Рішення № 35863519, 02.12.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 року Справа № 5016/2385/2012(8/99)

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М. при секретарі судового засідання Атаманюк В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра", вул. Артема, 15, м. Київ, 04053

до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про розірвання договору оренди

за участю представників сторін:

від позивача Бадалова Олена Сергіївна, довіреність № 13-11-4822 від 11.04.2013 року

від відповідача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_2, виданий Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області 15.07.1997 року

від відповідача ОСОБА_5, довіреність № 896 від 05.11.2012 року

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди від 21.06.07 року, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 з 23.12.10 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.11.2012 року (суддя Гриньова-Новицька Т. В.) прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у даній справі, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 04.12.12 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.12.2012 року відкладено розгляд справи на 18.12.12 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.12.2012 року продовжено строк розгляду спору на 15 днів.

В судовому засіданні 18.12.12 року оголошувалась перерва до 02.01.13 року.

Судове засідання 02.01.13 року не відбулось у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному (арк. справи 89).

Розпорядженням керівника апарату господарського суду Миколаївської області № 11 від 17.01.13 року здійснено повторний автоматичний розподіл даної справи. Справу передано на розгляд судді Олейняш Е. М.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.01.2013 року справу № 5016/2385/2012(8/99) прийнято до провадження, призначено розгляд справи в судовому засіданні на 05.02.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.02.2013 року розгляд справи відкладено на 21.02.2013 року.

В судовому засіданні 21.02.2013 року оголошувалась перерва до 06.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 06.03.2013 року продовжено строк вирішення спору на 15 днів, розгляд справи відкладено на 29.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 29.03.2013 року у справі призначено судову будівельно-технічну експертизу та зупинено провадження у даній справі.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 26.11.2013 року поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 02.12.2013 року.

13.02.13 року позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області із заявою про зміну підстав позову (арк. справи 115-116), в якій позивач із посиланням на ч. 2 ст. 651 ЦК України вказує, що підставою для розірвання договору, що є предметом спору, є істотне порушення його умов в частині не проведення орендодавцем капітального ремонту приміщення, що унеможливлює його використання за призначенням.

При цьому, судом враховано наступне.

Частиною четвертою ст. 22 ГПК України передбачено, що до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено наступне.

Господарським процесуальним кодексом, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається (п. 3.12).

В судовому засіданні 21.02.2013 року вказана заява позивача про зміну підстав позову, яка подана позивачем до початку розгляду справи по суті, прийнята судом до розгляду, про що зазначено в протоколі судового засідання від 21.02.13 року.

При цьому, судом враховано, що предмет позову позивачем не змінювався, а відтак, предметом спору у даній справі є вимога про розірвання договору оренди від 21.06.07 року, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 з 23.12.10 року.

Вищевказане зазначено також у протоколі судового засідання 02.12.13 року.

При цьому, судом також враховано, що у п. 2 позовної заяви позивач просив суд на час розгляду позову припинити нарахування орендної плати згідно договору оренди від 21.06.07 року, про що винести ухвалу суду.

12.12.12 року позивачем подано суду додаткові пояснення по справі щодо надання обґрунтувань права вимоги припинення нарахування орендної плати, в яких позивач зазначив, що вказана вимога фактично є вимогою про вжиття заходів забезпечення позову (арк. справи 66).

28.12.12 року від позивача на адресу господарського суду Миколаївської області надійшла заява, в якій позивач просив суд залишити без розгляду клопотання про забезпечення позову щодо припинення на час розгляду позову нарахування орендної плати згідно договору оренди від 21.06.07 року (арк. справи 88).

Відтак, клопотання судом не розглядалось.

В судовому засіданні 02.12.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням додаткових пояснень (арк. справи 77-78), а також заяви про зміну підстав позову (арк. справи 115-116) та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив наступне.

Між ВАТ «КБ «Надра» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди від 21.06.2007 року, згідно умов якого ФОП ОСОБА_2 передає ВАТ «КБ «Надра» в платне тимчасове користування на умовах оренди нежитлове приміщення АДРЕСА_2, загальною площею 137, 4 кв.м.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренди орендоване майно передається орендарю для його використання у відповідності із статутною діяльністю орендаря. Пунктом 3.1 Договору встановлено, що строк оренди становить 10 років з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання акту прийому-передачі майна в оренду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.12.2010 року по справі № 40/159, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.2011 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.2011 року, позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено частково. Згідного даного рішення стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» збитки у зв'язку з пошкодженням приміщення в розмірі 888 293 грн. Рішення господарського суду м. Києва набрало законної сили 23.12.2010 року, з цієї дати орендодавець так і не провів капітальний ремонт приміщення. Натомість, стягував з банку орендну плату за приміщення, яке фактично не використовувалось банком.

