Рішення № 35854595, 03.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 910/17905/13 03.12.13За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олеська", м. Київ

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна інспекція сільського господарства в м. Києві

про відшкодування збитків у розмірі 156 075,50 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники :

Від прокуратури Горіна Р.М.;

Від позивача не з'явилися;

Від відповідача Бутович С.О., Фрідмо І.М. - пред. по дов.;

Від третьої особи Гуртова А.Д. - пред. по дов.

Обставини справи:

Заступник прокурора звернувся з позовом про відшкодування збитків у розмірі 156 075,50 грн., які завдані відповідачем державі внаслідок використання земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2013р. було порушено провадження у справі № 910/17905/13 та розгляд справи було призначено на 03.10.2013р.

23.09.2013р. від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

02.10.2013р. від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі до винесення постанови Київським апеляційним адміністративним судом за результатами розгляду апеляційної скарги на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.08.2013р. по справі № 826/8967/12-а.

03.10.2013р. від відповідача надійшли письмові заперечення на позовну заяву, в яких відповідач заперечував проти використання землі не за цільовим призначенням та завдання державі збитків.

В судовому засіданні 03.10.2013р. суд визнав клопотання про зупинення провадження у справі відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, оскільки, відповідачем не подано доказів наявності апеляційного провадження по адміністративній справі № 826/8967/12-а.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2012р. розгляд справи було відкладено на 13.11.2013р. та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державну інспекція сільського господарства в м. Києві

13.11.2013р. від третьої особи надійшли письмові пояснення, в яких третя особа заперечила проти доводів відповідача та підтримала заявлений заступником прокурора позов.

13.11.2013р. від учасників процесу надійшло клопотання про продовження строку вирішення спору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 13.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 19.11.2013р. та продовжено строк вирішення спору, відповідно до ст. 69 ГПК України, за клопотанням учасників процесу.

18.11.2013р. від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував.

19.11.2013р. від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення, в яких третя особа наполягала на тому, що висновки інспекції вказані у акті перевірки є обґрунтованими.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 19.11.2013р. розгляд справи було відкладено на 03.12.2013р.. у зв'язку з неявкою представників позивача та зобов'язанням прокурора та позивача надати суду: генеральний план населеного пункту, іншу містобудівну документацію, план земельно-господарського устрою з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил забудови в частині місцезнаходження земельної ділянки (вул. Анни Ахматової, 12).

26.11.2013р. від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, в яких відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував та спростовував доводи третьої особи.

В судовому засіданні 03.12.2013р. представник прокуратури надав суду для долучення до матеріалів справи копію листа № 07/1/2-282вих13 від 29.11.2013р., який було адресовано Директору Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) на виконання п. 4 ухвали суду від 19.11.2013р.

Представник прокуратури пояснив, що відповідь на вказаний лист на день судового засідання не отримано.

Суд звертає увагу, що представник прокуратури отримав ухвалу від 19.11.2013р. нарочно 22.11.2013р., лист на виконання даної ухвали прокуратурою було оформлено лише 29.11.2013р. Крім того, з копії листа неможливо встановити яким чином він направлявся адресату (нарочно чи поштою).

Позивач, який був належним чином повідомлені про час та місце судового процесу, представників у судове засідання не направив, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до положень ст.ст. 64, 77, 87 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі (про відкладення розгляду справи) надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

До матеріалів справи долучено рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, що підтверджують отримання ухвал суду позивачем.

Представники прокуратури та третьої особи позовні вимоги підтримали та просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність.

В судовому засіданні 03.12.2013р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників учасників процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора зазначає, що Прокуратурою міста Києва було проведено перевірку в порядку нагляду за дотриманням та застосуванням законів Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві (третя особа), якою встановлено, що відповідно до плану перевірок на II квартал 2013 року Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві в період з 17.04.2013р. по 26.04.2013р. здійснено перевірку дотримання Товариством з обмеженою відповідальністю «Одеська» (відповідач) вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі міста Києва.

За наслідками перевірки третьою особою було складено Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 26.04.2013р. № А171/095, гідно з яким відповідач на підставі Договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.05.2007р. №1456 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 1,0522 га, що розташована по вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі міста Києва.

Право власності посвідчено державним актом на право власності серія КВ №137535 від 13.06.2007р., зареєстрованого за №10-8-00082. Кадастровий номер земельної ділянки 8 000 000 000:63:245:0001 та цільове призначення - будівництво, експлуатація та обслуговування торгівельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини.

Того ж дня здійснено обстеження вказаної земельної ділянки та складено акт від 26.04.2013р. за № 52/1, яким засвідчено, що земельна ділянка вільна від забудови та ознак проведення будівельних робіт не виявлено. Також, встановлено, що на земельній ділянці розміщено будівлі і споруди цирку, атракціону та здійснюється комерційна діяльність з надання розважальних послуг, що свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та є порушенням вимог пунктів «є» частини 1 ст. 91 та 96 Земельного Кодексу України.

Враховуючи викладене, директору ТОВ «Олеська» внесено припис від 26.04.2013р. №П171/095, з вимогою усунути порушення земельного законодавства та у строк до 31.05.201р. повідомити третю особу про його виконання.

Враховуючи наявність в діях директора ТОВ «Олеська» Шевченко О.В. ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53 КУпАП, 05.06.2013 відносно неї складено адміністративний протокол № 28 та постановою № 32, винесеною того ж дня, її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення і накладено штраф у розмірі -425 грн.

Зазначений штраф директор ТОВ «Олеська» Шевченко О.В. сплатила у повному обсязі.

Заступник прокурора вважає, що державі завдана шкода у розмірі - 156 075,50 грн., яка була розрахована третьою особою у відповідності до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963.

В подальшому, з метою контролю за виконанням вищевказаного припису та усуненням виявлених порушень, 25.06.2013р. здійснено позаплановий виїзд на перевірку, за результатами якої встановлено, що вимоги припису від 26.04.2013р. № ПІ 71/095 не виконані, порушення вимог земельного законодавства відповідачем не усунуті, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства № А-286/095. Того ж дня, повторно винесено припис № П286/095 з вимогою усунути порушення вимог земельного законодавства.

Суд прийшов до висновку щодо незадоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Актом обстеження земельної ділянки № 52/1 від 26.04.2013р., Актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства № А171/095 від 26.04.2013р., та Приписом № П171/095 від 26.04.2013р. Держсільгоспінспекції у м. Києві зазначено, що на вказаній земельній ділянці розміщено будівлі і споруди цирку, атракціони та здійснюється комерційна діяльність з надання розважальних послуг, що свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та є порушенням вимог п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України. Спеціальний дозвіл органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки відсутній, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України.

Заступник прокурора в позові, посилається на той факт, що штраф, накладений на директора відповідача постановою про накладення адміністративного стягнення, відповідачем сплачено у повному обсязі, що свідчить про визнання відповідачем факту використання ним земельної ділянки не за цільовим призначенням.

Суд погоджується з доводами відповідача, що враховуючи передбачений Гл. 27 КУпАП та п. 6. ч. 2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язковий, та примусовий порядок виконання постанови про накладання штрафу, сама по собі його оплата є свідченням виконання платником передбаченого законом обов'язку, тобто його законослухняності і не може свідчити про визнання ним вини та факту вчинення адміністративного правопорушення.

Щодо розміщення будівель і споруд цирку і атракціонів на земельній ділянці, слід вказати таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України N 1378-ІУ від 11.12.2003р. «Про оцінку земель» із змінами, земельні поліпшення - зміна якісних характеристик земельної ділянки внаслідок розташування в її межах будинків, будівель, споруд, об'єктів інженерної інфраструктури, меліоративних систем, багаторічних насаджень, лісової та іншої рослинності, а також внаслідок господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів тощо).

Відповідно до Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004р. N 1442 із змінами: земельне поліпшення - результати будь-яких заходів, що призводять до зміни якісних характеристик земельної ділянки та її вартості. До земельних поліпшень належать матеріальні об'єкти, розташовані у межах земельної ділянки, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни призначення, а також результати господарської діяльності або проведення певного виду робіт (зміна рельєфу, поліпшення ґрунтів, розміщення посівів, багаторічних насаджень, інженерної інфраструктури тощо); будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо; споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тунелі, естакади, мости тощо).

Відповідно до п. 2.1.1 Договору оренди земельної ділянки від 28.04.2013р. з Державним підприємством «Молодість» мала бути тимчасово розміщена збірно-розбірна конструкція палатки та обладнання цирку - шапіто.

Крім того, як випливає з дозволу на розміщення цирку наданого листом № 101-2961/02 від 12.04.2013р. Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації, він надавався на розміщення тимчасової споруди, тобто такої, яка згідно до ч. 2 ст. 28 Закону України N 3038-УІ від 17.02.2011р. «Про регулювання містобудівної діяльності» із змінами, та п. 1.3. затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. N 244 «Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» на який містися посилання у самому дозволі - встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Що стосується атракціонів, то відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 28.10.2012р. з ФОП Кровкіним Д.О., земельна ділянка надавалась в оренду для тимчасового розміщення комплексу дитячих розважальних атракціонів.

Пунктом 2.1.3. Договору передбачалось право користувача встановлювати на робочому майданчику виключно некапітальні пересувні приміщення.

Крім того, Головним управлінням контролю за благоустроєм КМДА ФОП Кровкіну Д.О. 02.09.2012р. видана Контрольна картка № 12020087-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку тимчасовим розміщенням дитячого ігрового атракціонного обладнання.

Відповідно до Довідки Державного підприємства «Молодість» від 03.06.2013р. № 108/2013 із додатками і Довідки ФОП Кровкіна Д.О. наданою листом № 05-6 від 20.052013р. із додатками, розміщене на земельній ділянці обладнання тимчасове і не належить до нерухомого майна.

До того ж, висновки акту обстеження земельної ділянки і Припису про те, що на вказаній земельній ділянці розміщено будівлі і споруди цирку спростовуються самим актом обстеження земельної ділянки в якому вказано, що земельна ділянка вільна від забудови.

Щодо того, що на земельній ділянці здійснюється комерційна діяльність з надання розважальних послуг, що свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 1 Закону України N 858-ІУ від 22.05.2003р. «Про землеустрій» із змінами, цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. В

Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» N 963-ІУ від 19.06.2003р. із змінами, невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини в разі встановлення обмежень (обтяжень).

Як вбачається з Рішення N 1077/2487 від 28.12.2004р. Київської міської ради земельна ділянка по вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі м. Києва була надана для будівництва, експлуатації та обслуговування торговельно-розважального комплексу з кабінетами сімейної медицини. Вищевказане, зазначено в Державному акті на право власності ТОВ «Олеська» (серія КВ № 137535 від 13.06.2007р., зареєстрований за № 10-8-00082. Кадастровий номер земельної ділянки 8 000 000 000:63:245:0001).

Враховуючи ДБН В.2.2-9-99 «Будівлі і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення» та інших ДБН, торговельно-розважальний комплекс з кабінетами сімейної медицини є громадською будівлею.

Згідно зі ст. 38 Земельного кодексу України, до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування. Таким чином, земельна ділянка має належати за основним цільовим призначенням до категорії: землі житлової та громадської забудови. Про належність земельної ділянки до категорії земель за основним цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови зазначено також у акті обстеження земельної ділянки і Приписі.

Відповідно до ст. 39 Земельного кодексу України, використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

В матеріалах перевірки і приписі Держсільгоспінспекції в м. Києві зазначено, що на земельній ділянці розміщено будівлі і споруди цирку, атракціони та здійснюється комерційна діяльність з надання розважальних послуг, що свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням та є порушенням вимог п. «а» ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 28.04.2013р. з Державним підприємством «Молодість», останнім, на земельній ділянці було розміщено палатка цирку - шапіто та певне циркове обладнання.

Згідно до витягу з ЄДР (№ 15558499 від 31.05.2013р.) основний вид економічної діяльності підприємства: 90.01 театральна та концертна діяльність. При цьому, діяльність цирку носила благодійний характер, про що засвідчується листом Державного підприємства «Молодість» від 03.06.2013р. № 108/2013 із додатками, а не комерційний характер.

Відповідно до договору оренди земельної ділянки від 28.10.2012р. з ФОП Кровкіним Д.О. останнім, на земельній ділянці було розміщено дитячі атракціони. Згідно до витягу з ЄДР (№ 16558525 від 31.05.2013) основний вид економічної діяльності підприємця: 93.21 функціонування атракціонів і тематичних парків.

У листі N 14-17-7/9942 від 27.12.2006 «Стосовно трактування терміну "використання земель не за цільовим призначенням"» Державного комітету України по земельних ресурсах зазначено таке: відповідно до статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, цією статтею визначається вичерпний перелік категорій земель за цільовим призначенням.

Також, земельним законодавством чітко визначено, які землі належать до тієї чи іншої категорії, та для чого вони можуть використовуватися, а саме: глава 5 Земельного кодексу України - землі сільськогосподарського призначення, глава 6 Земельного кодексу України - землі житлової та громадської забудови, глава 7 - землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, глава 8 - землі оздоровчого призначення, глава 9 - землі рекреаційного призначення, глава 10 - землі історико-культурного призначення, глава 11 - землі лісогосподарського призначення, глава 12 - землі водного фонду, глава 13 - землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Таким чином, якщо земельна ділянка була надана для розміщення об'єкту чи для використання в межах будь якої категорії відповідно до статті 19 Земельного кодексу України, але через якийсь час там було розташовано інший об'єкт чи вона використовується по іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє.

