Постанова № 35859940, 05.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 року Справа № 916/1526/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Добролюбової Т.В.,суддівГоголь Т.Г. (доповідач), Швеця В.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін: позивача, відповідача: не з'явились, повідомлені належно, касаційну скаргуПриватного підприємця ОСОБА_4 на постановуОдеського апеляційного господарського судувід10.10.13у справі№916/1526/13за позовомКомунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"доПриватного підприємця ОСОБА_4простягнення 9303,03 грн.

Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_4 9303,03 грн. вартості безпідставно спожитої теплової енергії. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував на те, що відповідач з жовтня 2012 року до квітня 2013 року за відсутності укладеного з позивачем договору на постання теплової енергії здійснював споживання теплової енергії. Проте за отриману теплову енергію відповідач не розрахувався. Позивач посилався на приписи статей 387, 509, 525, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статті 277 Господарського кодексу України, Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.08.13 (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено. Вмотивовуючи рішення, господарський суд виходив з факту бездоговірного споживання відповідачем теплової енергії у спірному періоді та визнав обґрунтованим стягнення її вартості з відповідача.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.13 (судді: Разюк Г.П., Колоколова С.І., Петрова М.С.) перевірене рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав.

Приватний підприємець ОСОБА_4 звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові акти у справі скасувати та відмовити у позові. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на порушення судами приписів статей 651, 653, 759, 1212, 1213 Цивільного кодексу України, статей 179, 181, 275 Господарського кодексу України, статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", положення Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.07, статей 33, 34, 84 Господарського процесуального кодексу України. Підприємець вказує на відсутність підстав для стягнення спірних коштів. При цьому він зазначає, що теплова енергія не постачалася у спірне приміщення та у ньому відсутні прибори централізованого опалення

Від позивача відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.

Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що Приватний підприємець ОСОБА_4 з жовтня 2012 року на підставі договору оренди від 25.10.12 користувався нежитловим приміщенням першого поверху в будинку №25 на Тираспольському шосе в місті Одесі. Цей будинок, як установили суди, має єдину систему централізованого теплопостачання. Господарські суди також установили і це підтверджено матеріалами справи, що Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" у спірний період (жовтень 2012 року - квітень 2013 року) надавало відповідачу послуги з теплопостачання, проте відповідач за отримані послуги не розрахувався. Разом з тим, як установили суди, відповідач в листопаді 2012 року звертався до позивача з пропозицією укласти договір на постачання теплової енергії. Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" направляло відповідачу проект договору, проте останній цей договір не підписав. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" про стягнення з Приватного підприємця ОСОБА_4 9303,03 грн. вартості спожитої у період з жовтня 2012 року до квітня 2013 року теплової енергії. Місцевим господарським судом, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, ці вимоги були задоволені. Згідно з приписами Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - це товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу. Відповідно до приписів пункту 3 статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" комунальні послуги надаються споживачу безперебійно, за винятком часу перерв. Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Разом з тим, за приписами частей 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання - споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Отже, у розумінні приписів наведених норм обов'язок відповідача сплатити за спожиту теплову енергію виникає в силу закону. Згідно з приписами статті 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Як вже зазначалося, господарським судом першої інстанції, з яким погодився і апеляційний господарський суд, установлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачем у спірному періоді (жовтень 2012 року - квітень 2013 року) були надані відповідачу послуги з теплопостачання. Проте, як установили суди, відповідач за отримані послуги не розрахувався; вартість спожитої ним у спірному періоді теплової енергії становить 9303,03 грн. Задовольняючи позов, господарські суди вважали отриману відповідачем теплову енергію безпідставно набутою. Втім, під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 02.10.13. Як вже зазначалося, обов'язок відповідача сплатити за отриману теплову енергію випливає з приписів статті 19 Закону України "Про теплопостачання". Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід скаржника про те, що спірне приміщення не опалювалося визнається не спроможним, оскільки йому надавалася оцінка судом апеляційної інстанції і він був обґрунтовано відхилений, тобто судами був встановлений факт постачання теплової енергії відповідачеві та споживання її останнім. Інші доводи касаційної скарги також не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, позаяк ґрунтуються на переоцінці доказів, яка знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, та не спростовуються установленого судами.

Враховуючи встановлене, судові акти у справі залишаться без змін з мотивів, викладених у цій постанові.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.10.13 у справі №916/1526/13 залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_4 - без задоволення.

Головуючий суддя Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець