Ухвала суду № 35863732, 02.12.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Черкаси

02 грудня 2013 року Справа № 823/3817/13-а

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Холод Р.В., перевіривши матеріали позовної заяви сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агроко» до старшого державного інспектора сільського господарства - начальника відділу координації інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області про визнання дій неправомірними, визнання протиправними та скасування припису, розрахунку розміру шкоди, акту обстеження земельної ділянки, акту перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства та протоколу про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

29 листопада 2013 року до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулося сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агроко», в якому просить:

-визнати неправомірними дії старшого державного інспектора сільського господарства начальника відділу координації інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_1, щодо організації та проведення перевірки позивача, складання акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 19.07.2013р., акту обстеження земельної ділянки від 19.07.2013р., протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2013р. №000386, припису від 19.07.2013р. №000279 та розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 19.07.2013р.;

-визнати протиправним та скасувати припис старшого державного інспектора сільського господарства - начальника відділу координації інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_1 від 19.07.2013р. №000279;

-визнати протиправним та скасувати розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки від 19.07.2013р., складений старшим державним інспектором сільського господарства ОСОБА_1 ;

-визнати протиправним та скасувати акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 19.07.2013р., складений старшим державним інспектором сільського господарства ОСОБА_1;

-визнати протиправним та скасувати акт обстеження земельної ділянки від 19.07.2013р., складений старшим державним інспектором сільського господарства ОСОБА_1;

-визнати протиправним та скасувати протокол про адміністративне правопорушення від 19.07.2013р. №000386, складений старшим державним інспектором сільського господарства ОСОБА_1

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Як вбачається з позовної заяви, позивач крім іншого ставить питання щодо визнання протиправним та скасування акта перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 19.07.2013р. та акта обстеження земельної ділянки від 19.07.2013р., які складені старшим державним інспектором сільського господарства ОСОБА_1

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З аналізу вказаних норм вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є не будь-який публічно-правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Так, залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.

Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами (далі - акти) залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.

При цьому, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення планової чи позапланової перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог земельного законодавства суб'єктами господарювання. Вказаний акт не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи. Такий акт є лише передумовою прийняття суб'єктом владних повноважень правових актів індивідуальної дії та встановлює факти, які самі по собі не є актом застосування норм права та не встановлюють конкретні приписи до позивача. Також, слід зазначити, що акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених порушень законодавства та не є остаточним документом, що зобов'язує до вчинення будь-яких дій, оскільки акт перевірки не носить обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлює, припиняє або змінює правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжує правових наслідків. Права та обов'язки для суб'єкта господарювання, перевірку якого проведено, породжує саме рішення, прийняте на підставі складеного за результатами перевірки акта.

Таким чином, зазначені в позовній заяві акти перевірки фіксують лише обставини при проведенні перевірки.

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 30.11.2009р. №1619/10/13-09, акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Згідно з частиною другою статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

Відтак, суд не повинен розглядати справу в тому разі, якщо пред'явлені позивачем вимоги не випливають із певних правовідносин, а отже, не підпадають під судову юрисдикцію.

Отже, акти перевірки не є рішеннями суб'єкта владних повноважень, у розумінні норм КАС України, та не спричиняють виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а отже, не породжують правовідносин, що можуть бути предметом спору.

Що стосується вимог позивача, а саме, стосовно визнання неправомірними дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення та визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2013р. №000386, суд зазначає наступне.

Питання про законність чи незаконність складання протоколу вирішується при розгляді протоколу про адміністративне правопорушення. Складання протоколу про адміністративне правопорушення не передбачає накладення на особу адміністративного стягнення, оскільки протокол лише встановлює будь-які фактичні дані, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи доказом по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адіністративних судів не поширюється на справи про скасування протоколів про адміністративне правопорушення. Зазначена вимога не є публічно-правовим спором, а отже не підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Тобто, акт перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства, акт обстеження земельної ділянки та протокол про адміністративне правопорушення не є правовими актами індивідуальної дії в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства від 19.07.2013р., акту обстеження земельної ділянки від 19.07.2013р. та визнання неправомірними дій щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2013р., визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2013р. №000386 не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст.ст. 109, 165, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

УХВАЛИВ:

Відмовити позивачу у відкритті провадження в адміністративній справі №823/3817/13-а в частині позовних вимог, а саме щодо:

- визнання протиправним та скасування акту перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог земельного законодавства від 19.07.2013р.;

- визнання протиправним та скасування акту обстеження земельної ділянки від 19.07.2013р.;

- визнання неправомірними дій старшого державного інспектора сільського господарства - начальника відділу координації інспекційної діяльності Управління контролю за використанням та охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Черкаській області ОСОБА_1 щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2013р.;

- визнання протиправним та скасування протоколу про адміністративне правопорушення від 19.07.2013р. №000386.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Холод