Орендоване приміщення, на даний час, знаходиться в непридатному для використання, відповідно до умов договору, стані, що підтверджується рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2010 року, у зв'язку з чим в ньому необхідно провести капітальний ремонт для подальшого використання в діяльності банку.

Відповідно до ч. 2 ст. 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок.

Капітальний ремонт проводиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

В даному випадку ані Договором оренди, що являється предметом даного спору , ані законом іншого не встановлено.

Відповідно до листа Державного комітету України з будівництва та архітектури № 7/7-401 від 30.04.2003 року капітальний ремонт будівлі - це комплекс ремонтно-будівельних робіт, який передбачає заміну, відновлювання та модернізацію конструкцій і обладнання будівель в зв'язку з їх фізичною зношеністю та руйнуванням, поліпшення експлуатаційних показників, а також покращення планування будівлі і благоустрою території без зміни будівельних габаритів об'єкта. Капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації будівлі в цілому або її частини.

Орендар неодноразово листами № 2015 від 24.05.12 року, № 1681 від 28.04.12 року повідомляв орендодавця про необхідність проведення капітального ремонту та неможливість використання переданого за спірним договором оренди приміщення, в зв'язку з його непридатним станом.

Крім того, позивач просив зупинити нарахування орендної плати, виходячи зі змісту ч. 6 ст. 762 ЦК України. Також орендодавцю неодноразово пропонували розірвати договір оренди від 21.06.2007 року. Але відповідач ігнорувала прохання позивача, а на вимогу позивача провести капітальний ремонт ФОП ОСОБА_2 повідомила, що приміщення знаходиться в аварійному стані по вині позивача, а також у зв'язку з тим, що власник сусіднього приміщення здійснив реконструкцію свого приміщення, в результаті чого зайняв несучу стіну приміщення, яке є об'єктом оренди за умовами договору оренди від 21.06.2007 року, відповідач не має змоги проводити капітальний ремонт приміщення, що здає в оренду. Також орендодавець повідомила, що на даний момент між ФОП ОСОБА_2 та власником сусіднього приміщення триває судовий спір, предметом якого є усунення перешкод у користуванні власністю. Щодо нарахування орендної плати, то орендодавець повідомила, що буде нараховувати оренду відповідно до умов договору, тобто щомісячно в повному обсязі.

Також представник позивача зазначив, що хоча ПАТ «КБ «Надра» і відшкодував за власний рахунок збитки за пошкодження орендованого майна, проте рішенням господарського суду міста Києва від 30.05.2012 року по справі № 5011-37/3415-2012 за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ТзОВ «Сентео України» про стягнення збитків в порядку регресу було встановлено, що ТзОВ «Сентео України» порушивши умови договору № 9 від 13.08.08 року не здійснило монтаж даху та покрівлі, в результаті чого склалася ситуація, за якої внутрішня частина орендованого приміщення впродовж тривалого часу піддавалася шкідливій та руйнівній дії атмосферних опадів, дії низької температури, чим завдано шкоди власнику майна ФОП ОСОБА_2

Позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра» до ТзОВ «Сентео України» по справі № 5011-37/3415-2012 були задоволені в повному обсязі. Тому представник позивача наголошував на тому, що позивач не винен у тому, що орендоване приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2, знаходиться на даний момент в аварійному стані.

З моменту виплати позивачем коштів ФОП ОСОБА_2 за пошкодження орендованого приміщення пройшло більше року. Станом на лютий 2013 року орендодавець так і не провів капітальний ремонт приміщення.

Враховуючи вищевикладене, із посиланням на приписи ст.ст. 525, 610, 651, 762, 776, 784 ЦК України, ст.ст. 188, 193, 291 ГК України представник позивача просив суд розірвати договір оренди від 21.06.2007 року, укладений між ВАТ «КБ «Надра» (ПАТ «КБ «Надра») та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 з 23.12.10 року.

Представник відповідача та відповідач в судовому засіданні 02.12.2013 року проти позову заперечували та просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідачем подано суду письмовий відзив на позов (арк. справи 43-47), доповнення до відзиву (арк. справи 69-70) та заперечення на заяву про зміну підстав позову (арк. справи 122-127). В обґрунтування заявлених заперечень відповідач та представник відповідача вказали наступне.

21.06.2007 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 та Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» уклали Договір оренди нежитлового приміщення АДРЕСА_2. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського округу ОСОБА_6 21.06.2007 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 1832, а також зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 2169285.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди на підставі Акту приймання-передачі приміщення від 21.06.2007 року у строкове платне користування. Як вбачається з Акту приймання-передачі об'єкт оренди був переданий орендареві у стані придатному для його використання відповідно до умов договору (для розміщення офісу).

Відповідач вказував, що сам факт виникнення необхідності відновлювальних робіт (капітального ремонту) об'єкту оренди виникла безпосередньо з діяльності самого позивача.

