Постанова № 35856521, 09.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 грудня 2013 року Справа № 812/9716/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Луганського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Малого приватного підприємства «Іден» про стягнення заборгованості в розмірі 395,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2013 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Луганського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Малого приватного підприємства «Іден» про стягнення заборгованості в розмірі 395,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач є юридичною особою, зареєстрований платником збору на обов'язкове державне соціальне страхування, що має найману робочу силу, в Жовтневій міжрайонній виконавчій дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Згідно сформованого звіту ф4 ФСС станом на 01.10.2005 за страхувальником рахується заборгованість в сумі 395,00 грн. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 395,00 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав суду клопотання, в якому позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив розглянути справу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову суду не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Відповідно до положень статті 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 № 2240-ІІІ (далі - Закон № 2240) роботодавець є страхувальником для осіб, зазначених у частині першій статті 6 цього Закону, а це особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності та господарювання або у фізичних осіб.

Згідно з пунктом другим частини другої статті 27 Закону № 2240 страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 23 Закону № 2240 встановлено, що страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону.

Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.

Страхові внески, сплачені в іноземній валюті, підлягають перерахуванню на рахунок Фонду у валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день сплати страхових внесків.

У разі нестачі у страхувальників-роботодавців коштів для виплати заробітної плати та сплати страхових внесків у повному обсязі нарахування їх на заробітну плату і перерахування страхових внесків до Фонду провадиться пропорційно до сум заробітної плати.

Відповідно до статті 30 Закону № 2240 страхувальник-роботодавець несе відповідальність за ухилення від реєстрації як платника страхових внесків, несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, у тому числі страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців, а також за порушення порядку використання страхових коштів.

Судом установлено, що відповідач - Мале приватне підприємство «Іден», є юридичною особою та взятий на облік у Жовтневій міжрайонній виконавчій дирекції ЛОВ Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності як платник страхових внесків (арк. справи 6-8).

У порушення вищевказаних норм Закону № 2240 відповідач не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, у зв'язку з чим за ним утворилася заборгованість, яка станом на 01.10.2005 складає 395,00 грн.

Згідно зі звітом Ф4-ФСС з ТВП по коштах загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням за 9 місяців 2005 року, сформованим позивачем, заборгованість на кінець звітного періоду складає 395,00 грн. (арк. справи 10).

01.01.2011 набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464).

Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 2464 встановлено, що суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року.

Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

На час розгляду справи судом заборгованість зі страхових внесків відповідачем не сплачено. На підставі викладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що слід задовольнити в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Луганського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до Малого приватного підприємства «Іден» про стягнення заборгованості в розмірі 395,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Іден» (іден. код 20158358) на користь Луганського обласного відділення фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності заборгованість у сумі 395 грн. 00 коп. (триста дев'яносто п'ять грн. 00 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 09 грудня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун