Постанова № 35862852, 02.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2013 р. Справа №820/9065/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нуруллаєва І.С.,

при секретарі судового засідання - Сковира Л.Ю.,

за участю:

представника позивача - Вартанян Н.Н.,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третя особа - Ленінський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, про застосування фінансової санкції, стягнення коштів та конфіскацію грального обладнання,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд:

- застосувати до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 штраф у розмірі 9176000,00грн., що становить вісім тисяч мінімальних заробітних плат;

- перерахувати до Державного бюджету України 330,00грн. в якості прибутку (доходу) від проведення ФОП ОСОБА_4 азартних ігор, що знаходяться на зберіганні у фінансовій частині Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області;

- конфіскувати в дохід Держави гральне обладнання, що знаходиться на зберіганні у камері схову Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та на яке накладено арешт відповідно до протоколу огляду місця події, постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.06.2013р. та ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 09.07.2013 року.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач ФОП ОСОБА_4 перебуває на обліку у ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області як платник податків. 26.06.2013 року працівниками оперативного управління Головного управління Міндоходів у Харківській області встановлений факт організації та проведення азартних ігор у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2, що є порушенням приписів Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні». На місце події було викликано чергову слідчо-оперативну групу Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, якою в ході огляду місця події виявлено: 9 гральних автоматів, які знаходились у ввімкнутому стані та приєднані до електромережі; 1 стіл для гри в покер, апарат для змішування карт, в якому знаходились гральні карти; грошові кошти в касі приміщення в загальній сумі 330 грн.; 2 магнітних ключа від запуску гральних пристроїв; комп'ютерний системний блок №01119, на який здійснювався запис з камер відеоспостереження; мобільний телефон; гральні карти у кількості 6 колод; 5 коробок з гральними фішками; 2 прилади для змішування карт; 3 стопки карток «PNC»; плати, 2 ящика з гральними фішками. В ході проведення комплексу заходів щодо встановлення та документування протиправної діяльності по організації та проведенню азартних ігор були опитані особи, що знаходились на той час на місці події, які засвідчили факт проведення азартних ігор з метою отримання прибутку у вказаному приміщенні, обладнаному під гральний зал. Слідчим СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2013р. внесено запис про порушення кримінального провадження за правовою кваліфікацією ст.203-2 ч.1 КК України. Зазначені обставини та зібрані докази засвідчують те, що ФОП ОСОБА_4 на території України організував проведення азартних ігор. У зв'язку з тим, що в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх, позивач, посилаючись на порушення ФОП ОСОБА_4 приписів Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні», просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, надав до суду письмові заперечення на позов, в яких посилався на те, що згідно витягу ЄРДР за кримінальним провадженням за ч.1 ст.203-2 КК України відсутня особа, яку повідомлено про підозру. Також, ФОП ОСОБА_4 користується приміщенням за адресою: АДРЕСА_2, на підставі договору оренди (найму) нерухомого майна від 20.06.2013 року в якості орендаря. 20.06.2013 року між ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 було укладено договір суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року та відповідно до умов укладеного договору, зазначене приміщення передано в суборенду ФОП ОСОБА_5 Отже, відповідач ФОП ОСОБА_4 не має відношення та впливу до господарської діяльності, що здійснює суборендатор - ФОП ОСОБА_5 Єдиним можливим відповідачем по даній справі має бути саме ФОП ОСОБА_5, оскільки ФОП ОСОБА_5 здійснює діяльність самостійно. Представник відповідача зазначає, що шкода, завдана неправомірними діями, є шкодою, завданою від злочину та передбачає можливість вирішення цього питання одночасно із встановленням винних осіб за кримінальним провадженням. У зв'язку з чим, представник відповідача зазначає, що заявлений позов є передчасним та необґрунтованим та просить суд відмовити в його задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, вказані у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Представник третьої особи - Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.35 КАС України, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Ленінський РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області підстав неявки свого представника суду не повідомив, із заявами про відкладення розгляду справи не звертався, свої правові позиції по справі не висловив.

В зв'язку з чим суд дійшов висновку, що неприбуття у судове засідання представника третьої особи, належним чином повідомленої про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи за наявними в ній матеріалами.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідач - ФОП ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований як фізична особа - підприємець 18.04.2008 року Виконавчим комітетом Харківської міської ради, ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1 та перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, що не заперечується сторонами по справі. (а.с. 54, 55, 56).

Між ФОП ОСОБА_6 (орендодавець) та відповідачем - ФОП ОСОБА_4 (орендар) 20 червня 2013 року було укладено договір оренди (найму) №б/н, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування 79,5 кв.м. нежитлового приміщення, що належить орендодавцю згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2. (а.с. 46, 95).

Згідно умов вказаного договору майно передається в оренду з метою використання в своїй підприємницькій діяльності.

Сторонами договору оренди (найму) 20.06.2013 року підписано акт приймання - передачі орендованого майна, відповідно до якого орендар передав, орендодавець прийняв 79,5 кв.м. нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2. (а.с.49).

26.06.2013 року працівниками оперативного управління Головного управління Міндоходів у Харківській області встановлений факт організації та проведення азартних ігор у приміщенні за адресою: АДРЕСА_2.

На місце події було викликано чергову слідчо-оперативну групу Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, якою в ході огляду місця події виявлено: 9 гральних автоматів, які знаходились у ввімкнутому стані та приєднані до електромережі; 1 стіл для гри в покер, апарат для змішування карт, в якому знаходились гральні карти; грошові кошти в касі приміщення в загальній сумі 330 грн.; 2 магнітних ключа від запуску гральних пристроїв; комп'ютерний системний блок №01119, на який здійснювався запис з камер відеоспостереження; мобільний телефон; гральні карти у кількості 6 колод; 5 коробок з гральними фішками; 2 прилади для змішування карт; 3 стопки карток «PNC»; плати у кількості 3 шт., 2 ящика з гральними фішками. (а.с.18-26)

В ході проведення комплексу заходів щодо встановлення та документування протиправної діяльності по організації та проведенню азартних ігор були опитані особи, що знаходились на той час на місці події, які засвідчили факт проведення азартних ігор з метою отримання прибутку у вказаному приміщенні, обладнаному під гральний зал.

Відповідно до письмових пояснень гр. ОСОБА_7, останній повідомив, що працює охоронником грального залу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2. До його повноважень входив захист касира-адміністратора, а також надання іншим громадянам доступу до грального залу. На момент приїзду працівників правоохоронних органів в гральному залі знаходились дві особи: касир-адміністратор та відвідувач. (а.с.15)

Згідно письмових пояснень гр. ОСОБА_8, наданих нею 26.06.2013 року оперативному співробітнику по ОВД оперативного управління ГУ Міндоходів у Харківській області, остання повідомила, що вона працює в даному гральному залі на посаді касира-адміністратора. До функціональних обов'язків належить приймання від відвідувачів грошових коштів, виставляння за допомогою спеціального магнітного ключа умовних одиниць - кредитів на гральних автоматах; у випадку виграшу - виплата грошових коштів відвідувачам. Також, гр. ОСОБА_8 пояснила, що станом на 18 годину в гральному залі знаходився один відвідувач, який зробив ставку в розмірі 50 грн. та здійснював гру за гральним автоматом. Крім того, впродовж 26 червня 2013 року до грального залу, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, заходило ще троє відвідувачів, які також здійснювали ставки та грали на гральних автоматах. Зі своїми працедавцями - ОСОБА_12, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, вона зв'язувалась за допомогою телефону марки «Nokia», який знаходився в гральному залі. (а.с.13-14)

Допитана в судовому засіданні в якості свідка гр. ОСОБА_8 пояснила суду, що вона неофіційно працювала протягом тижня касиром - адміністратором в ігровому залі, який розташований за адресою: АДРЕСА_2. Вона особисто не знає ОСОБА_4, але бачила його у ігровому залі декілька разів. Заробітну плату їй виплачував ОСОБА_5.