Влітку 2008 року позивачем без погодження з відповідачем здійснено самовільну реконструкцію об'єкту оренди, а саме демонтовано покрівлю, дах та перекриття. Після демонтажу роботи по реконструкції припинились без належної консервації об'єкта реконструкції. В результаті чого орендоване приміщення істотно пошкоджене в результаті дії на нього руйнівних сил атмосферних явищ, таких як дощ, сніг, низька температура атмосферного повітря. Зазначені факти досліджувались у судових засіданнях у справі № 40/159. Так, рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2010 року у справі № 40/159 за участю сторін даного судового процесу встановлено, що позивачем самовільно розпочато роботи з реконструкції об'єкту оренди, а також встановлена вина у завданні матеріальних збитків в результаті таких дій.

Тобто, сьогоднішній непридатний для використання стан об'єкта оренди є наслідком дій позивача з проведення реконструкції приміщення.

Відповідач вказує, що станом на дату подання відзиву відповідач об'єктивно позбавлений можливості провести капітальний ремонт зважаючи на наступні обставини.

По-перше, для початку проведення будівельних робіт на об'єкті оренди необхідно оформити та отримати необхідну документацію на реконструкцію нежитлового приміщення, що потребує відповідного часу. Крім того, відповідач вчиняє усі залежні від нього дії для своєчасного оформлення дозвільних документів для проведення будівельних робіт з реконструкції об'єкту оренди. На час розгляду спору відповідачем отримано вихідні дані та укладено договір на розробку ескізного проекту реконструкції орендованого позивачем приміщення. Також укладені договори з підрядною організацією на проведення будівельних робіт та здійснення технічного нагляду за проведенням будівельних робіт.

По-друге, відповідач вказує, що за тривалий час, який минув з моменту пошкодження об'єкту оренди до фактичного отримання грошових коштів на відшкодування завданих збитків, власник сусіднього приміщення, яке розташоване за адресою АДРЕСА_3, здійснив реконструкцію свого приміщення, в результаті чого зайняв несучу стіну приміщення відповідача, на яку спирався дах об'єкту оренди, що в свою чергу унеможливлює проведення ремонтних робіт (немає можливості закріпити дах приміщення).

Також відповідач звертав увагу суду на те, що у разі задоволення позову за наявних обставин буде неможливим виконання з боку позивача вимоги ч. 1 ст. 785 ЦК України щодо повернення наймодавцеві об'єкту оренди у стані, в якому він був одержаний, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Оскільки сьогоднішній стан об'єкту оренди не відповідає критерію «нормального зносу», а також договором оренди не передбачено, що об'єкт оренди повертається у зруйнованому стані. У результаті чого у відповідача виникне право не застосування до позивача неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Відповідач також зазначає, що договором не врегульовано питання проведення капітального ремонту, зокрема, не встановлено відповідальну особу за проведення капітального ремонту та строку його проведення. Відтак, проведення капітального ремонту є зобов'язанням орендодавця, а строк проведення є розумний строк. При цьому, ЦК України не містить визначення поняття «розумний строк», що у свою чергу дає підстави для висновку, що розумний строк є оціночним поняттям і визначається у кожному окремому випадку та з урахуванням обставин, які мають місце у кожному окремому випадку.

Відповідач вказує, що вести мову про невиконання відповідачем зобов'язання щодо проведення капітального ремонту об'єкту оренди просто неприпустимо, оскільки фактично відповідачу на сьогодні необхідно здійснити реконструкцію об'єкту оренди, а не капітальний ремонт, оскільки перекриття, дах та покрівля на сьогодні фактично відсутні, і їх треба відновити, а не відремонтувати.

Враховуючи наведені вище обставини відповідач вказує, що вчиняє усі об'єктивно можливі дії з метою якнайшвидшого проведення реконструкції орендованого позивачем приміщення або приведення його у стан придатний для експлуатації з метою використання його позивачем як офісу для розміщення відділення банку як це і було до початку позивачем самовільної реконструкції орендованого ним приміщення. Відтак, розумний строк проведення капітального ремонту об'єкта оренди відповідачем не порушено, оскільки як і до моменту отримання відповідачем суми компенсації завданих йому матеріальних збитків так і після цього і навіть на день подачі заперечення існують об'єктивні перешкоди у проведенні капітального ремонту або реконструкції об'єкту оренди, які, у свою чергу, мають безпосередній причино-наслідковий зв'язок з проведенням позивачем самовільної реконструкції об'єкта оренди.

Враховуючи вищевикладене, відповідач та представник відповідача просили суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

Відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» відбулися зміни в організаційно-правовій формі та найменуванні позивача, в результаті чого Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» переіменовано в Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра».