Аналогічна позиція вказана Вищим господарським судом України у п. 2 листа N 01-8/918 від 30.11.2007р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з орендою земельних ділянок». Так, в листі вказано, що використання земельної ділянки за цільовим призначенням - це використання земельної ділянки з дотриманням вимог, що ставляться відповідно до категорій земель, визначених главою 4 розділу II Земельного кодексу України.

Встановлюючи обставини використання земельної ділянки не за цільовим призначенням третя особа не вказала в чому саме воно полягає, тобто, за яким фактичним цільовим призначення використовується земля у порівнянні із тим з яким вона мала б використовуватись у відповідності до вимог законодавства, обмежившись виключно констатацією факту розміщення будівель і споруд цирку, атракціонів та здійснення комерційної діяльність з надання розважальних послуг на земельній ділянці.

Щодо посилання заступника прокурора та третьої особи на відсутність спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України, слід зазначити таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі; при здійсненні діяльності, пов'язаної з порушенням поверхневого шару ґрунту, власники земельних ділянок та землекористувачі повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності та інших якостей.

Згідно до п. 1.3. Порядку щодо отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок затвердженого Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах N 1 від 04.01.2005р. із змінами, вимоги Порядку є обов'язковими для власників земельних ділянок та землекористувачів, діяльність яких пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Зокрема, п. 3.1. Порядку передбачено, що власники земельних ділянок та землекористувачі, які проводять гірничодобувні, геологорозвідувальні, будівельні та інші роботи, зобов'язані отримати дозвіл на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, якщо це призводить до порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту.

Тож, сама по собі відсутність у власників земельних ділянок та землекористувачів зазначеного дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки, за умови, що ними не здійснюється діяльність, пов'язана з порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту, а, саме зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок, не виконується - не є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України, оскільки, наявність такого дозволу є законодавчо встановленою передумовою здійснення такої діяльності.

Заступник прокурора не надав суду жодних доказів того, що відповідачем здійснювалась діяльність пов'язана із порушенням поверхневого (родючого) шару ґрунту, та чи здійснювалось ним зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки взагалі.

Відповідач пояснив, що підготовчі будівельні роботи, та самі будівельні роботи на земельній ділянці не проводились, а відповідні дозвільні документи передбачені ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» не реєструвались і не отримувались. Зазначене підтверджується актом обстеження земельної ділянки, та актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, у яких відповідачем зазначено, що земельна ділянка вільна від забудови, а ознак проведення будівельних робіт не виявлено.

Як вбачається з ДБН Д.2.2-1-99 "Ресурсні елементні кошторисні норми на будівельні роботи. Земляні роботи", що містить норми на розробку, переміщення ґрунту та супутні роботи в промисловому, житлово-цивільному, транспортному та гідротехнічному будівництві, ним наводить вичерпний перелік земляних робіт, до таких робіт - відносять комплекс робіт, пов'язаних з розробкою, переміщенням, укладанням та ущільненням ґрунту (М 7/14-3872, 07.03.2012, Лист Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України). Тож, матеріалами самої перевірки підтверджено, що ТОВ «Олеська» не проводила ніяких будівельних робіт на земельній ділянці, а отже і земляних робіт.

Що ж до розташування на земельній ділянці вказаних вище елементів об'єктів благоустрою, то таке розташування здійснювалось без порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту, що підтверджується таким.

Відповідно до п. 2.1.1 Договору оренди земельної ділянки від 28.04.2013р. з Державним підприємством «Молодість» на земельній ділянці мала бути тимчасово розміщена збірно-розбірна конструкція палатки та обладнання цирку - шапіто, при цьому, згідно до 2.2.2 Договору, Користувач прийняв на себе зобов'язання не встановлювати жодних постійних споруд або конструкцій.

Відповідно до Договору оренди земельної ділянки від 28.10.2012р. з ФОП Кровкіним Д.О., земельна ділянка надавалась в оренду для тимчасового розміщення комплексу дитячих розважальних атракціонів.

Пунктом 2.1.3. Договору передбачалось право користувача встановлювати на робочому майданчику виключно некапітальні пересувні приміщення.

Контрольна картка № 12020087-Др на тимчасове порушення благоустрою та його відновлення у зв'язку тимчасовим розміщенням дитячого ігрового атракціонного обладнання видана Головним управлінням контролю за благоустроєм КМДА ФОП Кровкіну Д.О. 02.09.2012р. у розділі «Особливі умови виконання робіт» не містить умов щодо виконання земляних робіт і отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки.

