Постанова № 35859883, 04.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року Справа № 5017/2064/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Мирошниченка С.В.,

суддів: Алєєвої І.В.,

Картере В.І. (доповідач)

за участю представників:

ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

ОСОБА_4 - не з'яв.,

ТОВ "Південбуд" - не з'яв.,

Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради - не з'яв.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2013

у справі № 5017/2064/2012

за позовом ОСОБА_4

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбуд"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відділу державних реєстраторів виконавчого комітету Одеської міської ради

про визнання недійсними рішень зборів учасників товариства, визнання недійсними змін до статуту товариства

за участю третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору: ОСОБА_2

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Південбуд",

2) ОСОБА_4

про визнання договору дійсним та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Громадянин ОСОБА_4 звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ТОВ "Південбуд" та уточнивши в ході розгляду справи свої вимоги, просив визнати недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Південбуд" від 15.05.2009 № 3; визнати недійсним статут (нова редакція) ТОВ "Південбуд", затверджений рішенням зборів учасників товариства та оформленим протоколом від 15.05.2009 № 3 і зареєстрований 21.05.2009 державним реєстратором виконкому Одеської міської ради Одеської області з внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію № 15561050007018791.

Громадянин ОСОБА_2, як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору звернувся до господарського суду Одеської області із позовними вимогами (з урахуванням уточнень до позовних вимог) до громадянина ОСОБА_4 та ТОВ "Південбуд" про визнання дійсним договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "Південбуд" № 1/14-09 від 14.05.2009, укладеного ОСОБА_4 та ОСОБА_2, а також про визнання за ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі 70% у статутному фонді ТОВ "Південбуд".

Рішенням господарського суду Одеської області від 28.08.2013 (суддя Меденцев П.А.) позовні вимоги ОСОБА_4 задоволено; визнано недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Південбуд", оформлене протоколом зборів учасників ТОВ "Південбуд" № 3 від 15.05.2009; визнано недійсним статут (нова редакція) ТОВ "Південбуд", затверджений рішенням зборів учасників ТОВ "Південбуд", що оформлено протоколом зборів учасників ТОВ "Південбуд" № 3 від 15.05.2009, та зареєстрований 21.05.2009 державним реєстратором виконкому Одеської міської ради Одеської області із внесенням запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про державну реєстрацію № 15561050007018791. Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено; визнано дійсним договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Південбуд" № 1/14-09 від 14.05.2009, укладений ОСОБА_4 та ОСОБА_2; визнано за ОСОБА_2 право власності на частку у розмірі 70% у статутному капіталі ТОВ "Південбуд".

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 (колегія суддів у складі: суддя Пироговський В.Т. - головуючий, судді Лавриненко Л.В., Філінюк І.Г.) скасовано пункти 4, 5, 6 резолютивної частини рішення господарського суду Одеської області від 28.08.2013. Провадження у справі в частині позовних вимог громадянина ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Південбуд" від 14.05.2009 № 1/14-09 припинено. У задоволенні позову громадянина ОСОБА_2 про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Південбуд" у розмірі 70% відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Одеської області залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову апеляційного суду від 02.10.2013, а рішення господарського суду першої інстанції від 28.08.2013 залишити в силі. В обґрунтування касаційної скарги скаржник стверджує, що судом при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги ст.ст. 1, 45, 47, 12, 43 ГПК України, ст.ст. 143, 144, 167, 209, 655, 656, 657 ЦК України.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_4 просить постанову апеляційного суду залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення обставин у справі та правильність застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Суд апеляційної інстанції, ґрунтуючись на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності встановив наступне:

- згідно з протоколом зборів учасників ТОВ "Південбуд" № 1 від 15.10.2005 прийнято рішення про вступ громадянина ОСОБА_4 до товариства із вкладом у сумі 140000,00 грн., що становить частку у розмірі 70%;

