Постанова № 35852461, 02.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 грудня 2013 р. № 820/10638/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Лук'яненко М.О.,

за участю секретаря судового засідання Гайворонського В.С.,

за участю представників сторін:

позивача - Миколенка М.М., Баринової Т.В.,

відповідача - Поярко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Олександрівського сільського споживчого товариства до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням уточнень просить суд: скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.08.2013 року за №0000022200 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 7179,90 грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області, прийняте відповідачем без достатніх правових підстав, з перевищенням ним своїх повноважень, а отже є повністю незаконними і підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення позиція, яких повністю збігається з викладеною у судовому засідання, де вказав, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на цілком законних підставах та відповідає чинному законодавству, у зв'язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Олександрівське сільське споживче товариство зареєстровано як юридична особа 07.04.1999 року, про що здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців 1 452 120 0000 000103, відповідно до витягу з Єдиному державному реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АБ №486472 (а.с. 75-77).

12.04.2013 року Відповідачем згідно наказу №86 від 08.04.2013 року була проведена фактична перевірка магазину Позивача за місцем здійснення діяльності: Харківська область, Валківський район, с. Сидоренково, вул. Жовтнева, 6, з питань регулювання наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства при укладенні трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками та відповідно до п.80.2 ст. 80 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №275-VI.

За результатами перевірки був складений акт від 12.04.2013 року №685/20/40/22/30344959, яким встановлені наступні порушення: п. 13, 9, 12 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі , громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР (із змінами та доповненнями), п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні від 15.12.2004 року №637 (із змінами та доповненнями), а саме:

- п.9 ст. 3 Закону №265/95-ВР - не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх збереження в книзі обліку розрахункових операцій, зокрема, незабезпечення роздрукування та зберігання фіскального звітного чеку №507 (Z - звіту), незабезпечення щоденного друку фіскального звітного чеку (2 - звіту) за 07.07.12 (роздруковане 08.07.12), за 19.09.12 (роздруковане 20.09.12), незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку № 0578 (2 - звіт). За вчинення зазначеного порушення згідно із п.4 ст.17 Закону 265/95-ВР передбачено застосування фінансової санкції (у вигляді двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) 340 *4 =1 360грн.;

- п.12 ст. 3 Закону 265/95-ВР - ведення з порушенням встановленого законом порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації та зберігання на загальну суму 3589,95 грн., а саме: не надані будь - які документи, які б підтверджували оприбуткування товару (встановлено надлишок товару у розмірі 3589,95 грн.), за що передбачено застосування штрафної санкції згідно ст. 20 Закону 265/95-ВР (у розмірі подвійної вартості неоподаткованих товарів, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) 3 589,95грн.*2 = 7 179,9грн.;

- п.13 ст. 3 Закону 265/95-ВР - незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій в сумі 3,00 грн., за що відповідно до п. 1 ст. 17 Закону 265/95-ВР передбачено застосування фінансової санкції - за вчинення вперше - 1 грн.;

- п. 2.6 Положення №637 - не оприбуткування готівкових коштів за 09.10.12 в сумі їх фактичних надходжень у день одержання готівкових коштів на загальну суму 100,00 грн., а саме: відповідно до 2 - звіту № 613 сума службового внесення складає 339,60 грн. та службової видачі 335,00 грн. На службових документах зроблені виправлення та відповідно здійснені записи в книзі обліку розрахункових операцій № 2006000577р - службове внесення 238,60 грн. та службове видача 235,00 грн. За дане порушення п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" передбачено застосування фінансової санкції у вигляді штрафу у п 'ятикратному розмірі не оприбуткованої суми - 100грн. * 5 + 500грн..

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки в частині встановлення порушень ч. 12 ст. 3 Закону 265/95-ВР, подав на них свої заперечення (а.с. 78-79).

На підставі акту перевірки 12.04.2013 Відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 07.05.2013 року №0000062200.

Податкове повідомлення-рішення від 07.05.13 року №0000062200 було оскаржено Позивачем в адміністративному порядку до ДПС у Харківській області та до Міністерства доходів і зборів України (а.с. 83, 85-86).

Рішенням ДПС у Харківській області від 18.07.13 № 708/10/20-40-10-04-17 зазначене податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у загальному розмірі 9040,90 грн. залишено без змін, а скарга Позивача без задоволення.

За результатами розгляду скарги Олександрівського сільського споживчого товариства до Міністерства доходів і зборів України, центральним органом доходів і зборів прийнято рішення 23.08.2013 року №9535/6/99-99-10-01-15 про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.05.2013 №0000062200 та рішення ГУ Міндоходів у Харківській області від 18.07.2013 №708/10/20-40-10-04-17, (в частині застосування форми рішень) та відмови в задоволенні скарги Позивача щодо застосування до нього штрафних санкцій.

