Рішення № 35860684, 26.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/21673/13 26.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "24 ЕЛЕМЕНТ";

до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта";

про стягнення 28 448,18 грн.

О. В. Мандриченко

Представники:

Від позивача: Сич М. В., представник, довіреність № 5 від 22.11.2013 р.;

Від відповідача: не з'явився.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.11.2013 р. порушено провадження у справі №910/21673/13, розгляд справи призначено на 26.11.2013 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 26 687,53 грн. заборгованості за договором добровільного страхування, 1 214,10 грн. пені, 26,69 грн. інфляційних збитків, 519,86 грн. трьох відсотків річних, а також 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що визнає суму основного боргу в розмірі 26 687,53 грн., однак проти стягнення пені, трьох відсотків річних та інфляційних втрат заперечує, просить в цих позовних вимогах відмовити.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

Між ВАТ НАСК «ОРАНТА» (страховик) та ФОП Кухаренко Л.В. (страхувальник) 06 червня 2011 року був укладений договір добровільного страхування професійної відповідальності митного брокера №701 (далі по тексту - договір).

Предметом договору є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з його обов'язком відповідно до законодавства України відшкодувати третім особам пряму шкоду, за ненавмисне заподіяння якої в результаті здійснення своєї професійної діяльності несе відповідальність страхувальник. Застрахованою вважається цивільно-страхова відповідальність страхувальника - митного брокера, пов'язана з виконанням ним своєї професійної діяльності згідно до митного кодексу України та інших законодавчих актів, які регламентують діяльність митного брокера.

Відповідно до п. 2.6. договору, для прийняття рішення про причини, наслідки та визнання чи невизнання події страховим випадком, визначення розміру збитків третьої особи, розрахунку суми страхової виплати страхувальник повинен надати страховику наступні документи: рішення суду, що набрало чинності, відповідно до якого страхувальник зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані третім особам.

У відповідності до Рішення Господарського суду міста Києва від « 31» жовтня 2012 року по справі 5011-37/12016-2012, позов ТОВ « 24 ЕЛЕМЕНТ» щодо відшкодування збитків ФОП Кухаренко у зв'язку з недобросовісним виконанням взятих на себе зобов'язань за договором-доручення на митно-брокерські послуги в розмірі 26 687, 53 грн. було задоволено повністю. В даній справі відповідач (ПАТ НАСК «ОРАНТА») був залучений як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача (ФОП Кухаренко Л.В.).

Відповідно до п. 3. ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно підпункту 2.6.3. пункту 2.6. договору № 701 від 06 червня 2011 року страхова виплата здійснюється протягом 10 робочих днів з дня складання страхового акта.

Статтею 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України зазначає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Претензією № 1 від 26 вересня 2013 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 26 687,53 грн. протягом 5 календарних днів з моменту отримання даної претензії.

Вищезазначена претензія була відповідачем проігнорована.

Відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання за договором добровільного страхування професійної відповідальності митного брокера № 701, внаслідок чого станом на 26.11.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем складає 26 687,53 грн. і не сплачена на момент звернення відповідача з позовною заявою до господарського суду.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву визнав суму основного боргу в розмірі 26 687,53 грн., але станом на день розгляду справи не надав суду доказів того, що вказана вище заборгованість повністю чи частково була сплачена на користь позивача.

Отже, вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "24 ЕЛЕМЕНТ" про стягнення з відповідача 26 687,53 грн. основного боргу підлягає задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 1 214,10 грн. пені, 26,69 грн. інфляційних збитків та 519,86 грн. трьох відсотків річних з простроченої суми.

Позивач посилається на п. 2.5.2.3. договору, згідно якого страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати шляхом сплати страхувальникові пені в розмірі облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, чинної в період за який нараховано пеню. Однак дане посилання позивача є безпідставним, оскільки останній не є страхувальником згідно умов договору добровільного страхування професійної відповідальності митного брокера №701 від 06.06.2011 р.

З матеріалів справи не вбачається та позивачем не доведено укладення між позивачем та відповідачем договору у письмовій формі щодо забезпечення виконання зобов'язання у вигляді неустойки (пені), а розмір пені договором або актом цивільного законодавства у спірних правовідносинах сторін також не встановлено, що виключає правові підстави для стягнення штрафних санкцій.

Зважаючи на вищевикладене, поданий в даній справі позов не підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних з простроченої суми та суми інфляційних збитків.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (інд. 02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "24 ЕЛЕМЕНТ" (інд. 03148, м. Київ, проспект Леся Курбаса, 5, корп. В, кв. 63, код ЄДРПОУ 37226536) 26 687 (двадцять шість тисяч шістсот вісімдесят сім) грн. 53 коп. заборгованості, 1 614 (одна тисяча шістсот чотирнадцять) грн. 02 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.В. Мандриченко Дата складання рішення 09.12.2013 р.