Відповідно до письмових пояснень гр. ОСОБА_9, останній повідомив, що про проведення азартних ігор в гральному залі за адресою: АДРЕСА_2, йому стало відомо від знайомого, який декілька разів грав в даному залі. Двері до грального залу 26.06.2013р. йому відчинив охоронець, у залі знаходилась дівчина, яка прийняла від нього ставку в розмірі 50грн. Після зробленої ним ставки дівчина підійшла до грального автомату та використала магнітний електронний ключ, після чого на моніторі автомату відобразився напис «Баланс 500грн.». Він розпочав гру. На час приїзду працівників оперативного управління ГУ Міндоходів та Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, на моніторі грального автомату було відображено напис «Баланс 550грн.», що відповідає 55 грн. (а.с.16-17)

Слідчим СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2013 року внесено запис по порушення кримінального провадження за №12013220510001775 за правовою кваліфікацією ст.203-2 ч.1 Кримінального кодексу України. (а.с.27-28)

Виявлені, під час огляду місця події, предмети та грошові кошти, відповідно до Постанови слідчого СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшини міліції А.І. Шеленіна про визнання доказів та передачу їх на зберігання від 27.06.2013 року, вилучені та здані на зберігання до камери схову та фінансової частини Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області. (а.с.29-32)

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 09.07.2013 року на майно, вилучене в ході обшуку, відповідно до протоколу огляду місця події від 26.06.2013 року у гральному залі, розташованому за адресою: АДРЕСА_2, накладено арешт. (а.с.39-41)

В ході досудового розслідування в кримінальному провадженні працівниками СДСБЕЗ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області було допитано громадянина ОСОБА_6 в якості свідка. Згідно даних протоколу допита свідка від 24.07.2013 року, гр. ОСОБА_6, попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ст.384 КК України, пояснив, що він є приватним підприємцем, перебуває на податковому обліку ДПІ у Московському м. Харкова ГУ Міндоходів у Харківській області, основним видом діяльності є надання в оренду власного нерухомого майна. Приміщення, орендоване ФОП ОСОБА_4, належить йому на праві власності. Про те, що у даному приміщенні знаходились гральні автомати йому стало відомо від співробітників податкової міліції.

На питання: "Чи знайомий Вам чоловік на ім'я ОСОБА_5?" ФОП ОСОБА_6 відповів: "Так, знайомий. Цей чоловік є компаньйоном ОСОБА_4, але повних його даних я не знаю.", що засвідчено її підписом у протоколі допиту свідка від 24.07.2013 року. (а.с.42-45)

Враховуючи наведене та беручі до уваги, що наявними доказами підтверджується факт порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" в частині організації та проведення на території України азартних ігор, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Перевіряючи обґрунтованість заявлених позовних вимог та заперечень проти нього, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно з ч.3 ст.5 Господарського кодексу України, згідно з якою суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Суд зазначає, що 15.05.2009 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" №1334-VI, який набрав чинності з 25.06.2009 року (ст. 4 Закону).

Відповідно до преамбули вказаного Закону, він запроваджує обмеження щодо здійснення грального бізнесу в Україні, виходячи з конституційних принципів пріоритету прав і свобод людини і громадянина, захисту моральності та здоров'я населення, заборони використання власності на шкоду людині і суспільству.

Згідно ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Суд зазначає, що в розумінні положень Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку (п.1 ч.1 ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні"); азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості (п. 2 ч.1 ст.2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні"); організація і проведення азартних ігор - діяльність організаторів азартних ігор, що здійснюється з метою створення умов для здійснення азартних ігор та видачі виграшів (призів) учасникам азартних ігор (п. 4 ч. 1 ст. 2 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні").

З аналізу вказаних норм закону, гральним бізнесом є діяльність, яка полягає у створенні суб'єктом права умов для задоволення потреби фізичної особи у прийнятті участі в процесі дії, яка розпочинається внесенням у будь-який спосіб ставки, відбувається у казино, приміщенні, де розташовані гральні автомати, букмекерській конторі і можливим результатом якої (слід розуміти - дії) є випадкове отримання цією фізичною особою виграшу, безвідносно як до фактичного отримання виграшу такою фізичною особою, так і до фактичного отримання прибутку суб'єктом права.

Підпунктом 20.1.36 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено право органів державної податкової служби звертатися у випадках, передбачених законом до суду щодо застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України.

Отже, контроль за дотриманням суб'єктами права правового господарського порядку у сфері грального бізнесу покладений на органи державної податкової служби України, оскільки наділення останніх повноваженнями на звернення до суду з позовами про застосування санкцій, пов'язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України, одночасно означає і наявність правомочностей по встановленню обставин фактичної дійсності, необхідних для реалізації цих повноважень.

Розв'язуючи даний спір, суд зазначає, що відповідно до ч.ч.1, 4 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Правила належності та допустимості доказів встановлені ст.70 КАС України, якою передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування (ч.1 ст.70 КАС України); сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень (ч.2 ст.70 КАС України); докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги (ч.3 ст.70 КАС України).

