 05.01.2001р. між ВАТ «АК «Кримавтотранс» (надалі Замовник) та АТЗТ «Канон» (надалі Виконавець) був укладений договір №1/004-С (Т2, а.с.97-98).

Згідно до п.1 вказаного Договору Виконавець надає Замовнику активи у вигляді виконаних робіт робочою силою Виконавця згідно до штатного розкладу Замовника, в подальшому іменується «послуги».

Пунктом 2.2 Договору визначено, що робоча сила Виконавця в подальшому іменується робітники.

Як було вказано раніше, перевіркою був виявлений факт того, що підприємством – ВАТ «АК «Кримавтотранс» до складу валових витрат були включені суми сплачених послуг за надання активів у вигляді виконаних робіт від АТЗТ «Канон». Крім того, були включені до складу валових витрат витрати фізичних осіб, які не мають трудових відносин з ВАТ «АК «Кримавтотранс» на оплату придбання будматеріалів, господарських і канцелярських товарів, бензину, ремонт автотранспорту та ін. Вказані особи не знаходяться в штаті ВАТ «АК «Кримавтотранс» в періоді, що перевіряється. Таким чином, перевіркою було встановлено, що вказані особи не мають відношення до виконання робіт з боку АТЗТ «Канон» згідно до п.1 договору №1/004-С від 05.01.2001р.

На момент проведення перевірки перевіряючими були вибрані авансові звіти по придбанню матеріалів, які приймаються і витрати списуються з підзвітності вказаних вище осіб на валові витрати підприємства – без наявності прибуткових накладних на ці матеріали на склад ВАТ «АК «Кримавтотранс» або інших доказів їх передачі на баланс перевіряє мого підприємства бухгалтерськими проводками.

Суд погоджується із твердженням ДПІ щодо того, що підприємством позивача неправомірно були включені до складу валових витрат витрати фізичних осіб, які не мають відношення до ВАТ «АК «Кримавтотранс».

При цьому суд виходить з того, що згідно до умов укладеного договору підряду від 05.01.2001р. №1/004-С предметом договору, як вже було вказано вище, є те, що Виконавець (АТЗТ «Канон») надає Замовнику (ВАТ «АК «Кримавтотранс») активи у вигляді виконаних робіт робочою силою Виконавця згідно до штатного розкладу Замовника, в подальшому іменується «послуги».

Як вбачається з авансових звітів, наявних в матеріалах справи (Т1, а.с.165-178), певні роботи виконувались певними особами, проте суду не було надано жодних доказів того, що вказані особи знаходились у трудових відносинах з АТЗТ «Канон».

Як було вказано в акті перевірки, при проведенні перевірки перевіряючим були надані усні пояснення, згідно до яких договір №1/004-С керівництвом підприємства трактується як «Аутстаффінг», що означає виведення за штат працівників підприємства ї їх передачу під оперативне керівництво Виконавця для здійснення діяльності підприємства, пов’язаної з пасажирськими перевезеннями.

Проте, позивачем суду не була наведена жодна норма права, яка б містила у собі визначення поняття «Аутстаффінг» та, більш того, суду не було надано жодних документів, які б підтверджували факт знаходження вказаних працівників у штаті ВАТ «АК «Кримавтотранс».

Так, Кодексом законів про працю від 10.12.1971р. регулюються трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини.

Згідно до вимог Кодексу законів про працю, трудові відносини із певними особами мають бути оформлені належним чином із складанням відповідної угоди (як то, трудова угода (в тому числі строкова); певні обов’язки на особу покладаються згідно із штатним розкладом; також на підставі наказів керівництва особа зараховується до штату відповідного підприємства). Проте, жодного з вищенаведених документів суду надано не було, у зв’язку із чим суд доходить висновку, що вказані особи не знаходились у трудових відносинах із ВАТ «АК «Кримавтотранс», відповідно суду не було надано належних доказів того, що роботи, виконані особами, вказаними в авансових звітах, були виконані саме на користь ВАТ «АК «Кримавтотранс», зокрема, на виконання умов договору №1/004-С від 05.01.2001р., а тому позивач мав право включати суми, зазначені у вказаних звітах, до складу валових витрат.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р., валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Так, суду не було надано відповідних доказів того, що зазначені в авансових звітах послуги були здійснені певними особами, які не знаходяться у трудових відносинах із позивачем, для використання позивачем у власній господарській діяльності та, відповідно, що позивач мав право включати суми таких витрат до складу валових витрат.

Вказані порушення призвели до порушення позивачем норми п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р., згідно до якої не включаються до складу валових витрат, зокрема, витрати на фінансування особистих потреб фізичних осіб за винятком виплат, передбачених пунктами 5.6 і 5.7 цієї статті, та в інших випадках, передбачених нормами цього Закону.