Відповідно до п. 1.2 Статуту ПАТ «Комерційний банк «Надра», затвердженого наказом Тимчасового адміністратора ВАТ «КБ «Надра» № 52 від 26.01.2011 року, погодженого Національним банком України та зареєстрованого Державним реєстратором 04.02.11 року за № 10741050086002619 Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» продовжує свою діяльність в результаті зміни найменування Відкритого акціонерного товариства комерційного банку «Надра» та приведення його статуту у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» відповідно до наказу Тимчасового адміністратора № 52 від 26.01.2011 року.

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» є правонаступником всіх прав та обов'язків Акціонерного комерційного банку «Надра», створеного відповідно до рішення засновників згідно установчого договору від 23.12.1993 року, який був реорганізований шляхом перетворення Комерційного банку «Надра» з товариства з обмеженою відповідальністю у відкрите акціонерне товариство, зареєстрованого Національним банком України 26.10.1993 року реєстраційний № 205 (арк. справи 32-33).

Відповідно до ч. 1 ст. 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11 року з останніми змінами від 29.05.2013 року за приписом статті 25 ГПК у разі, зокрема, реорганізації суб'єкта господарювання у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі його правонаступника. Господарським судам необхідно враховувати, що сама лише зміна найменування юридичної особи не означає її реорганізації, якщо при цьому не змінюється організаційно-правова форма даної особи. Зміна типу акціонерного товариства з приватного на публічне не є його реорганізацією (стаття 5 Закону України "Про акціонерні товариства"). Водночас зміна найменування юридичної особи тягне за собою необхідність у державній реєстрації змін до установчих документів, порядок проведення якої викладено у статті 29 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців". У разі коли така зміна сталася у процесі вирішення спору господарським судом, про неї обов'язково зазначається в описовій частині рішення (при цьому у мотивувальній частині, за необхідності, також зазначається нове найменування учасника судового процесу - наприклад, у разі задоволення позову до нього) або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи.

Якщо ж зміна найменування юридичної особи пов'язана зі зміною організаційно-правової форми юридичної особи (статті 104 - 108 Цивільного кодексу України), то йдеться про її реорганізацію, що потребує вчинення господарським судом процесуальної дії, зазначеної в частині третій статті 25 ГПК; крім того, про винесення відповідної ухвали зазначається в описовій частині рішення, прийнятого по суті справи.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» з метою приведення у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" змінило своє найменування на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (арк. справи 32-33).

Судом встановлено наступне.

21.06.2007 року між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - орендодавець) та Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» (далі - орендар) було укладено договір оренди (арк. справи 9-11).

Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського округу ОСОБА_6 21.06.2007 року за номером у реєстрі нотаріальних дій 1832, а також зареєстрований у Державному реєстрі правочинів за № 2169285.

Умовами договору сторони передбачили наступне.

Відповідно до. 1.1 Договору орендодавець передає орендарю, а орендар приймає від орендодавця в платне, тимчасове користування на умовах оренди наступне нежитлове приміщення: нежитлове приміщення АДРЕСА_2 (далі - орендоване майно). Загальна площа орендованого майна складає 137, 4 кв.м.

Відповідно до п. 1.2 Договору орендоване майно, що передається в оренду, належить орендодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 04.11.2004 року на підставі рішення цього ж виконкому від 22.10.2004 року за № 1993, зареєстрованого в КП «ММБТІ» 04.11.2004 року за номером 375 в книзі 4, реєстраційний номер 8250538.

Відповідно до п. 2.1 Договору орендоване майно передається орендарю для його використання у відповідності зі статутною діяльністю орендаря.

Відповідно до п. 3.1 Договору строк оренди становить десять років - з дня передачі орендованого майна орендарю, яким є дата підписання «Акту приймання-передачі майна у оренду». В цьому акті зазначається: опис орендованого майна, технічний стан (коефіцієнт зносу), недоліки орендованого майна та інше.

Відповідно до п. 5.1 Договору прийом-передача орендованого майна здійснюється на підставі Акту приймання-передачі, підписаного уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п. 5.2 Договору орендоване майно повинно бути передано орендарю на пізніше 10 робочих днів, починаючи з дати підписання цього договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору орендар зобов'язується сумлінно дотримуватися норм та правил експлуатації, технічного обслуговування орендованого майна, протипожежної безпеки.

Відповідно до п. 6.3 Договору орендар за власний рахунок має право за письмовою згодою орендодавця проводити перебудову, реконструкцію, добудову, перепланування, модернізацію, а також проводити інше поліпшення орендованого майна. Витрати орендаря на проведення перебудов, реконструкцій, добудов, перепланування, модернізацію, а також на інше поліпшення орендованого майна, можуть бути зараховані в рахунок орендних платежів на підставі відповідних окремих угод чи відшкодовані орендодавцем орендарю з урахуванням вимог п.п. 6.4 Договору.

Відповідно до п. 8.1 Договору зміни, доповнення або припинення цього договору можуть мати місце за погодженням сторін, про що укладається додатковий договір, який є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 8.2 Договору дія цього договору припиняється внаслідок:

- закінчення строку його дії;

- загибелі орендованого майна;

- дострокового його припинення за погодженням сторін;

- за рішенням суду.

Відповідно до п. 10.1 Договору всі спори, які можуть виникнути під час дії цього договору або у зв'язку з ним ведуться шляхом переговорів, а в разі неможливості досягнення згоди - у судовому порядку за вимогами чинного законодавства.

Відповідно до п. 11.7, п. 11.8 Договору взаємовідносини сторін за цим договором регулюються його положеннями, Цивільним кодексом України та іншими нормативними актами України в частині, що не врегульована положеннями цього договору. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» до цього договору не застосовується. Взаємовідносини сторін, які не врегульовані цим договором, регламентуються чинним законодавством України.

На виконання умов Договору оренди від 21.06.07 року орендодавець передав, а орендар прийняв об'єкт оренди на підставі Акту приймання-передачі приміщення від 21.06.2007 року у строкове платне користування. Як вбачається з Акту приймання-передачі об'єкт оренди був переданий орендареві у стані придатному для його використання відповідно до умов договору (для розміщення офісу). В Акті зазначений перелік майна, яке знаходилось в приміщенні, а також зауваження до приміщення. При цьому, в Акті вказано: «Приміщення знаходиться в задовільному стані. Орендар претензій до Орендодавця відносно якісних характеристик об'єму оренди не має». Акт приймання-передачі приміщення від 21.06.2007 року підписаний сторонами та скріплений печаткою Банку (арк. справи 119).

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.10 року по справі № 40/159 стягнуто з ВАТ комерційний банк «Надра» в особі філії ВАТ КБ "Надра" Миколаївське регіональне управління з будь-якого рахунку виявленого під час виконання рішення, на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 збитки в розмірі 888 293 грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 8 882 грн. 93 коп. та 233 грн. 64 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 1 595 грн. 20 коп. - витрат за проведення судової експертизи.

Підставою для стягнення збитків став факт проведення ВАТ комерційний банк «Надра» у травні 2008 року робіт по реконструкції даху орендованого приміщення, в результаті чого здійснено повний демонтаж даху. Після проведення зазначених дій роботи фактично були зупинені. При цьому, не проведено належної консервації об'єкту реконструкції. У результаті таких дій склалася ситуація, за якої внутрішня частина орендованого приміщення впродовж осені та грудня місяця 2008 року, а також січня, лютого та весни 2009 року піддавалася шкідливій та руйнівній дії атмосферних опадів, дії низької температури. Крім того, банком самовільно здійснено будівництво 12 (дванадцяти) цегляних колон у внутрішній частині приміщення. Роботи проведено без згоди ФОП ОСОБА_2 на проведення відповідного обсягу ремонтних робіт (арк. справи 12-14).

Рішення господарського суду м. Києва від 07.12.10 року по справі № 40/159 залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.05.11 року та постановою Вищого господарського суду України від 10.08.11 року.

Фактично кошти в розмірі 899 004, 77 грн. ВАТ комерційний банк «Надра» на рахунок ФОП ОСОБА_2 було сплачено 31.01.12 року, що підтверджується випискою по особовому рахунку (арк. справи 50).

Рішенням господарського суду м. Києва від 30.05.12 року по справі № 5011-37/3415-2012 стягнуто з ТзОВ «Сентео Україна» на користь ПАТ «Комерційний банк «Надра» 899 004 грн. 77 коп. - збитків в порядку регресу та 17 980 грн. 10 коп. - витрат на сплату судового збору (арк. справи 15-19).

Підставою для стягнення збитків в порядку регресу став факт порушення ТзОВ «Сентео Україна» (підрядник) умов договору № 9 від 13.08.08 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Сентео Україна», а також невиконання зобов'язання з монтажу даху та покрівлі, в результаті чого склалася ситуація, за якої внутрішня частина орендованого приміщення впродовж осені та грудня місяця 2008 року, а також січня, лютого та весни 2009 року піддавалася шкідливій та руйнівній дії атмосферних опадів, дії низької температури, чим завдано шкоди власнику майна (ФОП ОСОБА_2) Зазначену шкоду було відшкодовано за рахунок ПАТ «КБ «Надра» як орендаря приміщення відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 07.12.12 р. у справі № 40/159.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Викладені в судових рішеннях факти свідчать, що влітку 2008 року позивачем ПАТ «КБ «Надра» на підставі договору підряду № 9 від 13.08.08 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Сентео Україна», без погодження з відповідачем ФОП ОСОБА_2 здійснено самовільну реконструкцію об'єкту оренди, а саме демонтовано покрівлю, дах та перекриття. Після демонтажу роботи по реконструкції припинились без належної консервації об'єкта реконструкції. В результаті чого орендоване приміщення істотно пошкоджене в результаті дії на нього руйнівних сил атмосферних явищ.

