Рішення № 35851564, 03.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" грудня 2013 р.Справа № 916/2703/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ"

до відповідача Державного підприємства"Одеська залізниця"

про стягнення 2973,40грн.

Суддя Гут С.Ф.

В судовому засіданні приймали участь:

Від позивача: Філіп'єв Є.О., довіреність №14-76д від 03.06.2013р.;

Від відповідача: Баштовий В.Б., довіреність №16 від 02.01.13р.

В судовому засіданні 05.11.13р. по справі було оголошено перерву до 03.12.13р. о 10:00., в порядку ст. 77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 2973,40грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.10.13р. порушено провадження у справі №916/2703/13.

Відповідач проти позову заперечує та просить суд у позові відмовити у повному обсязі, з підстав викладених у відзиві на позов(вх.№33672/13 від 05.11.2013р.). Так в обґрунтування відзиву посилається на те, що відповідно до залізничної накладної №53581906 завантаження вагону №66228362 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Комерційним актом серії АА 010705/392/42 від 17.06.2013р. встановлено наступне: при комісійному переважуванні на справних вагонних вагах нетто вагону №66228362 склало 63900кг, що не відповідає масі вказаній у залізничній накладній на 5100кг, навантаження у вагоні нижче рівня бортів 20см, з маркуванням вапном, вагон у технічному стані справний. Вищевказані обставини вказують на те, що залізниця прийняла вантаж масою, у стані, у якому він був переданий до перевезення, доставила і видала вантаж у схоронному стані. Відповідно до п. а) ст. 111 Статуту залізниці, України, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу залізниця звільняється від відповідальності за втрату або нестачу вантажу.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

15.06.2013р. за залізничною накладною №53581906 Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" (Відправник) передало Донецькій залізниці (Перевізник) на станції Красная Могила для перевезення ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт»(Одержувач) 69000кг антрациту «АКО»(25-100мм) в н/вагоні №66228362.

З накладної №53581906 вбачається: «Антрацит. Завантажений нижче бортів у вологому стані. Маркірований вапном по периметру вагону суцільною смугою і точково по всій поверхні вагону. Вантаж розміщено і закріплено згідно з 3,4,8 гл.1, пр.14 СМГС. Маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах (150 т)».

Залізницею вантаж антрациту «АКО» в н/вагоні №66228362 за накладною №53581906 було прийнято до перевезення відповідно п. 28 Правил приймання вантажу до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) - без зауважень.

17.06.2013р., під час перевезення, попутною станцією Нижньодніпровськ Придніпровської залізниці було здійснено зважування н/вагоні №66228362, в результаті якого виявилось - брутто 87100кг, тара з документа 23200кг, нетто - 63900кг, що складає різницю ваги проти документа в сторону зменшення на 5100кг. Навантаження нижче бортів на 20см, марковане вапном.Маються поглиблення: по ходу поїзда над 1,7 люками довжиною - 1,5м, по ширині вагону, глибиною - 0,5м. В місцях поглиблень маркування відсутнє. Течі вантажу немає.

В ході перевірки була виявлена недостача вантажу в розмірі 5100кг, у зв'язку з чим, було складено на станції Нижньодніпровськ комерційний акт АА №010705/392/42 від 17.06.2013р.

В обґрунтування позову позивач зазначає про те, що відсутність маркування на поверхні вантажу (зафіксоване 17.06.2013р.) свідчить про втрату/розкрадання вантажу (прийнятого залізницею 15.06.2013р.) саме під час перевезення.

Відповідно до переуступочного напису зробленого директором ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» та головним бухгалтером ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт», на залізничній накладній №53581906 від 15.06.2013р. ДП «Ізмаїльський морський торгівельний порт» передав право на пред'явлення претензій та позовів до залізниці Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ".

Згідно довідки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" вартість однієї тони вугілля, який було відправлено за залізничною накладною складала 100доларів США(Специфікація №120 від 18.05.2013р. до контракту №3-СА/2011 від 14.11.2011р.).

