Постанова № 35862964, 25.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2013 р. Справа №805/14940/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год.15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі Проніні Д.С.

за участю

представника позивача Безуєвського О.А.

представників відповідача Домашенко Д.Г., Федорка Д.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за адресою: м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000581503, №0000571503, №0000591503, №0000601503 від 06.08.2013року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Публічне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» (надалі позивач, ПАТ «МЗВМ») звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000581503, №0000571503, №0000591503, №0000601503 від 06.08.2013року.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що згідно висновків акта, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платником з отримання ТМЦ у ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» за договором купівлі-продажу нафтопродуктів №ДГТ0000012 від 06.07.2010року. Як наслідок, у порушення норм п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ «МЗВМ» завищено від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням з податку на додану вартість та податковим кредитом на загальну суму 44947грн. за березень 2011року, занижено податок на додану вартість у сумі 147041грн. за березень 2011року та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011року на суму 44947грн., та в порушення норм п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток в розмірі 402980,00грн за період 3 квартали 2010року та 2010рік.

Позивач зазначив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарських операцій з ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» повинні були відносини безпосередньо між учасниками тих операцій станом на час їх здійснення.

Зауважив, що придбані у ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» за договором купівлі-продажу №ДГТ0000012 від 06.07.2010року ТМЦ були використані в господарській діяльності підприємства, що підтверджується первинними документами про оприбуткування та подальший рух товарів в обліку ПАТ «МЗВМ».

Вважає, що податкові повідомлення-рішення №№0000581503, №0000571503, №0000591503, №0000601503 від 06.08.2013року, прийняті відповідачем з порушенням основних принципів адміністративного процесу та засад діяльності суб'єктів владних повноважень, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, вимог чинного законодавства, що є підставою для їх скасування.

У судовому засіданні представники відповідача проти позову заперечувавали з підстав, викладених в письмових запереченнях. Вказували, що перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ПАТ «МЗВМ» по взаємовідносинах з ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» за період з 01.07.2010року по 31.12.2012року.

Також, зазначена інформація підтверджується постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012року по справі №2а-4892/12/2670, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» про визнання недійсним статуту ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс», визнання недійсною державної реєстрації ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» та припинення юридичної особи ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» були задоволені в повному обсязі. З огляду на зазначені в постанові обставини, надані до перевірки первинні документи не є дійсними як такі, що складені з порушенням вимог ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що відповідно до положень діючого законодавства тягне висновок щодо неможливості включення до складу валових витрат та до податкового кредиту з податку на додану вартість витрат і сум не підтверджених відповідними первинними документами.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановивши обставини, що мають значення для вирішення спору та перевіривши їх доказами, наданими сторонами, суд встановив наступне.

Публічне акціонерне товариство «Маріупольський завод важкого машинобудування» зареєстровано в якості юридичної особи 08.02.1994року розпорядженням Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради народних депутатів, взято на облік в якості платника податків з 16.08.1999року.

23 липня 2013 року відповідачем було складено акт документальної позапланової виїзної перевірки Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» за період з 01.07.2010року - 31.12.2012року за №569/22-2/20355550.

Згідно висновків акта, перевіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій платником з отримання ТМЦ у ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» за договором №ДГТ0000012 від 06.07.2010року. Як наслідок, у порушення норм п.198.1, п.198.2, п.198.3, 198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України ПАТ «МЗВМ» завищено від'ємне значення різниці між податковим зобов'язанням з податку на додану вартість та податковим кредитом на загальну суму 44947грн. за березень 2011року, занижено податок на додану вартість у сумі 147041грн. за березень 2011року та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011року на суму 44947грн., та в порушення норм п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток в розмірі 402980,00грн за період 3 квартали 2010року та 2010рік.

Висновки акта перевірки стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень - рішень №0000571503 від 06.08.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 503725грн., у тому числі 402980грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями - 100745грн., №0000581503 від 06.08.2013року, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 44947грн. за березень 2011року, №0000591503 від 06.08.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 220562грн., у тому числі 147041грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями - 73521грн., №0000601503 від 06.08.2013року, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 44947грн. та фінансові санкції в розмірі 22474грн.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» було укладено договір купівлі - продажу за №ДГТ0000012 від 06.07.2010року, за умовами якого постачальник (ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс») зобов'язується передати у власність покупцю (ПАТ «МЗВМ») нафтопродукти, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах Договору (т.3 арк.с.76-79).

Відповідно до п.2.4, п.2.5 Договору поставка товару здійснюється на умовах FSA - склад постачальника. Товар відвантажується автомобільним транспортом, що наданий покупцем, окремим партіями у кількості, що визначена у сплачених рахунках, але з урахуванням можливості транспорту.

Згідно п.2.9 Договору право власності на товар переходить з дати оформлення товарно-транспортної накладної.

Загальна сума за договором, з урахуванням специфікації №1 від 06.07.2010року та специфікації №2 від 01.08.2010року, які є невідємною частиною Договору (т.3 арк.с.81-82), складає 1934302,97грн., в тому числі ПДВ 322383,83грн.

В підтвердження реальності здійснення правочину, позивачем надані рахунки - фактури, які були виписані ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» (т.3 арк.с.240-251, т.4 арк.с.1-19), прибуткові ордери (т.3 арк.с.125-161).

На виконання умов договору ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» були надані видаткові накладні на придбання ТМЦ (т.3 арк.с.203-239) та податкові накладні (т.3 арк.с.83-120) на загальну суму 1611919,13грн.

В підтвердження відвантаження та перевезення ТМЦ за договором, позивачем надані товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів (т.3 арк.с.162-201), в яких вантажоодержувачем та замовником товарів зазначено ПАТ «МЗВМ».

Розрахунки між сторонами за цим договором проводились в безготівковій формі на підставі платіжних доручень, складених у реєстр (т.3 арк.с.13-74) на загальну суму 1611919,13грн.

Крім того, позивачем в підтвердження використання придбаних у ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» за зазначеним договором нафтопродуктів в подальшій господарській діяльності, надані свідоцтва про реєстрацію за ПАТ «МЗВМ» транспортних засобів (т.1 арк.с.176-250, т.2 арк.с.1-30) та вимоги на отримання бензину та дизельного палива (т.3 арк.с.121-124).

Згідно п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.200.1 ст.200 Податкового кодекса України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Оскільки, на підтвердження виконання вищезазначеного договору купівлі-продажу позивачем суду надані первинні бухгалтерські документи, які свідчать про фактичне здійснення даних господарських операцій, у тому й числі, податкові накладні, видаткові накладні, реєстр платіжних доручень, прибуткові ордери, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, суд приходить до висновку про необґрунтованість висновку податкового органу щодо завищення позивачем від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням з податку на додану вартість та податковим кредитом на загальну суму 44947грн. за березень 2011року, заниження податоку на додану вартість у сумі 147041грн. за березень 2011року та завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2011року на суму 44947грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс».

Стосовно посилання відповідача на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012року по справі №2а-4892/12/2670, якою позовні вимоги Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби до ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» про визнання недійсним статуту ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс», визнання недійсною державної реєстрації ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» та припинення юридичної особи ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» були задоволені в повному обсязі, суд зазначає наступне.

Так, з постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012року по справі №2а-4892/12/2670 вбачається, що одним з доводів податкового органу при заявленні позовних вимог до ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» було посилання на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21.03.2012року по справі №1/538/199/12, в якій ОСОБА_4 був обвинуваченим у здійсненні фіктивного підприємництва з метою прикриття незаконної діяльності. Постановою від 21.03.2012року кримінальну справу №1/538/199/12 було припинено у зв'язку з дійовим каяттям обвинуваченого.

Суд зазначає, що в постанові Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 21.03.2012року по справі №1/538/199/12 не має жодних посилань на створення ОСОБА_4 саме ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс», з метою прикриття незаконної діяльності (фіктивне підприємництво), тобто злочину, що був кваліфікований ч.1 ст.205 Кримінального кодексу України та розглядався в рамках зазначеної кримінальної справи.

