Постанова № 35863681, 03.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 грудня 2013 року Справа № 812/9554/13-а

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Ігнатович О.А.

та

представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Гардзинська Т.К. (довіреність від 01.10.2013 № 218-6240)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську

справу за адміністративним позовом

Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області

до державного підприємства «Хімічний завод «Південний»

про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю у розмірі 391669,65 грн.,

ВСТАНОВИВ:

18 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю у розмірі 391669,65 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив таке.

Державне підприємство «Хімічний завод «Південний» знаходиться на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області як платник податків.

Державне підприємство «Хімічний завод «Південний» самостійно податковий борг з земельного податку не сплатило, тому позивач просить стягнути кошти відповідача за податковим боргом в судовому порядку, оскільки відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи доходів і зборів мають право звертатися до суду за стягненням коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу.

У судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином (арк. справи 18, 21). Клопотанням від 03 грудня 2013 року № 2133-10-21, яке надійшло до відділу діловодства та обліку звернень громадян суду 03 грудня 2013 року за вхідним реєстраційним номером 39613, позивач просить розглянути справу без участі його представника (арк. справи 22).

Державне підприємство «Хімічний завод «Південний» адміністративний позов визнало, про що подало відзив на адміністративний позов про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків (арк. справи 28-29). У відзиві відповідач зазначив, що на сьогодні у підприємства склалася ситуація нестачі власних обігових коштів, у зв'язку з чим не має можливості погасити усю суму заборгованості одним платежем, згідно балансу підприємства на 30 вересня 2013 року. Враховуючи, що у підприємства тяжке фінансове становище, відповідач просить розстрочити виконання судового рішення про стягнення податкового боргу 391669,65 грн. строком на 5 років з відстрочкою платежу починаючи з 14 січня 2015 року, оплатою рівними частинами щомісячно згідно з графіками розстрочення.

Відповідно до частини 6 статті 71 та частини 4 статті 128 КАС України суд вирішує справу за відсутності позивача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, з таких підстав.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункт 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право визначати у порядку, встановленому цим Кодексом, суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.18 пункту 20.1); застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України (підпункт 20.1.19 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно з пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Державне підприємство «Хімічний завод «Південний» як платник податків знаходиться на обліку в Рубіжанській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 10 березня 2011 року № 144 (арк. справи 26).

У відповідності із підпунктом 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою за землю.

Статтею 269 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Відповідно до статті 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік, який починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим за 12 місяців).

Згідно із пунктом 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу доходів і зборів за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).

Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (пункт 286.3 статті 286 Податкового кодексу України).

У відповідності із пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.4 статті 287 Податкового кодексу України).

Відповідно до вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України державне підприємство «Хімічний завод «Південний» подало до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 26 березня 2013 року № 9008541611, згідно якої нараховано земельного податку у розмірі 1506769,94 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди липень-вересень 2013 року включно у загальному розмірі 376692,45 грн. (арк. справи 10-11).

Відповідно до вимог пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України державне підприємство «Хімічний завод «Південний» подало до Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (Кремінське відділення) податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2013 рік від 20 лютого 2013 року № 9008371331, згідно якої нараховано земельного податку у розмірі 59908,83 грн., у тому числі за податкові (звітні) періоди липень-вересень 2013 року включно у загальному розмірі 14977,20 грн. (арк. справи 13-14).

В порушення вимог пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України державне підприємство «Хімічний завод «Південний» протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) періоду, самостійно суму податкового зобов'язання з плати за землю, зазначену у поданих ним звітних податкових деклараціях, не сплатило, внаслідок чого за платником податків утворився податковий борг з земельного податку за податковий (звітний) період липень-вересень 2013 року включно в сумі 391669,65 грн.

Податковий борг з земельного податку по податковим деклараціям з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 20 лютого 2013 року № 9008371331 та від 26 березня 2013 року № 9008541611 в загальній сумі 391669,65 грн. платником податків не сплачений, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (арк. справи 23, 24-25).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України 09 березня 2011 року органом доходів і зборів державному підприємству «Хімічний завод «Південний» було вручено податкову вимогу від 09 березня 2011 року № 10, про що свідчить корінець податкової вимоги (арк. справи 5 на звороті).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (пункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Оскільки податкова вимога від 09 березня 2011 року № 10 є чинною (доказів про скасування або відкликання податкової вимоги суду не надано), суд прийшов до висновку, що органом доходів і зборів при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення коштів за податковим боргом з рахунків у банках дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України.

Внаслідок того, що державним підприємством «Хімічний завод «Південний» станом на дату розгляду та вирішення адміністративної справи у добровільному порядку податковий борг у загальному розмірі 391669,65 грн. не сплачений, вимоги контролюючого органу про стягнення коштів в розмірі 391669,65 грн. за податковим боргом з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленого державним підприємством «Хімічний завод «Південний» клопотання про встановлення способу і порядку погашення податкового боргу у розмірі 391669,65 грн. шляхом його розстрочення строком на п'ять років, з відстрочкою платежу починаючи з 14 січня 2015 року, з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіків розстрочення, суд зазначає таке.

Згідно із частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

Відповідно до частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України - їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Посилання державного підприємства «Хімічний завод «Південний» на важке фінансове становище, як на підставу для розстрочення виконання судового рішення, не є винятковою обставиною у розумінні статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, до того, відповідачем не надано доказів такого становища, безпосередньо відсутність коштів на рахунках, що унеможливлює виконання судового рішення.

Крім того, при вирішенні даної заяви суд вважає за необхідне зазначити, що відповідач не уклав угоду з податковим органом згідно з вимогами статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання та використання свого права, пов'язаного з обов'язком на укладання відповідного договору відстрочення в межах податкового законодавства сторонами (з одного боку позивача, як стягувача, з іншого - боржника), шляхом прийняття судового рішення про надання такої розстрочки є не коректним. Якщо стягувач в особі Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області вважає можливим встановлення відстрочення та розстрочення сплати податкового боргу з податку на землю (арк. 30-31, 32-33), то він не позбавлений такої можливості шляхом вирішення цього питання в межах статті 100 Податкового кодексу України. Перекладання такої можливості на суд є безпідставним.

Крім того, ухилення від виконання постанови суду та невиконання норм діючого законодавства щодо сплати платежів до бюджету, спричиняє значну шкоду державним інтересам, оскільки несвоєчасне надходження коштів до бюджету призводить до неналежного забезпечення і функцій, які здійснюються органами державної влади.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання відповідача про встановлення способу і порядку погашення податкового боргу у розмірі 391669,65 грн. шляхом його розстрочення строком на п'ять років, з відстрочкою платежу починаючи з 14 січня 2015 року, з оплатою рівними частинами щомісячно згідно графіків розстрочення.

Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 21 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 03 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 09 грудня 2013 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись статтями 16, 20, 87, 95, 102 Податкового кодексу України, статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 23, 69-72, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до державного підприємства «Хімічний завод «Південний» про стягнення коштів за податковим боргом з податку на землю у розмірі 391669,65 грн. задовольнити повністю.

Стягнути кошти державного підприємства «Хімічний завод «Південний» (ідентифікаційний код 35283037, місцезнаходження: 93001, Луганська область, м. Рубіжне, вул. Заводська, буд. 1-Г) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податків, в сумі 391669,65 грн. (триста дев'яносто одна тисяча шістсот шістдесят дев'ять гривень шістдесят п'ять копійок) за податковим боргом з земельного податку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Згідно з частиною 3 статті 160 КАС України постанова складена у повному обсязі 09 грудня 2013 року.

Суддя Т.І. Чернявська