В подальшому позивач ПАТ «КБ «Надра», як орендар приміщення, звернувся до відповідача ФОП ОСОБА_2 із листом вих. № 1680 від 28.04.12 року про необхідність складання акту огляду орендованого приміщення (арк. справи 20-21).

22.05.12 року представниками ПАТ «КБ «Надра» складено Акт перевірки стану орендованого приміщення, з якого вбачається, що приміщення непридатне для розміщення в ньому відділення банку (арк. справи 22).

Починаючи з лютого 2012 року позивач ПАТ «КБ «Надра» звертався до відповідача ФОП ОСОБА_2 із вимогою провести капітальний ремонт, що підтверджується листом вих. № 414 віл 03.02.12 року (арк. справи 23-24), претензією вих. № 1681 від 28.04.12 року (арк. справи 25-26), листом вих. № 2016 від 24.05.12 року (арк. справи 28-29).

Відповідачем ФОП ОСОБА_2 направлено позивачу ПАТ «КБ «Надра» відзив на претензію від 22.05.12 року, в якому зазначено, що стан орендованого приміщення є наслідком діяльності (недбалого виконання обов'язків) орендарем. Крім того, орендодавцем вживаються заходи щодо проведення реконструкції приміщення. Капітальний ремонт буде проведений у розумний строк (арк. справи 27).

Як вказує позивач, факт невиконання капітального ремонту приміщення орендодавцем ФОП ОСОБА_2 свідчить про істотне порушення умов договору, що унеможливлює його використання за призначенням, а відтак, наявні підстави для розірвання договору, що і стало підставою звернення до суду із позовом.

При цьому, 13.11.2013 року на адресу господарського суду Миколаївської області від Миколаївського відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз було направлено висновок судової будівельно-технічної експертизи та повернуто матеріали справи № 5016/2385/2012(8/99) (арк. справи 202-205).

Як вбачається з Висновку № 628-629 судової будівельно-технічної експертизи на момент проведення експертизи нежитлове приміщення АДРЕСА_2, перебуває в такому технічному стані: покрівля будинку зруйнована, несуча повздовжня стіна довжиною 13, 33 м, між приміщенням № 2 і приміщенням № 1 зруйнована, внутрішнє опорядження і підлога в непридатному стані.

При порівнянні наявних в натурі ознак фізичного зносу конструктивних елементів досліджуваних об'єктів з даними таблиць СОУ ЖКГ 71.11-35077234.0015-2009 встановлено, що технічний стан житлового будинку можна визначити як непридатний до експлуатації.

Крім того, сумісна поздовжня стіна довжиною 7, 7 м, між будівлями НОМЕР_3 і АДРЕСА_3, піднята по висоті вище рівня покриття будівлі салону-магазину і використовується для покрівлі будівлі АДРЕСА_3, чим порушені вимоги п. 7.2.1 ДБН В.2.1-10-2009 «Основи та фундаменти споруд. Основні положення проектування» (арк. справи 203 на звороті).

Відсутність несучих конструкцій в будівлі салону-магазину АДРЕСА_2 робить неможливим улаштувати перекриття і покрівлю будівлі (арк. справи 204).

На питання, поставлені судом на вирішення експертизи, надано наступні відповіді.

1. Чи можливо шляхом проведення капітального ремонту привести нежитлове приміщення АДРЕСА_2, до придатного для використання стану, з метою, з якою приміщення передавалось в оренду згідно договору від 21.06.2007 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра"?

Відповідь: «Не можливо шляхом проведення капітального ремонту привести нежитлове приміщення АДРЕСА_2, до придатного для використання стану, з метою, з якою приміщення передавалось в оренду згідно договору від 21.06.2007 року, укладеного між Фізичною особо.-підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком «Надра».

Нежитлове приміщення АДРЕСА_2 потребує реконструкції з розробленням проектної документації, яка має бути виготовлена ліцензованою установою і погоджена у дозвільних інстанціях, у відповідності до чинного законодавства.

2. Якщо проведення капітального ремонту є можливим, то який час необхідно для проведення капітального ремонту нежитлового приміщення АДРЕСА_2 до придатного для використання стану, з метою, з якою приміщення передавалось в оренду згідно договору від 21.06.2007 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством комерційним банком "Надра"?

Відповідь: «Визначити час, який необхідний для відновлення нежитлового приміщення АДРЕСА_2, до придатного для використання стану, з метою, з якою приміщення передавалось в оренду згідно договору від 21.06.2007 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» шляхом проведення капітального ремонту є неможливим, оскільки відновлення вище означеного нежитлового приміщення до придатного для використання стану з метою, з якою приміщення передавалось в оренду згідно договору від 21.06.2007 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра» шляхом проведення капітального ремонту є неможливим.