Отже, відповідно до розрахунку вартості нестачі, який здійснений позивачем, з урахуванням норми недостачі, вартість нестачі становить 2973,40грн.(в перерахунку на гривні України, на 20.09.2013р. НБУ встановлено офіційний курс української гривні до долара США = 799,3000грн.), а саме 372,00 х 799,3000 : 100 = 2973,40грн., виходячи із розрахунку (5,1тн - 69тн х 2%) х 100 = 372,00 долара США), де 5,1тн - недостача антрациту «АКО»; 69тн - маса нетто антрациту «АКО»; 2% - норма природної втрати (Правила видачі вантажів, Наказ МТУ від 21.11.2000р №644); 100 доларів США - вартість 1тн антрациту.

Враховуючи вищевикладене, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою до Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 2973,40грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України та інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно п.п. 1, 2, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Частиною 2 ст. 306 ГК України визначено, що суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна - є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Згідно залізничної накладної №53581906 маса вантажу у вагоні №66228362 прийнятого до перевезення залізницею, становила 69000кг.

За приписами ст.23 Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., відправники повинні надати станції відправлення на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Одночасно накладна є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику.

При цьому, згідно ст. 37 Статуту залізниць України, п.5 Правил приймання вантажів до перевезення та п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000 №644, маса вантажу визначається відправником. Усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Статтею 52 Статуту залізниць України визначено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Частиною 1 статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів засвідчуються актами.

Аналогічну норму містить ст.129 Статуту залізниць України, відповідно до якої обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).

При цьому в силу вимог ч.1 ст.918 ЦК України завантаження вантажу здійснюється відправником у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно ст. 920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Частиною 3 ст. 32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Згідно ст. 110 Статуту Залізниць України, перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.

Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).

Відповідно до ст. 113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту залізниць України, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунку або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі -продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Згідно п.3.21. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2009р. №04-5/215, якщо на зворотній стороні накладної є відмітка відправника про нанесення захисного маркування, а на станцію призначення вантаж прибув фактично без маркування, ця обставина може свідчити про втрату частини вантажу під час перевезення, і залізниця повинна довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.

Проаналізувавши матеріали справи та положення чинного законодавства, що регулює дані правовідносини, суд, дійшов висновку, що відповідальність перед позивачем за нестачу вантажу у вагоні №66228362 повинна покладатись на Державне підприємство "Одеська залізниця", як перевізника вантажу, з огляду дані що містяться в комерційному акті серії АА №010705/392/42 від 17.06.2013р.

В свою чергу, ДП "Одеська залізниця" не довела суду належними доказами, що нестача у вагоні №66228362 виникла з незалежних від неї причин. Звідси, суд покладає відповідальність за нестачу вантажу на ДП "Одеська залізниця" у розмірі 2973,40грн., обов'язком якої є забезпечення схоронності вантажу під час його перевезення.

На думку суду обставини, які встановлені в комерційному акті АА №010705/392/42 від 17.06.2013р. свідчать про доступ до вантажу, що в свою чергу, призвело до незбереження вантажу при його перевезенні та відповідальність за недостачу вантажу слід покласти на Одеську залізницю.

В свою чергу, у відповідності до вимог ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За таких умов, суд вбачає вину Державного підприємства "Одеська залізниця" у виникненні нестачі вантажу, на яку вказують докази наявні в матеріалах справи.

З урахуванням викладеного, розрахунок вартості недостачі вантажу, наданий позивачем до матеріалів справи, здійснений ним загалом правомірно та обґрунтовано, у зв'язку з чим, суд, приймає його до уваги та погоджується з розрахунком позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" та визначенням вартості нестачі вантажу у розмірі 2973,40грн.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача викладені у відзиві на позов, оскільки зазначені твердження спростовуються наявними в матеріалах справи документами.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" до відповідача Державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення вартості нестачі вантажу у розмірі 2973,40грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1720,50грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СВЕРДЛОВАНТРАЦИТ" (94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул.Енгельса, 1, код ЄДРПОУ 37596090, р/р 26007962499111, у відділенні ПАТ „ПУМБ" в м. Свердловськ, МФО 334851) вартість нестачі вантажу у розмірі 2973(дві тисячі дев'ятсот сімдесят три)грн.40коп., витрати по сплаті судового збору на суму 1720(одну тисячу сімсот двадцять)грн.50коп.

Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення складено 09.12.2013р.

Суддя Гут С.Ф.