Рішення № 35862695, 21.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" листопада 2013 р.Справа № 921/946/13-г/6

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Шумського І.П.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО" (вул. Зелена, 11, с. Гаї Шевченківські, Тернопільський район, Тернопільська область 47710)

до відповідача №1 Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції (вул. Лисенка, 1, м.Тернопіль 46000)

відповідача №2 Приватного підприємства "Нива-В. Ш." (вул. Паньківська, буд 5, м. Київ, Київська область 01033 (юридична адреса), вул. Баренбойма, 12, (3 поверх), м. Київ, Київська область 01013 (поштова адреса)

відповідача №3 Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" (вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль 46000)

про визнання права власності на майно, придбане на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна

За участю представників сторін:

Позивача - Флиста Н.З.;

Відповідача №1 - не з'явився;

Відповідача №2 - не з'явився;

Відповідача №3 - не з'явився;

Суть справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТІСО" звернулось в господарський суд Тернопільської області з позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, Приватного підприємства "Нива-В. Ш.", Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" про визнання права власності на майно, придбане на прилюдних торгах з реалізації арештованого майна.

Вимоги позивача мотивовано тим, що станом на дату проведення торгів, за ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" не було у встановленому законом порядку зареєстроване право власності на майно, що стало причиною прийняття приватним нотаріусом постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій.

Представник відділу ДВС в судовому засіданні 24 жовтня 2013 року проти позову не заперечив, надав витребувані документи та пояснення щодо предмету спору.

ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" у відзиві, позовні вимоги визнав повністю та клопотав про можливість розгляду справи без участі його представника.

Представник ПП "Нива-В. Ш.", участь якого не визнавалась обов'язковою, в судове засідання жодного разу не з'явився, витребувані документи, у т.ч. відзив на позов не представив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в порядку, передбаченому ст.64,87 ГПК України, пунктом 2.6.7 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації № 28 від 20.02.2013 року, пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 та пунктом 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №01-08/530.

При даних обставинах, зважаючи на неявку відповідача №2 без зазначення причин та доказів, що вказують на причини такої неявки, неподання витребуваних документів, недотримання приписів ст.22 ГПК України щодо зобов'язання осіб, які беруть участь у справі добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за правилами, встановленими ст.75 ГПК України, за наявними у ній документами.

Розгляд справи, призначений вперше на 10 жовтня 2013 року неодноразово відкладався, востаннє на 21 листопада 2013 року.

Строк вирішення спору, продовжувався в порядку ст.69 ГПК України.

В засіданні його учасникам, роз'яснено належні їм права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20,22,81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання, фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, беручи до уваги пояснення учасників процесу, у т.ч. дані ними у попередніх засіданнях, суд встановив наступне:

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України №167 від 04 квітня 1994 року, на базі державного Тернопільського авторемонтного заводу шляхом корпоратизації, створено Відкрите акціонерне товариство Тернопільський авторемонтний завод.

Згідно з наказом Мінтрансу №167 від 04 квітня 1994 року, до статутного фонду Відкритого акціонерного товариства Тернопільський авторемонтний завод, передано ряд об'єктів нерухомого майна у т.ч. і будівлю прохідної (перелік майна, переданий до статутного фонду товариства наданий Міністерством інфраструктури України наявний у матеріалах справи).

Відповідно до п.п.3.5,3.7 статуту, товариство є власником майна переданого йому засновником та учасниками у власність та , серед іншого, має право використовувати та відчужувати належні йому матеріальні цінності.

Право заводу на володіння, користування та розпорядження наданим йому майном (передбачене змістом права власності та повного господарського відання) підтверджено також листами Міністерства транспорту України №3/7-19-13092 від 23 листопада 2000 року та його правонаступника Міністерства інфраструктури України №12989/16/10-13 від 15 листопада 2013 року.

Речове право на нерухоме майно - прохідну споруду загальною площею 20,1 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Текстильна,28 у м. Тернополі, у встановленому Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 року порядку Відкрите акціонерне товариство Тернопільський авторемонтний завод не реєструвало.