Те що розміщення збірно-розбірної конструкції палатки цирку - шапіто і дитячих атракціонів було виконане без порушення поверхневого (родючого) шару ґрунту, підтверджується Довідкою Державного підприємства «Молодість» від 03.06.2013р. № 108/2013 із додатками і Довідкою ФОП Кровкіна Д.О. наданою листом № 05-6 від 20.052013р. із додатками.

У Протоколі про адміністративне правопорушення № 28 від 05.06.2013р. та Розрахунку розміру шкоди заподіяної внаслідок використання земельної ділянки вул. Анни Ахматової, 12 у Дарницькому районі м. Києва не за цільовим призначенням складених Держсільгоспінспекцією в м. Києві йдеться виключно про одне порушення земельного законодавства, а саме, про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, що також свідчить про відсутність з боку відповідача порушення ст. 168 Земельного кодексу України у вигляді відсутності спеціального дозволу органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки.

Таким чином, висновки акту обстеження земельної ділянки від 26.04.2013р. № 52/1, акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 26.04.2013р. № А171/095 і припису від 26.04.2013р. № ПІ71/095 про те, що спеціальний дозвіл органів, що здійснюють державний контроль за використанням та охороною земель, на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки відсутній, що є порушенням ст. 168 Земельного кодексу України, не відповідають дійсності і не ґрунтуються на чинному законодавстві.

Загальне положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди втілено у статті 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов'язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Жодних доказів порушення відповідачем ст. 168 Земельного кодексу України заступник прокурора не надав.

Відповідач, як власник земельної ділянки, відповідно до чинного законодавства, використовував її в межах цільового призначення та не завдав своїми діями шкоди.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Заступник прокурора та позивач не надали суду належних доказів, які б підтверджували викладені в позовній заяві обставини та підстави для стягнення з відповідача шкоди не підтвердили.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4.6. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011р. № 3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються: 1) позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; 2) позивачі - за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; 3) позивачі - за подання позовів про стягнення аліментів; 4) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"; 5) особи, які страждають на психічні розлади, та їх представники - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з розглядом питань стосовно захисту прав і законних інтересів особи під час надання психіатричної допомоги; 6) позивачі - за подання позовів про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення; 6 1) позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних із дискримінацією; 7) державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав; 8) інваліди Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи; 9) інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп; 10) позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; 11) органи прокуратури - при здійсненні своїх повноважень; 12) Антимонопольний комітет України та його територіальні відділення у справах, що вирішуються на підставі законодавства про захист економічної конкуренції та законодавства про здійснення державних закупівель; 12 1) Державне агентство резерву України - у справах, що вирішуються на підставі законодавства про державний матеріальний резерв; 13) Міністерство юстиції України - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України; 14) позивачі - за подання позовів про уточнення списку виборців; 15) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування - за подання позовів щодо спорів, пов'язаних з відчуженням земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності; 16) військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори і проходять службу у військовому резерві, - за подання позовів, пов'язаних з виконанням військового обов'язку; 17) позивачі - за подання позовів про відшкодування збитків, завданих внаслідок неповернення у строки, передбачені договорами або установчими документами, грошових та майнових внесків, залучених до акціонерних товариств, банків, кредитних установ, довірчих товариств та інших юридичних осіб, які залучають кошти та майно громадян; 18) Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення; 19) громадські організації інвалідів (спілки та інші об'єднання громадських організацій інвалідів), їх підприємства, установи та організації, громадські організації ветеранів, їх підприємства, установи та організації - за подання позовів, з якими вони звертаються до суду; 20) органи праці та соціального захисту населення - за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством; 21) Міністерство фінансів України, місцеві фінансові органи, органи доходів і зборів, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України та їх територіальні органи, Державна служба фінансового моніторингу України і Національний банк України - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів; 22) уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку; 23) позивачі - за подання позовів у порядку, визначеному статтею 12 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту"; 24) Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи - у справах, пов'язаних з питаннями, що стосуються повноважень цих органів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати (1 720,50 грн.) та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (68 820,00 грн.).

Враховуючи викладене, витрати щодо судового збору покладаються на позивача (ст. 49 ГПК України) у розмірі - 3 121,51 грн. (2% від 156 075,50 грн.).

Керуючись ст.ст. 4, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Київської міської ради (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код ЄДРПОУ 22883141) - з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, до Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору в розмірі - 3 121 (три тисячі сто двадцять одна) грн. 51 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 09 грудня 2013 року.

Суддя І.Д. Курдельчук