Ухвала суду № 35859843, 28.11.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

28 листопада 2013 року Справа № 904/4436/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоМирошниченка С.В.,суддів:Алєєвої І.В., Барицької Т.Л., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло"на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 р.у справі№ 904/4436/13 господарського суду Дніпропетровської областіза позовомNemiroff Intellectual Property EstablishmentдоТовариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло"про стягнення збитків, визнання неправомірними дій та їх припинення

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 30.09.2013 р. Товариству з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" було повернуто касаційну скаргу, подану на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 р. у справі № 904/4436/13, у зв'язку з недотриманням вимог п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Не виконавши вимоги ухвали Вищого господарського суду України від 30.09.2013 р., Товариство з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" повторно звернулося з касаційною скаргою, яка не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 затверджено "Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень.

Відповідно до п. 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 року № 106 "Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету" Вищий господарський суд України визначений згідно переліку органом, що контролює справляння надходжень бюджету, забезпечує відповідно до законодавства здійснення постійного контролю за правильністю та своєчасністю надходження до державного та місцевих бюджетів податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів згідно з переліком, а також ведення обліку таких платежів у розрізі платників з метою забезпечення повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевого бюджетів.

Згідно п. 2.21. Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VIГосподарського процесуального кодексу України", платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява, (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Скаржником в якості доказу сплати судового збору до касаційної скарги повторно додано платіжне доручення від 12.08.2013 р. № 120, згідно якого в реквізиті "Призначення платежу" зазначено: "22030004 "Судовий збір (Вищий господарський суд України, 070)", символ звітності 254 Без ПДВ".

Отже, реквізит "Призначення платежу" вказаного платіжного доручення не містить відомостей про те, по якій справі та за яку саме скаргу сплачено судовий збір.

З огляду на викладене, додане до касаційної скарги платіжне доручення від 12.08.2013 р. № 120 не може вважатися належним доказом сплати судового збору у встановленому порядку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,-

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вільногірське скло" на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.07.2013 р. у справі № 904/4436/13 повернути скаржнику.

Головуючий суддя С.В. Мирошниченко

Судді: І.В. Алєєва

Т.Л. Барицька