При цьому суд не погоджується із висновком експерта в цій частині, що вказаних порушень позивачем допущено не було з огляду на норму ч.5 ст.82 КАС України, згідно до якої висновок експерта для суду не є обов’язковим.

При цьому суд виходить з того, що експертом не був наведений перелік конкретних документів, на підставі яких експерт дійшов висновку про наявність трудових відносин із фізичними особами, витрати яких за авансовими звітами, були включені підприємством позивача до складу валових витрат, що призвело до заниження розміру податку на прибуток. Так у висновку експерт посилається на те, що на дослідження експерту були надані авансові звіти, із доданням первинних документів, надані фізичними особами, які не були в штаті ВАТ «АК «Кримавтотранс», проте які саме первинні документи були надані експерту, останній не вказав.

Також, з висновку експерту не вбачається, на підставі чого експертом був зроблений висновок, що здійснені вказаними фізичними особами роботи (послуги), компенсація яких була включена підприємством позивача до складу валових витрат, що, відповідно, призвело до зменшення розміру податку на прибуток, призначались для використання підприємством позивача у власній господарській діяльності.

Щодо факту встановлення перевіркою заниження податкового зобов’язання по платі за землю внаслідок невірного застосування коефіцієнту функціонального використання земель транспорту (0,8 замість 1), що є порушенням ст.2,7,13,14,23,24 Закону України «Про плату за землю» №2535 від 03.07.1992р., Наказу Держкомзему, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, УААН від 27.01.2006р. №18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за №388/12262 та на підставі яких було прийняте спірне податкове повідомлення – рішення №0017212301/0 від 11.12.2006р., то суд вважає, що в цій часині позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 1 ст.2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992р. використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Згідно до ст.14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 23 Закону України «Про плату за землю» встановлено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Як було встановлено судом та не спростовується сторонами позивачем був наданий розрахунок земельного податку за 2006 рік.

Згідно до вказаного розрахунку позивачем була визначена сума податку на землю, що підлягає сплаті за кожний місяць за 1006 рік. Крім того, у вказаному розрахунку позивачем був застосований коефіцієнт, якій характеризує функціональне використання земельної ділянки, якій дорівнює 0,8.

Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства аграрної політики України, Міністерства будівництва, архітектури та ЖКГ України, УААН від 27.01.2006р. №18/15/21/11, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.04.2006р. за №388/12262 вказаний коефіцієнт був змінений з 0,8 до 1. Вказаний наказ набрав чинності з 25.04.2006р.

На думку ДПІ, змінений коефіцієнт у розмірі 1 має бути застосований позивачем при розрахунку податку на землю з 25.04.2006р.

Суд не погоджується з таким твердження відповідача, при цьому судом враховуються вищенаведені положення Закону України «Про плату за землю», згідно до яких підприємство зобов’язано подати розрахунок земельного податку (відповідну декларацію за поточний рік) станом на 1 січня поточного року не пізніше ніж до 1 лютого поточного року із визначенням сум податку, що підлягають щомісячній сплаті.

Відповідно до пункту 8 ст.14 Закону України «Про систему оподаткування» земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності відносяться до загальнодержавних податків.

Стаття 1 Закону України «Про систему оподаткування» визначає, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законодавства України.

Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов’язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків , зборів (обов’язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб’єктам підприємницької діяльності або фізичним особам (частина 8 ст.1 вищевказаного Закону України).

Таким чином, зміна розміру коефіцієнту з 0,8 до 1 з квітня 2006р. не може тягнути за собою зміну розміру податку за 2006 рік, а підлягає застосуванню з нового бюджетного року – 2007 року.

Більш того, судом враховується той факт, що законодавчо не встановлений порядок внесення змін до відповідного розрахунку, наданого за поточний рік, у разі внесення змін протягом такого року щодо визначення відповідного коефіцієнту.

З огляду на вищевказані обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню та скасуванню підлягає податкове повідомлення – рішення №0017212301/0 від 11.12.2006р., прийняте за виявлене порушення вимог земельного законодавства.

Вступна та резолютивна частини постанови оголошені в судовому засіданні – 27.04.2009р.

На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 160,162,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення – рішення №0017212301/0 від 11.12.2006р., прийняте ДПІ у м.Сімферополі.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Кримавтотранс» (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,20а) витрати по сплаті судового збору в сумі 1,14 грн.

4. В іншій частині позову про скасування податкових повідомлень-рішень №№0017202301/0, 0017192301/0 від 11.12.2006р. відмовити.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою позивача.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі не подання відповідної заяви ( ст. 254 КАС України).

Постанова оформлена та підписана відповідно до ст. 160 КАС України – 05.05.2009р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.