- відповідно до п. 4.4. статуту (в редакції від 14.12.2005) ОСОБА_4 в повному обсязі здійснено внесок до статутного фонду товариства, що підтверджується відповідними квитанціями;

- громадянин ОСОБА_6 (учасник товариства із часткою в 30%) помер, що підтверджується відповідним актовим записом від 03.01.2009 № 82 у Книзі реєстрації смертей Першого Приморського відділу реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції;

- громадянином ОСОБА_4 (продавець) та громадянином ОСОБА_2 (покупець) укладено договір купівлі-продажу від 14.05.2009 № 1/14-09, згідно із яким продавець продав покупцю частку у статутному фонді відповідача у справі - ТОВ "Південбуд" у розмірі 70% за 140000,00 грн.;

- згідно з п. 3.3. договору ОСОБА_4 зобов'язався нотаріально посвідчити факт добровільного виходу зі складу учасників ТОВ "Південбуд";

- громадянином ОСОБА_4 складено заяву про вихід зі складу учасників товариства від 15.05.2009, яка посвідчена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_8, реєстровий № 141;

- згідно з протоколом від 15.05.2009 № 3 розроблена нова редакція статуту TOB, учасниками товариства виступили нові особи: ОСОБА_9 та ОСОБА_2, частка кожного з яких в статутному капіталі склала по 50%;

- реєстрацію змін до установчих документів проведено 21.05.2009 державним реєстратором виконкому Одеської міської ради Одеської області Чернегою О.В., номер запису 15561050007018791.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_4, оскільки відповідно до висновку спеціаліста Ваховського А.В. від 10.07.2012 № 77, висновку судового експерта Гарбуз Т.А. від 13.09.2012 № 1186 та висновку експерта Літвиненко С.І. від 12.02.2013 № 36-п, підпис під прізвищем ОСОБА_4 на протоколі № 3 від 15.05.2009 йому не належить.

У зв'язку з викладеним, суди дійшли висновку про те, що загальні збори учасників ТОВ "Південбуд", які відбулись 15.05.2009, є неповноважні і неправомочні, так як на них не з'явились учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 60% голосів, і відповідно всі рішення загальних зборів учасників товариства, що прийняті на них і оформлені протоколом № 3 від 15.05.2009, є неправомірними.

Рішення господарського суду першої інстанції в частині визнання недійсним рішення зборів учасників ТОВ "Південбуд", оформленого протоколом зборів учасників ТОВ "Південбуд" № 3 від 15.05.2009; визнання недійсним статуту (нова редакція) ТОВ "Південбуд", затвердженого рішенням зборів учасників ТОВ "Південбуд", яке оформлено протоколом зборів учасників ТОВ "Південбуд" № 3 від 15.05.2009, з яким погодився апеляційний суд, ґрунтується на вимогах чинного законодавства та відповідає фактичним обставинам справи і не оскаржується жодною з сторін.

В той же час, скасовуючи рішення першої інстанції в частині вимог третьої особи з самостійними вимогами - ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 14.05.2009 № 1/14-09, а також про визнання за ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі 70% у статутному фонді ТОВ "Південбуд" суд апеляційної інстанції виходив з наступного:

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України до компетенції господарських судів віднесені справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Враховуючи положення ст.ст. 144, 177 ЦК України, ст. 13 Закону України "Про господарські товариства", вклади учасників до статутного капіталу є речами. Корпоративними є відносини, пов'язані з реалізацією корпоративних прав, визначених відповідною часткою у статутному фонді.

Згідно з ч. 3 ст. 167 ГК України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. При цьому, корпоративними правами, в силу ч. 1 цієї норми, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

За змістом ст.ст. 88, 167 ГК України, ст. 116 ЦК України, ст.10 Закону України "Про господарські товариства", корпоративні права складаються з двох самостійних прав: майнового права, які носять економічний зміст та визначаються у грошовому еквіваленті (право на отримання частки прибутку (дивідендів), вартості належної учаснику частки майна у статутному фонді тощо), та особистого немайнового права, які не мають економічного змісту (право участі в управлінні справами товариства, одержання інформації про діяльність товариства, виходу з товариства тощо).

