Постанова № 35854671, 05.12.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2013 року Справа № 812/9628/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Шембелян В.С.,

при секретарі: Козловській А.О.,

за участю

представника позивача: Воротченко Я.В., Шаповалова С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення податкового боргу у сумі 14073,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення податкового боргу у сумі 14073,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «МІК» зареєстровано Сєвєродонецькою міською радою, є платником податків та зборів, перебуває на податковому обліку ДПІ у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області, є платником податку на прибуток.

Станом на 31.10.2013 року підприємство має податковий борг на загальну суму 14073,00 грн., а саме: - 4691,00 грн. згідно декларації № 9086846018 від 07.02.2013р. (за серпень 2013 року); - 4691,00 грн., згідно декларації № 90868446018 від 07.02.2013 року (за вересень 2013 року); 4691,00 грн., згідно декларації № 9086846018 від 07.02.2013 року (за жовтень 2013 року).

Органом державної податкової служби здійснювалися заходи, передбачені ПК України, а саме: направлено податкову вимогу №64-11 від 05.09.2013 року. У зв'язку з викладеним позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості 14073,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні, надали суду пояснення аналогічні позовній заяві, просили стягнути заборгованість за порушення правил сплати ПДВ в сумі 14073,00 грн. зі всіх рахунків у банках, які належать відповідачу.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечень проти адміністративного позову до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо. 03 грудня 2013 року на адресу суду повернувся конверт з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.22).

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи та надані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги, виходячи з наступного.

Згідно п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.1990 р. № 509 -ХІІ органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Відповідно до п. 20.1.18 ст. 20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.54.2 ст. 54 Податкового кодексу України грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом IV цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.

Пунктом 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим кодексом для подання податкової декларації.

Законом України №5083 від 05.07.2012 пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України доповнено абзацами такого змісту:

"Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Платники податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році без подання податкової декларації за звітні (податкові) періоди (календарний квартал, півріччя та дев'ять місяців) та не сплачують авансового внеску.

Платники податку, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний (податковий) період не перевищують 10 мільйонів гривень, та неприбуткові установи (організації) сплачують податок на прибуток на підставі податкової декларації, яку подають до органів державної податкової служби за звітний (податковий) рік і не сплачують авансових внесків.

У разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання визначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Платник податку, який за підсумками минулого звітного (податкового) року не отримав прибутку або отримав збиток, податкові зобов'язання не нараховував і не мав базового показника для визначення авансових внесків у наступному році, а за підсумками першого кварталу отримує прибуток, має подати податкову декларацію за перше півріччя, три квартали звітного (податкового) року та за звітний (податковий) рік для нарахування та сплати податкових зобов'язань.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому визначено граничний строк подачі річної податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік, до місяця подання податкової декларації за поточний звітний (податковий) рік.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом".

Зазначені доповнення до п.57.1 ст.57 ПК України набрали чинності 01.01.2013 року.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.95.2 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У судовому засіданні встановлено, що ТОВ «МІК» зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської Ради Луганської області за № 867 від 20.09.1995 року(а.с.10).

Підприємство знаходиться на податковому обліку в державній податковій інспекції у м.Сєвєродонецьку Луганської області з 21.09.1995 року (а. с. 11).

07 лютого 2013 року ТОВ «МІК» було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік за №9086846018 на суму 56290 грн. та визначено авансовий внесок у розмірі 4691 грн. (за серпень,вересень, жовтень 2013 року) (а. с. 14-15).

Відповідно до витягу №42216274 від 18.10.2013 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, рухоме майно і майнові права ТОВ «МІК» були передані у податкову заставу (а. с. 12).

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що позивачем на адресу відповідача надсилалась податкова вимога форми «Ю» від 05.09.2013 року № 64-11 (а.с.13). Зазначену вимогу, відповідачем у встановленому законодавством порядку, оскаржено не було.

За таких умов, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення податкового боргу з відповідача є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158- 163, 167, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м.Сєвєродонецьку Головного управління Міндоходів у Луганській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення податкового боргу у сумі 14073,00 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «МІК» за податковим боргом з рахунків у банках, обслуговуючих боржника з авансових внесків з податку на прибуток у сумі 14073,00 грн. (чотирнадцять тисяч сімдесят три гривні) на користь Державного бюджету України на р/р № 31116165700080 код платежу 11024000, банк ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УК у м.Сєвєродонецьку, код отримувача 37944909.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя В.С. Шембелян