Для приведення салону-магазину АДРЕСА_2, до придатного для використання стану, з метою, з якою приміщення передавалось в оренду згідно договору від 21.06.2007 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра», необхідно зробити реконструкцію з возведенням нових несучих конструкцій, та возведенням нового перекриття і покрівлі будинку.

Кількість часу, який потрібний для проведення всіх необхідних будівельних робіт по реконструкції будівлі АДРЕСА_2, можливо визначити після складання робочого проекту на будівельні роботи і складання календарного графіку виконання цих робіт (арк. справи 205).

Судом встановлено, що висновок містить докладний опис проведеного дослідження та обґрунтовані, чіткі висновки з поставлених запитань. Оцінивши висновок за правилами ст. 43 ГПК України, суд не знайшов жодних обставин, які б дозволяли стверджувати про необґрунтованість, неправильність висновку чи суперечливість його іншим матеріалам справи. Зважаючи на викладене, висновок слід вважати належним та допустимим доказом у справі.

Зокрема, Висновок судового експерта узгоджується з Технічним висновком Миколаївського філіалу Державного підприємства Державний науково-дослідницький та проектно-вишукувальний інститут «Нікопроектконструкція», яке отримало відповідну ліцензію (серія АА № 490061), з якого вбачається, що за результатами технічного обстеження конструкції несучої стіни та фундаменту між нежитловими приміщеннями АДРЕСА_2 (власність орендодавця) та АДРЕСА_3 станом на серпень 2010 року встановлено, що стіна між нежитловими приміщеннями АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 знаходиться у незадовільному стані та не відповідає експлуатаційним вимогам, що вимагаються від конструкції за її функціональним призначенням. Також спеціалісти зазначають, що збір навантаження на обстежуваний фундамент (до надбудови та після неї, з урахуванням майбутніх навантажень від перекриття та даху з покриттям), а також технічний стан існуючих стін та фундаменту, міцність матеріалів кладки показали, що додаткове навантаження стіна не витримає. Нове майбутнє навантаження на стіну після реконструкції (виконання нового перекриття, даху та покриття) потягне за собою порушення несучих властивостей будівельних конструкцій, завдасть негативного впливу на експлуатаційні характеристики як дослідженої стіни, так і будівлі в цілому (арк. справи 128-136).

Висновком 1-ТЗ-130213, складеного за результатами проведення обстеження технічного стану будівельних конструкцій та можливості проведення капітального ремонту чи реконструкції згідно технічного паспорту БТІ за інвентаризацією 1971 року, яке проводилось експертом Науково-дослідницького центру «Будівельних конструкцій» (кваліфікаційний сертифікат серія НОМЕР_4) у лютому 2013 року, також підтверджено факт неможливості проведення ФОП ОСОБА_2 капітального ремонту у зв'язку з повною відсутністю несучих конструкцій перекриття та даху. Необхідна розробка проектного рішення (робочий проект) на проведення реконструкції даної будівлі (арк. справи 138-144).

При вирішенні спору судом враховано наступне.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди може бути: нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 3, 4 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Орендар відшкодовує орендодавцю вартість орендованого майна у разі відчуження цього майна або його знищення чи псування з вини орендаря.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 6, 7 ст. 193 ГК України зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ГК України господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 188 ГК України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 776 ЦК України капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право:

1) відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати за користування річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту;

2) вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 784 ЦК України наймач має право вимагати розірвання договору найму, якщо: 1) наймодавець передав у користування річ, якість якої не відповідає умовам договору та призначенню речі; 2) наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов наступного висновку.

За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором. Стаття 651 ЦК України, яка є загальною, допускає розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, за приписами вказаної норми позивачем має бути доведено як факт істотного порушення стороною договору (невиконання умов договору або виконання з порушенням умов договору), так і факт завданої цим шкоди.

При цьому, спеціальними нормами законодавства, які регулюють орендні правовідносини, встановлюються випадки розірвання договору на вимогу наймача, зокрема, якщо наймодавець не виконує свого обов'язку щодо проведення капітального ремонту речі. За загальним правилом, обов'язок щодо проведення капітального ремонту покладається на орендодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору оренди від 21.06.07 року, укладеного між сторонами у даній справі, не врегульовано питання щодо того, хто (орендар чи орендодавець) зобов'язаний проводити капітальний ремонт. Відтак, в силу приписів ст. 776 ЦК України обов'язок щодо проведення капітального ремонту покладений саме на орендодавця (відповідача ФОП Єнтіну Н. А.).

Умовами вищевказаного договору оренди, який є предметом спору, також не передбачені строки виконання капітального ремонту, відтак, в силу приписів ст. 776 ЦК України якщо ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк. При цьому, чинне законодавство не містить визначення поняття «розумний строк», отже, при вирішенні спору суд має виходити з того, що розумний строк є оціночним поняттям і визначається у кожному окремому випадку та з урахуванням обставин, які мають місце у кожному окремому випадку.