На виконання зведеного виконавчого провадження №163 від 05 липня 2012 року, на підставі договору №2013081 від 10.06.13р. укладеного між Другим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції та філією 20 приватного підприємства "Нива - В.Ш." 01 липня 2013 року проведено прилюдні торги по реалізації прохідної споруди загальною площею 20,1 кв.м. що знаходиться за адресою вул. Текстильна,28 у м. Тернополі та належить ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод".

Переможцем торгів визначено ТОВ "ТІСО", яке придбало вказане приміщення за остаточною ціною 11000 грн., про що складено протокол №2013081.

Платіжним дорученням №2606 від 18 червня 2013 року ТОВ "ТІСО" перерахувало на користь організатора торгів гарантійний внесок в сумі 1530,20 грн., 9460 грн. було перераховано платіжним дорученням № 2644 від 02 липня 2013 року на рахунок другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції в рахунок оплати за придбане на торгах нерухоме майно, і цього ж дня платіжним дорученням №2645 позивачем сплачено 9,80 грн. різниці між сумою гарантійного внеску та сумою винагороди спеціалізованої організації. Від-так, товариство виконало умови торгів у повністю.

Факт проведення розрахунку за придбане майно жодна із сторін не заперечує.

19 серпня 2013 року уповноваженими посадовими особами Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції складено та затверджено акт про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна.

Через невідповідність акта про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна від 19 серпня 2013 року підпунктам 3.1, 3.2 пункту 3 глави 12 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту № 296/5 від 22.02.2012року, а саме, відсутність даних про правовстановлюючі документи, що підтверджували право власності боржника на майно, зокрема не зазначено орган реєстрації, дата і номер реєстрації, 12 вересня 2013 року приватним нотаріусом Тернопільського нотаріального округу прийнято постанову про відмову у видачі свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів.

За твердженням позивача, неможливість оформити свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів перешкоджає здійсненню ним права володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном, і не може бути захищено іншим способом, а тому стало підставою для звернення до суду із позовом про їх усунення.

З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи сторін, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову з огляду на таке.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст.ст. 4-3,33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Поданими позивачем доказами, не запереченими відповідачами, доведено обґрунтованість заявлених вимог.

Так, з метою реформування управління державним сектором економіки, підвищення відповідальність державних підприємств за результати економічної діяльності та підготування їх до приватизації, Указом Президента України "Про корпоратизацію підприємств" № 210/93 від 15.06.1993року, постановлено провести корпоратизацію підприємства, балансова вартість основних фондів яких за станом на 1 січня 1993 року становила не менш як 20 млн. карбованців.

При цьому визначено, що корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством, у відкриті акціонерні товариства.

Відповідно до п. 15 Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про порядок корпоратизації підприємств" № 508 від 05.07.1993 року, з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Державну реєстрацію ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" проведено 26 травня 1997 року.

У відповідності до чинного на той час законодавства, правом власності визначались врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном (ч.1 ст. 2 Закону України "Про власність" № 697-XII від 07.02.1991року).

Здійснюючи право повного господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать закону та цілям діяльності підприємства. До права повного господарського відання застосовуються правила про право власності, якщо інше не встановлено законодавчими актами України (ст. 10 Закону України "Про підприємства в Україні" № 887-XII від 27.03.1991 року, ст. 37 Закону України "Про власність" № 697-XII від 07.02.1991року).

Згідно із статутом відповідача №3 та відповідей міністерств, обмежень щодо володіння, користування і розпорядження спірним майном встановлено не було.

При цьому, станом на час проведення реорганізації шляхом корпоратизації державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, нормами чинного на той час законодавства не передбачалась.

На час проведення прилюдних торгів, відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій та розгляду справи в суді, діють норми Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004року, відповідно до яких права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень (п.4 ст. 3 Закону).

Безпосередньо порядок продажу майна на яке звернуто стягнення визначено статтею 62 Закону України „Про виконавче провадження", за якою нерухоме майно, реалізується виключно на прилюдних торгах (аукціонах).

Цей порядок регулюється „Тимчасовим положенням про порядок проведення торгів з реалізації арештованого нерухомого майна", затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 року № 68/5 (далі - положення №68/5).

Прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна за заявкою державного виконавця, відповідно до п. 1.2 положення №68/5, організовує і проводить спеціалізована організація, з якою органом державної виконавчої служби укладено відповідний договір.

Пункт 2 положення №68/5 надає визначення, згідно з яким арештоване нерухоме майно це майно боржника, на яке звернено стягнення і яке підлягає реалізації, а прилюдні торги - продаж майна, за яким його власником стає покупець, який під час торгів запропонував за нього найвищу ціну.

В абзаці другому пункту 17 Постанови від 26 грудня 2003 року №14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" Пленум Верховного Суду України звертає увагу на те, що дії державного виконавця, пов'язані з реалізацією арештованого майна, є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, до таких правовідносин мають застосовуватися загальні положення про захист цивільних прав шляхом пред'явлення позову.

Згідно з ч.1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки сторін виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 4 статті 202 ЦК України дає визначення, згідно з яким дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

З огляду на положення ст. 202 ЦК України прилюдні торги з реалізації арештованого нерухомого майна, за своєю правовою природою є правочином, оскільки в ньому мають місце всі елементи, притаманні правочину. Під час проведення публічних торгів ліцитатор та учасники торгів у встановленому законом порядку певними діями (ціновими пропозиціями) визначають переможця прилюдних торгів та ціну продажу майна, в наслідок чого переможець торгів набуває право на придбання об'єкта нерухомого майна.

За змістом п. 3.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29 травня 2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", з урахуванням правової процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів, та особливостей, передбачених законодавством щодо проведення прилюдних торгів, у тому числі складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів, слід мати на увазі, що складання такого акта є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Результатом проведення публічних торгів є визначення покупця-переможця публічних торгів та завершення процедури торгів шляхом підписання протоколу ліцитатором та покупцем, який одержав право на придбання об'єкта. Факт затвердження протоколу та складання акту про проведення прилюдних торгів має юридичне значення в аспекті виникнення підстав для подальшої видачі свідоцтва про придбання майна (п.п.4,6 положення №68/5).

Правочин з продажу спірного майна ніким у встановленому законом порядку не оскаржено.

Стаття 41 Конституції України, гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання(ст. 15 ЦК України).

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту цих прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

У відповідності до ст.328 ЦК України, право власності набуваються на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності, згідно з ч.2 ст. 328 ЦК України, вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 392 ЦК України, передбачено право власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Приписами ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", п. 27 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень " затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 703 від 22 червня 2011року визначено, що рішення суду про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна є правовстановлювальним документом що підтверджують виникнення, перехід або припинення права власності та на підставі якого проводиться державна реєстрація права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Як зазначалось вище, належне ВАТ "Тернопільський авторемонтний завод" нерухоме майно - прохідну споруду загальною площею 20,1 кв.м., що знаходиться за адресою вул. Текстильна,28 у м. Тернополі ТОВ "ТІСО" придбало на прилюдних торгах на виконання зведеного виконавчого провадження.

Незаконність набуття ТОВ "ТІСО" права власності на зазначене майно судом не встановлена.

Іншого можливого способу захисту свого права у позивача немає.

З урахуванням переліченого, зважаючи на те, що заявлений позов відповідає визначеним законом способам захисту, заявлені вимоги пов'язані із визнанням за ним права власності на об'єкт нерухомості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44,49 ГПК України, Закону України "Про судовий збір", враховуючи предмет спору та ступінь вини відповідачів у виникненні спірних правовідносин, судовий збір відшкодовується позивачу за рахунок відповідача №3.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4-3, 12, 33, 34, 43, 44, 49,75, 78,82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

1. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю "ТІСО" (вул. Зелена, 11, с. Гаї Шевченківські, Тернопільський район, Тернопільська область 47710, код 32272525) право власності на прохідну споруду загальною площею 20,1 кв.м. що знаходиться за адресою вул. Текстильна, 28 у м. Тернопіль, придбану згідно акта від 19 серпня 2013 року про проведення прилюдних торгів арештованого нерухомого майна.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Тернопільський авторемонтний завод" (вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль 46000, код 15461562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІСО" (вул. Зелена, 11, с. Гаї Шевченківські, Тернопільський район, Тернопільська область 47710, код 32272525) 1720,50 грн. сплаченого судового збору.

Видати наказ.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони, прокурор, треті особи та особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, через місцевий господарський суд.

Дата підписання: 05 грудня 2013 року.

Суддя І.П. Шумський