Ухвала суду № 35855637, 01.10.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2013 р.Справа № 820/4314/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Зміївське" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 820/4314/13-а

за позовом Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Комунального підприємства "Зміївське"

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Зміївському районі Харківської області Державної податкової служби, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Зміївське", в якому просив суд стягнути з Комунального підприємства "Зміївське" заборгованість у сумі 54887,85 грн. в рахунок погашення його податкового боргу.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2008 року зазначений адміністративний позов було задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та права, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких він, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців КП "Зміївське" 04.08.2006 року зареєстроване Зміївською районною державною адміністрацією Харківської області як юридична особа.

Позивачем до суду надано розрахунок суми боргу КП "Зміївське", у тому числі уточнений, (а.с.3; 102) із зазначенням дати виникнення боргу, підстави виникнення боргу, суми боргу.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що КП "Зміївське" має не сплачений податковий борг перед Державним бюджетом України у сумі 54887,85 грн., який підлягає сплаті.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПК України. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Заборгованість відповідача, у тому числі і правомірність нарахування пені, підтверджено наступними документами:

- податковими декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) (а.с. 14-15);

- податковими деклараціями з податку на прибуток підприємств (а.с.33-35).

- узгодженими відповідачем податковими повідомленнями - рішеннями: №0000051500 від 13.02.2013 року, №0000931510 від 09.07.2012 року, №0000131501 від 06.01.2012 року, №0000111501 від 06.01.2012 року, 0000101501 від 06.01.2012 року №0000121501 від 06.01.2012 року, №0000731500 від 24.04.2013 року, №0001811510 від 06.12.2012 року, №0001421510 від 14.09.2012 року;

- постановою від 16.12.2009 р. по справі № 2а-41764/09/2070 Харківського окружного адміністративного суду.

ДПІ у Зміївському районі Харківській області ДПС було винесено: першу податкову вимогу №1/8 від 12.01.2007 року, яку було отримано відповідачем 22.01.2007 року; другу податкову вимогу №2/12 від 21.02.2007 року, яку було отримано відповідачем 22.02.2007 року (а.с.13).

Щодо посилання апелянта на недійсність першої та другої податкових вимог, колегія суддів не приймає їх до уваги, адже відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Оскільки діючими законодавчими та нормативно-правовими актами не передбачається повторного направлення податкових вимог на збільшену суму податкового боргу, Вищим адміністративним судом України зроблено висновок про відсутність у органів державної податкової служби повноважень щодо повторного направлення платнику податків податкову вимогу у разі збільшення податкового боргу. Податкова вимога також не направляється платнику податків незалежно від того, з якого податку збільшився податковий борг - із того, який був зазначений у податковій вимозі, чи з іншого податку (збору)( інформаційні листи ВАСУ №1017/11/12-13 від 09.04.2012 р„ № 1044/11/13-12 від 12.04.2012 р. та №1198/12/12- 12 від 04.05.2012 р.).

Податковий кодекс містить вичерпний перелік обставин, за якими податкова вимога вважається відкликаною, а саме:

- сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;

- контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;

- контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;

- рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

- рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Відповідно до п.п.16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями п.п.20.1.18 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатись до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частині.

Матеріали справи містять інформаційну довідку про наявність розрахункових рахунків в банківських установах по КП "Зміївське" (а.с.9).

Податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій ), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого у порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Статтею 129 Податкового кодексу України передбачається, що після закінчення встановлених ПК строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Як свідчить рішення №29 від 05.04.2011 року податкового органу, майно підприємства перебуває у податковій заставі (а.с.12).

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що КП "Зміївське" має не сплачений податковий борг перед Державним бюджетом України у сумі 54887,85 грн., який підлягає сплаті та позовні вимоги задоволенню.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року по справі № 820/4314/13-а прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Зміївське" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.06.2013р. по справі № 820/4314/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.