Рішення № 35852419, 05.12.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "05" грудня 2013 р. Справа № 906/1620/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.,

при секретарі Гекалюк О.І.,

за участю представників сторін:

від позивача: Кірсенко Н.О. - представника за довіреністю №18/11-13

від 18.11.2013р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автострада" (с.Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область)

до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України" (м.Житомир)

про стягнення 41809,11грн. (згідно із заявою про зменшення позовних вимог від 02.12.2013р.)

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автострада" звернулося до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України" про стягнення 41972,86грн., з яких: 40937,64грн. основного боргу, 163,75грн. інфляційних витрат та 871,47грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 05.11.2013р. позовну заяву ТОВ "ВіДі Автострада" прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 19.11.2013р.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, необхідністю надання додаткових доказів, ухвалою від 19.11.2013р. господарський суд з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, відклав розгляд справи на 05.12.2013р.

На адресу господарського суду 04.12.2013р. від позивача надійшла заява вих. №12/02/8.01/047-13 від 02.12.2012р. про зменшення позовних вимог, відповідно до якої ТОВ "ВіДі Автострада", посилаючись на допущення у позовній заяві помилки при здійсненні розрахунку інфляційних втрат, ТОВ "ВіДі Автострада" просить стягнути з відповідача 41809,11грн., з яких: 40937,64грн. основного боргу та 871,47грн. 3% річних (а.с.46-47).

Також, 04.12.2013р. від ТОВ "ВіДі Автострада" надійшли письмові пояснення щодо зарахування коштів як часткової оплати за надані послуги з доданими документами (а.с.49-55).

Представник позивача в судовому засіданні просила прийняти до розгляду заяву №12/02/8.01/047-13 від 02.12.2012р. про зменшення позовних вимог.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зменшення розміру позовних вимог, подана представником позивача заява, не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом. Розгляд справи здійснюється в межах зменшених позовних вимог, викладених в заяві №12/02/8.01/047-13 від 02.12.2012р.

Представник позивача в судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві №12/02/8.01/047-13 від 02.12.2012р.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. На адресу господарського суду 05.12.2013р. від відповідача надійшла заява №2204 від 05.12.2013р., згідно якої Дочірнє підприємство "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України" просить розгляд даної справи здійснювати без участі представника відповідача (а.с.56).

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання останнім письмового відзиву, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі у 2012 році існували правовідносини з надання послуг Товариством з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автострада" за замовленням ДП "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України".

Так, ТОВ "ВіДі Автострада" було надано Дочірньому підприємству "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України" протягом березня 2012р. послуги, пов'язані з технічним обслуговуванням та поточним ремонтом автомобіля Toyota Camry (державний номер AM 8555 AT, номер кузова JTNBK40K803042499) на загальну суму 41052,84грн., що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін актами виконаних робіт №ВДИСА-004064 від 06.03.2012р. на суму 16198,62грн. (а.с.7), №ВДИСА-004421 від 23.03.2012р. на суму 24854,22грн.(а.с.10) та довіреностями №916 від 05.03.2012р. (а.с.8-9), №932 від 22.03.2012р. (а.с.11-12).

В даних актах вказано, що роботи виконані вчасно, якісно та у повному обсязі. Замовник претензій до строків виконання, обсягу та якості робіт та до стану ДТЗ немає.

Також у даних актах чітко визначено, що вони є підставою для здійснення розрахунків.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити надані позивачем послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з надання послуг, до яких застосовуються положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч.2 ст.901 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідач взяті на себе зобов'язання щодо проведення розрахунків на суму 41052,84грн. за надані позивачем послуги, пов'язані з технічним обслуговуванням та поточним ремонтом автомобіля Toyota Camry (державний номер AM 8555 AT, номер кузова JTNBK40K803042499) належним чином та в повному обсязі не виконав.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.09.2011р. відповідачем було перераховано позивачу грошові кошти в сумі 10555,92грн. (банківська виписка за 21.09.2011р., а.с.54-55).