Разом з тим, суд зазначає, що дія постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012року по справі №2а-4892/12/2670 в частині визнання недійсним статуту ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс», визнання недійсною державної реєстрації ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» та припинення юридичної особи ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» розповсюджується на правовідносини, що настають у майбутньому, тобто після того, як зазначена постанова набрала законної сили та не може передувати тим правовідносинам, що були здійснені в період, коли підприємство на законних, на той час, підставах укладало цивільно-правові угоди для здійснення своєї господарської діяльності.

Відповідно до ст.86 КАС України ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З огляду на зазначене, факт наявності постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.07.2012року по справі №2а-4892/12/2670 не спростовує факту отримання позивачем ТМЦ за договором купівлі-продажу від ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» за період з 01.07.2010року - 31.12.2012року .

За таких обставин суд не вважає переконливими висновки відповідача щодо відсутності реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс».

По суті виявлених в акті перевірки порушень, судом було допитано в якості свідка ОСОБА_5, який є спеціалістом комерційного цеху ПАТ «МЗВМ». Свідок був повідомлений про кримінальну відповідальність, як це передбачає ч.2 п.8 ст. 65 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України свідок був попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання і відмову від давання показань, про що свідчить його особистий підпис на розписці. Свідок пояснив, що він працює на даному підприємсті з 2007року, зазначив, що дійсно у 2010році на підприємство постачались дизельне паливо та бензин з метою здійснення господарської діяльності транспортом постачальника - ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» (бензовози). Свідок пояснив суду, що на всіх товарно-транспортних накладних з постачання ТМЦ від ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс» міститься його підпис, який засвідчує постачання товару та наявність необхідної документації на паливо. Зауважив, що товарно-транспортні накладні їм візувались тільки у разі фактичного постачання товару.

З огляду на вищевикладене, суд вважає податкові повідомленя - рішення №0000581503 від 06.08.2013року, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 44947грн. за березень 2011року, №0000591503 від 06.08.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 220562грн., у тому числі 147041грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями - 73521грн., №0000601503 від 06.08.2013року, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 44947грн. та фінансові санкції в розмірі 22474грн. безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Таким чином, з урахуванням висновків суду стосовно відповідності наданих позивачем первинних документів вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та доведеність реальності здійснення господарських операцій за договором купівлі-продажу з ТОВ «Торгпродукт 2010 Плюс», суд вважає податкове повідомлення - рішення №0000571503 від 06.08.2013року, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 503725грн., у тому числі 402980грн. - за основним платежем, за штрафними (фінансовими) санкціями - 100745грн. необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000581503, №0000571503, №0000591503, №0000601503 від 06.08.2013року є обґрунтованими.

У відповідності до положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду підлягає стягненню з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000581503, № 0000571503, № 0000591503, № 0000601503 від 06.08.2013 рок задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області від 06.08.2013 року № 0000571503, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 503725 грн., у тому числі - 402980 грн. - за основним платежем, 100745 грн. - за штрафними санкціями.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області від 06.08.2013 року № 0000581503, відповідно до якого зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 44947 грн. за березень 2011 року.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області від 06.08.2013 року № 0000591503, відповідно до якого збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 220562 грн., у тому числі - 147041 грн. - за основним платежем, 73521 грн. - за штрафними санкціями.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції головного управління Міндоходів у Донецькій області від 06.08.2013 року № 0000601503, відповідно до якого зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 44947 грн. за квітень 2011 року та застосовано штрафну санкцію в розмірі 22474 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Маріупольський завод важкого машинобудування» (87535, Донецька область, м. Маріуполь, пл. Машинобудівельників,1, код ЄДРПОУ 20355550) судовий збір в сумі 2294 грн.(дві тисячі двісті дев'яносто чотири) грн.

Постанову прийнято у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 25.11.2013 року.

Повний текст постанови відповідно до ч.3 ст.160 КАС України складений 02.12.2013р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 - денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мозговая Н. А.