Постанова № 35855487, 02.12.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" грудня 2013 р. Справа № 809/3597/13-a

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.,

за участю секретаря Руміша В.Я.,

представника позивача: Саранчук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області до публічного акціонерного товариства "Коломийське будівельне управління" про стягнення податкового боргу в розмірі 2133,23 гривень, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2013 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області (далі - позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства "Коломийське будівельне управління" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 2133,23 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, статтями 36, 57 Податкового кодексу України не сплатив в дохід державного бюджету податковий борг з сплати податку на додану вартість в розмірі 201,98 гривень, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16,60 гривень, єдиного податку в розмірі 1307,34 гривень та застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів сплати плати за землю в розмірі 607,31 гривень, внаслідок чого утворено податковий борг в розмірі 2133,23 гривень, який ним не сплачено.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві, просила їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався, а тому, у відповідності до положення частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, справу вирішено за відсутності відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що відповідач є юридичною особою, що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, перебуває на податковому обліку в Коломийській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України в Івано-Франківській області, є платником податку на додану вартість, плати за землю та єдиного податку.

Відповідачем допущено утворення податкового боргу в розмірі 2133,23 гривень, що виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум з податку на додану вартість в розмірі 201,98 гривень, штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16,60 гривень, застосованих за порушення граничних строків сплати сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 166 гривень; несплати самостійно задекларованого податкового зобов'язання з сплати єдиного податку в розмірі 1307,34 гривень; застосованих штрафних (фінансових) санкцій за порушення термінів здійснення плати за землю в розмірі 607,31 гривень.

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість визначені податковими деклараціями з податку на додану вартість поданими відповідачем позивачу 14.02.2013 року, 12.03.2013 року та 19.04.2013 року та податковим повідомленням-рішенням за №0000581504 від 24.05.2013 року, прийнятим на підставі акта про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету за №1551/150/5423975 від 21.05.2013 року (а. с. 4 - 9; 10; 13).

Суми невиконаних грошових зобов'язань з сплати єдиного податку визначені відповідачем податковою декларацією платника єдиного податку - юридичної особи, поданої позивачу 18.07.2013 року за №1300019535 (а. с. 14-15).

Суми невиконаних відповідачем грошових зобов'язань з сплати штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення термінів сплати самостійно визначеного відповідачем грошового зобов'язання з здійснення плати за землю, визначені податковими повідомленнями-рішеннями за №0000591504 від 24.05.2013 року та за №0000601504 від 24.05.2013 року, прийнятими на підставі акта про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання до бюджету за №1551/150/5423975 від 21.05.2013 року (а. с. 11, 12; 10).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пункту 6.1 статті 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 8.2 статті 8 Податкового кодексу України встановлено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 9.1 статті 9 Податкового кодексу України, до загальнодержавних належать такі податки та збори: податок на додану вартість; плата за землю.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Згідно підпункту 10.1.2. пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України до місцевих податків належать єдиний податок.

Статтею 16 Податкового кодексу України визначені обов'язки платника податків, згідно положень якої платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (пункт 16.1.3.), сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (пункт 16.1.4).

Положеннями статті 36 Податкового кодексу України визначено суть податкового обов'язку, згідно положень якої податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1). Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором (пункт 36.2). Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом (пункт 36.3).

Пунктом 31.3 статті 31 Податкового кодексу України встановлено, що строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Пунктом 113.1 статті 113 Податкового кодексу України передбачено, що строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлені підстави за якими контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством.

Відповідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкових зобов'язань з сплати вищезазначених податкових платежів, відповідачем вказані суми не сплачено, то зазначені вище податкові зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 54.1 статті 54, підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженими.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано податкову вимогу №10 від 21.01.2013 року, яку відповідач залишив без реагування, а податковий борг за нею не сплатив.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Таким чином, 201,98 гривень податку на додану вартість та 16,60 гривень штрафних (фінансових) санкцій, 1307,34 гривень єдиного податку, 607,31 гривень штрафних (фінансових) санкцій застосованих за порушення термінів сплати плати за землю утворюють податковий борг відповідача в розмірі 2133,23 гривень, який ним не сплачено.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, що обслуговують публічне акціонерне товариство "Коломийське будівельне управління" (ідентифікаційний код 05423975) та за рахунок готівки, що йому належить в дохід бюджету податковий борг в розмірі 2133 (дві тисячі сто тридцять три) гривні 23 копійки.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя: Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 06.12.2013 року.