29.08.2013 року Відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000022200, яким до Позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 8540,9 грн. (а.с. 8).

Дослідивши зібрані докази по справі, суд зазначив наступне:

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" із змінами і доповненнями (далі - Закон №265), відповідно до ст. 1 якого, реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі - продажу іноземної валюти.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV:

бухгалтерський облік-процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;

первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення;

облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації (ч. 1 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів (ч. 2 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). Підприємство самостійно: визначає за погодженням з власником (власниками) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) відповідно до установчих документів облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку; може виділяти на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності підприємства; визначає доцільність застосування міжнародних стандартів (крім випадків, коли обов'язковість застосування міжнародних стандартів визначена законодавством) (ч. 5 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Судовим розглядом встановлено, що наказом голови Олександрівського ССТ Миколенка М.М. "Про організацію бухгалтерського обліку та облікової політики підприємства" визначено, що місцем зберігання первинних документів бухгалтерського обліку є адміністративне приміщення бухгалтерії підприємства після первинної обробки в місцях приймання товару від постачальника (магазини).

Представники позивача у судовому засіданні пояснили, що товар, який знаходився в магазині на момент перевірки, на підставі замовлення поставлений постачальниками безпосередньо до магазину, тобто до місця його реалізації із супровідними документам, та в подальшому був оприбуткований, включений до товарно-грошових звітів, закодований і внесений до реєстратора розрахункових операцій. Також зазначили, що Олександрівське ССТ є малим підприємством, магазин знаходиться на відстані кількох кілометрів від управління ССТ. Укоопспілка, яка являється вищим органом управління підприємств системи споживчої кооперації України, до яких також, відноситься і Олександрівське ССТ, розробила і затвердила внутрівідомчу звітність по веденню бухгалтерського обліку в споживчій кооперації, де обов'язковою нормою значиться оприбуткування товару накладними, які відображені в товарно-грошових звітах, копії товарно-грошових звітів зберігаються в магазині. Крім цього, кожна накладна реєструється в книзі надходження товарів, яка є нормативним актом і також підтверджує факт оприбуткування товару в даному магазині.

Відповідно до пункту 12 ст. 3 Закону України від 06.07.95 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Статтею 6 Закону №265-ВР передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва.

Виходячи з викладеного вище, суд приходить до висновку, що бухгалтерський облік у Позивача ведеться централізованою бухгалтерією, розташованою в Укоопспілка, яка являється вищим органом управління підприємств системи споживчої кооперації України саме до якого відноситься і Олександрівське ССТ. Надаючи пояснення представники позивача зазначили, що під час проведення перевірки пояснювали перевіряючим, що всі первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та складаються під час здійснення господарської операції, передаються в централізовану бухгалтерію, яка знаходиться в управлінні ССТ. А тому, на час здійснення перевірки всі первинні документи, у тому числі і ті, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, знаходились в Укоопспілка.

Відповідно до п.6.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи та облікові регістри, що пройшли обробку, бухгалтерські звіти і баланси підлягають обов'язковій передачі до архіву.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

У відповідності до ч.2 ст.9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити визначені цією статтею.

До документів, що є підставою для оприбуткування товару, як правило, належать видаткові накладні, податкові накладні, товарно - грошові звіти, які водночас є документами на підставі, яких вносяться записи до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку. Хоча при цьому, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не зазначає необхідність зберігання документів первинного бухгалтерського обліку за місцезнаходженням товару (а.с. 20-41, 94-153).

Згідно п.2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно до п.2.15 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників..

Отже, Відповідачем не було належно доведено факт не оприбуткування товарних запасів підприємством. Позивачем не надано первинні документи у момент перевірки у зв'язку із зберіганням їх в бухгалтерії підприємства, яка знаходиться за іншою адресою. Про те, даний факт не свідчить про неведення суб'єктом підприємницької діяльності обліку товарних запасів.

Суд відмічає, що заперечуючи проти позову, Відповідач за правилами ч.2 ст.71 КАС України не довів юридичної та фактичної обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення.

Приймаючи до уваги вище викладене, суд вважає позовні вимоги щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 29.08.2013 року за №0000022200 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 7179,90 грн. таким, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Олександрівського сільського споживчого товариства до Нововодолазької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 29.08.2013 року за №0000022200 в частині нарахування штрафної санкції в розмірі 7179,90 грн..

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2013 року.

Суддя М.О. Лук'яненко