Згідно із ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

В ході судового розгляду справи представником відповідача - адвокатом ОСОБА_3 в обґрунтування заперечень проти позову 10.10.2013 року було надано суду договір суборенди нежитлового приміщення від 20 червня 2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) і ФОП ОСОБА_5 (орендар). (а.с.75-76)

Відповідно до умов вказаного договору суборенди орендодавець передає, а орендар бере в оперативний лізинг нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, з метою використання в своїй підприємницькій діяльності. Термін дії договору суборенди з 20.06.2013 року по 31.12.2013 року.

Також, представником відповідача було надано акт приймання - передачі майна до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) передав, а ФОП ОСОБА_5 (орендар) орендодавець прийняв 79,5 кв.м. нежитлового приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, разом із наявним у приміщенні майном, відповідно до додатку №1 (а.с.76).

Згідно додатку №1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року, ФОП ОСОБА_4 передав, а ФОП ОСОБА_5 прийняв нежитлове приміщення із наявним у приміщенні майном, а саме: гральними автоматами у кількості 10 шт., комп'ютерними платами у кількості 3шт.,приладом для карт, системним блоком, столом для покеру, магнітними ключами у кількості 2 шт. та технічною документацією та інструкціями щодо експлуатації гральних автоматів, перелік якого зазначений у вказаному додатку. (а.с.77).

Крім цього, у судовому засіданні 05.11.2013 року представником відповідача разом з письмовими запереченнями було додано до матеріалів справи ще один договір суборенди нежитлового приміщення від 20 червня 2012 року, укладений між ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) і ФОП ОСОБА_13 (орендар). (а.с.99-100)

Відповідно до умов вказаного договору суборенди орендодавець передає, а орендар бере в оперативний лізинг нежитлове приміщення, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, з метою використання в своїй підприємницькій діяльності. Термін дії договору суборенди з 20.06.2013 року по 31.12.2013 року.

Також, представником відповідача було надано акт приймання - передачі майна до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року, відповідно до якого ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) передав, а ФОП ОСОБА_13 (орендар) орендодавець прийняв нежитлове приміщення загальною площею 79,5 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2.(а.с.101).

Згідно додатку №1 до договору суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2013 року, ФОП ОСОБА_4 передав, а ФОП ОСОБА_13 прийняв нежитлове приміщення разом із наявним у приміщенні майном, а саме: гральними автоматами у кількості 10 шт., комп'ютерними платами у кількості 3шт.,приладом для карт, системним блоком, столом для покеру, магнітними ключами у кількості 2 шт. та технічною документацією та інструкціями щодо експлуатації гральних автоматів, перелік якого зазначений у вказаному додатку. (а.с.102).

Таким чином, суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи наявні два договори суборенди нежитлового приміщення загальною площею 79,5 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, які укладені 20 червня 2012 року ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) одночасно з двома орендарями: ФОП ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_5 з однаковим терміном дії з 20.06.2013 року по 31.12.2013 року, якими представник відповідача обґрунтовує непричетність відповідача - ФОП ОСОБА_4 до організації грального бізнесу у зазначеному приміщенні.

Дослідивши вищевказані договори суборенди нежитлового приміщення від 20.06.2012 року, суд звертає увагу на те, що в обох договорах відсутні обов'язкові реквізити орендаря, а саме: ідентифікаційний код, адреса, номер свідоцтва про державну реєстрацію або паспортні дані, що унеможливлює суд класифікувати вказаних в договорах суборенди орендарів як суб'єктів господарювання.

На питання суду представник відповідача пояснив, що адреса ФОП ОСОБА_5 йому не відома, що виключило можливість суду виклику вказаних в договорах суборенди орендарів у судове засідання у якості свідків.

Оцінивши два правочини щодо укладання ФОП ОСОБА_4 договорів суборенди від 20.06.2012 року за правилами ст.86 КАС України суд ставить під сумнів реальність укладення вищевказаних договорів суборенди, виходячи з наступного.

Пунктом 6.3. договору оренди (найму) нерухомого майна, укладеному 20.06.2013 року між ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4, передбачено, що приміщення може бути передано орендарем іншій особі в суборенду. (а.с.95-97)

Відповідно до ч.1 ст.774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором оренди (найму) нерухомого майна від 20.06.2013 року не передбачено право передачі майна в суборенду без згоди власника приміщення.