При цьому, як встановлено вище, позивачем ПАТ «КБ «Надра» на підставі договору підряду № 9 від 13.08.08 року, укладеного між ПАТ «КБ «Надра» та ТзОВ «Сентео Україна», без погодження з відповідачем ФОП ОСОБА_2 здійснено самовільну реконструкцію об'єкту оренди, а саме демонтовано покрівлю, дах та перекриття. Після демонтажу роботи по реконструкції припинились без належної консервації об'єкта реконструкції. В результаті чого орендоване приміщення істотно пошкоджене в результаті дії на нього руйнівних сил атмосферних явищ. Тобто, саме позивачем порушено умови договору щодо дотримання норм та правил експлуатації орендованого майна (п. 6.1 Договору), а також приписи ст. 285 ГК України.

При цьому, посилання позивача на порушення відповідачем умов договору щодо невиконання обов'язку по проведенню капітального ремонту спростовуються матеріалами справи, які полягають у наступному.

По-перше, внаслідок пошкодження орендованого приміщення відповідач ФОП ОСОБА_2 не в змозі провести капітальний ремонт приміщення, оскільки відновлення приміщення до придатного до використання стану можливо лише шляхом проведення реконструкції, що підтверджується висновком судової будівельно-технічної експертизи, проведеної в рамках даної справи.

По-друге, стверджувати про порушення відповідачем умов договору та невжиття відповідачем заходів щодо приведення приміщення у придатний до використання стан також відсутні правові підстави, оскільки матеріалами справи підтверджується протилежне, а саме факт вжиття заходів щодо проведення реконструкції, що підтверджується наступними доказами: 1) заявою на ім'я міського голови про видачу вихідних даних на реконструкцію приміщення від 26.04.12 року (арк. справи 48); 2) аркушем погодження проекту рішення виконавчого комітету Миколаївської міської ради «Про надання ОСОБА_2 вихідних даних на проектування та реконструкцію нежитлових приміщень АДРЕСА_2» (арк. справи 49); 3) рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 1392 від 14.12.12 року «Про надання гр. ОСОБА_2 вихідних даних на проектування та реконструкцію нежитлових приміщень АДРЕСА_2» (арк. справи 86-87); 4) договорами № 01/0301 від 03.01.12 року та № 34-0301 від 03.01.13 року, укладеними ФОП ОСОБА_2 з третіми особами щодо виконання робіт з реконструкції нежитлового приміщення та щодо надання послуг на здійснення технічного нагляду за реконструкцією нежитлових приміщень (арк. справи 99-106).

По-третє, відсутні правові підстави для тверджень щодо недотримання відповідачем ФОП ОСОБА_2 «розумного строку» з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи фактично кошти в розмірі 899 004, 77 грн., які стягнуті на виконання рішення суду, ВАТ комерційний банк «Надра» перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_2 31.01.12 року.

Позивач направляв відповідачу листи з вимогою провести капітальний ремонт в лютому, квітні та травні 2012 року, а з позовом до суду звернувся 02.11.12 року

Висновком судової експертизи встановлено, що кількість часу, який потрібний для проведення всіх необхідних будівельних робіт по реконструкції будівлі АДРЕСА_2, можливо визначити після складання робочого проекту на будівельні роботи і складання календарного графіку виконання цих робіт.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог, оскільки позивачем не доведено суду належними та допустимими доказами у справі як факту істотного порушення відповідачем ФОП ОСОБА_2 умов договору оренди (конкретної умови договору, яка не виконується чи виконується з порушенням), так і факту завдання шкоди позивачу. Крім того, не доведено суду факту невиконання відповідачем ФОП ОСОБА_2 свого обов'язку щодо проведення у розумний строк капітального ремонту, оскільки приведення приміщення у придатний до використання стан можливе лише шляхом проведення реконструкції, що і вчиняється відповідачем. Інших доводів та доказів на їх підтвердження суду не наведено.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими та безпідставними. В позові слід відмовити.

Щодо судових витрат у даній справі, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на позивача.

Враховуючи вищевикладене, судовий збір в розмірі 1 073 грн. (арк. справи 8) та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1 411, 20 грн. (арк. справи 210) покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 11, 14, 15, 202, 509, 525, 526, 610, 611, 651, 776, 784 ЦК України, ст. 188, 193, 206, 283, 285, 291 ГК України, ст. 33-35, 43, 44, 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

відмовити в позові Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" (код ЄДРПОУ 20025456) до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) про розірвання договору оренди від 21.06.07 року, укладеного між ВАТ «КБ «Надра» та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 з 23.12.10 року.

Судовий збір в розмірі 1 073 грн. та витрати за проведення судової експертизи в розмірі 1 411, 20 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.12.2013 року.

Суддя Е.М. Олейняш