Постанова № 35853213, 28.11.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 листопада 2013 р. Справа № 805/14791/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Аканова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Моспинської міської ради, Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції про скасування пункту 1 в частині визначення продажу на конкурсній основі та пункти 2,3 рішення Моспинської міської ради від 26.11.2012 року № 29/9, зобов'язання Моспинську міську раду вирішити питання про продаж ОСОБА_1 будівлю магазину загальною площею 31,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без проведення конкурсу чи інших процедур визначення покупця на підставі наявного у ОСОБА_1 переважного права купівлі вказаної будівлі, зобов'язання Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління зареєструвати за ОСОБА_1 будівлі магазину після продажу вказаної будівлі на його користь з боку Моспинської міської ради,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з адміністративним позовом до Моспинської міської ради, Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції про скасування пункту 1 в частині визначення продажу на конкурсній основі та пункти 2,3 рішення Моспинської міської ради від 26.11.2012 року № 29/9, зобов'язання Моспинську міську раду вирішити питання про продаж ОСОБА_1 будівлю магазину загальною площею 31,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без проведення конкурсу чи інших процедур визначення покупця на підставі наявного у ОСОБА_1 переважного права купівлі вказаної будівлі, зобов'язання Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління зареєструвати за ОСОБА_1 будівлі магазину після продажу вказаної будівлі на його користь з боку Моспинської міської ради.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з 1 січня 2004 по теперішній час на підставі договору оренди нерухомого майна (приміщень) № 42 від 01.01.2004 орендує будівлю магазину загальною площею 31,3 кв.м. за вищевказаною адресою, тому вважає, що на підставі ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України в нього є переважне перед іншими особами право на придбання вказаної будівлі у разі її продажу Моспинською міською радою, яка безпідставно відмовила йому у придбанні вказаної будівлі без проведення конкурсу для визначення покупця.

Також, позивач вважає, що для захисту його прав Реєстраційній службі Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька належить зареєструвати за ним будівлю магазину загальною площею 31,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 після продажу вказаної будівлі на його користь з боку Моспинської міської ради.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити у повному обсязі, крім того просив розглянути справу без його участі в письмовому провадженні.

Представник відповідача Моспинської міської ради проти позову заперечував з посиланням на відсутність затвердженого на території м. Моспине порядку приватизації об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Моспине. Також, зазначив про те, що відповідач не заперечує проти реалізації на користь позивача вищезазначеної будівлі після проведення конкурсу, крім того, просив розглянути справу без його участі.

Реєстраційна служба Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька в особі начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно надала письмові заперечення, в яких просила відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки позивачем не оскаржується жодного рішення, дії чи бездіяльності відповідача. У вказаних запереченнях відповідач також просив суд розглянути справу без участі представника Ворошиловського районного управління юстиції.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

З 1 січня 2004 по день розгляду справи позивач на підставі договору оренди нерухомого майна (приміщень) № 42 від 01.01.2004 і додаткових угод орендує у Моспинської міської ради будівлю магазину загальною площею 31,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. З додаткових угод вбачається, що строк дії договору оренди неодноразово продовжувався, зокрема останньою додатковою угодою від 06.08.2013 строк продовжено до 01.09.2014року.

Згідно довідки Моспинської міської ради від 26.11.2013 вищевказана будівля перебуває на її балансі.

Технічний паспорт на вищевказаний об'єкт нерухомого майна, скріплений печаткою Комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька».

У жовтні 2012 позивач звернувся до Моспинської міської ради з письмовою заявою, у якій просив розглянути його заяву на сесії Моспинської міської ради та прийняти рішення про продаж йому будівлі магазину загальною площею 31,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без проведення конкурсу чи інших процедур визначення покупця на підставі наявного у нього переважного права купівлі вказаного об'єкту, яке випливає з договору оренди нерухомого майна (приміщень) № 42 від 01.01.2004 року.

За наслідками розгляду вказаної заяви ОСОБА_1 Моспинська міська рада прийняла рішення від 26.11.2012 № 29/9, яким вирішено здійснити відчуження вказаної будівлі шляхом її продажу на конкурсній основі після затвердження порядку приватизації об'єктів права комунальної власності територіальної громади м. Моспине, ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні заяви про продаж вищевказаної будівлі без проведення конкурсу на підставі наявного у нього як у орендаря переважного права купівлі.

Вказане рішення відповідачем направлено простою поштою на адресу відповідача, а тому відповідач не має можливості надати суду відомості про отримання спірного рішення. Крім того, позивач зазначає, що вказане рішення він отримав у травні 2013 року.

Згідно ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» від 21 травня 1997 року N 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно ч. 5 ст. 16 вказаного Закону від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до п. 30 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування» до виключної компетенції міської ради віднесено прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З урахуванням вищенаведених положень чинного законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку про те, що Моспинська міська рада прийняла оскаржене рішення в межах наданих законом повноважень. Тому в частині вирішення питання про продаж вищезазначеної будівлі, у якій рішення відповідача від 26.11.2012 №29/9 позивачем не оскаржується, суд вважає його правомірним.

В іншій частині суд вважає рішення відповідача від 26.11.2012 № 29/9 прийнятим не у встановлений законом спосіб, з порушенням переважного права позивача на придбання спірної будівлі у разі її продажу, а також без врахування правової позиції Конституційного Суду України по спірному питанню.

