Постанова № 35851763, 28.11.2013, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/2705/13-a

28 листопада 2013 року

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі

головуючої судді Ходачкевич Н.І.

при секретарі судового засідання Кульчицькому Н.О.

за участю представника позивача: Вонятовська О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовною заявою Козівська об'єднана державна податкова інспекція ГУ Міндоходів в Тернопільській області до СМП у формі ТзОВ " Залозецький цегельний завод" про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Козівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області звернулась до суду з адміністративним позовом до спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю " Залозецький цегельний завод" про стягнення заборгованості.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задовольнити.Позовні вимоги обгрунтовує тим, що відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгоджені суми податкового зобов"язання, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 1847,37 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився , про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності заперечень проти позову суду не надав. За таких обставин, на підставі ч.4 ст.128 КАСУ, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав

Судом встановлено, що спільне мале підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю " Залозецький цегельний завод" перебуває на обліку в органах Державної податкової служби як платник податків, та відповідно до ст. 67 Конституції України та Податкового кодексу України, покладено обов'язок сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (пп. 14.1.39. п. 14.1. ст. 14 ПК України).

Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент,, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 ПК-України).

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом (п. 54.1. ст. 54 ПК України).

В порушення вищевказаних норм, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував узгодженні суми грошових зобов'язань , що призвело до виникнення податкового боргу по платі за спеціальне використання води в сумі 1847,37 грн.

Вказана заборгованість підтверджується дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами які містяться в матеріалах справи, а саме: довідкою про навність податкового боргу, податковими повідомленями - рішеннями № 0002491500 від 22.12.2012 року,№ 0001501500 від 15.10.2012 року, №0001651500твід 07.11.2012 року, №0001831500 від 20.11.2012 року, обліковою карткою платника.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на виконання вимог п.59.1 ст.59 ПК України, надіслано відповідачу податкові вимоги №1/41 від 03.11.2010р та №2/58 від.03.12.2010р. Вказані вимоги не призвела до погашення податкового боргу та в установленому порядку не оскаржувалась.

Відповідно до п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 95.1., 95.2. ст. 95 Кодексу, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

В силу п.п. 95.3., 95.4. ст. 95 Кодексу, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини; орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст.69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. При цьому належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Виходячи з вищенаведеного, вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю

Керуючись ст.ст. 160-163,186,254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з спільного малого підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю " Залозецький цегельний завод", м.Тернопіль, вул. Набережна,65, смт.Залізці, Зборівський район (код ЄДРПОУ 21138458) податкового боргу по платі за спеціальне використання води в сумі 1847,37 грн. за рахунок готівки до відповідного бюджету та рахунків у банках обслуговуючих відповідача.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текс постанови виготовлено 03.12.2013р.

Суддя Ходачкевич Н.І.

копія вірна

Суддя Ходачкевич Н.І.