Згідно з поясненнями позивача від 02.12.2013р. (а.с.49-50) із сплаченої відповідачем суми, кошти в сумі 10440,72грн. позивачем були зараховані в рахунок послуг, наданих за іншим актом виконаних робіт №ВДИСА-017225 від 12.08.2011р. на суму 10440,72грн., вимоги по якому позивачем у даній справі не заявлялись, а решта коштів в сумі 115,20грн. (переплата) - зараховані як часткова оплата наданих послуг за актами №ВДИСА - 004064 від 06.03.2012р. та №ВДИСА - 004421 від 23.03.2012р.

Отже, враховуючи здійснені відповідачем проплати та проведені позивачем зарахування, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача перед позивачем залишилась непогашеною заборгованість за надані за актами №ВДИСА - 004064 від 06.03.2012р. та №ВДИСА - 004421 від 23.03.2012р. послуги на суму 40937,64грн. (41052,84 - 115,20 = 40937,64), що також підтверджується підписаним між сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки взаєморозрахунків (а.с.23).

Оскільки строк виконання відповідачем зобов'язання щодо оплати наданих послуг сторони не встановили, позивач на виконання приписів ч.2 ст.530 ЦК України направив на адресу відповідача вимогу вих.№12/05/8.05/218-12 від 29.11.2012р. (а.с.13-14), в якій позивач просив на протязі 7 днів з моменту отримання даної вимоги перерахувати на розрахунковий рахунок ТОВ "ВіДі Автострада" суму заборгованості у розмірі 40937,67грн. за надані послуги (докази направлення а.с.15-16).

Проте, відповідач відповіді на вимогу позивача не надіслав, розрахунки з позивачем на суму 40937,64грн. не провів.

У зв'язку з не проведенням оплати, позивач повторно 05.02.2013р. направив на адресу відповідача вимогу вих.№12/02/8.05/024-13 (а.с.17-18) про погашення вищезазначеної заборгованості (докази отримання - а.с.19 ), яка останнім також залишена без відповіді та задоволення.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Матеріали справи свідчать про несвоєчасне та неповне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг. Згідно довідки позивача вих. №12/02/8.01./051-13 від 05.12.2013р. заборгованість Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України" станом на 05.12.2013р. становить 40937,64грн. (а.с.59).

Станом на час розгляду справи, заборгованість в сумі 40937,64грн. відповідачем не сплачена; докази які підтверджують протилежне в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 40937,64грн. заборгованості є правомірними та підлягають задоволенню.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 871,47грн. 3% річних, господарський суд зазначає таке.

Приписами частини 2 статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з розрахунку 3% річних (а.с.5), позивач визначив, що прострочення оплати виконаних робіт відповідачем складає 259 днів. В судовому засіданні представник позивача пояснила, що нарахування 3% річних ТОВ "ВіДі Автострада" проводило за період з 13.02.2013р. по 29.10.2013р. (259 днів прострочення оплати - з урахуванням отримання відповідачем вимоги за вих.№12/02/8.05/024-13 від 05.02.2013р. про сплату заборгованості).

Перевіривши розрахунок позивача, враховуючи ту обставину, що відповідач за змістом ст.530 ЦК України зобов'язаний був провести оплату наданих позивачем послуг у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, тобто до 12.02.2013р., господарський суд встановив правомірність здійснених позивачем нарахувань 3% річних за визначений останнім період та, відповідно, обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення 871,47грн. 3% річних. Позов в цій частині підлягає задоволенню.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

Враховуючи вищевикладене, позов обґрунтований, підтверджений належними доказами, що містяться в матеріалах справи та підлягає задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 40937,64грн. боргу та 871,47грн. 3% річних.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 625, 901 Цивільного кодексу України, ст.ст. 175,193 Господарського кодексу України та керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Житомирський облавтодор" ВАТ "ДАК"Автомобільні дороги України" (10003, м.Житомир, вул. Перемоги, будинок 75, ідентифікаційний код 32008278) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВіДі Автострада" (08131, вул. Велика Кільцева, будинок 56, с.Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, ідентифікаційний код 31607392)

- 40937,64грн. боргу,

- 871,47грн. 3% річних,

- 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 09.12.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - до справи,

2,3 - сторонам (рек. з пов.)