Згідно ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Системний аналіз вказаних положень закону в контексті спірних правовідносин дає підстави зробити висновок про те, що Моспинська міська рада, здійснюючи повноваження власника спірної будівлі, має виключне права на власний розсуд користуватися та розпоряджатися спірною будівлею, і ніхто не має права вимагати від неї продавати об'єкти права комунальної власності чи зобов'язувати це робити. Втім, у разі прийняття самостійного рішення про продаж спірної будівлі відповідач з урахуванням тривалої оренди спірної будівлі має враховувати переважне право орендаря на її придбання.

Позивач пояснив, а відповідач ані у спірному рішенні, ані у своїх запереченнях не спростував той факт, що ОСОБА_1 на момент прийняття спірного рішення належним чином виконував свої обов'язки за договором оренди, тому суд виходить з доведеності поясненнями позивача належного виконання ним обов'язків за договором оренди, оскільки з огляду на ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України пояснення сторін є одним з видів доказів.

Суд вважає, що положення ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України поширюються на будь-які орендні правовідносини, зокрема на відносини з оренди комунального майна, оскільки Конституцією та Законами України сфера її дії на ці правовідносини не обмежується.

Такий висновок суду ґрунтується на офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України, яке надано Конституційним Судом України у рішенні від 10 грудня 2009 року N 31-рп/2009, згідно якого наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму військового майна, що є річчю, яка не вилучена, не обмежена у цивільному обороті і може бути предметом договору найму (оренди), у разі продажу такого майна має переважне право перед іншими особами на його придбання.

Згідно ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні, який дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 Конституції України з питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Згідно ч. 4 ст. 70 Закону України «Про Конституційний суд України» невиконання рішень та недодержання висновків Конституційного Суду України тягнуть за собою відповідальність згідно з законом.

Суд вважає, що вищенаведена правова позиція стосовно військового майна підлягає у повній мірі застосуванню до спірних правовідносин, оскільки в мотивувальній частині рішення Конституційного Суду України зазначено, що оскільки закони України "Про оренду державного та комунального майна", "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" не передбачили заборони щодо переважного права орендаря на придбання державного, в тому числі військового, майна, то на правовідносини, які виникають між наймодавцем та наймачем у разі продажу військового майна, переданого у найм (оренду), поширюється дія норми, закріпленої у частині другій статті 777 Кодексу. Конституційний Суд України також зазначив, що вважає положення частини другої статті 777 Кодексу щодо переважного права наймача на придбання майна у разі його продажу таким, яке не порушує майнових прав власників.

З урахуванням конструкції норми ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України, у якій йдеться саме про переважно перед іншими особами право, суд зазначає, що Моспинська міська рада неправильно розуміє переважне право позивача на придбання спірної будівлі лише у випадку однакових пропозицій двох учасників конкурсу. Таке розуміння переважного права чинним законодавством не передбачено і суперечить суті та змісту переважного права, яке з огляду на ч. 2 ст. 777 Цивільного кодексу України є абсолютним і не залежить від будь-яких умов, окрім як від волевиявлення власника майна на його продаж.

За таких обставин суд вважає необґрунтованим та прийнятим не відповідно до закону рішення відповідача, яким не враховано переважного права позивача на придбання спірної будівлі та рішення й висновки Конституційного Суду України по спірному питанню.

Відповідно до положень ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не доведена правомірність прийнятого рішення, окрім як у частини вирішення питання про продаж спірної будівлі.

Таким чином, рішення відповідача від 26.11.2012 № 29/9 підлягає скасуванню в частині пункту 1 а саме : визначення продажу на конкурсній основі, пунктів 2, 3 рішення Моспинської міської ради від 26.11.2012 № 29/9.

Також, суд вважає за можливим зобов'язати Моспинську міську раду вирішити питання про продаж ОСОБА_1 будівлю магазину загальною площею 31,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без проведення конкурсу чи інших процедур визначення покупця на підставі наявного у ОСОБА_1 переважного права купівлі вказаної будівлі.

Стосовно позовних вимог до Реєстраційної службу Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька суд вважає їх заявленими передчасно, а відповідно й необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки позивач не оскаржує жодного конкретного рішення, дії чи бездіяльності другого відповідача.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, до завдань адміністративного судочинства та до повноважень суду не належить упередження можливих порушень прав та законних інтересів особи, що унеможливлює задоволення заявлених позовних вимог до Реєстраційної службу Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково суд вважає, що позивачу потрібно повернути судовий збір у розмірі 22,94 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Моспинської міської ради, Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції про скасування пункту 1 в частині визначення продажу на конкурсній основі та пункти 2,3 рішення Моспинської міської ради від 26.11.2012 року № 29/9, зобов'язання Моспинську міську раду вирішити питання про продаж ОСОБА_1 будівлю магазину загальною площею 31,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без проведення конкурсу чи інших процедур визначення покупця на підставі наявного у ОСОБА_1 переважного права купівлі вказаної будівлі, зобов'язання Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління зареєструвати за ОСОБА_1 будівлі магазину після продажу вказаної будівлі на його користь з боку Моспинської міської ради - задовольнити частково.

Скасувати пункт 1 в частині визначення продажу на конкурсній основі і пункти 2, 3 рішення Моспинської міської ради від 26.11.2012 року № 29/9.

Зобов'язати Моспинську міську раду вирішити питання про продаж ОСОБА_1 будівлю магазину загальною площею 31,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 без проведення конкурсу чи інших процедур визначення покупця на підставі наявного у ОСОБА_1 переважного права купівлі вказаної будівлі.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Ворошиловського районного управління юстиції м. Донецька про зобов'язання Реєстраційну службу Ворошиловського районного управління зареєструвати за ОСОБА_1 будівлі магазину після продажу вказаної будівлі на його користь з боку Моспинської міської ради - відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 22,94 грн.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її отримання.

Суддя Аканов О.О.