Також, як було встановлено судом, відповідачем ФОП ОСОБА_4 було укладено два договори суборенди нежитлового приміщення загальною площею 79,5 кв.м., яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2, які укладені 20 червня 2012 року ФОП ОСОБА_4 (орендодавець) одночасно з двома орендарями: ФОП ОСОБА_13 та ФОП ОСОБА_5 з однаковим терміном дії з 20.06.2013 року по 31.12.2013 року.

Реквізити орендарів як суб'єктів господарювання в наданих представником відповідача договорах суборенди відсутні.

Згідно витягів з ЄДР з офіційного сайту http://irc.gov.ua інформації щодо ФОП ОСОБА_5 та ФОП ОСОБА_13 не знайдено.

Згідно довідки позивача від 02.12.2013 року за №429/20-40-18-02-16 в базі даних ГУ Міндоходів у Харківській області відсутній податковий номер ОСОБА_13. ФОП ОСОБА_13 не перебуває на податковому обліку в інспекціях Харківської області як фізична особа-підприємець. (а.с.125)

Крім цього, суд звертає увагу на те, що дата укладення обох договорів - 20 червня 2012 року, тоді як згідно п.2.1. договору оренди (а.с.95-97) ФОП ОСОБА_4 вступив у строкове платне користування нежитловим приміщенням з моменту підписання акту приймання-передачі майна - з 20.06.2013 року (а.с. 98). Тобто, право відповідача як орендаря на передачу майна в суборенду за згодою власника у ФОП ОСОБА_4 виникло тільки з 20.06.2013 року.

Таким чином, зазначені договори суборенди від 20.06.2013 року не визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між ФОП ОСОБА_4 та вказаними в договорах суборенди орендодавцями факту вчинення правочинів в розумінні ст.202 Цивільного кодексу України, та як наслідок здійснення саме суборендарями діяльності, пов'язаної з організацією та проведенням азартних ігор.

Що стосується наданої у судовому засіданні представником відповідача угоди про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №б/н від 20.06.2013 року (а.с.103), суд зазначає, що вона укладена 12.07.2013 року, тоді як факт організації та проведення азартних ігор у вищевказаному приміщенні працівниками правоохоронних органів було встановлено 26.06.2013 року.

Крім того, згідно протоколу допиту свідка від 24.07.2013 року, ФОП ОСОБА_6 на питання: «Хто на теперішній час винаймає у Вас вказане приміщення?» відповів: «ОСОБА_4» (а.с.45)

Таким чином, суд вважає посилання представника відповідача на те, що ФОП ОСОБА_4 не має відношення до організації та проведення грального бізнесу, яку здійснював суборендатор - ФОП ОСОБА_5, який має бути відповідачем по даній справі, необґрунтованими та недоведеними в ході розгляду справи.

Крім того, представником відповідача не надано доказів отримання гральних автоматів та іншого майна від ФОП ОСОБА_6, але надані докази передачі гральних автоматів ФОП ОСОБА_4 двом суборендаторам, яких неможливо ідентифікувати як суб'єктів господарювання.

Суд зазначає, що податковим органом на підтвердження факту порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" в частині організації та проведення азартних ігор, та як наслідок, обґрунтованості заявлених позовних вимог, було надано та долучено до матеріалів справи копію протоколу огляду місця події від 26.06.2013 року.

Оцінивши вказаний протокол за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для не приймання його в якості доказу по справі, оскільки чинним законодавством не визначений конкретний процесуальний порядок оформлення результатів процедурної діяльності підрозділів податкової міліції по реалізації функцій, покладених на органи державної податкової служби України.

Викладені ж у протоколі обставини, що вказують на здійснення відповідачем діяльності у сфері грального бізнесу із використанням гральних автоматів, підтверджуються також іншими доказами, які містяться у матеріалах справи, наданими позивачем, а саме: витягом з кримінального провадження №12013220510001775, постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.06.2013 року, договором оренди (найму) нерухомого майна, актом прймання-передачі орендованого майна, протоколом допиту свідка ФОП ОСОБА_6, протоколом допиту свідка ОСОБА_8, письмовими поясненнями гр. ОСОБА_9, гр. ОСОБА_7

Також, у зв'язку з встановленням під час перевірки факту зайняття гральним бізнесом, слідчим СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області розпочато кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.203-2 Кримінального кодексу України, яке 27.06.2013р. внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013220510001775. (а.с.28)

Згідно інформації по кримінальному провадженню №12013220510001775, наданої начальником СВ Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області на вимогу суду, в ході досудового розслідування встановлено, що 26.06.2013 року за адресою: АДРЕСА_2, надавались послуги ігорного бізнесу та виявлено салон гральних автоматів. На теперішній час досудове розслідування у вищевказаному кримінальному провадженні триває. (а.с.113)

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що матеріали справи та наявні в ній докази об'єктивно засвідчують факт здійснення відповідачем забороненого в Україні грального бізнесу, що є порушенням вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні".

Відповідно до ст.3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України. Застосування фінансових санкцій, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється за рішенням суду, ухваленим за позовом органів міліції та/або органів державної податкової служби.

Суд зазначає, що мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитися оплата за виконану працівником місячну, а також погодинну норму праці (обсяг робіт) (ст. 95 Кодексу законів про працю України; стаття 3 Закону України "Про оплату праці").

Розмір мінімальної заробітної плати встановлюється і переглядається відповідно до статей 9 і 10 Закону України "Про оплату праці" та не може бути нижчим від розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п.п.5-2, п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України визначено, що розмір мінімальної заробітної плати на плановий бюджетний період визначається Законом України про Державний бюджет України.

Згідно із ст.8 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2013 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1147,00грн. - з 01 січня, 1218,00грн.- з 01 грудня.

Таким чином, розмір фінансових санкцій за порушення відповідачем вимог Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" (станом на час встановлення відповідного порушення Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні") у грошовому еквіваленті складає 9176000,00грн.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог в частині застосування до відповідача штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат, що становить 9176000,00грн.

Суд звертає увагу на те, що згідно з ч.1 ст.29 Кодексу України про адміністративні правопорушення, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду.

Так, відповідно до ст.3 3акону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", до суб'єктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі вісім тисяч мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання.

При цьому виходячи зі змісту вищевказаної норми права, санкція у вигляді конфіскації грального обладнання є обов'язковим додатковим покаранням, яке застосовується в усіх випадках поряд із штрафом за порушення суб'єктом господарювання заборони на організацію та проведення азартних ігор.

Суд зазначає, що 3акон України "Про заборону грального бізнесу в Україні" є спеціальним законом, який встановлює відповідальність за організацію і проведення на території України азартних ігор. Вказаний закон регламентує обов'язкове застосування такого виду покарання як конфіскація грального обладнання незалежно від наявності або відсутності у суб'єкта правопорушення права власності на вказане обладнання, достатнім є саме використання вказаного обладнання в організації, проведення азартних ігор.

В зв'язку з чим, позовні вимоги в частині конфіскації грального обладнання згідно зі ст.3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні" також підлягають задоволенню.

Крім того, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь Державного бюджету України 330,00 грн., в якості прибутку (доходу) від проведення відповідачем азартних ігор, що знаходяться на зберіганні у фінансовій частині Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, узгоджуються з приписами ст.3 Закону України "Про заборону грального бізнесу в Україні", у зв'язку з чим, також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на загальних засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, не спростовані представником відповідача, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно ч.4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третя особа - Ленінський районний відділ Харківського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області, про застосування фінансової санкції, стягнення коштів та конфіскацію грального обладнання - задовольнити.

Застосувати до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (61145, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) штраф у розмірі 9176000,00грн.(дев'ять мільйонів сто сімдесят шість тисяч грн. 00 коп.) з конфіскацією в дохід Держави грального обладнання, що знаходиться на зберіганні у камері схову Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області та на яке накладено арешт відповідно до протоколу огляду місця події, постанови про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 27.06.2013р. та ухвали Ленінського районного суду м. Харкова від 09.07.2013 року.

Перерахувати до Державного бюджету України 330,00грн. (триста тридцять грн. 00 коп.) в якості прибутку (доходу) від проведення ФОП ОСОБА_4 азартних ігор, що знаходяться на зберіганні у фінансовій частині Ленінського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

У повному обсязі текст постанови виготовлено 10.12.2013р.

Суддя І.С. Нуруллаєв