ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2013 року Справа № 5024/1682/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіДобролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О. (доповідач)розглянувши касаційну скаргуНовофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 26.06.13у справі№ 5024/1682/2012 Господарського суду Херсонської області за позовомНовофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської областідоФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 пророзірвання договору оренди земельної ділянки та усунення перешкод у користуванні майном
Представники сторін в судове засідання не з'явилися, хоча належно повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги.
ВСТАНОВИВ:
Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулася з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.02.06, зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном - земельною ділянкою загальною площею 0,0250 га, розташованою за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт на узбережжі біля ринку "Приморський", шляхом знесення самовільно збудованого об'єкта нерухомого майна - навісу торгівельного майданчику кафе-бару за рахунок відповідача. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем, як землекористувачем, норм земельного законодавства та істотним порушенням умов договору оренди. При цьому позивач посилався на приписи статей 391, 526, 651 Цивільного кодексу України, статей 4, 25, 32 Закону України "Про оренду землі".
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 25.12.12, ухваленим суддею Клепай З.В., позов задоволено. Судове рішення вмотивоване доведеністю порушення відповідачем норм земельного законодавства та умов договору оренди в частині заборони самовільної забудови земельної ділянки. При цьому суд керувався приписами статей 376, 651 Цивільного кодексу України, статті 291 Господарського кодексу України, статей 25, 32 Закону України "Про оренду землі".
Одеський апеляційний господарський суд, колегією суддів у складі: Величко Т.А. - головуючого, Бойко Л.І., Таран С.В., постановою від 26.06.13 перевірене рішення місцевого господарського суду скасував, у позові відмовив. Постанова апеляційного суду вмотивована недоведеністю матеріалами справи порушення відповідачем умов договору щодо самовільної забудови земельної ділянки. Водночас підставою для скасування рішення апеляційним судом визнано також неналежне повідомлення відповідача судом першої інстанції про час та місце засідання суду. При цьому апеляційний суд керувався приписами статей 181, 651 Цивільного кодексу України, статей 22, 104 Господарського процесуального кодексу України, статті 32 Закону України "Про оренду землі".
Не погоджуючись з прийнятою у справі постановою апеляційного суду, Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області звернулася з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, у якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі. В обґрунтування доводів касаційної скарги скаржник вказує на неврахування апеляційним судом акта обстеження земельної ділянки від 28.07.12, судових рішень у цивільній справі, як доказів самочинного будівництва та відсутності у відповідача дозволу на розміщення малої архітектурної форми. При цьому посилається на порушення апеляційним судом приписів статті 651 Цивільного кодексу України, статті 291 Господарського кодексу України.
Відзиву на касаційну скаргу до Вищого господарського суду України не надходило.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Швеця В.О., переглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено та підтверджується матеріалами справи, що предметом судового розгляду є вимоги Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області до ФОП ОСОБА_4 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.02.06, зобов'язання відповідача усунути перешкоди в користуванні майном - земельною ділянкою загальною площею 0,0250 га, розташованою за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт на узбережжі біля ринку "Приморський", шляхом знесення самовільно збудованого об'єкта нерухомого майна - навісу торгівельного майданчику кафе-бару за рахунок відповідача. Судами установлено, що 02.02.06 між Новофедорівською сільською радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 (орендар) укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0250 га несільськогосподарського призначення - землі запасу рекреаційного призначення Новофедорівської сільради для розміщення бару малої архітектурної форми. Надана в оренду земельна ділянка розташована за адресою: Херсонська область, Голопристанський район, с. Залізний Порт на узбережжі біля ринку "Приморський". Договір укладено строком на 49 років (пункти 1, 2 договору). Пунктом 17 договору сторони передбачили умови збереження стану об'єкта оренди: забороняється самовільна забудова земельної ділянки. Також умовами договору передбачено, що орендар за письмовою згодою орендодавця має право зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно - побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження (пункт 30 договору). Ухвалюючи рішення у справі, місцевий господарський суд дійшов висновку про доведеність порушення відповідачем норм земельного законодавства та умов договору оренди в частині заборони самовільної забудови земельної ділянки. Переглядаючи справу в апеляційному порядку, апеляційний господарський суд дійшов протилежного висновку про безпідставність позову. Проте, вказані висновки господарських судів попередніх інстанцій є передчасними. Згідно зі статтею 13 Конституції України, земля, її надра, атмосфера, повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади. Згідно зі статтею 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Згідно з приписами статті 124 вказаного Кодексу (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом, зокрема, укладення договору оренди земельної ділянки. За приписами статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Як убачається зі змісту пункту 18 договору, передача відповідачу земельної ділянки в оренду здійснюється з розробленням проекту її відведення. Між тим, судами попередніх інстанцій вищевказані норми закону та умови договору були залишені поза увагою, обставини, які передують укладенню договору оренди земельної ділянки, а саме прийняття Новофедорівською сільською радою рішення про затвердження проекту відведення спірної земельної ділянки, як правової підстави для надання відповідачу земельної ділянки у оренду, не досліджувались. З огляду на зазначене, судами не з'ясовані питання, з якими пов'язане законне вирішення спору по суті та не вжито заходів для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, а тому судові акти прийняті за неповно з'ясованими обставинами справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення господарського спору. За приписами статті 84 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні того, чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин тощо. Судові рішення у справі наведеним вимогам не відповідають. Оскільки передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий розгляд до Господарського суду Херсонської області. При новому розгляді справи судові необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.06.13 у справі № 5024/1682/2012 Господарського суду Херсонської області і рішення Господарського суду Херсонської області від 25.12.12 скасувати.
Матеріали справи скерувати для нового розгляду до Господарського суду Херсонської області.
Головуючий суддя: Т. Добролюбова
Судді: Т. Гоголь
В. Швець
Судове рішення № 35859923, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 05.12.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5024/1682/2012. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: