Постанова № 35861405, 02.12.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. 09 год. 40 хв.Справа № 821/2446/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Попова В.Ф.,

при секретарі: Якущенко К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Дунаєва М.І.,

представника відповідача - Мірошніченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Міське комунальне підприємство "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (далі - МКП "ВУВКГ м. Херсона", позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - ДПІ у м. Херсоні, відповідач), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 21.05.2013 р. №№ 0006951502, 0006961502, 0007021502, 0007031502, 0007041502, 0007081502, 0007091502, якими позивачу збільшено грошові зобов'язання із земельного податку на 104 706,32 грн., із збору за спеціальне водокористування на суму 354 656,97 грн., із збору за забруднення навколишнього середовища на 194 811,18 грн. та з надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 01.01.2011 р., але не визначені Податковим кодексом України, у сумі 160 709,39 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, обґрунтовує їх тим, що за спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем обчислені грошові зобов'язання за несвоєчасну сплату податкового боргу, якого не було в наявності по строкам сплати, визначених у розрахунках штрафних санкцій до цих податкових повідомлень-рішень. Посилаючись на платіжні документи, наполягає на тому, що позивач своєчасно сплатив податкові зобов'язання по спірним строкам сплати із земельного податку, із збору за спеціальне водокористування, із збору за забруднення навколишнього середовища та з надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 01.01.2011 р., але не визначені Податковим кодексом України, і тому штрафні санкції за спірними податковими повідомленнями-рішеннями розраховані безпідставно.

Представник відповідача позов не визнав, заперечення на позов мотивує тим, що позивач протягом 2010-2012 років постійно мав податковий борг із зазначених вище податків та зборів (обов'язкових платежів), протягом цих періодів здійснював сплату цих зобов'язань із затримкою від 1 до понад 30 днів. За такі дії приписами ПК України передбачена фінансова відповідальність платників податків, яка була застосована до відповідача шляхом складання спірних податкових повідомлень-рішень. У зв'язку з цим відповідач вважає обчислення грошових зобов'язань за спірними податковими повідомленнями-рішеннями правомірним і просить суд відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Судом встановлено, що МКП "ВУВКГ м. Херсона" як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні.

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі актів перевірок від 29.04.2013 р. №№ 2480/15.2/03355726, 2481/15.2/03355726, 2482/15.2/03355726 щодо своєчасності сплати позивачем зобов'язань із земельного податку, із збору за спеціальне водокористування, із збору за забруднення навколишнього середовища та з надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 01.01.2011р., але не визначені Податковим кодексом України, (далі - акти перевірок).

За змістом актів перевірок позивач у 2010-2012 роках несвоєчасно сплачував самостійно задекларовані ним зобов'язання з вказаних податків та зборів (обов'язкових платежів), із затримкою сплати від 1 до 203 днів, чим порушив вимоги Податкового кодексу України та Закону України від 21.12.2000р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон - №2181), чинного на час виникнення спірних правовідносин.

За затримку у сплаті самостійно визначених грошових зобов'язань до позивача за спірними податковими повідомленнями-рішеннями застосовано штрафні санкції у розмірах від 10 до 20 відсотків від несвоєчасно сплачених податкових зобов'язань, в залежності від кількості днів затримки, як це передбачене ст. 126 ПК України.

Приймаючи до уваги обґрунтування позовних вимог позивача, судом досліджено картки обліку податкових надходжень позивача із земельного податку, із збору за спеціальне водокористування, із збору за забруднення навколишнього середовища та з надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 01.01.2011р., але не визначені Податковим кодексом України, за 2010-2012 роки з метою встановлення фактів наявності податкового боргу та несвоєчасного його сплати по цим податкам і зборам.

Судом встановлено, що із згаданих податків і зборів у позивача протягом 2010-2012 постійно обліковувався податкових борг. У цих податкових періодах позивачем обчислювались та декларувались поточні зобов'язання. У платіжних документах на сплату цих грошових зобов'язань у 2010-2012 роках позивач визначав намір сплачувати грошові зобов'язання поточних податкових періодів, незважаючи на наявність податкового боргу минулих податкових періодів з цих податків і зборів.

За обліковими картками податкових надходжень вбачається, що відповідач без згоди позивача самостійно направляв сплачені позивачем кошти у рахунок погашення податкового боргу минулих податкових періодів всупереч бажанням позивача сплатити податкові зобов'язання поточних податкових періодів. Вказаним пояснюється позиція позивача стосовно відсутності податкового боргу по строкам сплати, визначених у розрахунках штрафних санкцій до спірних податкових повідомлень-рішень.

Суд не поділяє таку позицію позивача, оскільки обов'язок громадян України та юридичних осіб щодо сплати податків і зборів до бюджету та державних цільових фондів встановлений Конституцією України, Податковим кодексом України та Законом № 2181.

У позивача протягом 2010-2012 років не було альтернативи щодо виконання чи не виконання податкових обов'язків стосовно повної та своєчасної сплати належних зобов'язань до бюджету чи державних цільових фондів. Суд вважає, позивач протягом 2010-2012 року мав сплатити як поточні грошові зобов'язання з податків та зборів, так і борги минулих податкових періодів. За змістом положень ПК України та Закону № 2181 у разі наявності податкового боргу все майно, грошові кошти платника податків знаходяться у податковій заставі і тому цей платник податків позбавлений можливостей розпоряджатись майном та коштами на власний розсуд.

Суд погоджується з відповідачем, що у разі наявності податкового боргу з податків і зборів при надходженні коштів у рахунок сплати грошових зобов'язань з цих податків і зборів у 2010 році відповідно до Закону №2181 мала застосуватись календарна черговість погашення зобов'язань у залежності від дати їх виникнення.

Аналогічна черговість погашення грошових зобов'язань позивача передбачена з 01.01.2011 року приписами Податкового кодексу України. Відповідно до п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких підстав суд вважає правомірними дії відповідача по спрямуванню сплати поточних податкових зобов'язань із земельного податку, із збору за спеціальне водокористування, із збору за забруднення навколишнього середовища та з надходжень податків і зборів (обов'язкових платежів), які справлялись до 01.01.2011р., але не визначені Податковим кодексом України, у рахунок сплати податкового боргу минулих податкових періодів без згоди на це позивача.

За змістом ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, якою визначені підставі для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано суду належних доказів на обґрунтування своїх вимог. В свою чергу, надані відповідачем докази та встановлені судом обставини свідчать про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Враховуючи дані особових карток позивача, які підтверджують наявність податкового боргу, його несвоєчасну сплату позивачем, суд повністю відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

В задоволенні позовних вимог міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 травня 2013 року №№ 0007031502, 0007041502, 0007021502, 0007081502, 0007091502, 0006951502 та 0006961502 - відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 грудня 2013 р.

Суддя Попов В.Ф.

кат. 8.2