Відповідно до ст. 147 ЦК України, ст. 53 Закону України "Про господарські товариства" учасник товариства також має право продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі товариства.

При цьому права саме як учасника товариства у набувача частки статутного капіталу (її частини) виникають з моменту внесення відповідного запису в Державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про зміни в установчих документах товариства, які пов'язані із зміною складу учасників (засновників) юридичної особи.

Суд апеляційної інстанції врахував вказані вимоги закону та правомірно зазначив про те, що продана ОСОБА_4 ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу частка у статутному капіталі ТОВ "Південбуд" у розмірі 70% може лише засвідчувати набуття ОСОБА_2 права власності на відповідний вклад у статутному капіталі товариства (речі, які мають грошову оцінку) та дає йому право на вступ до цього товариства, у випадку дійсності відповідного договору. Право ж безпосередньої участі в управлінні господарською діяльністю товариства набувається тільки з моменту вступу до господарського товариства, про що можуть свідчити відповідні відомості статуту товариства.

Згідно з п. 2.2.2. роз'яснень президії ВГСУ від 28.12.2007 № 04-5/14 особа стає носієм корпоративних прав з моменту вступу до господарського товариства.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку спір щодо продажу позивачем своєї частки у статутному капіталі товариства ОСОБА_2 (не учаснику товариства) за своєю правовою природою є цивільно-правовим, тобто не пов'язаний із реалізацією корпоративних відносин та за своїм суб'єктним складом сторін не відповідає вимогам п. 4 ч. 1 ст. 12 ГПК України.

З огляду на викладене, спір в частині визнання дійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Південбуд" від 14.05.2009 № 1/14-09 не підлягає розгляду в господарських судах України, оскільки він не є корпоративним, а пов'язаний з укладанням цивільно-правової угоди між фізичними особами, у зв'язку з чим апеляційна інстанція дійшла обґрунтованого висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст.80 ГПК України.

Відмовляючи у задоволенні вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та ТОВ "Південбуд" про визнання за ним права власності на частку у розмірі 70% у статутному фонді ТОВ "Південбуд", яка продана за договором від 14.05.2009 № 1/14-09 суд апеляційної інстанції виходив з того, що згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання .

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Положеннями ч. 1 ст. 334 ЦК України передбачено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

В даному випадку, рішення загальних зборів від 15.05.2009 № 3, згідно з яким ОСОБА_2 став учасником товариства, визнано судом недійсним. Обґрунтовуючи вимоги про визнання права власності на частку в статутному капіталі ТОВ "Південбуд" ОСОБА_2 посилається як на підставу виникнення права на договір купівлі-продажу, дійсність якого не визнано та договір оспорюється іншою стороною, а рішення загальних зборів товариства за яким ОСОБА_2 набув право власності на частку визнано недійсним рішенням господарського суду.

Також судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази виконання ОСОБА_2 істотної умови договору від 14.05.2009 № 1/14-09 в частині здійснення розрахунків за придбану частку, а відтак судом апеляційної інстанції відмовлено у задоволенні вимоги ОСОБА_2 щодо визнання права власності на частку у розмірі 70% статутного капіталу ТОВ "Південбуд".

Щодо доводів касаційної скарги, то вони не спростовують вказаних висновків Одеського апеляційного господарського суду. Крім того, пов'язані з переоцінкою доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції та містять заперечення, які були предметом дослідження апеляційним судом і яким дана належна правова оцінка при прийнятті оскаржуваної постанови.

Враховуючи викладене, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що постанова суду апеляційної інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги не підтверджуються матеріалами справи.

Відтак, правові підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 02.10.2013 у справі № 5017/2064/2012 залишити без змін.

Головуючий суддя:С. Мирошниченко Судді: І. Алєєва В. Картере